Справа № 639/8191/20

Провадження № 2/639/607/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з місця реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

16грудня 2020року доЖовтневого районногосуду м.Харкова звернувсяз позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнанняособи такою,що втратилаправо користуванняжитловим приміщеннямта зняттяз місця реєстрації,в якому просив суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 , та зняти з реєстрації ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що йому на підставі договору дарування на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . У спірній квартирі зареєстровані громадяни: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що відповідач не проживає в житловому приміщенні понад рік, про що складено Довідки № 23 від 31.08.2020р. та № 28 від 16.11.2020р. ОСББ «Пермська 6», не сплачує комунальні платежі в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має і взагалі квартирою не цікавиться.

Позивач не бажає оплачувати комунальні платежі за відповідача, оскільки остання не проживає в квартирі, послугами не користується.

Також,позивач вказує,що шлюбміж сторонамиза рішеннямсуду розірвано,з підстав того, що вони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім`єю.

Реєстрація постійного місця проживання відповідача за адресою належної позивачу на праві власності квартири, є формальною, без наміру фактичного проживання в цій квартирі. Відповідно відповідач втратила право на користування цим будинком, оскільки не проживає у ньому понад один рік без поважних причин.

Позивач вважає, що ОСОБА_3 втратила право користування спірним житловим приміщенням у зв`язку з розлученням та тривалою, понад рік, відсутністю за місцем реєстрації, що підтверджується довідками, рішенням суду, а також позовними заявами, в яких відповідач вказує, що не проживає за місцем реєстрації, та просить надсилати кореспонденцію за іншою адресою, крім того, відповідач не сплачує за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню житлового приміщення.

У в`язку з вищевикладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі. Призначено судове засідання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, надали пояснення посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з`явилася, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзив на позовну заяву не подала. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч.4 ст. 223, ст.ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволеннюз наступних підстав.

Так, судовим розглядом встановлено, що на підставі договору дарування від 19.03.2007 року ОСОБА_1 належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 76,4 кв.м., який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Літвіновою Я.М., зареєстровано в реєстрі за № 615. (а.с.25-26)

Що також підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.04.2007 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 належить на підставі договору дарування від 19.03.2007 року на праві приватної власності 3-кімнатна квартира, по АДРЕСА_2 . (а.с.27)

З довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб вбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.31)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 18 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстровано 14 лютого 2009 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову №1 Харківського міського управління юстиції, актовий запис №164. (а.с.20-22)

Згідно Довідки № 23 від 31.08.2020р. та № 28 від 16.11.2020р., які складені ОСББ «Пермська 6», відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживає в квартирі за адресою АДРЕСА_3 з жовтня 2019 року по теперішній час. (а.с. 23,24)

Як вбачається з копії ухвали суду про відкриття провадження по справі №639/4770/20 за позовною заявою ОСОБА_3 про стягнення аліментів, копії рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.05.2020 по справі №639/1207/20, яким шлюб між сторонами розірвано, відповідач ОСОБА_3 зазначає іншу адресу свого фактичного місця проживання. Також з копії позовної заяви про визнання договору недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, відповідач посилається на те, що на початку вересня 2019 року вона разом з малолітнім сином покинула спільне із відповідачем місце проживання, переїхавши жити до своєї матері. (а.с.7-8, 9-13, 20-22)

Положеннями статей 317, 319, 321 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також, враховуючи ту обставину, що відповідач за місцем реєстрації тривалий час не проживає, позивач вважає його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Отже, відповідно до вказаних положень закону, підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є відсутність цієї особи без поважних причин протягом встановленого законом строку в жилому приміщенні, право користування яким має ця особа.

Судом встановлено, що в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 значиться зареєстрованою ОСОБА_3 , яка фактично не проживає за вказаною адресою з понад один рік, що є підставою вважати її такою, що втратила право користуванняспірною квартирою.

Позивач, також, просив суд зняти з реєстрації ОСОБА_3 по АДРЕСА_1

Положеннями ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підставі судового рішення про позбавлення права користування житловим приміщенням, зняття з реєстрації особи проводиться органом реєстрації без додаткового ухвалення рішення суду, оскільки це є способом виконання рішення суду.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5 , 13, 76-81, 141, ст. 223, 228, 230, 243, 244, 259, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач:ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 19.05.2021.

Суддя С.О. Рубіжний