Справа 556/1997/20

Номер провадження 3/556/13/2021

П ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2021 року

Суддя Володимирецькогорайонного судуРівненської областіІванків О.В.,розглянувши матеріали, що надійшливід начальникаВолодимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області про притягненнядоадміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, -

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в:

18.11.2020 ДОП Володимирецького ВП Вараського ВП ГУНП в Рівненській області було складено протокол серії ВАБ №096241 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173 КУпАП про те, що 04.11.2020 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання в смт Рафалівка, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 психологічне насильство в сім`ї, а саме: штовхав, ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що викладені у протоколі обставини частково мали місце, але співмешканку ОСОБА_2 нецензурними словами не ображав, а разом розмовляли на підвищених тонах.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Стаття 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.

Таким чином, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З пояснень ОСОБА_1 та письмової заяви ОСОБА_2 вбачається, що 04.11.2020 між ними виникла обопільна сварка.

Таким чином, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та які б підпадали під ознаки домашнього насильства.

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, наявні підстави для закриття провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-

п о с т а н о в и в:

Провадження усправіпроадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАПзакрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: