Справа № 428/9327/20

Провадження №2/428/406/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 142000грн. та судових витрат у зв`язку із наданням правничої допомоги у сумі 6000грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 142000грн. та судових витрат у зв`язку із наданням правничої допомоги у сумі 6000грн., мотивуючи вимоги тим, що 04.05.2020р. між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 10000 доларів США (відповідно до офіційного курсу Національного банку України курс долара США до гривні, станом на 04 травня 2020 року становив 26,95грн. за 1 долар США). З урахуванням конвертації валютного ринку, згідно офіційного курсу Національного банку України сума займу в перерахунку на національну валюту становить 269500грн. 04.05.2020р. ОСОБА_2 видано розписку позивачу, в якій відповідач погодився з умовами договору в частині його предмету, строків виконання зобов`язання, повернення боргу шляхом передачі грошових коштів позикодавцеві. Згідно розписки, відповідач поклав на себе обов`язок у строк до 10.06.2019р. повернути позику в сумі 10000 доларів США. Відповідач, порушуючи зобов`язання за договором позики, 17.06.2020р. повернув частину позики у сумі 5000 доларів США, а інша частина позики, що дорівнює 5000 доларів США, в еквіваленті на дату подання позовної заяви в сумі 142000грн., останнім не повернута, що свідчить про тривалий характер порушених зобов`язань. Тому, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в сумі 142 000грн. та витрати у зв`язку із наданням правничої допомоги у сумі 6000грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено матеріалами справи, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов до суду не надходило.

Оскільки представник позивача ОСОБА_3 в наданій до суду заяві не заперечував проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, судом 14.05.2021р. на підставі ст.ст.280, 281 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами було укладено договір позики б/н від 04.05.2020р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 10 000 доларів США. ОСОБА_2 зобов`язався повернути грошові кошти в строк до 10.06.2020р. З копії розписки від 04.05.2020р. видно, що ОСОБА_2 з умовами був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. Відповідно до копії розписки, складеної та підписаної позивачем та відповідачем, ОСОБА_2 17.06.2020р. повернув позивачу частину позики у розмірі 5000 доларів США.

Приймаючи рішення по суті заявленого позову, суд керується положеннями ч.1 ст.1046 ЦК України, згідно з якими, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що законом не передбачене обов`язкове нотаріальне посвідчення договору позики, а дійсність договору позики встановлюється його письмовою формою, якої сторони дотримались при укладенні договору позики.

Так, згідно матеріалів справи, позичальник борг не повернув у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість становить 5000 доларів США, в еквіваленті на дату подання позовної заяви в сумі 142 000грн. (1 долар США =28,4грн.).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обставини, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, з огляду на що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 142000грн., підлягає задоволенню.

На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При розподілі судових витрат суд враховує, те, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1480грн., що документально підтверджено матеріалами справи, а отже з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума сплаченого судового збору у розмірі 1480грн.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, матеріали справи містять копію ордеру серії ВВ №1007084 від 02.11.2020р., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2556 від 17.01.2019р., договір про надання правової допомоги №б/н від 02.11.2020р., акт надання послуг від 02.11.2020р., фіскальний чек №4 від 02.11.2020р.

Враховуючи вимоги ЦПК України та наявність доказів на підтвердження отримання професійної правничої допомоги, її визначену сторонами вартість у розмірі 6000грн., яка була сплачена позивачем, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача сума витрат на правничу допомогу у розмірі 6000грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України , суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 ) про стягнення грошових коштів в сумі 142000грн. та судових витрат у зв`язку із наданням правничої допомоги у сумі 6000грн., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) грошові кошти у загальному розмірі 142 000грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000грн., та суму сплаченого судового збору у розмірі 1480грн.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.О. Юзефович