Справа № 408/385/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року , м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Осіпенко Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Чмихало М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Красноруцький Олександр Миколайович до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Красноруцький О.М. звернувся до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація», в обґрунтування якого зазначили, що ОСОБА_1 з 01.12.2014 року по 02.06.2015 року знаходився у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація», та відповідно до Наказу № 117-К від 01.12.2014 року був прийнятий на посаду головного інженера шахти ім. П.Л. Войкова в порядку переводу з Відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація». Відповідно до Наказу № 128-К від 02.06.2015 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що свідчать записи № 24 та № 25у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 з 01.12.2014 року по 02.06.2015 року також знаходився у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація», та відповідно до Наказу № 117-К від 01.12.2014 року був прийнятий на посаду електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на шахті ім. П.Л. Войкова в порядку переводу з Відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація». Відповідно до Наказу № 128-К від 02.06.2015 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що свідчать записи № 24 та № 25у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 .

При звільненні позивачів з роботи повного розрахунку по виплаті заробітної плати з ними підприємством зроблено не було. На момент звільнення, відповідно до довідок про розмір заборгованості № 06/594 та 06/593 від 17.11.2020 року загальна сума заборгованості, за період з грудня 2014 року по червень 2015 року, перед ОСОБА_1 становить 74758,39 гривень, а перед ОСОБА_2 становить 17901,94 гривень. Посилаючись на порушення відповідачем трудового законодавства та неможливість у досудовому порядку врегулювати дане питання, просили позов задовольнити у повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з грудня 2014 року по червень 2015 року в розмірі 74758 грн. 39 коп. та на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі з грудня 2014 року по червень 2015 року в розмірі 17901 грн. 94 коп.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, від представника позивачів адвоката Красноруцького О.М. до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивачів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у наданому суду відзиві на позовну заяву просив розглянути справу у його відсутність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.13 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.12.2014 року по 02.06.2015 року знаходився у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація», та відповідно до Наказу № 117-К від 01.12.2014 року був прийнятий на посаду головного інженера шахти ім. П.Л. Войкова в порядку переводу з Відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація». Відповідно до Наказу № 128-К від 02.06.2015 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач ОСОБА_2 з 01.12.2014 року по 02.06.2015 року також знаходився у трудових відносинах з Відокремленим підрозділом «Донецька виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація», та відповідно до Наказу № 117-К від 01.12.2014 року був прийнятий на посаду електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування 4 розряду на шахті ім. П.Л. Войкова в порядку переводу з Відокремленого підрозділу «Луганська виконавча дирекція з ліквідації шахт» Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктиризація». Відповідно до Наказу № 128-К від 02.06.2015 року був звільнений з займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

За вищевказаний період роботи позивачі заробітну плату не отримували, внаслідок чого на день звільнення підприємство мало перед ними заборгованість по виплаті заробітної плати. Відповідно до довідок про розмір заборгованості № 06/594 та 06/593 від 17.11.2020 року загальна сума заборгованості перед ОСОБА_1 становить 74758,39 гривень, а перед ОСОБА_2 становить 17901,94 гривень.

Відповідно до ч. ч. 1, 7ст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ч. 1ст. 94 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України), ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці»(у ред. станом на 31.10.2014 р.) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 115 КЗпП України, ч. 1ст. 24 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ч. 1ст. 116 КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Ч. ч. 4, 5ст. 97 КЗпП України, ч. 3ст. 15 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 6ст. 24 Закону України «Про оплату праці»своєчасність та обсяги заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Ч. 2ст. 233 КЗпП Українипередбачено, що у разі порушення законодавства по оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної з нього заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем вище вказаних вимог законів України дотримано не було, була нарахована, але не виплачена заробітна плата ОСОБА_1 в розмірі 74758,39 гривень та ОСОБА_2 в розмірі 17901,94 гривень, тому вимоги позивачів суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відзиві на позовну заяву, надану суду 11.05.2021 року, представник відповідача посилався на те, що згідно з вимогамипостанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 "Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей"та відповідно до листа Державної казначейської служби від 13.10.2014р. № 14-08/3291-22698 «Щодо дотримання бюджетного законодавства», Постанови Національного банку України від 6.08.2014р. № 466 № «Про зупинення здійснення фінансових операцій» на тимчасово-непідконтрольній Україні території витрати з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів, казначейське обслуговування розпорядників бюджетних коштів призупинено до повного повернення території під контроль органів державної влади України. Згідно п. 2 постанови № 595 від 7.11.2014 р. у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади. З огляду на це, оскільки шахта ім. П.Л. Войкова, на якій працювали позивачі, розташована в м.Довжанськ Луганської області, та відноситься до території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та відповідно доПоложення "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085), то виплата заборгованості можлива лише після повернення вказаної території під контроль органами державної влади, а тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у повному обсязі.

Вказані доводи відповідача не беруться судом до уваги з огляду на наступне:

Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595.

Згідно із пунктами 2, 3, 4 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595(в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин в листопаді 2014 року), у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи.

Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов`язки.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем вище вказаних вимог законів України дотримано не було, остаточний розрахунок при звільненні не проведений, було порушено право позивачів на оплату праці, внаслідок чого станом на теперішній час існує заборгованість по виплаті заробітної плати, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, позивачами заявлено дві позовні вимоги, а саме: щодо стягнення заборгованості по заробітній на користь ОСОБА_1 та щодо стягнення заборгованості по заробітній на користь ОСОБА_2 , судовий збір за які сплачується окремо.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі звільнені від сплати судового збору у зв`язку з поданням позову про стягнення заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 4540,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.10,11,60,88,212-215,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє представник адвокат Красноруцький Олександр Миколайович до Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (код ЄДРПОУ 39244468, 03142 м. Київ пров. Приладний буд. 2-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 заборгованість по заробітній платі в розмірі 74758 (сімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн. 39 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (код ЄДРПОУ 39244468, 03142 м. Київ пров. Приладний буд. 2-А) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 заборгованість по заробітній платі в розмірі 17901 (сімнадцять тисяч дев`ятсот одна) грн. 94 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Об`єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» (код ЄДРПОУ 39244468, 03142 м. Київ пров. Приладний буд. 2-А) на користь держави, судовий збір в розмірі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Сватівський районний суд Луганської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення суду складено 19 травня 2021 року.

Суддя: Л.М. Осіпенко