179/156/21

2/179/222/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року Магдалинівський районнийсуд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Ахтієвій Р.С.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судусмт.Магдалинівка Дніпропетровськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна набутого в період шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на Ѕ частину майна набутого в період шлюбу.

Позивач посилається на те, що 25 вересня 1999 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який розірвано 22 лютого 2018 року.

Під час перебування у шлюбі подружжям був придбаний житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Між позивачем та відповідачем не досягнуто згоди щодо поділу майна, тому позивач вимушена звертатись до суду та просить визнати за нею право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій прохала розглянути справу без її участі, підтримала позовні вимоги, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 вересня 1999 року між сторонами був укладений шлюб, який розірвано 22 лютого 2018 року (а. с. 8-9).

Відповідно до ст. ст. 60, 61 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку, при цьому об`єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва на право приватної власності на житловий будинок 08 лютого 2003 року належить ОСОБА_2 (а. с. 7).

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно роз`яснень Пленуму Верхового Суду України викладених у п. 23 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Частиною 1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання

шлюбу.

Відповідно доч.1ст.70СК Україниу разіподілу майна,що єоб`єктомправа спільноїсумісної власності подружжя,частки майна дружинита чоловікає рівними,якщо інше не визначено домовленістю між ними абошлюбним договором.

Відповідно до ст. ст. 368, 369 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільної сумісною власністю, при цьому майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 370 ЦК України у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.

В той самий час як вбачається з матеріалів справи, право спільної сумісної власності на майно припиняється у разі поділу цього майна між співвласниками, у відповідності до положень ч. 3 ст. 372 Цивільного Кодексу.

Судом встановлений факт, що домоволодіння з господарськими спорудами набуто сторонами в період шлюбу та спірне майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У відповідностідо ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 908 грн., у зв`язку із чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

В порядку поділу спільного майна подружжя, припинити право спільної сумісної власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на:

-Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з: А - житловий будинок загальною площею 33,34 кв. м., житловою площею 19,59 кв. м.; а - сіни; Б вбиральня; В сарай; Г баня; Д сарай; Е навіс; Ж навіс; З сарай; И гараж; Л бесідка; ПГ - погріб; № 1 паркан; № 2 хвіртка; № 3 ворота; № 4 паркан; № 5 хвіртка; № 6 ворота; № 7 ворота; № 8 хвіртка; № 9 паркан.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

-Ѕ частину житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , що складається з: А - житловий будинок загальною площею 33,34 кв. м., житловою площею 19,59 кв. м.; а - сіни; Б вбиральня; В сарай; Г баня; Д сарай; Е навіс; Ж навіс; З сарай; И гараж; Л бесідка; ПГ - погріб; № 1 паркан; № 2 хвіртка; № 3 ворота; № 4 паркан; № 5 хвіртка; № 6 ворота; № 7 ворота; № 8 хвіртка; № 9 паркан.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) судовий збір в сумі 908 грн.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Т.А.Ковальчук