ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2021 р. Справа№ 910/15281/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Чорногуза М.Г.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Прохорова Є.І. самопредставництво;

від відповідача: Косенка А.П. орд. від 12.05.2021р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 (повний текст складено 08.02.2021)

у справі №910/15281/20 (суддя Щербакова С.О.)

за позовом Антимонопольного комітету України

до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"

про стягнення 162 550, 00 грн,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Антимонопольний комітет України (далі - позивач) звернувся у Господарський суд міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (далі - відповідач) про стягнення 325 100, грн, у тому числі: 162 550,00 грн штрафу, накладеного до відповідача рішенням позивача №642-р від 20.11.2018, та 162550,00 грн пені, нарахованої у зв`язку із простроченням сплати штрафу.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилався на те, що він сплатив штраф в повному обсязі 16.07.2020 після набрання законної сили постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/1254/19 щодо скарження рішення позивача №642-р від 20.11.2018, також просив зменшити розмір пені, посилаючись на те, що ним в повному обсязі та в розумні строки сплачено штраф, відповідач сприяв розгляду справи та припинив вчинення дій, за які було накладено штраф. Також вважав, що нарахування пені мало бути припинено з 21.11.2019 (день прийняття судом рішення у справі №910/1254/19), а також просив застосувати скорочені строки позовної давності до вимог про стягнення пені.

У процесі розгляду справи позивачем була подана заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій він підтвердив сплату відповідачем штрафу та просив стягнути 162 550,00 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 січня 2021 року позов задоволено.

З Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" стягнуто в дохід загального фонду Державного бюджету України пеню у сумі 162 550 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, оскільки відповідно до абз.2 ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" нарахування пені мало припинитися з 21.11.2019 (день прийняття судом рішення у справі №910/1254/19), а нарахування пені після ухвалення вказаного рішення є незаконним; позовна заява була подана у вересні 2020 року, більше ніж 1.5 роки після закінчення періоду, а який було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за період з 06.02.2019 по 10.02.2019; судом також не враховано в період, на який зупиняється нарахування пені, періоди між прийняттям судами рішень та відкриттям провадження у судах вищої інстанції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що відповідачем було порушено двомісячний строк для сплати штрафу, що є підставою для нарахування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожний день прострочення; нарахування пені зупинялось у період розгляду судами справи щодо оскарження рішення позивача; твердження позивача про те, що нарахування пені мало припинитися з 21.11.2019 є безпідставним, оскільки у предметом розгляду у справі №910/1254/19 було оскарження рішення позивача, а не стягнення штрафу; відносини сторін не є цивільно-правовими, тому до вимог про стягнення пені позовна давність не застосовується.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Антимонопольний комітет України, розглянувши справу №127-26.4/61-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", 20.11.2018 прийняв рішення №642-р, яким визнано, що Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" вчинило порушення, передбачене статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді використання без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" оформлення упаковки продукції, схожого на оформлення упаковки продукції маргарин "Запорізький "Вершковий особливий", яке раніше почало використовувати товариство з обмеженою відповідальністю "Щедро", що може призвести до змішування з діяльністю товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро".

За порушення, вказане у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", накладено на Приватне акціонерне товариство "Київський маргариновий завод" штраф у розмірі 162 550, 00 грн.

Рішення Антимонопольного комітету України №642-р від 20.11.2018 було направлено відповідачеві супровідним листом від 03.12.2018 № 127-29/09-16181 та отримано останнім 05.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач оскаржив його в судовому порядку, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 позовну заяву було залишено без руху, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2019 було відкрито провадження у справі №910/1254/19 про визнання недійсним рішення позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/1254/19 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" відмовлено повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі № 910/1254/19.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 у справі №910/1254/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 залишено без змін.

16.07.2020 відповідач сплатив суму штрафу у розмірі 162 550, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2996 від 16.07.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 у справі №910/1254/19.

Постановою Верховного Суду від 17.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 зі справи № 910/1254/19 залишено без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" - без задоволення.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача 162 550,00 грн пені за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за періоди з 06.02.2019 по 10.02.2019, з 22.11.2019 по 19.01.2020, з 09.07.2020 по 15.07.2020.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення пені, нарахованої у зв`язку із несвоєчасною сплатою штрафу, застосованого до відповідача рішенням позивача від 20.11.2018 №642-р.

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання АМК, територіальні відділення АМК у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, юридичними особами, подають позови до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 №2210-ІІІ (далі - Закон №2210).

Частинами 2, 3 статті 56 Закону №2210 встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення Антимонопольного комітету України №642-р від 20.11.2018 одержано відповідачем 05.12.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 05.02.2019, однак штраф відповідачем був сплачений лише 16.07.2020.

Відповідно до частини 5, 7 статті 56 Закону №2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 60 Закону №2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

У застосуванні приписів статті 56 Закону №2210 необхідно враховувати, що абзацами третім-п`ятим частини 5 зазначеної статті Закону №2210 передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Виходячи з системного аналізу частин першої та четвертої статті 60 Закону №2210, оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду. Зазначений двомісячний строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач мав сплатити штраф в сумі 162 550,00 грн у строк до 05.02.2019, однак оскаржив рішення позивача в судовому порядку і розгляд справи тривав з 11.02.2019 (дата прийняття ухвали у справі №910/1254/19 про залишення позову без руху) по 21.11.2019 (дата прийняття рішення судом першої інстанції), з 20.01.2020 (дата відкриття апеляційного провадження) по 08.07.2020 (дата прийняття постанови судом апеляційної інстанції), з 27.08.2020 (дата відкриття касаційного провадження) по 17.09.2020 (дата прийняття постанови судом касаційної інстанції), а судовими рішеннями у вказаній справі було визнано законність і обґрунтованість рішення позивача.

Таким чином, позивачем пеня в сумі 162 550,00 грн обґрунтовано нарахована за період з 06.02.2019 по 10.02.2019, з 22.11.2019 по 19.01.2020, з 09.07.2020 по 15.07.2020, тобто, за періоди, коли розгляд справи не здійснювався, по день, що передує дню сплати відповідачем штрафу, а розмір пені не перевищує суму штрафу. Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він є вірним.

Доводи відповідача про те, що відповідно до абз.2 ч. 5 ст.56 Закону №2210 нарахування пені повинно було припинитись з 21.11.2019 (дня прийняття судом рішення у справі №910/1254/19), ґрунтуються на хибному тлумаченні норм вказаного Закону.

Так, абзацом 2 ч.5 ст.56 Закону встановлено, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Однак, предметом розгляду у справі №910/1254/19 було оскарження рішення позивача, а не вимоги Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу, отже, прийняття рішення у вказаній справі не впливає на можливість нарахування пені.

Щодо доводів відповідача про пропуск позовної давності з вимог про стягнення пені, то вони також є безпідставними, виходячи з наступного.

Закон №2210 визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин. Даний закон встановлює види, склад правопорушень законодавства про захист економічної конкуренції, заходи відповідальності, що застосовуються за їх вчинення, і процесуальні норми, що визначають порядок притягнення до відповідальності. Названий Закон не регулює цивільно-правові відносини.

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані позивачем на підставі Закону №2210 та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Стаття 42 Закону №2210 встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу Антимонопольного комітету України штрафу та нарахованої за його несплату пені. Крім того, зазначена стаття Закону № 2210 встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон № 2210 відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ ІХ Закону).

Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів Антимонопольного комітету України, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №923/175/18 та від 20.03.2018 у справі №922/4706/16, від 11.07.2019 у справі №911/9/19, від 23.01.2020 у справі №910/4585/19, від 08.10.2020 у справі №909/759/19.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що пеня, за порушення строків сплати штрафу, позивачем нарахована у відповідності до норм законодавства, розрахунок пені зроблений вірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апелянта по суті його скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20.05.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Г. Чорногуз

Г.П. Коробенко