ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. Справа №909/333/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіО.В. Зварич

суддівВ.М. Гриців

О.І. Матущак,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за №6065 від 05.02.2021 року (вх. № 01-05/532/21 від 08.02.2021 року)

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2021 року (суддя Л.М. Неверовська; повний текст ухвали складено 20.01.2021 року)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) б/н від 09.12.2020 року (вх. №19389/20 від 14.12.2020 року)

у справі № 909/333/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Смарт лайт групп (надалі ТзОВ Смарт лайт групп)

до відповідача: Комунального підприємства Міськсвітло (надалі КП Міськсвітло)

про стягнення коштів в сумі 153952,25 грн.,

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ): не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2020 року ТзОВ Смарт лайт групп звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із скаргою б/н від 09.12.2020 року (вх. №19389/20 від 14.12.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С.

Короткий зміст вимог скарги

У своїй скарзі ТзОВ Смарт лайт групп просило суд визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року; зобов`язати заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. усунути допущені порушення та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року; стягнути з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ТзОВ "Смарт лайт групп" 2000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. не вчинила належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у строки та в порядку, визначеному п. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року. Виконавчі дії проводилися з порушенням ст. 18, 19, 26, 52, 53, 54, 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо термінів здійснення виконавчого провадження, вжиття заходів примусового виконання рішення, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника.

Короткий зміст судового рішення, яке оскаржується

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2021 у справі №909/333/16 (суддя Л.М. Неверовська) задоволено скаргу ТзОВ Смарт лайт групп на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ). Визнано неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С., яка полягає у нездійсненні всіх процесуальних дій у виконавчому провадженні № 52526018 на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 та зобов`язано заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) Лисенчук О.С. вжити всі заходи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 52526018 на виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016. Стягнуто з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ТзОВ Смарт лайт групп - 2000,00 грн.

Суд встановив, що державний виконавець не провів усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення у даній справі вчасно та періодично. Неправомірна бездіяльність державного виконавця під час виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2016 року у справі №909/333/16 порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України. Враховуючи факт понесення скаржником витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в сумі, заявленій скаржником.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції. Зазначає про те, що здійснила дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року. На думку скаржника, суд першої інстанції не надав належної оцінки діям державного виконавця. Просить залишити без розгляду скаргу ТзОВ Смарт лайт групп на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Стягувач та боржник не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач та боржник не делегували своїх представників в судове засідання. Про причини неявки не повідомили.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення учасників судового процесу з датою, часом та місцем розгляду справи, суд встановив, що 19.04.2021 року ухвалу від 13.04.2021 року про призначення розгляду справи № 909/333/16 на 11.05.2021 року о 15 год. 00 хв. надіслано скаржнику на його електронну адресу.

Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901011368835 стягувач належно ознайомлений з датою, часом і місцем розгляду справи.

Також 19.04.2021 року ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 року надіслано боржнику на його юридичну адресу (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Гірника, 9) рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №7901011368827.

28.04.2021 року до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення №7901011368827 з довідкою АТ «Укрпошта» із зазначенням причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

В силу положень пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення боржника про дату, час і місце розгляду справи.

Крім того, ухвала Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (№96205323), тобто є загальнодоступною.

Учасники справи зобов`язані з розумним інтервалом часу самі цікавитись провадженням у їх справі, добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 року було роз`яснено учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду або поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, шляхом звернення до суду з відповідним клопотанням в порядку, визначеному статтею 197 ГПК України.

Враховуючи те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд прийшов до висновку, що в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників стягувача, боржника та органу ДВС.

Обставини справи

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2016 року у справі №909/333/16 (суддя Ю.І. Грица), яке набрало законної сили, задоволено позов ТзОВ Смарт лайт групп. Стягнуто з КП «Міськсвітло» на користь ТзОВ Смарт лайт групп кошти в сумі 153952,25 грн, з яких: 89913,72 грн - заборгованість з оплати отриманого у власність товару, 34302,62 грн - інфляційні витрати, 24630,01 грн - 3% річних, 5105,90 грн - пеня та судовий збір в розмірі 2309,28 грн (а.с.118-119, т.1).

29.06.2016 року господарський суд Івано-Франківської області видав наказ № 643 на примусове виконання рішення від 31.05.2016 року у справі №909/333/16 (а.с.121, т.1).

04.10.2016 року старший державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Дзундза Т.Я. виніс постанову ВП № 52526018 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року про стягнення з боржника КП «Міськсвітло» коштів в сумі 153952,25 грн, з яких: 89913,72 грн - заборгованість з оплати отриманого у власність товару, 34302,62 грн - інфляційні витрати, 24630,01 грн - 3% річних, 5105,90 грн - пеня та судовий збір в розмірі 2309,28 грн (а.с.90, т.2).

В пункті 2 вказаної постанови державний виконавець встановив боржнику семиденний строк з дня винесення цієї постанови для добровільного виконання рішення суду.

Згідно з постановою в.о. начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області Лисенчук О.С. від 12.10.2016 року об`єднано виконавчі провадження № 52526477, № 52526018, № 52527170, № 30252464, №38935598, № 38935878 у зведене виконавче провадження № 52705833 (а.с.190, т.2 на звороті).

19.10.2016 року в.о. начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Лисенчук О.С. виніс постанову ВП № 52705833 про арешт коштів боржника в сумі 425900,24 грн., що містяться на рахунках банківських установ (а.с. 191, т.2).

Згідно з постановою заступника начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Дзундза Т.Я. від 16.11.2016 року ВП № 52526018 з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику КП «Міськсвітло» у межах суми звернення стягнення 42590,24 грн., з врахуванням суми по зведеному виконавчому провадженні та оголошено заборону на його відчуження (а.с.197, т.2 на звороті).

05.07.2017 року директор ТзОВ "Смарт лайт групп" звернувся до Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області із скаргою на бездіяльність начальника ВДВС Калуського МУЮ в Івано-Франківській області Лисенчук О.С. під час виконання, зокрема наказу господарського суду Івано-Франківської області №643 від 29.06.2016 року (а.с.97-99, т.2).

В листі за № 04-20/1569 від 07.08.2017 року в.о. начальник управління ДВС Александрової Л.О. зазначив, що за вказаною скаргою проведено перевірку та встановлено, зокрема таке: 21.02.2017 року державним виконавцем направлено запит до Територіального регіонального сервісного центру № 2642 м. Калуш про наявність транспортних засобів, зареєстрованих за КП "Місьсвітло"; 10.03.2017 року надійшла відповідь Територіального регіонального сервісного центру № 2642 м. Калуш про реєстрацію транспортного засобу, а саме: АЗЛК 21412, 1994 року; 14.03.2017 року державним виконавцем винесено постанову про розшук автомобіля, належного боржнику; згідно Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.07.2017 року у боржника відсутнє нерухоме майно; 07.11.2016, 24.02.2017, 05.07.2017 державним виконавцем надіслано платіжні вимоги у банківські установи на безспірне списання коштів з арештованих рахунків КП "Міськсвітло". Кошти, які надійшли з арештованих рахунків боржника, розподілено у відповідності до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження". Встановлено факт перерахування боржником 19538,14 грн. Вказав, що держаним виконавцем буде вжито всіх, передбачених чинним законодавством заходів, з метою виконання рішення суду (а.с.100-101, т.2).

Згідно з постановою заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С від 03.01.2020 року ВП №52526018, примусове виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року передано Калуському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в зв`язку з реорганізацією (а.с. 102-103, т.2).

З огляду на тривале невиконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року, адвокат стягувача Александрова Д.С. звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. при примусовому виконанні наказу господарського суду Івано-Франківської області №643 від 29.06.2016 року (а.с. 126-128, т.2).

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у відповіді на вказану скаргу за № 9668/26897-33-20/20.4.2 від 28.09.2020 року роз`яснив, що з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця ТзОВ "Смарт лайт групп" може звернутися із відповідною скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду (а.с. 129-130, т.2).

В матеріалах справи наявна копія адвокатського запиту Александрової Д.С. за №13/10-2 від 13.10.2020 року на ім`я начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Івано-Франківській області з вимогою про звернення до установ банків, а також накладення арешту на кошти, які містяться на банківських рахунках боржника (а.с. 141-143, т.2).

В листі № 3800/3-1674 від 02.10.2020 року Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області зазначає, що по виконавчому провадженню №52705833 заступником начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Лисенчук О.С. не вжито всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, чим порушено вимоги ст.ст. 13, 18, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не дотримано строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій, неналежно та не в повному обсязі здійснено перевірку майнового стану боржника. Заступнику начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби вказано на порушення, попереджено про обов`язковість використання всіх прав наданих державному виконавцю відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб (а.с. 131-133, т.2).

Стягувач ТзОВ "Смарт лайт групп" звернувся до суду першої інстанції зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року; зобов`язати державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. усунути допущені порушення та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2021 задоволено скаргу ТзОВ Смарт лайт групп з підстав, наведених вище.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.05.2016 року у справі № 909/333/16) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Також згідно приписів частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі Закон № 606-XIV), так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ (надалі Закон № 1404-VIII) - після 05.10.2016 року.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 1404-VIII, що кореспондуються з приписами статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Законодавцем передбачений чіткий порядок вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні. Державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

При цьому вчинення державним виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

В свою чергу, частина 1 статті 11 Закону № 606-XIV встановлювала, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення передбачено нормами як Закону № 1404-VIII (частина 1 статті 74), так і нормами Господарського процесуального кодексу України (стаття 339).

Як встановлено судом, 10 грудня 2020 року стягувач ТзОВ Смарт лайт групп звернулось до господарського суду Івано-Франківської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С., в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця по виконанню наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року та зобов`язати державного виконавця усунути допущені порушення та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року.

Відповідно до положень частини 2 статті 30 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Таким чином, державний виконавець повинен був протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (тобто з 04.10.2016 року) провести виконавчі дії з виконання рішення.

Разом з тим, 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII), яким вказаний вище строк здійснення виконавчого провадження не передбачено, проте статтею 2 даного Закону унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків" Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу.

Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій визначені статтею 13 Закон України "Про виконавче провадження" (Закон - № 1404-VIII). Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

В силу положень частини 2, 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

В той же час, чітко визначена законом процедура здійснення виконавчого провадження не може бути змінена або доповнена виконавцем на власний розсуд.

Крім того, виходячи з положень ст.ст. 1, 2, 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Для виконання, визначених законом функцій, державний виконавець наділений відповідними повноваженнями, які кореспондуються з правами стягувача на примусове виконання рішення суду, прийнятого на його користь.

Відповідно до частини 8 статті 48 Закону № 1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом № 1404-VIII, тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначені в статті 48 Закону № 1404-VIII.

Відповідно до статті 52 Закону № 1404-VIII виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Оцінюючи дії державного виконавця при виконанні наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року, суд апеляційної інстанції констатує, що державний виконавець не вчиняв дій щодо здійснення перевірок майнового стану боржника КП "Міськсвітло", кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника відповідно до сукупності визначеної статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без дотримання державним виконавцем періодичності таких дій, встановленої ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Також, державний виконавець вчиняв лише окремі дії щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника і його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Проте, не вжив всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, що свідчить про порушення вимог ст. 13, 18, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження", а саме недотримання строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій, неналежне та не в повному обсязі здійснення перевірки майнового стану боржника.

Про допущені державним виконавцем порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 року також зазначено в листі Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області за № 3800/3-1674 від 02.10.2020 року.

Зазначені обставини дають підстави для висновку,що державним виконавцем вчасно та періодично не проведено усіх можливих і необхідних дій щодо виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2016 року у справі №909/333/16.

Отже, місцевий господарський суд обгрунтовано та підставно задоволив скагу ТзОВ Смарт лайт групп на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук О.С. при примусовому виконанні наказу господарського суду Івано-Франківської області №643 від 29.06.2016 року.

Щодо вимог стягувача про стягнення з органу ДВС витрат на професійну правничу допомогу необхідно зазначити таке.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу скаржник надав копії договору про надання правової допомоги № 2 від 08.01.2020 року; додаткової угоди № 1 від 25.08.2020 року до договору про надання правової допомоги № 2 від 08.01.2020 року; акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 27.08.2020 року до договору про надання правової допомоги № 2 від 08.01.2020 року з описом робіт, виконаних адвокатом Александровою Д.С. у справі №909/33/16 та звіту про надання правової допомоги № 2 від 27.08.2020 року.

Згідно з пунктом 1 зазначеної додаткової угоди вартість правничої допомоги становить 2000,00 грн.

Орган ДВС не висловив будь-яких заперечень стосовно розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу.

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що вимога скаржника клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу є обґрунтованою та правомірно задоволена судом першої інстанції.

Усі вищеописані обставини справи в їх сукупності підтверджують правомірність висновку місцевого господарського суду щодо задоволення скарги ТзОВ Смарт лайт групп.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ухвала господарського суду господарського Івано-Франківської області від 12.01.2021 року у справі №909/333/16 прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 342, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за №6065 від 05.02.2021 року (вх. № 01-05/532/21 від 08.02.2021 року) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2021 року у справі №909/333/16 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.І. Матущак