ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2021 року м.Дніпро
Справа № 908/1527/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Кузнецова В.О., Мороза В.Ф.
при секретарі судового засідання: Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 (суддя Левкут В.В.) повне судове рішення складено 30.11.2020 та на додаткове рішення від 30.11.2020 (суддя Левкут В.В.) повне судове рішення складено 07.12.2020 у справі № 908/1527/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький», с. Запоріжжя, Токмацький район, Запорізької області
до відповідача-1: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», м. Запоріжжя
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаззбут», м. Запоріжжя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), м. Київ
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
17.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Акціонерного Товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаззбут» (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національна Комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - третя особа або НКРЕКП) про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо невиконання рішення НКРЕКП № 8492/16/7-17 від 03.08.2017 про скасування нарахувань за актами - розрахунками:
- від 30.04.2017 (за період з 25.04.2017 по 01.05.2017);
- від 12.05.2017 (за період з 01.04.2017 по 25.04.2017);
- від 16.05.2017 (за період з 01.05.2017 по 05.05.2017) та здійснення позивачу розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу.
Крім того, позивач просить суд стягнути на свою користь:
- з відповідача-1 грошові кошти на загальну суму 122162,13 грн, з яких: безпідставно отримані кошти у сумі 93832,21 грн, 3% річних у сумі 7716,68 грн, інфляційні втрати у сумі 20613,24 грн;
- з відповідача-2 грошові кошти на загальну суму 2180147,82 грн, з яких: безпідставно отримані кошти у сумі 1674562,25 грн, 3% річних у сумі 137714,60 грн, інфляційні втрати у сумі 367870,97 грн;
Стягнути з відповідача-1 понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 3934,43 грн;
Стягнути з відповідача-2 понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 32702,22 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неправомірність дій відповідачів-1, 2 щодо здійснених ними розрахунків необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу з порушенням вимог Кодексу ГРМ і, як наслідок, незаконності усіх актів розрахунків та рахунків складених на підставі протоколу від 12.05.2017.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо невиконання рішення НКРЕКП від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 про скасування нарахувань за актами-розрахунками та здійснення розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу, місцевий господарський суд визнав, що лист від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 НКРЕКП не підпадає під ознаки рішення в розумінні Закону про НКРЕКП.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідачів-1, 2 грошових коштів в порядку ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд врахував ті обставини, що перерахування позивачем коштів у сумі 116036,82 грн на користь відповідача-1 та у сумі 2070833,65 грн на користь відповідача-2 здійснено на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі та відповідних рахунків за необлікований (донарахований) об`єм природного газу, які складено на підставі акту про порушення від 27.04.2017 № 294. Статус споживача позивач отримав внаслідок приєднання до газорозподільної системи Запорізької області, що знаходиться в користуванні та обслуговуванні оператора газорозподільної системи та на підставі укладеного з відповідачем-1 типового договору на розподіл природного газу.
При цьому, місцевий господарський суд зауважив на тому, що позивач не оскаржував у судовому порядку рішення, оформлене протоколом від 12.05.2017, щодо нарахування необлікованих обсягів природного газу, проведеного на підставі акту про порушення № 294 від 27.04.2017, що свідчить про безпідставність доводів позивача про неправомірність набуття відповідачами-1, 2 грошових коштів.
З огляду на необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманих коштів, місцевим господарським судом відмовлено в задоволенні позову про стягнення з відповідачів компенсаційних санкцій, заявлених позивачем на підставі ст. 625 ЦК України.
Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 заяву ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі № 908/1527/20 - залишено без задоволення.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з тих обставин, що з огляду на відмову у позові, в силу ч.4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення з підстав не відповідності висновків суду дослідженим доказам та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться позивачем до неправомірності здійснених відповідачами розрахунків вартості необлікованого об`єму та обсягу природного газу, без належних доказів доведення вини позивача у несанкціонованому відборі природного газу та вимушених дій позивача щодо здійснення розрахунків за необлікований (донарахований) об`єм природного газу за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 відповідно до актів-розрахунків.
Так, апелянт вважає, що в рішенні суду взагалі не встановлено природу суми грошових коштів, що була вимушено сплачена позивачем на користь відповідачів, не надано чіткого визначення її правового статусу.
Апелянт зауважує, що грошові кошти, які стягуються позивачем, хоча зовнішньо і виглядають як такі, що сплачені в межах договірних відносин, однак вони фактично не перераховувались на виконання договірних відносин, оскільки позивач повинен сплачувати відповідачам вартість послуг за розподіл (переміщення) природного газу з метою його фізичної доставки до потужностей позивача. Водночас, на думку позивача, обсяги природного газу, за які ним сплачено грошові кошти, фактично ним не споживалися у спірні періоди, оскільки фізично відповідачами не розподілялися та не переміщувались до потужностей позивача. Тобто, отримані відповідачами грошові кошти не є такими, які сплачені за спожиту (надану) послугу.
Судом першої інстанції не враховано, що порядок донарахування необлікованого обсягу природного газу відповідач-1 здійснив не на виконання договірних відносин, а на виконання юридично значимих дій пов`язаних із додержанням позивачем нормативно-правого акту, що регламентує спірні правовідносини (Кодексу газорозподільчих систем, далі Кодекс ГРМ).
Також, апелянт вважає, що всупереч встановленій Кодексом ГРМ процедурі позапланового контрольного огляду та/або технічної перевірки комерційного ВОГ, відповідач-1 своєчасно не направив позивачу письмове повідомлення про намір здійснення позапланового контрольного огляду ВОГ, а сам його візит до позивача мав на меті демонтаж лічильника без наміру його подальшої повірки, що не передбачено Кодексом ГРМ.
Апелянт акцентує увагу колегії суддів на тому, що відповідач-1 самостійно прийняв рішення про направлення комерційного ВОГ на позачергову повірку без складання актів про його обстеження чи контрольний огляд або акту про порушення на місці проведення перевірки та розташування приладу обліку, який мав бути складений в день проведення перевірки з зазначенням інформації про проведення певних дій щодо позачергової перевірки, що суперечить положенням пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ.
Апелянт просить апеляційний господарський суд врахувати той факт, що при складанні відповідачем-1 акту про порушення № 294 від 27.04.2017 не вказано, яке саме порушення, визначене главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ було виявлено у позивача. При цьому, Кодекс ГРМ не передбачає такого виду порушення, як «непрацездатність комерційного ВОГ», про що зазначено в акті про порушення № 294 від 27.04.2017.
Також, апелянт акцентує увагу апеляційного суду на тому, що в порушення п.п. 1, 2 п. 11 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ відповідачем-1 за один розрахунковий період (квітень 2017 року) складено два акти-розрахунки, що є грубим порушенням Кодексу ГРМ.
Крім того, апелянт просить апеляційний суд врахувати той факт, що суд першої інстанції зосередив увагу на самій формі прийнятого Регулятором рішення від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 та всупереч положенням статей 86, 91 ГПК України не надав аналізу його змісту, як письмовому доказу, яким встановлені певні порушення з боку відповідача-1 у спірних правовідносинах з позивачем.
В силу приписів ст. 58 Закону України «Про ринок природного газу» Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) і вирішення спорів між суб`єктами ринку природного газу в порядку, що затверджується Регулятором. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов`язкові для виконання суб`єктами ринку природного газу, яких воно стосується.
Апелянт зазначає, що діючим законодавством не визначено порядок оформлення Регулятором відповідного рішення звичайним листом або листом з назвою «Рішення».
Також, на думку апелянта, рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення, оформлене протоколом від 12.05.2017 є ненормативним індивідуально-правовим актом, який вичерпав свою дію фактом його виконання шляхом примусового зупинення газопостачання позивачу та вимушеної сплати на користь відповідача грошових коштів, що є предметом стягнення.
Таким чином, апелянт вважає, що оскарження та/або визнання недійсним рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення, оформлене протоколом від 12.05.2017, не забезпечить поновлення порушених прав та законних інтересів позивача. Водночас, належним способом захисту позивач вважає вимогу про повернення грошових коштів (в порядку статей 1212, 1213 ЦК України), які незаконно і необґрунтовано (без достатньої правової підстави) були отримані відповідачами.
В контексті спірних правовідносин, суд першої інстанції мав досліджувати не саме рішення відповідача-1, оформлене протоколом від 12.05.2017, яким задоволено акт про порушення, а наявність правових підстав для винесення відповідного рішення, а також подальших дій відповідача, направлених на спонукання позивача до перерахування суми коштів, яка є предметом позову.
Окрім зазначеного, позивач також вважає незаконним прийняте судом першої інстанції додаткове рішення з підстав прийняття незаконного рішення (основного) з неправильним застосуванням норм матеріального права.
З урахуванням всього вищевикладеного, позивач просить апеляційний господарський суд: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 по справі № 908/1527/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» задовольнити у повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 по справі № 908/1527/20 та ухвалити нове додаткове рішення, яким заяву ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу задовольнити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач-2 доводи апеляційної скарги не визнає з тих підстав, що постачання природного газу споживачу (позивачу) здійснюється на підставі договору № 11410ZНАJАFР016 постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладено відповідно до вимог Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, які, у свою чергу, регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі Правила № 2496).
Як встановлено п. 3 Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку , визначеному Кодексом газорозподільної системи.
Порядок комерційного обліку природного газу по об`єкту споживача визначений в розділах IX-XI Кодексу газорозподільних систем.
Посилаючись на положення абз. 6 п. 6 глави 9 розділу X Кодексу відповідач-2 зазначає, що якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення.
Щодо порядку доведення фактичних об`ємів та обсягів розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця), які визначені Оператором ГРМ, то відповідач-2 посилається, що такий порядок визначено у пункті 6 глави 3 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та зазначає наступне.
«Визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником».
Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Окрім того відповідач-2 зазначає про те, що 01 січня 2016 року між позивачем та ТОВ «Запоріжгаззбут» було укладено договір № 11410ZНАJАFР016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (з додатковими угодами).
Сторони домовилися, що стосунки між сторонами щодо якості, обсягів природного газу та умов його постачання врегульовані розділом ІІ Договору, а саме:
Згідно п. 2.3. Договору № 11410ZНАJАFР016 від 01.01.2016 обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. Договору), що підлягає оплаті відповідачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ (ПАТ «Запоріжгаз») та відповідачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та відповідачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Пункт 2.9.2. передбачає, що на підставі отриманих від відповідача даних та/або даних Оператора ГРМ позивач протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником позивача.
Також, як встановлено п. 2.9.3. Договору № 11410ZНАJАFР016 від 01.01.2016 споживач протягом двох днів з дати отримання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Таким чином, відповідач-2 вважає, що позивачу, який мав розбіжності у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу за квітень та травень 2017, необхідно було в письмовій формі надати мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу, та в подальшому, у разі недосягнення згоди - оскаржити в судовому порядку, чого позивачем не зроблено.
Щодо Рішення НКРЕКП № 8492/16/7 -17 від 03.08.2017 відповідач-2 зазначає, що з 01.11.2016 введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» (далі Закон № 329-VIII), яким визначено правові засади функціонування ринку природного газу України.
У відповідності до п.п. 33 п. 1 ст. 1 Закону № 329-VIII, ринок природного газу це сукупність правовідносин , що виникають зокрема у процесі постачання природного газу, а також надання послуг з його розподілу.
Підпунктом 32 п. 1 ст. 1 Закону № 329-VIII визначено, що Регулятор це національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Як встановлено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 1540- VIII від 22.09.2016 (далі Закон № 1540- VIII) Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`ктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема
- У сфері енергетики:
…діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Частиною 1 ст. 21 Закону України № 1540- VIII передбачено, що регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також вирішує спори, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону № 1540- VIII за результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про:
- припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері;
- припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;
- накладення штрафу на суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку;
- припинення розгляду звернення заявника.
За доводами відповідача-2, рішення Регулятора надається суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом надсилання або вручення під розписку.
Рішення, прийняте Регулятором у ході досудового розгляду спору, є обов`язковим до виконання учасниками спору і може бути оскаржене в суді.
Виходячи зі змісту наведених вище норм відповідач-2 вважає, що документ НКРЕКП № 8492/16/7-17 від 03.08.2017 не є рішенням Регулятора, а є листом, який носить інформаційний характер.
Вимогу позивача про стягнення грошових коштів в порядку приписів ст. ст. 1212, 1213 ЦК України відповідач-2 вважає безпідставною, оскільки набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у постановах від 23.01.2020 по справі 910/3395/19, від 23.04.2019 по справі № 918/47/18, від 01.04.2019 по справі № 904/2444/18.
Крім того, відповідач-2 вважає безпідставною й вимогу позивача про застосування приписів ст. 625 ЦК України, оскільки вказана норма може застосовуватися лише у випадку наявності простроченого виконання грошового зобов`язання, а не з підстав користування безпідставно отриманим майном.
Вищевказане, на думку відповідача-2 є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідач-1 доводи апеляційної скарги також вважає необґрунтованими, оскільки позивач не зазначає жодної норми права, порушення якої допущено судом першої інстанції під час розгляду справи.
Відповідач-1 вважає, що грошові кошти у сумі 116036,82 грн, які були перераховані позивачем на користь відповідача сплачені на виконання зобов`язань за договором розподілу природного газу за період квітень-травень 2017 року.
Правова природа грошових коштів є нічим іншим, як заборгованість споживача за розподілений у відповідному періоді з газорозподільної системи природній газ, який споживачем спожито за відсутності приладу обліку.
Також, відповідач-1 вважає безпідставними доводи апелянта щодо проведення позапланового огляду ВОГ без належного письмового повідомлення споживача, оскільки, як встановлено судом першої інстанції виїзд 25.04.2017 на підприємство позивача відбувався на підставі листа відповідача-1 за вих. № Zp-Сл-5888-0417 від 11.04.2017 для зн/яття лічильника газу для проведення позачергової держ. повірки.
Так само спростовується теза позивача про не проведення перевірки ВОГ 25.04.2017, оскільки за результатами перевірки ВОГ на об`єкті споживача, представниками Оператора ГРМ складено протокол про направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку № 400020.
Хибним також відповідач-1 вважає твердження позивача щодо порушення Оператором ГРМ положень Кодексу ГРМ під час складання акту про порушення № 294 від 27.04.2017 з огляду на те, що судом встановлено всі обставини та підстави для складання зазначеного вище акту про порушення, з урахуванням виявленого за результатами повірки лічильника газу «Курс-01Б» заводський № 5448» порушення непрацездатності зазначеного комерційного ВОГ.
Даний вид порушення відповідає п.п. 1 п. 3 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Факт непридатності лічильника газу Курс-01, заводський номер 5448 також підтверджено його позачерговою повіркою, що проводилась за ініціативою позивача 05.05.2017 на заводі ТОВ «НКФ «Курс», що також, на думку відповідача-1, вказує на правомірність складання акту про порушення № 294 від 27.04.2017.
Крім того, відповідач-1 вважає безпідставними доводи апелянта щодо неправомірності дій відповідача відносно складання декількох актів-розрахунків за квітень 2017 року та відкликання акту-розрахунку з огляду на наступне.
Так, спірність періоду охоплюється датами починаючи з 07 год. 00 хв. 01.04.2017 по 17 год. 00 хв. 05.05.2017 з певною розбивкою по періодам:
1.Період з 07 год. 00 хв. 01.04.2017 по 12 год. 30 хв. 25.04.2017;
2.Період з 12 год. 30 хв. 25.04.2017 по 17 год. 00 хв. 05.05.2017.
Перший період - це початок розрахункового періоду до моменту демонтажу лічильника газу є періодом, у якому Оператор ГРМ у відповідності до положень Кодексу ГРМ змінено порядок нарахування спожитого природного газу позивачем з приладового на розрахунковий.
Другий період обраховується за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, оскільки у зазначений час природний газ споживався без приладу обліку.
За вказаних обставин та за умови того, що лічильник відповідача двічі, різними лабораторними установами визнавався непридатним до застосування, відповідач-1 вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо правомірності дій Оператора ГРМ щодо застосування абз. 6 п. 6 Гл. 9 Розділу Х Кодексу ГРМ в даних умовах.
Також, відповідач-1 вважає, що лист НКРЕКП № 8492/16/7-17 від 03.08.2017 не є рішенням Регулятора, а є листом, який носить інформаційний характер, про що свідчать наявні в матеріалах справи письмові пояснення НКРЕКП від 30.07.2020 за № 1495/15-20 та від 28.08.2020 № 1665/15-20.
В іншій частині доводи відзиву відповідача-1 є тотожними доводам відзиву відповідача-2 та зводяться до наявності підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги позивача.
5. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Племптахокомбінат "Запорізький" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 та на додаткове рішення від 30.11.2020 у справі № 908/1527/20 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.02.2021 на 14:00 год.
В судовому засіданні 16.02.2021 колегія суддів оголосила перерву в судове засідання на 23.03.2021 о 14:00 год.
Судове засідання, призначене на 23.03.2021 о 14:00 год. не відбулося у зв`язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі головуючого судді Коваль Л.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2021 розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 11.05.2021 о 15:00 год.
06.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Племптахокомбінат "Запорізький" звернулось до апеляційного суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів УКраїни № 1236 від 09.12.2020 продовжено дію карантину, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CОVID-19, спричиненої коронавірусом з 19.12.2020 до 30.06.2021 на території України. Представник позивача - адвокат Коваль М.О. має ознаки захворювання та з метою унеможливлення розповсюдження захворювання перебуває на самоізоляції з 04.05.2021.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, заявник не повідомляє про намір взяти участь у судовому засіданні та не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають цьому, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 908/2323/19).
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що представник позивача (скаржника) - Коваль М.О. приймав участь у попередньому судовому засіданні, в якому судом було розглянуто апеляційну скаргу по суті та заслухано представника скаржника стосовно доводів поданої апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 11.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
6. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи.
19.01.2016 між позивачем - ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» (споживач) та відповідачем-1 - АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (Оператор ГРМ) укладено типовий договір з розподілу природного газу (а. с. 25-31 т. 1, далі Договір розподілу).
Відповідно до п. 1.1. Договору розподілу, типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єкта споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.3. Договору розподілу визначено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ. та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. Договору розподілу Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
За визначенням пунктів 6.1. 6.3. Договору розподілу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Тариф, встановлений згідно з п. 6.1. цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно із п. 8.1. Договору розподілу за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Крім того, 01.01.2016 між позивачем ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» (споживач) та відповідачем-2 - АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз Збут» (постачальник) укладено договір № 11410ZНАJАFР016 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно із п. 2.3. Договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві - приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем., а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Пунктом 2.9.2. Договору передбачено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.
Відповідно до п. 2.9.3. Договору споживач протягом двох днів з дати отримання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Згідно з умовами Договору позивачем встановлено вузол обліку природного газу (надалі - ВОГ) за місцезнаходженням своїх виробничих потужностей (птахозона реммолодняка батьківського стада) - Запорізька область, Токмацький район, с. Лугівка, вул. Польова, буд. 10А, одним із складових якого є лічильник газу ультразвуковий Курс-01 G400 з заводським № 10651.
Враховуючи, що строки повірки лічильника газу Курс-01 G400 з заводським № 10651 спливали 10.04.2017 позивачем переданий відповідачу-1 резервний лічильник газу ультразвуковий Курс-01 G400 з заводським № 5448 для здійснення робіт по повірці, для встановлення його на заміну лічильника з заводським № 10651, строки повірки якого закінчувалися.
Позивачем 17.03.2017 направлений відповідачу-1 лист з проханням направити 28.03.2017 представника для зняття пломб з комерційного вузла обліку газу лічильник «Курс-01» G 400Б заводський № 10651, коректор КПЛГ-1.02Р. зав. № 01215 у зв`язку з проведенням державної повірки та повторного опломбування змінних приладів обліку: лічильника «Курс-01» G 400Б заводський № 5448, коректора КПЛГ-1.02Р. зав. № 03595 з подальшим пуском газу на об`єкт, розташований за адресою: Токмацький район, с. Лугівка, вул. Польова, 10 (а. с. 63 т. 1).
22.03.2017 між відповідачем-1 та позивачем підписано Акт про проведення повірки та передачу лічильника «Курс-01» G 400Б, заводський № 5448. Факт повірки зазначеного лічильника також підтверджено відміткою метролога в паспорті лічильника (а. с. 54, 64 т. 1).
28.03.2017 за участю представника відповідача-1 інженера метролога та представника позивача за адресою: Токмацький район, с. Лугівка, вул. Польова, 10-А було здійснено обстеження/контрольний огляд вузла обліку, під час якого були зняті пломби з лічильника заводський № 10651 та встановлений лічильник заводський № 5448 з відповідним пломбуванням.
Актом обстеження/контрольного огляду вузла обліку від 28.03.2017 № 100001 засвідчений факт заміни та пломбування ВОГ з лічильником заводський № 5448, що посвідчено підписом представника відповідача-1 та представника позивача (а. с. 65-66 т. 1). Даним актом засвідчено існування різниці між показами лічильника газу та показами коректора в 27,2 м3.
25.04.2017 на підставі листа від 11.04.2017 вих. № Zp-СЛ-5888-0417 (а. с. 67 т. 1) представники відповідача-1 з`явилися до позивача за адресою: Токмацький район, с. Лугівка вул. Польова, 10-А з метою демонтажу лічильника газу, заводський № 5448 для направлення його на позачергову повірку.
25.04.2017 представниками відповідача-1 складений протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку № 400020, в якому зазначено (мовою оригіналу): «согласно письма исх. № Zр-СЛ-5888-0417 от 11.04.2017 был произведен выезд на предприятие для снятия счетчика для проведения внеочередной гос. поверки. Узел учета демонтирован, упакован в мешок и опломбирован пломбами 055175226 в 12:20. Расчет за потребленный газ на время внеочередной гос. поверки будет произведен согласно Кодекса ГРМ. Внеочередная поверка будет произведена по адресу: г. Запорожье, ул. Южное шоссе, 52 Сервисный центр по поверке в 10:30 27.04.2017» (а. с. 69-70 т. 1).
За результатами огляду 27.04.2017 лічильник заводський № 5448 було направлено на повірку до Державного підприємства «Запоріжжястандартметрологія», за результатами якої метрологічна служба дійшла висновків, що лічильник є непридатним, похибка перевищує допустиму межу (а. с. 71 т. 1).
Враховуючи результати повірки, відповідачем-1 складено Акт про порушення № 294 від 27.04.2017, яким встановлено наступне порушення - непрацездатність комерційного вузла обліку газу, а саме, лічильника газу «Курс-01Б» заводський № 5448 (а. с. 72-73 т. 1).
Крім того, за ініціативою позивача, 05.05.2017 на заводі ТОВ «НКФ «Курс» також проведено позачергову повірку лічильника зав. № 5448, яка проводилась за участю представників позивача та відповідача-1, за результатами якої складено протокол повірки лічильника газу «Курс-01» та зроблено висновок про непридатність лічильника заводський номер № 5448.
За заявою позивача відповідач-1 здійснив припинення та відключення газопостачання, про що складений акт від 05.05.2017 (а. с. 74-75 т. 1).
Місцевим господарським судом встановлено та сторонами не заперечується, що в період з 25.04.2017 по 05.05.2017 позивачем здійснювалося споживання газу без лічильника.
11.05.2017 (до моменту розгляду комісією акту про порушення № 294) позивач отримав наступні первинні документи для розрахунків в межах договірних відносин:
- Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) природного газу від 30.04.2017, яким було визначено обсяг використаного газу (за відсутності ЗВТ) - 85265 м3 за період з 25.04.2017 по 01.05.2017 (за номінальними витратами на годину); Акт № ЗП000005131 наданих послуг з розподілу природного газу від 30.04.2017 за квітень 2017 в обсязі 156,043 тис.м3; Акт приймання-передачі природного газу № ЗП00012529 від 30.04.2017, з якого вбачається споживання за квітень 2017 природного газу в обсязі 156,043 тис.м3 в тому числі за показами ВОГ 70720 тис.м3 та за результатами перерахунку 85,265 тис.м3 (від відповідача-1);
- від відповідача-2 Акт № ЗЗП00006032 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 30.04.2017 за квітень 2017 року (а. с. 76-79 т. 1).
Зазначені акти приймання-передачі в частині обсягів газу за період з 25.04.2017 по 01.05.2017 у кількості 85265 тис.м3 підписані позивачем із зауваженнями щодо невірного застосування методики розрахунку (максимальної потужності).
12.05.2017 за місцем знаходження відповідача-1 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення № 294 від 27.04.2017, за результатами якого прийнято рішення, оформлене протоколом від 12.05.2017 про проведення нарахування недооблікованих обсягів природного газу, відповідно до розділу ХІ глави 4 п. 4 п.п. 1 Кодексу ГРМ (а. с. 80-81 т. 1).
На підставі протоколу комісії з розгляду акту про порушення № 294 від 27.04.2017, позивачу надіслані поштою та 17.05.2017 отримані ним:
- Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) природного газу від 12.05.2017, яким визначено обсяг використаного газу - 377045 м3 за період з 01.04.2017 по 25.04.2017 з рахунком на оплату № 000005403 від 12.05.2017 на суму 194645,71 грн за розподіл природного газу за квітень 2017 у кількості 377045 м3; Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) природного газу від 16.05.2017, яким було визначено обсяг використаного газу 68730 м3 за період з 01.05.2017 - 07:00 год. по 05.05.2017 17:00 год. з рахунком на оплату № 000005422 від 16.05.2017 на загальну суму 35481,18 грн на оплату послуг за розподіл природного газу за травень 2017 у кількості 68,7 тис. куб. м. (від відповідача-1, а. с. 87-90 т. 1).
Зауваження щодо невірного визначення обсягу необлікованого (донарахованого) природного газу в вищезазначених актах-розрахунках позивачем викладені в листах від 23.05.2017 №№ 587 та 586 в частині безпідставного застосування методу номінального розрахунку (як для споживачів, які здійснювали несанкціоноване споживання, а. с. 91-92 т. 1).
Також позивачем від відповідача-2 отриманий Акт № ЗЗП00007294 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 31.05.2017 за травень 2017 року на суму 711759,53 грн (а. с. 95 т. 1).
Як зазначає позивач, з урахуванням монопольного становища відповідачів і неможливості зупинити виробничий процес щодо утримання птиці, позивачем рахунки відповідача-1 та відповідача-2 сплачені.
Позивачем 09.06.2017 до НКРЕКП (Регулятор) направлено скаргу-звернення вих. № 599 на дії відповідача-1 щодо складання акту про порушення № 294 від 27.04.2017 та протоколу засідання комісії від 12.05.2017 щодо нарахування необлікованих обсягів природного газу та вимогою скасувати акти-розрахунки необлікованих (донарахованих) об`ємів природного газу.
Відповідачем-1 09.06.2017 пред`явлено позивачу рахунок на оплату від 16.05.2017 з вимогою здійснити йому компенсацію вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.04.2017 по 25.04.2017 у сумі 2439111,62 грн (а. с. 97 т. 1)..
За результатами розгляду скарги Регулятором надано відповідь № 8492/16/7-17 від 03.08.2017, в якій зазначено про необхідність відповідачу-1 привести свої дії у відповідності до вимог чинного законодавства (а. с. 98 т. 1).
09.08.2017 відповідачем-1 надіслано позивачу повідомлення за вих. № 116 про припинення (обмеження) газопостачання у зв`язку з наявністю заборгованості (а. с. 103 т. 1).
16.08.2017 позивачем на адресу відповідача-1 направлено лист № 649 від 16.08.2017, в якому відповідачу-1 надані пояснення щодо необґрунтованості дій відносно відключення позивача від газопостачання у зв`язку з відсутністю первинних документів та відсутності заборгованості (а. с. 104 т. 1).
18.08.2017 відповідачем-1 здійснене відключення об`єкта газопостачання позивача, про що складено Акт на відключення об`єкту газопостачання від 18.08.2017 (а. с. 107 т. 1).
22.08.2017 з метою уникнення негативних наслідків позивачем перераховано на рахунок відповідача-1 грошові кошти в сумі 2439111,62 грн (а. с. 108 т. 1).
Листами №№ 657, 658 від 30.08.2017 позивач звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 з вимогою відносно скасування на підставі рішення Регулятора актів-розрахунків від 30.04.2017, від 12.05.2017 та від 16.05.2017 та вирішення питання щодо повернення надмірно сплачених коштів або зарахування їх в оплату наступних періодів.
За твердженням позивача, направлені на адресу відповідачів листи-вимоги залишені без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
6. Мотиви, за яких суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З 01.10.2015 правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України «Про ринок природного газу» (далі Закон).
Пунктами 7, 45 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу. Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Пунктами 19, 32 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG.
Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГРМ, затверджений постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України (п. 2 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи).
Згідно із п. 3 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ передбачено, що доступ суб`єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах, зокрема: надання оператором газотранспортної системи послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах.
Відповідно до п. 4 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.
Згідно із абзацом 36 п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.
Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.
Відповідно до положень п. 1 глави 6 розділу X Кодексу власник комерційного ВОГ або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Згідно з положеннями п. 1 глави 9 розділу X Кодексу суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо: відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору; працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання; відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб; відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу.
Згідно з пунктом 2 глави 6 розділу Х контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) здійснюється Оператором ГРМ відповідно до власного графіка обходу споживачів та позапланово (за необхідності).
Контрольний огляд вузла обліку здійснюється Оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Відповідно до положень п. 2 глави 9 розділу X Кодексу перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.
Споживач (суміжний, суб`єкт ринку природного газу), на території якого знаходиться комерційний ВОГ, має забезпечити безперешкодний доступ представникам Оператора ГРМ (іншого суб`єкта ринку природного газу, а саме ініціатора перевірки) за їх посвідченнями (документами, які уповноважують особу) до комерційного ВОГ та його складових для проведення їх перевірки або контрольного огляду вузла обліку.
Згідно з положеннями пункту 6 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).
Якщо під час перевірки комерційного ВОГ (за умови відсутності ознак порушень, передбачених розділом XI цього Кодексу) між сторонами виникає сумнів щодо результатів вимірювання об`єму природного газу та/або метрологічних характеристик комерційного ВОГ чи його складових, за домовленістю сторін або за ініціативою однієї зі сторін - Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) може бути ініційована їх позачергова чи експертна повірка у порядку, визначеному цим розділом. При цьому, в акті обстеження/акті контрольного огляду вузла обліку (або в акті про порушення) Оператор ГРМ має зазначити про проведення певних дій щодо позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ чи його складових.
Якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення. При цьому витрати, пов`язані з позачерговою чи експертною повіркою, компенсуються власником комерційного ВОГ/ЗВТ (крім факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ). Крім того, власник впродовж двомісячного строку здійснює заходи щодо приведення комерційного ВОГ (ЗВТ) в точці вимірювання у відповідність до вимог розділу X цього Кодексу.
Крім того, відповідно до положень пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу належать, зокрема, робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), що виникає, зокрема, в результаті пошкоджень лічильника, несправності лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановленої за результатами позачергової або експертної повірки.
Згідно з положеннями пункту 1 глави 11 розділу X Кодексу ГРМ, якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) ініційована позачергова чи експертна повірка комерційного ВОГ чи його складових, сторони мають виходити з вимог цієї глави.
Отже, під час проведення позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ, як за ініціативи Оператора ГРМ так і за ініціативи споживача, сторони мають діяти у відповідності до вимог глави 11 розділу X Кодексу.
Відповідно до пункту 4 глави 11 розділу X Кодексу ГРМ після зняття ЗВТ в присутності сторін ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та за бажанням пломбою споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає: найменування та адресу спеціально уповноваженого органу, де буде проводитись позачергова або експертна повірка ЗВТ; сторону, яка відповідає за доставку ЗВТ до спеціально уповноваженого органу.
Згідно із пунктом 5 глави 11 розділу X Кодексу ГРМ позачергова або експертна повірка має бути проведена протягом не більше десяти робочих днів з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку, або з дати отримання споживачем (суміжним суб`єктом ринку газу) листа Оператора ГРМ про проведення повірки (якщо ініціатором був Оператор ГРМ), або з дати отримання Оператором ГРМ заяви споживача (суміжного суб`єкта ринку газу), якщо ініціатором був споживач.
Відповідно до пункту 8 глави 5 розділу XI Кодексу ГРМ акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
При складанні акту про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованного споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при визначенні лічильника газу, або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску) непридатними до застосування за результатами позачергової або експертної повірки об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. У разі якщо дату виходу з ладу ЗВТ неможливо достовірно визначити, перерахунок проводять з початку розрахункового періоду до дати встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
До порушень, що сталися внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належать, зокрема, робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно (пп. 1 п. 3 глави 2 розділу ХІ).
В матеріалах справи наявні протокол ДП Запоріжжястандартметрологія від 27.04.2017 повірки лічильника газу «Курс-01» G400Б, заводський номер 5448, з висновком про його непридатність похибка перевищує допустиму межу та довідка ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації» від 27.04.2017 № 2-1972-17 про непридатність лічильника газу ультразвукового «Курс-01» G400Б, зав. № 5448 вимогам МПУ 288/03-2009 похибка вимірювання перевищує допустиму межу.
Крім того, непридатність вказаного лічильника підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом повірки лічильника від 05.05.2017 (а. с. 71 т. 1, 7-8 т. 2).
Посилаючись на наявність підстав для стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 безпідставно отриманих коштів згідно із ст.ст. 1212, 1213 ЦК України позивач зазначає, що набуття відповідачем коштів за рахунок позивача відбулося за відсутності правової підстави для такого набуття, нарахування відбулося з порушенням вимог Кодексу газорозподільних систем, вчинення відповідачами дій, які не передбачені вказаним Кодексом та за умови доведеності незаконності застосування до позивача приписів розділу ХІ гл. 4 п. 4 п.п 1 Кодексу ГРМ, як нормативного обґрунтування нарахування позивачу необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, і, як наслідок, незаконність усіх актів розрахунків та рахунків складених на підставі протоколу від 12.05.2017.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдносин та їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Таким чином, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання передбачені ст. 1212 ЦК України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов`язаннях.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Враховуючи встановлені судом обставини, перерахування позивачем спірних грошових коштів на користь відповідачів здійснювались на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі природного газу та відповідних рахунків за необлікований (донарахований) об`єм природного газу.
Спірні акти-приймання передачі природного газу та наданих послуг з розподілу природного газу, рахунки на оплату, складені на підставі акта про порушення від 27.04.2017 № 294 щодо споживача ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький». Статус споживача ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» отримало внаслідок приєднання до газорозподільної системи Запорізької області, що знаходиться в користуванні та обслуговуванні Оператора ГРМ - ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», шляхом укладання з відповідачем-1 Типового договору з розподілу природного газу.
Матеріалами справи підтверджується, що в межах цього Типового договору, за наслідками позачергової повірки лічильника заводський № 5448 його визнано непридатним до застосування, похибка перевищує допустиму межу.
Як зазначалося вище, позивач не погоджуючись з порядком проведення позачергової повірки лічильника та нарахувань за спожитий природний газ, звернувся до НКРЕКП з листом-скаргою від 09.06.2017 № 599.
У відповіді НКРЕКП від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 зазначено, що враховуючи висновки позачергової повірки, відповідно до яких лічильник газу визнано непридатним до застосування, ПАТ «Запоріжгаз» необхідно здійснити розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу. При цьому відповідь НКРЕКП не містить правового обґрунтування, з посиланням на конкретну норму Кодексу ГРМ щодо необхідності здійснення відповідачем розрахунку саме за середньодобовими (для неповної доби за середньогодинними) значеннями за попередні три аналогічні періоди споживання природного газу.
Додатково Регулятор зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У випадку недосягнення згоди щодо визначення об`єму та/або обсягу розподіленого природного газу ПАТ «Запоріжгаз», товариство має можливість звернутися до суду для вирішення спірних питань, що виникли у нього з ПАТ «Запоріжгаз». При цьому, відповідно до положень абзацу 2 пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за недолікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою.
Доводи позивача про те, що вказаний лист НКРЕКП є рішенням Регулятора по скарзі позивача, яким дії відповідача-1 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог законодавства, і яке є обов`язковим до виконання АТ «Оператор ГРМ «Запоріжгаз», колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540 (в редакції станом на час спірних правовідносин), Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно ст. 21 вказаного Закону, Регулятор розглядає скарги споживачів щодо порушення їхніх прав та інтересів суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, а також вирішує спори, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, з питань:
1) доступу/приєднання до електричних, теплових та газових мереж, нафто- та продуктопроводів, мереж централізованого водопостачання і водовідведення;
2) дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов;
3) якості товарів і послуг, що надаються споживачам у сферах енергетики та комунальних послуг;
4) інших питань, розгляд яких віднесено законом до компетенції Регулятора.
Регулятор розглядає скарги споживачів відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Вирішення спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснюється у порядку, затвердженому Регулятором.
Згідно з ч. 5 ст. 21 Закону № 1540 (в редакції, діючій на час спірних правовідносин), за результатами розгляду скарги, вирішення спорів Регулятор приймає рішення про:
1) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній сфері;
2) припинення порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов;
3) накладення штрафу на суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку;
4) припинення розгляду звернення заявника.
Рішення Регулятора надається суб`єкту господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, шляхом надсилання або вручення під розписку.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329 (в редакції, діючій на час спірних правовідносин), Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) і вирішення спорів між суб`єктами ринку природного газу в порядку, що затверджується Регулятором.
Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов`язкові для виконання суб`єктами ринку природного газу, яких воно стосується.
Такі рішення підлягають розміщенню на веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання зацікавлених осіб.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, ухвалою суду першої інстанції від 22.07.2020 запропоновано НКРЕКП надати письмові пояснення з викладенням своєї позиції щодо визначення позивачем листа (відповіді на скаргу) НКРЕКП від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 саме як рішення, яке є обов`язковим до виконання суб`єктами ринку природного газу.
На виконання вимог ухвали суду НКРЕКП надало письмові пояснення № 1495/15-20 від 30.07.2020 та № 1665/15-20 від 28.08.2020 про те, що листи НКРЕКП від 30.08.2017 №8492/16/7-17 не є рішенням НКРЕКП в розумінні Закону про НКРЕКП, не є нормативно-правовим актом і не може встановлювати нові правові норми, а має лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер.
З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції правильно визначено, що лист від 03.08.2017 № 8492/16/7-17 НКРЕКП не підпадає під ознаки рішення, яке приймається Регулятором за результатами розгляду скарг.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» щодо невиконання рішення НКРЕКП № 8492/16/7-17 від 03.08.2017. Місцевим господарським судом правомірно відмовлено в цій частині позову.
Також, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд правильно відзначив, що за наявності спору щодо розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 01.04.2017 по 05.05.2017 позивач не звертався до суду стосовно оскарження дій Оператора ГРМ по нарахуванню об`єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу в порядку визначеному положенням абзацу 2 пункту 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
На думку колегії суддів, визнання протиправною бездіяльності Оператора ГРМ щодо нездійснення перерахунку об`єму та/або вартості необлікованого (донарахованого) природного газу, скасування нарахувань за актами-розрахунками, не призведе до відновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду за наявності чинних актів-розрахунків та рахунків складених на підставі протоколу від 12.05.2017, оскільки майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
При цьому, положення ст. 1212 ЦК України можуть застосовуватись і після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 915/411/19, від 21.02.2020 по справі № 910/660/19, від 17.03.2020 по справі № 922/2413/19 та від 03.11.2020 по справі № 920/1122/19.
Отже, без оскарження та визнання недійсним рішення, оформленого протоколом від 12.05.2017, щодо нарахування необлікованих обсягів природного газу проведеного на підставі акту про порушення № 294 від 27.04.2017, твердження позивача про неправомірність набуття відповідачем-1 та відповідачем-2 коштів є безпідставними.
Оскільки позивачем не доведено наявності обставин, які є підставою для застосування до спірних правовідносин положень статей 1212, 1213 ЦК України та визнання сплачених позивачем грошових коштів такими, що набувались відповідачем-1 та відповідвачем-2 безпідставно, вимога позивача про їх стягнення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
З огляду на необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність також і підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів компенсаційних санкцій на підставі ст. 625 ЦК України - 3% річних та інфляційних втрат.
Доводи позивача про те, що в рішенні суду взагалі не встановлено природу суми грошових коштів, що була вимушено сплачена позивачем на користь відповідачів, судом не надано чіткого визначення її правового статусу, колегія суддів відхиляє, оскільки оплата цих коштів відбувалася на підставі виставлених відповідачами рахунків за постачання природного газу на підставі укладених між сторонами договорів.
Твердження позивача, про те, що грошові кошти фактично не перераховувались на виконання договірних відносин, оскільки обсяги природного газу, за які ним сплачено грошові кошти, фактично ним не споживалися у спірні періоди, колегія суддів вважає безпідставними, так як перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу здійснювався відповідачами на підставі підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ з огляду на виявлені несправності лічильника газу, що сталися внаслідок його позаштатного режиму роботи та встановленим фактом непридатності його до застосування за результатами позачергової та експертної повірки, про що зазначалося вище.
Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта, який вважає, що всупереч встановленій Кодексом ГРМ процедурі позапланового контрольного огляду та/або технічної перевірки комерційного ВОГ, відповідач-1 своєчасно не направив позивачу письмове повідомлення про намір здійснення позапланового контрольного огляду ВОГ, а сам його візит до позивача мав на меті демонтаж лічильника без наміру його подальшої повірки, що не передбачено Кодексом ГРМ.
Так, згідно з пунктом 2 глави 6 розділу Х Кодексу ГРМ протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку, монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
У даному випадку, відповідач-1 листом від 11.04.2017 № Zp-CЛ-5888-0417 від 11.04.2017 просив позивача надати 25.04.2017 доступ представникові ПАТ «Запоріжгаз» та забезпечити демонтаж лічильника газу для направлення його на позачергову повірку.
25.04.2017 позивач допустив представників відповідача-1 до об`єкта за місцем розташування комерційного ВОГ та забезпечив демонтаж лічильника газу для направлення його на позачергову повірку, що свідчить про узгодженість спільних дій позивача з відповідачем-1.
Вказані обставини підтверджуються підписаним з боку споживача (без зауважень) та Оператора ГРМ протоколом щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 25.04.2017 (а. с. 69-70 т. 1).
Доводи апелянта стосовно допущеного відповідачем-1 порушення, яке полягає у не складанні акту про порушення на місці проведення перевірки та розташування приладу обліку в день проведення перевірки, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу приписів абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРМ акт про порушення складається за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) та лише у разі підтвердження його невідповідності нормативним документам у сфері метрології.
У даному конкретному випадку Акт про порушення складено за результатами позачергової повірки комерційного ВОГ, якою встановлено порушення не придатності комерційного ВОГ позивача, похибка якого перевищує допустиму межу.
Доводи апелянта стосовно не зазначення відповідачем-1 при складанні акту про порушення № 294 від 27.04.2017 допущеного позивачем виду порушення, яке визначено главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, колегія суддів відхиляє, оскільки даний вид порушення відповідає п.п. 1 п. 3 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, про що зазначалося вище та підтверджено результатами позапланової повірки приладу обліку. Непрацездатність комерційного ВОГ є свідченням позаштатної його роботи на підставі результатів метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання.
Також, колегія суддів відхиляє й доводи апелянта щодо допущеного відповідачем-1 порушення п.п. 1, 2 п. 11 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, яке полягає в складанні за один розрахунковий період (квітень 2017 року) двох актів-розрахунків.
Так як спірність періоду охоплюється датами починаючи з 07 год. 00 хв. 01.04.2017 по 17 год. 00 хв. 05.05.2017 з певною розбивкою по періодам:
1.Період з 07 год. 00 хв. 01.04.2017 по 12 год. 30 хв. 25.04.2017;
2.Період з 12 год. 30 хв. 25.04.2017 по 17 год. 00 хв. 05.05.2017.
Перший період це - початок розрахункового періоду до моменту демонтажу лічильника газу є періодом, у якому Оператор ГРМ у відповідності до положень Кодексу ГРМ змінено порядок нарахування спожитого природного газу позивачем з приладового на розрахунковий.
Другий період обраховується за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, оскільки у зазначений час природний газ споживався без приладу обліку.
Оскільки судом апеляційної інстанції не виявлено підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, з підстав допущених останнім порушень норм матеріального або процесуального права, доводи апелянта стосовно прийняття незаконного додаткового рішення є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на вирішення спору по суті з урахуванням оцінки доводів, наведених вище.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду при перегляді рішення суду першої інстанції не встановлено допущених порушень норм матеріального або процесуального права, а тому рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 та додаткове рішення від 30.11.2020 по справі № 908/1527/20 слід залишити без змін.
Доводи апелянта не спростовують правомірних висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Підстав передбачених ст. 277 ГПК України для скасування або зміни оскаржуваного позивачем судового рішення, колегією суддів не виявлено.
8. Розподіл судових витрат.
У зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати за її подання у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача по справі ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький».
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 278, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2020 та додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 по справі № 908/1527/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13.05.2021.
Головуючий суддяЛ.А. Коваль
Судді:В.Ф. Мороз
В.О. Кузнецов
