ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"13" травня 2021 р. Справа№ 910/11768/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 (повний текст складено 11.03.2021)
у справі №910/11768/20 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом ОСОБА_1
до Автогаражного кооперативу "Чайка"
про визнання недійсним рішення загальних зборів, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 скасувати, позовну заяву залишити без розгляду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/11768/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №№910/11768/20.
12 травня 2021 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11768/20.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 1 ст. 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржником, в порушенням вимог ст. 258 ГПК України, не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу - Автогаражному кооперативу "Чайка".
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, зокрема, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 грн.
При зверненні до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 3 153,00 грн (2 102,00 грн х 150 % = 3 153,00 грн).
В той же час, при зверненні з апеляційною скаргою, скаржником в порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 258 ГПК України не надано доказів сплати судового збору, що підтверджується актом №09.1-26/306/21 від 21.04.2021, складеним Північним апеляційний господарським судом.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлені законом.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Частинами 1, 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення від 09.03.2021 складено 11.03.2021.
Апелянт звернувся з апеляційною скаргою 20.04.2021, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 256 ГПК України, двадцятиденний строк оскарження рішення місцевого господарського суду закінчився 31.03.2021.
Отже, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України двадцятиденного строку.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник зазначає, що не був присутній в судовому засіданні під час проголошення рішення, його копію отримав 30.03.2021.
Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт не наводить.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З матеріалів справи вбачається, що 09.03.2021, в день прийняття рішення, скаржник надіслав на електронну адресу суду клопотання про перенесення судового засідання, у зв`язку з хворобою. Таким чином, ОСОБА_1 мав можливість дізнатись у суду результат розгляду поданого клопотання.
Крім цього, за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Повний текст оскаржуваного рішення було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.03.2021, а тому скаржник міг ознайомитися з його текстом.
Однак, у заявленому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт не вказує обставин, які йому завадили звернутися з апеляційною скаргою в строк передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не наведено існування об`єктивних обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, ОСОБА_1 необхідно у строк, визначений цією ухвалою, подати до суду докази направлення (квитанція та опис вкладення у цінний лист) копії апеляційної скарги відповідачу, докази сплати судового збору в сумі 3 153,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження де зазначити інші обґрунтовані причини пропуску даного строку.
Враховуючи вище наведене та приписи ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі ст.174, ч. 2 ст. 260 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись ст. ст. 174, 234, п. 6 ч. 2 та п.п. 2 ст. 258, ст. ст. 259, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/11768/20 залишити без руху.
2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази направлення (квитанція та опис вкладення у цінний лист) копії апеляційної скарги відповідачу, докази сплати судового збору в сумі 3 153,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження де зазначити інші обґрунтовані причини пропуску даного строку, шляхом подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків.
3. Попередити ОСОБА_1 , якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана в зазначений строк, то у господарського суду апеляційної інстанції будуть відсутні підстави прийняти таку апеляційну скаргу до розгляду та остання буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В.Андрієнко
