Справа № 950/1925/20

Номер провадження 2/950/74/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2021 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,

при секретарі судового засідання - Івановій О.І.,

з участю представника позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи;

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі свого представника звернулася до суду з даним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що 08.11.2016 року близько 19 год. 05 хв. на вул. Центральна в с. Ворожба, Лебединського району, Сумської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Тоуота Саmry», здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 в результаті чого останній помер на місці події. 09.11.2016 року за фактом настання даної ДТП внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 286 КК України та розпочато досудове розслідування. У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 позивачка понесла витрати на виготовлення та спорудження загиблому надгробного пам`ятника, розмір яких складає 10400 грн. Оскільки відповідальність водія ОСОБА_3 за спричинену шкоду третім особам була застрахованою АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), то позивачка вирішила відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за понесені витрати від відповідача. Тому ОСОБА_2 просить стягнути з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) кошти в розмірі 10400 грн. страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника загиблому ОСОБА_4 та 3000 грн. на відшкодування судових витрат.

Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву вказав, що АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) з вимогами ОСОБА_2 не погоджується з наступних підстав.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. При цьому представник відповідача просить врахувати те, що висновком експерта встановлено, що під час ДТП ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також звертає увагу на те, що за фактом дорожньо-транспортної пригоди остаточне судове рішення не прийнято. Тому вимоги ОСОБА_2 про стягнення витрат на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника представник АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) вважає необґрунтованими. Щодо судових витрат, то такі витрати є недоведеними.

Також АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) в ході судового розгляду заявило клопотання про застосування строку позовної давності (а.с. 41).

Вислухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.11.2016 року близько 19 год. 05 хв. ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі «Тоуота Саmry 2.4», д.н. НОМЕР_1 по автодорозі Лебедин-Суми в напрямку м. Суми по вул. Сумська в с. Ворожба, Лебединського району, Сумської області, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , в результаті чого останній помер на місці події.

За фактом даної ДТП 09.11.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 286 КК України.

Наведені обставини доводяться витягом з кримінального провадження № 12016200090000633 (а.с. 10), свідоцтвом про смерть (а.с. 14), а також не оспорюються сторонами у справі.

Позивачка є дружиною брата загиблого ОСОБА_4 та понесла витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника ОСОБА_4 , до яких входять: витрати на придбання пам`ятника з тумбою - 7200 грн.; витрати на їх доставку та встановлення - 2800 грн.; витрати на виготовлення фото - 400 грн, а всього 10400 грн.

Розмір витрат та факт їх оплати позивачкою доводиться товарним чеком ФОП ОСОБА_5 № 205 від 20.11.2018 (а.с. 15).

Посилаючись на ту обставину, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , як водія транспортного засобу, була застрахована АТ «Страхова група «ТАС» (приватне), позивачка вважає, що вона має право на відшкодування понесених нею витрат, пов`язаних з похованням загиблого ОСОБА_4 .

Суд погоджується з заявленими вимогами та при ухваленні рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом ст. ст. 3, 5, 6, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ст. 27 (27.4.) Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Стороною відповідача в ході судового розгляду не заявлено про факт непереборної сили, внаслідок якої настала дорожньо-транспортна пригода та загибель пішохода ОСОБА_4 , а так само не надано в цій частині й жодних доказів.

Заперечуючи проти позову, АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) посилається на той факт, що ОСОБА_4 під час ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, що на думку сторони повинно враховуватися при вирішенні даного спору.

Однак, суд не погоджується з такими доводами, оскільки за змістом ч. ч. 1-3 ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання.

Отже, законодавцем встановлено, що при вирішенні питання про відшкодуванні витрат на поховання умисел потерпілого чи його груба необережність не враховуються.

Суд також не погоджується з запереченнями відповідача в тій частині, що вимоги ОСОБА_2 , заявлені у даній справі, не можуть бути розглянуті до ухвалення рішення у кримінальному провадженні № 12016200090000633 від 09.11.2016, що розслідується за наслідками ДТП, у якій загинув ОСОБА_4 , оскільки положення ст.ст. 1187, 1193 ЦК України зводяться до висновку про те, що наявність вини особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не враховується при вирішенні питання щодо стягнення витрат на поховання.

У п. 4 Постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Пленум Вищого спеціалізованого суду України роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Також при ухваленні рішення суд не вбачає підстав для відмови у позові в зв`язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої заявляє АТ «Страхова група «ТАС» (приватне).

Згідно з вимогами ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) в своєму клопотання про застосування позовної давності (а.с. 41) зазначає, шо дорожньо-транспортна пригода відбулася 08.11.2016, а тому позивачка пропустила строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Суд не знаходить обґрунтованими такі доводи сторони, оскільки встановлено, що витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника ОСОБА_2 понесла лише 20.11.2018 (а.с. 15). З заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування позивачка (в особі свого представника) звернулася 04.04.2019 (а.с. 9), на що листом від 15.04.2019 (а.с. 17) отримала відмову. За захистом свого порушеного права ОСОБА_2 звернулася до суду 19.10.2020 і така її заява подана є в межах строку позовної давності.

Тому, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_2 про стягнення на її користь 10400 грн. страхового відшкодування, як грошової компенсацію за понесені витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника загиблому ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України також необхідно вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК).

При цьому, до позовної заяви додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 27), ордер адвоката (а.с. 28), договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 0259-ц від 26.08.2020 (а.с. 29) з додатком (а.с. 30), детальний розрахунок робіт (наданих послуг) виконаних для надання правничої (правової) допомоги (а.с. 31), за яким вартість виконаних адвокатом робіт становить 3000 грн.

На думку суду такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю та категорією даної справи, обсягом та часом виконаних робіт, ціною позову, часом, витраченим на вивчення та аналіз законодавства, документів та підготовки і подачі позову.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України;

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (пр. Перемоги, 65, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10400 страхового відшкодування, як грошову компенсацію за понесені витрати на виготовлення та спорудження надгробного пам`ятника, а також кошти в розмірі 3000 грн. на відшкодування судових витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (приватне) (пр. Перемоги, 65, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи - 30115243) судовий збір на користь держави в розмірі 840,80 грн.: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.05.2021.

Суддя Чхайло О. В.