Справа №757/63473/16 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/2417/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції ОСОБА_2

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

потерпілого - ОСОБА_9 ,

представника - ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою потерпілого на вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Сираї, Козелецького району, Чернігівської області,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, працюючого фізичною особою-підприємцем, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Скасувано арешт накладений ухвалоюсудді Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2019 рокунаавтомобіль"Mitsubishi Lancer" д.н.р. НОМЕР_1 VIN-номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_7 .

В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 відмовлено.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат,-

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду першої інстанції, 07 червня 2016 року близько 18 години 10 хвилин ОСОБА_7 керував технічно справним автомобілем марки «MITSUBISHI LANCER» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по проїзній частині вул. А.Барбюса зі сторони вул. Філатова в напрямку вул. Тверської в м. Києві.

Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п.п.2.3(б), 16.11 та вимог дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_7 виявились в тому, що він, керуючи вказаним транспортним засобом перебуваючи на нерегульованому перехресті вул. А.Барбюса та вул. Ковпака, у місті Києві, під`їжджаючи до нерівнозначного перехрестя, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, продовжив рух не зменшуючи швидкість руху перед нерегульованим нерівнозначним перехрестям рухаючись в напрямку вул. Тверська в місті Києві, при цьому не надав дорогу транспортному засобу «SKODA OKTAVIA» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по вул. Ковпака по головній дорозі, позначеною дорожнім знаком 2.3 «Головна дорога» Правил дорожнього руху України.

Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів водію автомобіля «SKODA OKTAVIA» д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно з висновком експерта № 1233/Е від 19.08.2016 р. у ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження:

- закрита травма лівого променево-зап`ясткового суглобу у вигляді перелому шиловидного відростка ліктьової кістки.

Вказана закрита травма лівого променево-зап`ясткового суглобу за ступенем тяжкості відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу.Локалізація, морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони дією тупого предмету, могли утворитися в термін вказаний у постанові, тобто 07.06.2016 р. при транспортній травмі.

Порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_7 перебуває в причинному зв`язку із створенням аварійної обстановки, з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_9 просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні цивільного позову та скасування арешту на майно обвинуваченого та ухвалити новий, яким задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 повністю.

Зазначає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, яке полягає в незастосуванні ч. 1 ст. 1166, ч. 2 ст. 1187, ст. 1104 ЦК України, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Проте судом першої інстанції не враховано вимоги ЦК України, а лише формально зазначено, що у якості співвідповідачів мають залучені відповідні страхові компанії в межах страхових сум.

Вказує, що посилання суду на на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15, в даному випадку є безпідставним, оскільки стосується справ де діє обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, проте у даній справі відповідльність була застрахована у ПрАТ СК "Крона" на основі договору про добровільне страхування цивільно-правової відповідальності.

Стверджує, що завдана кримінальним правопорушення шкода, має бути відшкодавана в повному обсязі у відповідності до Звіту №58/06/16 від 14.06.2016 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу.

В запереченнях на подану апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає вимоги апеляційної скарги необгрунтованими.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілого та його представника в підтримку вимог і доводів апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримує доводи апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти її задоволення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказані вимоги закону були дотримані судом першої інстанції не в повному обсязі.

Колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги потерпілого в частині вирішення судом цивільного позову.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, роз`яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129, 374 КПК України).

Відповідно дост. 128 КПКособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленимиКПК. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно зіст. 1166 Цивільного кодексу України( далі -ЦК) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно дост. 1187 ЦКджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 22 вказаного Кодексузбитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з п. 2 ч. 2ст. 23 ЦКморальна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК, потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно моральну та майнову шкоду, з метою відшкодування якої потерпілий звернувся із цивільним позовом у межах кримінального провадження.

У позовній заяві про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілим ОСОБА_9 ставилось питання про стягнення на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в сумі 162 432 грн. 11 коп., послуги евакуатора в сумі 3 445 грн., витрати пов`язані з оцінкою проведення вартості ремонту в сумі 800 грн., витрати пов`язані з наданням юридичних послуг 1000 грн., послуги по зберіганню транспортного засобу в сумі 4 500 грн., послуги таксі 1 800 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 55 000 грн., що разом складає 228 977, 11 грн.

Відмовляючи в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_12 , суд першої інстанції зазначив, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_12 застрахована в ПАТ "УСК" Княжа Вієна Іншуранс Груп", яка частково виконала свої зобов`язання та виплатила потерпілому ОСОБА_9 страхове відшкодування в сумі 45000 грн., страхове відшкодування в сумі 5 000,00 грн. не виплачено страховиком потерпілому ОСОБА_9 до теперішнього часу, тобто, ПАТ «УСК» Княжа Вієна Іншуранс Груп» є належним співвідповідачем по цивільному позову потерпілого ОСОБА_9 в межах страхової суми.

Страховик ПрАТ СК «Крона» не виконав свої зобов`язання, підтвердженні договором страхування ДЦВ № 17-15-150 від 03.11.2015 р., по виплаті потерпілому ОСОБА_9 страхового відшкодування в сумі 50 000,00 грн., підтвердивши листом від 25.09.2020 р. № 443 дійсність договору страхування ДЦВ № 17-15-150 від 03.11.2015 р., укладеного між ПрАТ СК «Крона» та обвинуваченим ОСОБА_7 , тобто, ПрАТ СК «Крона» є належним співвідповідачем по цивільному позову потерпілого ОСОБА_9 в межах страхової суми.

Разом з тим, зазначивши у своєму рішенні про те, що ПАТ "УСК" Княжа Вієна Іншуранс Груп" та ПрАТ СК «Крона»є належними співвідповідачами по цивільному позову потерпілого ОСОБА_9 , судом першої інстанції не було залучено дані страхові компанії до участі у кримінальному провадженні.

Крім того, судом зазначено, що потерпілим ОСОБА_9 додано до цивільного позову в якості доказу звіт № 58/06/16 від 14.06.2016 р. про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 , складеного з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092. Вказаний звіт містить значні розбіжності між сумою вартості відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням фізичного зносу та ВТВ (114 244,51 грн.) та сумою вартості матеріального збитку ( 207 432,11 грн.) та взагалі не містить суми вартості ліквідних та працездатних залишків автомобіля марки «SKODAOKTAVIA» д.н.з. НОМЕР_3 , на яку повинна зменшитись сума вартості матеріального збитку.

При цьому, матеріали справи не містять даних, які б свідчили про те, що судом першої інстанції виконувались дії, які необхідні для забезпечення явки в судове засідання першої інстанції фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 , для роз`яснення звіту № 58/06/16 від 14.06.2016 р. про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ).

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову є невмотивованим, оскільки залишились не вирішеними питання, котрі передбаченіст. 264 ЦПК, а його зміст в цій частині не відповідає вимогамст. 265 цього Кодексу.

Окрім того, у зв`язку з неповним з`ясуванням всіх обставин та допущеними порушеннями, судом першої інстанції проігноровано вимоги позовної заяви ОСОБА_9 в частині відшкодування на його користь моральної шкоди, витрат, пов`язаних на юридичну допомогу, та інших витрат, зазначених у позові потерпілого ОСОБА_9 .

Ці порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення цивільного позову судом є істотними порушеннями, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_9 про необхідність накладення арешту на майно обвинуваченого ОСОБА_7 як заходу забезпечення позову, оскільки вирішення даного питання не є доцільним на даній стадії розгляду матеріалів кримінального провадження.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасувати в частинівирішення цивільного позову та призначити новий розгляд цивільного позову ОСОБА_9 в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухваламоже бути оскарженав касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: