Справа №№ 148/367/20

В И Р О К

Іменем України

11 травня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Льолі В.Б.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина об`єднані кримінальні провадження № 12020020310000063 внесеного в ЄРДР від 12.02.2020, № 12020020310000316 внесеного в ЄРДР від 01.10.2020, № 12020020310000324 внесеного в ЄРДР від 12.10.2020 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця с. Суворовське, Тульчинського району, жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, проживає в цивільному шлюбі, на утримані 1 неповнолітня дитина, не працює, раніше судимий:

- 10.11.2015, Калинівським р/с за ст. ст. 28ч.1, 125 ч.2 КК України до штрафу в розмірі 1190 грн.,

- 18.02.2016, Тульчинським р/с за ст. ст. 185 ч.3, 75 КК України до 3 р. п/в. з встановленням іспитового строку на 2 роки;

- 02.03.2017, Літинським р/с за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 71 КК України до 3 р. 1 міс. п/в., який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.2, 357 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 , будучи неодноразово засудженим за вчинення злочинів проти власності, востаннє 05.01.2017 Літинським районним судом Вінницької області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, звільнений з місць позбавлення волі 27.09.2019 року по закінченню строку відбування покарання, за що судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, однак останній на шлях виправлення не став та скоїв новий, умисний корисливий злочин за наступних обставин:

Так, 12.02.2020, біля 2:00 години, в м. Тульчин, Вінницької області, ОСОБА_2 через незамкнені двері пройшов в будинок АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою вжити з останньою спиртних напоїв.

Пройшовши в будинок ОСОБА_2 помітив, що ОСОБА_1 в одній із кімнат спала на ліжку та в той час він виявив, що на столі в даній кімнаті знаходиться мобільний телефон «Redmi 4A» золотистого кольору і в нього виник умисел на його крадіжку.

З метою крадіжки чужого майна з корисливих мотивів, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що господарка ОСОБА_1 спала та за ним ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу, з столу, таємно, повторно, навмисно викрав мобільний телефон «Redmi 4А», вартістю 1303,00 гривень з сім-картою мобільного оператора «Київстар» вартістю 25 гривень, та з кишені куртки таємно викрав банківську картку AT КБ «Приват Банк» за № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 .

Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу на протиправне заволодіння чужим майном непомітно покинув місце скоєння злочину та пішов в м. Тульчин, де через банкомат, що знаходиться за адресою вул. М. Леонтовича, 46, знайшовши в СМС-повідомленнях у викраденому мобільному телефоні «Redmi 4А», пін код від банківської картки банку «Приват Банк», № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , зняв та викрав грошові кошти в сумі 5800 гривень.

А всього ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріального збитку на загальну суму 7128 гривень.

Крім того, 12.02.2020, біля 02:00 години, в м. Тульчин, Вінницької області ОСОБА_2 , через незамкнені двері зайшов в будинок АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_1 , з метою вжити з останньою спиртних напоїв.

Зайшовши в будинок ОСОБА_2 , помітив, що ОСОБА_1 в одній із кімнат спала на ліжку та в той час він непомітно зі столу, що знаходився в даній кімнаті здійснив крадіжку мобільного телефону «Redmi 4А» золотистого кольору. Далі ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з корисливим мотивом направленим на заволодіння офіційними документами, з метою подальшого зняття грошових коштів, діючи таємно, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, з кишені куртки вчинив крадіжку банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , держателем якої являється ОСОБА_1 та яка за функціональним призначенням, як засіб доступу до банківського рахунку, є різновидом офіційного документу, відповідно до Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, Закону України «Про платіжні системи та переказів коштів в Україні» від 05.04.2001, Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 та Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням».

Крім того, ОСОБА_2 , будучи раніше неодноразово судимим в тому числі за злочини проти власності, востаннє, 02.03.2017 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність за наступних обставин.

Так, 27.09.2020 року, біля 03:00 год., ОСОБА_2 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де напередодні вживав алкогольні напої, разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , побачив в одній із кімнат будинку, у шафі грошові кошти, та в нього виник умисел на крадіжку чужого майна.

З цією метою, ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, таємно, повторно, навмисно, шляхом вільного доступу, з метою незаконного заволодіння чужим майном, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, так як особи що вживали з ним спиртні напої вже спали, скоїв крадіжку грошових коштів в сумі 1200 грн. та мобільного телефону марки «LEAGOO S8» вартістю 1588,22 грн. з сім картою ПрАТ «Київстар» вартістю 100 грн.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 , покинув домогосподарство АДРЕСА_3 , грошові кошти в сумі 1200 грн. витратив на власні потреби, а мобільний телефон марки LEAGOO S8 з сім картою, залишив для власного користування, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 2888, 22 грн.

Крім того, ОСОБА_2 , знаючи, що на розгляді у Тульчинському районному суді Вінницької області перебувають кримінальні провадження №12020020310000063 та №12020020310000316 року відносно нього за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 та ч. 2ст. 185 КК України, а також будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі за злочини проти власності, востаннє 02.03.2017 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 2 ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді позбавленні волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не став та продовжив злочинну діяльність за наступних обставин.

Так, 05.10.2020 року близько 23:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де вживав алкогольні напої, разом з власником будинку, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , побачив у кімнаті будинку на столі мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S3 GT-18990» у силіконовій накладці, що належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителю АДРЕСА_5 і тоді у нього виник умисел на крадіжку чужого майна.

З цією метою, ОСОБА_2 , з корисливих мотивів, таємно, повторно, навмисно, шляхом вільного доступу, з метою незаконного заволодіння чужим майном, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, так як особи що вживали з ним спиртні напої не звертали на нього уваги, шляхом вільного доступу зі столу скоїв крадіжку мобільного телефону марки «Samsung Galaxy S3 GT-I8990» вартістю 414 гривень в силіконовій накладці вартістю 80 гривень з сім картою ПрАТ «Київстар» вартістю 50 гривень.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_2 , покинув домогосподарство АДРЕСА_4 та в подальшому мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S3 GT-I8990» у силіконовій накладці залишив для власного користування, а сім-карту ПрАТ «Київстар» викинув, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_10 матеріального збитку на загальну суму 544 гривні.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.2, 357 ч.1 КК України визнав повністю, а також повністю визнав цивільний позов. В своїх поясненнях наданих в судовому засідання вказав, що всі обставини, які вказані в обвинувальних актах ним повністю визнаються та не заперечуються по всім епізодам інкримінуємих йому кримінальних правопорушень. В скоєному кається і просить суд його суворо не карати. Буде намагатись відшкодувати завдані збитки.

Крім повного і беззастережного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_2 також підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1 , яка суду пояснила, що крадіжку її телефону та банківської картки здійснив ОСОБА_2 , в той час коли вона спала в будинку. В зв`язку із вчиненням даного злочину, їй завдана матеріальна і моральна шкода, тому нею заявлено цивільний позов, який вона повністю підтримує та просить задоволити.

У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги добровільність позиції учасників судового розгляду, роз`яснивши їм права та відповідні наслідки, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, оголошенням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів справи та висновків експертиз.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка вчинена повторно (за епізодами крадіжок у потерпілого ОСОБА_1 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 ), в судовому засіданні доведена в повному обсязі і його дії вірно кваліфіковано за ст. 185 ч.2 КК України.

Також в судовому засіданні повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 і в викраденні офіційних документів з корисливих мотивів, тому дії останнього вірно кваліфіковано за ст. 357 ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку і лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд відносить каяття в скоєному злочині.

Обтяжуючими покарання обставинами являється вчинення злочинів в стані алкогольного сп`яніння.

За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засудженого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, а також приймаючи до уваги ті обставини, що обвинувачений має непогашену судимість за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, знаючи про наявність судимості та кримінальних проваджень, продовжив вчиняти злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення, свідоме ігнорування закону, яким передбачена кримінальна відповідальність за вчинення злочину, тому суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 в межах санкції визначеної ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі та ст. 357 ч.1 КК України у виді обмеження волі, призначивши покарання за кожен злочин окремо, і остаточне покарання призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі, шляхом поглинення покарання менш суворого більш суворим, яке останній повинен відбувати, що сприятиме його виправленню.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно рахувати з часу набрання вироком законної сили та звернення його до виконання.

Враховуючи ті обставини, що обвинувачений перебуває під вартою в іншому кримінальному провадженні, суд вважає, до вступу вироку в законну силу запобіжний захід не обирати.

З обвинуваченого ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави понесені процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 1307,52 грн.

Питання речових доказів суд вирішив відповідно до ст. 100 КПК України.

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 , з врахуванням встановленої в судовому засіданні вини обвинуваченого, на підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, а також позиції обвинуваченого щодо визнання позовних вимог в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 1166 ч.1 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами ст. 1167 ч.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 50, 65, 70, 185 ч.2, 357 ч.1 КК України, ст. ст. 369-374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА _2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 357 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 185 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки;

по ст. 357 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з часу набрання вироком законної сили та звернення до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 понесені процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 1307,52 грн. (одна тисяча триста сім гривень 52 коп.)

Речові докази:

- мобільний телефон «Redmi 4А», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , золотистого кольору, яке передано на зберігання власнику ОСОБА_1 - повернути останній, скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду від 14.02.2020 в кримінальному провадженні № 12020020310000063 внесеного в ЄРДР від 12.02.2020;

- мобільний телефон «LEAGOO S8», ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , з сім-картокю ПрАТ «Київстар» абонентським номером НОМЕР_6 , яке передано на зберігання власнику ОСОБА_4 - повернути останній, скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду від 07.10.2020 в кримінальному провадженні № 12020020310000316 внесеного в ЄРДР від 01.10.2020;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy S3 GT-І8990», 1 GB RAM, 8 GB ROM та силіконовий чохол, яке передано на зберігання власнику ОСОБА_10 - повернути останньому, скасувавши арешт на вказане майно, накладений ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду від 19.10.2020 в кримінальному провадженні № 12020020310000324 внесеного в ЄРДР від 12.10.2020.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої АДРЕСА_6 , кошти в сумі 7128 грн. (сім тисяч сто двадцять вісім гривень) - за спричинену матеріальну шкоду та 3000 грн. (три тисячі гривень) - за завдану моральну шкоду.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя