Справа № 991/2130/21
Провадження 1-кс/991/3025/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2021 року м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 напостанову детективавід 26.07.2019про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017,
В С Т А Н О В И Л А:
29.04.2021 до Вищого антикорупційного суду з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для виконання вимог ст. 306, 307 КПК України надійшла скарга захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 напостанову детективавід 26.07.2019про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017.
Відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
Згідно зпротоколом передачісудової справираніше визначеномускладу судувід 29.04.2021скарга визначенана розглядслідчій судді ОСОБА_1 .
Скарга обґрунтована тим, що 26.07.2019 досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні зупинено у зв`язку з розшуком ОСОБА_4 . Зазначену інформацію 22.10.2020 прокурор ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_3 у відповіді на її адвокатський запит.
Так, сторона обвинувачення достеменно знала, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , або за адресою: АДРЕСА_2 . Вказані адреси були також зазначені у повідомленні про підозру від 07.04.2017 та постанові про розшук підозрюваного від 26.04.2017. Однак, матеріали кримінального провадження, наданих адвокату ОСОБА_3 для ознайомлення, не містять документів, які підтверджують направлення ОСОБА_4 стороною обвинувачення повідомлення про підозру за відомими адресами його проживання. З огляду на зазначене, ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного в порядку, передбаченому КПК України.
Також, публікація повісток про виклик в газеті Урядовий кур`єр та на сайті Генеральної прокуратури України здійснена у позапроцесуальний спосіб, так як відносно ОСОБА_4 не здійснюється спеціальне досудове розслідування, направлення повісток про виклик за невірними адресами свідчить про відсутність підстав для оголошення його в розшук.
Дані підстави визначені захисником для скасування оскаржуваної постанови від 26.07.2019.
Щодо направлення постанови про зупинення від 26.07.2019 захиснику підозрюваного ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_6 зазначила, що останній не був і не є захисником ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017. Так, адвокат ОСОБА_6 був залучений захисником за призначенням на підставі постанови Генеральної прокуратури України від 07.04.2017 та діяв на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах зазначеного кримінального провадження №12014000000000164 від 01.04.2017. В подальшому, на підставі ст. 217 КПК України 25.04.2017 постановою заступника Генерального прокурора України виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_4 . На підставі зазначеного адвокат ОСОБА_3 робить висновок, що адвокат ОСОБА_6 не мав повноважень захисника в межах кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017. Тому, отримання копії постанови від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування адвокатом ОСОБА_6 не значить про отримання вказаної копії адвокатом ОСОБА_4 . Тому, строк на оскарження зазначеної постанови не пропущений.
Отже, захисник вважає постанову незаконною, з огляду на що просить постанову від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017 скасувати.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримала із викладених у них підстав, просила задовольнити. На запитання слідчої судді повідомила, що ОСОБА_4 відомо про розгляду скарги захисника на постанову про зупинення досудового розслідування. Зазначила, що у матеріалах кримінального провадження містяться різні дані щодо місця проживання та місця реєстрації ОСОБА_4 на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування. Вважає, що повідомлення про підозру мало вручатися під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи. Процедуру направлення повідомлення про підозру орган досудового розслідування порушив, з огляду на що ОСОБА_4 статусу підозрюваного не набув. Вважає, що аргументи слідства про те, що адвокат ОСОБА_4 ОСОБА_6 був викликаний для вручення повідомлення про підозру не варто брати до уваги, оскільки даний адвокат ніколи не зв`язувався з ОСОБА_4 , не повідомляв про те, що він отримував процесуальні документи. До цього часу не вдалося встановити контакту із ОСОБА_6 , жодних документів він не передавав. Зазначене, з урахуванням доводів скарги, свідчить про формальний підхід органу досудового розслідування до направлення повідомлення про підозру, неврахування отриманих з різних джерел достовірних даних щодо адрес реєстрації ОСОБА_4 . Вказала, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2019, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якою нібито встановлено, що ОСОБА_4 є підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, не можна брати до уваги, так як адвокати, які здійснюють представництво ОСОБА_4 , у засіданні участі не брали, з огляду на що у суду не було можливості дослідити всі обставини, якими підтверджується направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 .
Вказала, що органом досудового розслідування не виконано вимоги ч. 4 ст. 280 КПК України, а саме не направило копію постанови про зупинення стороні захисту. Зокрема, у дорученні Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві від 07.04.2017 № 026-0001944 про залучення адвоката ОСОБА_6 захисником ОСОБА_4 зазначена одна адреса (в Київській області), а у супровідному листі, яким постанова про зупинення направлялася даному адвокату, зазначена інша адреса (в м. Києві). Також вказала, що ні квитанції, ні конверту, які б підтверджували направлення копії постанови про зупинення на вказані у супровідному листі адреси, органом досудового розслідування надано не було. Зі змісту зазначеного супровідного листа вбачається, що були направлені дві постанови: про відновлення та зупинення досудового розслідування. Однак, встановити в якій черговості здійснені зазначені процесуальні дії встановити неможливо.
Вважає, що оскаржувана постанова про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 не відповідає вимогам ст. 110 КПК України: не зазначено коли повідомлено ОСОБА_4 про підозру, лише проконстатовано необхідність зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням у розшук ОСОБА_4 , без посилань на відповідні процесуальні документи, також не зазначено які слідчі та інші процесуальні дії виконано слідчими з початку здійснення досудового розслідування до винесення постанови про зупинення досудового розслідування.
Посилаючись на картку руху кримінального провадження, наявну у витязі з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017, надану слідчій судді для огляду у судовому засіданні, зазначила, що на момент винесення оскаржуваної постанови про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 повноважень на здійснення процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні у прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 не було, у зв`язку із чим вважає, що вказана постанова погоджена неуповноваженим прокурором.
Додатково та на запитання слідчої судді зазначила, що до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду оскаржувала ухвалу Печерського районного суду м. Києва про накладення арешту на Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено. На запитання слідчої судді чи перебуває ОСОБА_4 за межами території України повідомила, що не готова відповісти на запитання. Чому останній уклав угоду з адвокатським об`єднанням у 2016 році вказала, що надати відповідь не може, так як працює лише з 2019 року. Копії двох паспортів, наданих для огляду слідчій судді, отримала не з матеріалів кримінального провадження. Вказала, що паспорт 2009 року видачі із реєстрацією місця проживання у м. Києві загублений. Паспорт 2012 року видачі із адресою реєстрації в АР Крим є дійсним.
Детектив ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про час і місце був повідомлений належним чином. Надав письмові пояснення від 05.05.2021, у яких зазначив таке. 07.04.2017 ОСОБА_4 складено письмовеповідомлення пропідозру увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.28ч.5ст.191,ч.1ст.255,ч.4ст.28,ч.1ст.З66КК України.Під часздійснення досудовогорозслідування судомнеодноразово перевірялосьпитання набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваногоу кримінальномупровадженні таобґрунтованість підозри.Зокрема,ухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва від10.05.2017надано дозвілна затримання ОСОБА_4 з метоюйого приводудля участів розглядіклопотання прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою.Також,ухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва від05.08.2019судом наданодозвіл назатримання підозрюваного ОСОБА_4 з метоюйого приводудля участів розглядіклопотання прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою. Наведеними судовимирішення встановлено,що ОСОБА_4 є підозрюваниму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.28,ч.5ст.191,ч.1ст.255,ч.4ст.28,ч.1ст.366КК України,та матеріаламиклопотання підтвердженообґрунтованість повідомленоїостанньому підозри. Судом встановлено,що відповіднодо вимогстатті 278,глав 6,11КПК України,повідомлення пропідозру направлено ОСОБА_4 поштовим зв`язкомна адресумісця йогоостаннього проживання,а такожрозміщено угазеті Урядовийкур`єр тана офіційномусайті Генеральноїпрокуратури України.Повідомленнями угазеті Урядовийкур`єр №62від 01.04.2017та наофіційному сайтіГенеральної прокуратуриУкраїни,а такожу порядку,передбаченому ст.133,135КПК України,до Генеральноїпрокуратури Українидля проведенняслідчих (розшуковик)дій тавручення повідомленняпро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.28ч.5ст.191,ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.1ст.366КК Українивикликався ОСОБА_4 ,який 06.04.2017на викликне з`явився. Повідомленнями угазеті Урядовийкур`єр №70від 13.04.2017та наофіційному сайтіГенеральної прокуратуриУкраїни,а такожу порядку,передбаченому ст.133,135КПК України,до Генеральноїпрокуратури Українидля проведенняслідчих (розшукових)дій викликався ОСОБА_4 ,який навиклик такожне з`явився. Згідно зповідомленнями Службибезпеки України24.05.2016 ОСОБА_4 виїхав замежі Україниі доцього часуна територіюУкраїни неповернувся,у зв`язкуз чим26.04.2017оголошено йогорозшук.26.07.2019досудове розслідуванняу кримінальномупровадженні зупиненена підставіп.2ч.1ст.280КПК України,у зв`язкуіз розшукомпідозрюваного. Під часрозгляду скаргина постановупро зупиненнядосудового розслідуванняможуть перевірятисяпідстави,передбачені ст.303КПК України,щодо наявностіпідстав длязупинення досудовогорозслідування,якою уцьому випадкує оголошенняпідозрюваного врозшук (підтверджуєтьсяпостановою від26.04.2017про оголошенняв розшук).Відповідно дост.282КПК України,зупинене досудоверозслідування відновлюєтьсяпостановою слідчого,прокурора),якщо підставидля йогозупинення пересталиіснувати,зокрема колимісцезнаходження підозрюваноговстановлено.Підставою дляскасування постановипро зупиненнядосудового розслідуваннявід 26.07.2019є встановленнямісця перебуванняпідозрюваного ОСОБА_4 .Разом зцим,місце перебуванняпідозрюваного ОСОБА_4 на цейчас невстановлено,а томудетектив вважає,що підставидля скасуванняпостанови відсутні. Детектив просив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанову від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні відмовити.
Додатково у запереченнях від 06.05.2021 зазначив, що згідно з відомостями Державної міграційної служби України, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з цим, Генеральною прокуратурою України для відправлення повідомлення про підозру залучено ТОВ «Карго Експрес ЛТД», якою вжито заходів для вручення відправлення за вказаною адресою (відомості ДМС України та підтвердження відправлення повідомлення про підозру за вказаною адресою додав). Також на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги особі від 07.04.2017 № 026-0001944, повідомлення про підозру від 07.04.2017 ОСОБА_4 вручено його захиснику - ОСОБА_6 , що підтверджується його розпискою. Окрім того, досудовим розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 та також міг проживати у вказаній квартирі, у зв`язку з чим Генеральною прокуратурою України вжито заходи, передбачені ст. 135 КПК України щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 через житлово-експлуатаційну організацію, яка обслуговує будинок за вказаною адресою - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва». Вважає, що Генеральною прокуратурою України вжито вичерпні заходи, передбачені ч. 2 ст. 135 КПК України, щодо вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги та заперечень, слідча суддя дійшла таких висновків.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України параграф 1, статті 303308.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Адвокат ОСОБА_3 як захисник підозрюваного ОСОБА_4 є особою, яка має право на оскарження постанови слідчого про зупинення досудового розслідування.
Щодо строку на оскарженняпостанови від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001245 захисником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 , що за вказівкою Апеляційної палати Вищого антикорупційноого суду перевіряється в ході розгляду скарги по суті слід зазначити таке.
Слідчій судді детективом не надано відомостей, які б свідчили про направлення ОСОБА_4 та отримання ним копії оскаржуваної постанови відповідно до супровідного листа № 17/1/6-28821-17 від 04.09.2019 (т.3а.с.50). Щодонаправлення такоїпостанови захиснику ОСОБА_6 на адресу Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві слід звернути увагу на такі обставини. Адвоката ОСОБА_6 дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві № 026-0001944 від 07.04.2017 (т. 1 а.с. 71) на підставі постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 07.04.2017 (т. 2 а.с. 30-31) було залучено як захисника підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12014000000000164.
Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» №3460-VI від 02.06.2011 надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні.
Із матеріалів судового провадження вбачається, що постановою прокурора ОСОБА_9 від 26.04.2017 у кримінальному провадженні № 42017000000001245 ОСОБА_4 було оголошено у розшук (т. 1 а.с 72-73).
Станом на 26.04.2017, тобто - на день винесення прокурором постанови, ст. 23Закону України «Про безоплатну правову допомогу»не містила пункту 5 частини 1 у зазначеній редакції.
Разом з тим,Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» № 2475-VIII від 03.07.2018 устаттю 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»було внесено зміни, якими закріплено вимогу щодо припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, оголошена в розшук у кримінальному провадженні. Вказана редакціястатті 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»набула чинності 28.08.2018.
Таким чином, станом на 04.09.2019 - направлення оскаржуваної постанови захиснику ОСОБА_6 чинна редакція ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»містила пункт 5 частини 1, яка обумовлювала припинення повноважень адвоката ОСОБА_6 як захисника ОСОБА_4 .
Таким чином, у зв`язку із невстановленням у судовому засіданні фактів, із якими кримінальний процесуальний закон пов`язує обчислення строку на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування, розумні підстави вважати такий строк пропущеним у слідчої судді відсутні.
На підставі наданих захисником і детективом матеріалів кримінального провадження встановлено, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017.
У межахкримінального провадження№ 12014000000000164від 01.04.2014 ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні злочинів,передбачених ч.1ст.255,ч.4ст.28ч.5ст.191,ч.4ст.28ч.1ст.366КК України (т. 1 а.с. 104-125), а саме в умисній участі у період з вересня 2010 року і на момент повідомлення про підозру у злочинній організації ОСОБА_10 з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі в злочинах, вчинюваних такою організацією, в умисному заволодінні шляхом зловживання службовою особою свої службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах грошовими коштами, належними ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в сумі 404 374 966,48 доларів США (на момент вчинення злочину еквівалентно 3 234 999 731,84 грн), складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, іншому підробленні офіційних документів.
Так, повідомлення про підозру 07.04.2017 складено та направлено ОСОБА_4 поштовим зв`язком на адресу останнього відомого органу досудового розслідування місця проживання та за місцем реєстрації (на адресу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва», т. 1 а.с. 92-95, за адресою: АДРЕСА_2 ; т. 1 а.с. 96-97), відповідно до вимог ст. 278 КПК України та глав 6, 11 КПК України.
Повістки про виклик ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України для участі у проведенні слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні неодноразово направлялися на адресу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» за встановленим місцем проживання та реєстрації ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 87-91), а також розміщувалися у газеті Урядовий кур`єр та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 53-66).
07.04.2017 дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням, виданим на підставі постанови прокурора Генеральної прокуратури України від 07.04.2017, адвоката ОСОБА_6 призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах процесуальних прав і обов`язків, визначених ст. 46, 47 КПК України, протягом строку дії доручення ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 71).
Постановою заступника Генерального прокурора України про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 25.04.2017 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000164 від 01.04.2014 виділено в окреме провадження в оригіналах та копіях матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4 , якому присвоєно номер № 42017000000001245 (т. 1 а.с. 51-52).
Згідно з повідомленнями Служби безпеки України 24.05.2016 ОСОБА_4 виїхав за межі України і на територію України не повернувся (т. 1 а.с. 98-99). У зв`язку з чим 26.04.2017 його оголошено у розшук (т. 1 а.с. 72-73).
26.07.2019 старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_4 .
У постанові слідчий посилається на обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення: повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст.З66 КК України; винесення процесуального рішення про оголошення розшуку ОСОБА_4 з підстав не встановлення його фактичного місцезнаходження.
Предметом оскарження є рішення слідчого від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадження № 42017000000001245 від 25.04.2017.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування передбачені Главою 23 КПК України. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру, зокрема, у разі якщо підозрюваного оголошено у розшук. Тобто, можливість зупинення досудового розслідування, у тому числі у зв`язку із оголошенням особи у розшук передбачена лише після повідомлення особі про підозру у порядку, визначеному ст. 276-278 КПК України та набуття нею процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Згідно зі ч. 1 ст. 281 КПК України підозрюваний оголошується у розшук у разі якщо його місцезнаходження невідоме або він перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови якщо він був належним чином повідомлений про такий виклик.
Отже, зупинення досудового розслідування з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування, зокрема, нез`явлення на виклики слідчого, прокурора (п. 2 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017).
Відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
З огляду на наведені правові норми, враховуючи обставини, на які посилається заявник в обґрунтування вимог, при розгляді скарги слідча суддя має перевірити такі обставини:
- набуття ОСОБА_4 процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;
- наявність підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням у розшук;
- факт виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного;
- дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.
Щодо процесуального статусу ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42017000000001245 від 25.04.2017.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України). Порядок здійснення повідомлень передбачений ст. 135 КПК України.
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України). Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.
Слідча суддя встановила, що у зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру, складене 07.04.2017, було надіслано за місцем реєстрації та можливим місцем проживання ОСОБА_4 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Адвокат оспорює ті обставини, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які підтверджували б спроби вручення стороною обвинувачення особисто ОСОБА_4 повідомлення про підозру за дійсними відомими адресами його проживання: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .
Зазначені твердження спростовуються такими обставинами.
За визначенням наведеним у ст. 29 Цивільному кодексі України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою держави про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Слідча суддя відхиляє доводи захисника про те, що направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 на території АР Крим здійснювалось на неправильну адресу: міжнародна служба кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД» здійснювала спроби направити документ за адресою: АДРЕСА_4 .
Так, захисником у судовому засіданні надано для огляду копії двох паспортів ОСОБА_4 (один з яких було втрачено), включаючи сторінки з відмітками про реєстрацію місця проживання. В одному паспорті (серії НОМЕР_1 ) місцем реєстрації з 13.09.2012 зазначена адреса: АДРЕСА_2 . Також захисник надала для огляду копію договору про надання правової допомоги, укладеного 15.02.2016 між ОСОБА_4 та АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і партнери», в якому місце реєстрації підзахисного зазначено: АДРЕСА_2 (відповідно до даних паспорта серії НОМЕР_1 ).
Підтвердження про місце реєстрації ОСОБА_4 за вказаною адресою також надав детектив, а саме відомості з Державної міграційної служби України, відповідно до яких ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 60). Аналогічна адреса місця реєстрації ОСОБА_4 зазначена в довідці ДІТ МВС України про судимість останнього від 10.04.2017 (т. 1 а.с. 102), а також у повідомленні про підозру (т. 1 а.с. 104).
Генеральна прокуратура України залучила до відправлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повістки міжнародну службу кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД». Директор товариства листом № 30/04-17 від 28.04.2017 повідомив Генеральну прокуратуру України про те, що 07.04.2016 працівниками ТОВ «Карго Експрес ЛТД» прийнято відправлення за накладною № 380440577558, яке містило повідомлення про підозру від 07.04.2017 на 24 арк. та повістку на 1 арк. Відправлення адресувалося ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 . Кур`єр 13.04.2017 прибув для доставки відправлення, проте отримувача за вказаною адресою не виявилося, по вказаним у накладній контактними номерами телефону зв`язку із абонентом не було (т. 1 а.с. 97).
Разом з тим, детектив надав копію накладної № 380440577558, в якій зазначена дата отримання відправлення 07.04.2017 та зазначена правильна адреса отримувача ОСОБА_4 : АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 61).
Отже, встановлені дані свідчать про наявність описок у листі директора ТОВ «Карго Експрес ЛТД» № 30/04-17 від 28.04.2017 щодо року отримання відправлення, адресованого ОСОБА_4 , та номеру квартири, в якій зареєстрований останній, та не дають підстав для висновку, що сторона обвинувачення не направила повідомлення про підозру та повістку на правильну та відому адресу реєстрації ОСОБА_4 .
З огляду на це, надіслання органом досудового розслідування повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджено відповідними первісними даними, зазначеними в накладній, якою направлялося повідомлення про підозру, дата на якій співпадає із днем складення зазначеного документу (т. 1 а.с. 29, т. 3 а.с. 61) та є підтвердженням належного виконання органом досудового розслідування вимог щодо вручення повідомлення про підозру та повістки згідно із ч 1 ст. 278 та ч. 2 ст. 135 КПК України.
Також, слідча суддя відхиляє доводи захисника, що направлення повідомлення про підозру ОСОБА_4 та повісток в м. Києві здійснювалося на неправильну адресу.
Так, дійсно в наданих слідчій судді матеріалах, а саме листі Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України № 14/3/18287 від 03.04.2017, адресованого прокурору Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та на виконання його доручення, зазначено, що ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 23). Вказана адреса зазначена у повідомленні про підозру ОСОБА_4 як місце проживання (т. 1 а.с. 29).
Відповідно до наданої у судовому засіданні захисником слідчій судді для огляду копії паспорту ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 (який за твердженням захисника втрачений), місцем реєстрації з 19.12.1995 зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Також, відповідно до наданого адвокатом витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.01.2021, на Ѕ квартири за вказаною адресою накладено арешт як на майно ОСОБА_4 , при відсутності у даному витягу відомостей про перебування даної квартири у власності останнього.
В свою чергу, детектив також надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.03.2017, відповідно до якого Ѕ квартири за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належало ОСОБА_4 на час складення та надіслання повідомлення про підозру (т.3 а.с. 64-65).
Також, у листі прокурору Генеральної прокуратури України начальник КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» Житлово-експлуатаційна дільниця «Липкижитлосервіс» зазначив, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_3 , не вдалося, так як при неодноразовому відвідуванні квартири двері ніхто не відчиняв (т. 3 а.с. 67). Тобто, житлово-експлуатаційна організація, яка обслуговує і кв. АДРЕСА_5 та яка створена для експлуатації громадського житлового фонду, до якого входять квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд), веде відповідні обліки таких квартир, не спростовує інформацію щодо можливого проживання ОСОБА_4 адресою належної останньому квартири.
Вказане свідчить, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів, що передбачені КПК України, для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, а також тих, що кримінальним процесуальним законом не регламентовано, зокрема: повідомлення про підозру вручено захиснику ОСОБА_4 адвокату ОСОБА_6 (на підставі доручення для надання безоплатної вторинної допомоги № 026-0001944 від 07.04.2017), що підтверджується відповідною розпискою адвоката (т. 3 а.с. 63).
Також слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що зазначеним вище обставинам в сукупності має бути надано оцінку під час судового розгляду справи.
Оцінюючи набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного на момент прийняття рішення про зупинення досудового розслідування слідча суддя також враховує той факт, що АО «ЮФ «Василь Кісіль та партнери» здійснює представництво інтересів ОСОБА_4 з 15.02.2016.
Правом на оскарження рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України наділене вичерпне коло осіб, серед яких, зокрема, підозрюваний, його захисник чи законний представник. Набуття особою процесуального статусу підозрюваного визначене нормами ч. 1 ст. 42 КПК України. Подання скарги особою, яка не є підозрюваною або її захисником, виключає розгляд скарги, яка на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України підлягає поверненню особі, яка її подала.
Окрім цього, залучене ОСОБА_4 АО «ЮФ «Василь Кісіль та партнери» через своїх або залучених адвокатів (згідно з умовами договору) подає у кримінальному провадженні до суду та органу досудового розслідування свої клопотання, скарги. Тобто, ОСОБА_4 достовірно відомо про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні та про заходи, направлені на встановлення місцезнаходження підозрюваного, що свідчить про об`єктивну можливість повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органу досудового розслідування. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а ст. 18, 26 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України від 15.02.2019, зобов`язує адвоката інформувати клієнта про правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, про можливий результат виконання доручень, про хід та результати виконання доручення, щодо правової позиції у справі. Також, такі висновки можна зробити із розділу 3 Договору про надання правової допомоги, кладеного між ОСОБА_4 та АО «ЮФ «Василь Кісіль та партнери», відповідно до якого строк оплати наданих послуг встановлений у 7-денний строк з дати підписання акта наданих послуг.
Наведене у сукупності дає підстави для висновку, що на момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 26.07.2019 ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, тому адвокат ОСОБА_3 користується правами захисника підозрюваного згідно чинного кримінального процесуального законодавства.
Щодо наявності підстав для зупинення досудового розслідування у зв`язку із оголошенням ОСОБА_4 у розшук.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 26.07.2019 вбачається, що підставою для зупинення досудового розслідування є оголошення розшуку ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 51-52), що встановлено постановою про оголошення розшуку ОСОБА_4 від 26.04.2017 (т. 1 а.с. 72-73).
За змістом постанови прокурора групи прокурорів Генеральної прокуратури прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_9 від 26.04.2017 підставами для оголошення розшуку ОСОБА_4 стала його неявка на виклики слідчого до Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 12-22, 128-141).
Відповідно до ч.1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ч. 8 ст. 135 КПК України).
Із наявних матеріалів справи вбачається, що повістки про виклик до слідчого на 06.04.2017, 18.04.2017 були надіслані за місцем проживання/реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , - 31.03.2017 та 07.04.2017, а також на 18.04.2017 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , - 07.04.2017.
Тобто більше, ніж за три дні до дати проведення процесуальних дій, зазначених у викликах. Зазначені повістки не були вручені адресату у зв`язку із відсутністю його за місцями проживання/реєстрації (т. 1 а.с. 20, 22). Також матеріали скарги містять докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 повідомлявся про необхідність явки до слідчого у інший спосіб та викликався до слідчого на інші дати. Зокрема, повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 62 від 01.04.2017 (т. 1 а.с. 132-136) та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 130-131), до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшуковик) дій та вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст.366 КК України викликався ОСОБА_4 , який 06.04.2017 на виклик не з`явився (т. 1 а.с. 138). Повідомленнями у газеті Урядовий кур`єр № 70 від 13.04.2017 (т. 1 а.с. 137- 141) та на офіційному сайті Генеральної прокуратури України (т. 1 а.с. 128-129), до Генеральної прокуратури України для проведення слідчих (розшукових) дій викликався ОСОБА_4 , який 18.04.2017 на виклик також не з`явився, про що зазначено у постанові про розшук підозрюваного (т. 1 а.с. 72-73).
Згідно з повідомленнями Служби безпеки України, ОСОБА_4 24.05.2016, виїхав за межі України і на територію України не повернувся, у зв`язку з чим 26.04.2017 оголошено його розшук.
Вказане дає підстави для висновку, що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про необхідність явки до слідчого. Дані про те, що ОСОБА_4 ще до здійснення його викликів у 2017 році, які захисник в скарзі вважає неналежними, покинув територію України та не повернувся залишились неспростованими у судовому засіданні.
Також слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що встановлені вище обставини залучення до направлення ОСОБА_4 Генеральною прокуратурою України повідомлення про підозру міжнародної служби кур`єрської доставки ТОВ «Карго Експрес ЛТД» 07.04.2017 року та КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» Житлово-експлуатаційної дільниці «Липкижитлосервіс», яка обслуговує і кв. АДРЕСА_5 , також стосуються і направлення повісток.
З огляду на зазначені обставини, на підставі яких винесено постанову від 26.04.2017 про оголошення ОСОБА_4 у розшук, надання детективом доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для оголошення розшуку, висновок слідчого про переховування ОСОБА_4 та відсутність даних про його місцезнаходження є обґрунтованими. Слідча суддя відхиляє доводи адвоката щодо належного виклику підозрюваного.
Щодо виконання всіх слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе на момент зупинення досудового розслідування та всіх дій для здійснення розшуку підозрюваного та дотримання вимог КПК України щодо процесуального оформлення рішення про зупинення досудового розслідування.
Як вже було зазначено, відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з розшуком підозрюваного.
Враховуючи вимоги до змісту та форми процесуального рішення, наведені у ст. 110 КПК України, постанова повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, а також мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Окрема постанова про розшук підозрюваного від 26.04.2017 містить посилання на слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, які були здійснені органом досудового розслідування для встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та які не спростовані у судовому засіданні. Також очевидним є той факт, що будь-які слідчі дії із залученням підозрюваного ОСОБА_4 не могли бути проведеними через його неявки до органу досудового розслідування. Отже, враховуючи те, що оскаржувана постанова про зупинення від 26.07.2019 містить належне обґрунтування підстав та мотивів зупинення досудового розслідування, слідча суддя дійшла висновку про відповідність постанови формальним вимогам ст.110 КПК України.
Інші доводи адвоката ОСОБА_3 .
Слідча суддя відхиляє заявлені в ході розгляду скарги аргументи захисника про те, що постанову про зупинення досудового розслідування було погоджено прокурором ОСОБА_12 , щодо якого існують сумніви у наявності відповідних повноважень з посиланням на інформацію, що міститься у копії витягу з ЄРДР із відомостями із вкладки «Рух провадження з огляду на таке.
Відповідно до Глави 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, Єдиний реєстр досудових розслідувань - автоматизована системаелектронної базиданих,відповідно доякої здійснюютьсязбирання,зберігання,захист,облік,пошук,узагальнення даних,які використовуютьсядля формуваннязвітності,а такожнадання інформаціїпро відомості,внесені доРеєстру,з дотриманнямвимог кримінальногопроцесуального законодавствата законодавства,яким врегульованопитання захиступерсональних данихта доступудо інформаціїз обмеженимдоступом.Тобто,до ЄРДРслідчі тапрокурори вносятьінформацію,яка міститьсяу прийнятихвідповідно докримінального процесуальногозакону рішеннях.
Витяг з Реєстру - згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).
Разом з тим, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні (постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 22.02.2021 у справі № 754/7061/15).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи.
Враховуючи встановлені обставини, слідча суддя, надавши оцінку суттєвим аргументам захисника, викладеним у скарзі та у судовому засіданні, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , про скасування постанови слідчого від 26.07.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 309, 372 КПК України, слідча суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 напостанову детективавід 26.07.2019про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 від 25.04.2017, - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1