12.04.2021 Єдиний унікальний № 371/1380/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Миронівка

ЄУН 371/1380/17

Провадження № 2/371/37/21

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі:

секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача державного кадастрового

реєстратора Лисікової Н.О.,

представників відповідача державного

кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. Юрка В.О., Весеньова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами, посилаючись на ті обставини, що 22 серпня 2014 року, за результатами розгляду його заяви, Головним управлінням Держземагентства у Київській області було видано наказ № 10-4865/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою». Вказаним наказом й ому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003), що розташована на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства строком на 21 рік.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області №10-8613/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки» від 21 жовтня 2014 року затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу для ведення фермерського господарства на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району Київської області, передано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення - державної власності, строком на 21 рік, розташовану на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району, Київської області.

17 листопада 2014 року ним та Головним управлінням Держемагентства у Київській області було укладено договір оренди землі. За умовами вказаного договору оренди, в оренду строком на 21 рік передано земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, площею 111,9633 га. Земельна ділянка була передана йому по акту приймання - передачі.

26 травня 2015 року його право оренди земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, що виникло на підставі договору оренди землі від 17 листопада 2914 року, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державним реєстратором Живагою О.С. Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області було внесено запис № 9850307 про реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку за ним.

19 лютого 2015 року державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисіковою Наталією Олексіївною було скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003. Як стало йому відомо, скасування державної реєстрації земельної ділянки відбулося на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-13772/15- 14-сг від 16 грудня 2014 року про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення документації із землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 62,4200 га та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім того, 19 лютого 2015 року вказаним державним кадастровим реєстратором також було зареєстровано дві нові земельні ділянки: земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, та 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, розташовані на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, створені в результаті поділу земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

За даними Державного земельного кадастру, земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 3222980960:06:002:0008, у подальшому було передано у приватну власність.

Вважає, що наказ № 10-13772/15-14-сг від 16 грудня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність є протиправним (недійсним), оскільки порушив право позивача на завершення процедури відведення земельної ділянки загальною площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, в оренду для ведення фермерського господарства. На момент прийняття оспорюваного наказу спірна земельна ділянка, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, вже була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, з позивачем було укладений договір оренди вказаної земельної ділянки. Видаючи оспорюваний наказ, Головним управлінням Держемагентства у Київській області не було дотримано процедуру припинення права користування земельної ділянки, передбаченої положеннями статей. 116, 123 141, 142 Земельного кодексу України.

Також, вважає протиправними дії державного кадастрового реєстратора Лисікової Наталії Олексіївни по скасуванню державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, та по здійсненню державної реєстрації нових земельних ділянок площею 62,4200 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0008, та площею 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007.

Вказав, що такі дії були вчинені з грубим порушенням вимог статей 20, 21, 79-1, 107, 186 Земельного кодексу України, статей 25, 259, 56 Закону України «Про землеустрій», статей 20, 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки у державного кадастрового реєстратора не було законних підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0008 та 3222980900:06:002:0007 здійснено без законних підстав та з грубим порушенням вимог земельного законодавства.

Просив визнати незаконним (недійсним) та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», визнати незаконними (протиправними) дії державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисікової Наталії Олексіївни щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633, кадастровий номер3222980900:06:002:0003, вчинені 19 лютого 2015 року, та відновити державну реєстрацію земельної ділянки, визнати незаконними (протиправними) дії державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисікової Наталії Олексіївни щодо реєстрації двох нових земельних ділянок: площею 62,4200 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0008, та площею 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, розташованих на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, та скасувати їх державну реєстрацію, скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, про що внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

Процесуальні рішення суду, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 22 листопада 2017 року відкрито провадження в справі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 19 березня 2018 року частково задоволено заяву представника позивача адвоката Кучевої С.О. про забезпечення позову, заборонено суб?єктам державної реєстрації речових прав та їх обтяжень (в тому числі нотаріусам) вчиняти будь - які реєстраційні дії щодо відчужень земельної ділянки, розташованої на території Вікторовської сільської ради Миронівського району Київської області, що має кадастровий номер 3222980900:06:002:0017, площею 33,5428 га, до набрання рішенням по справі законної сили, заборонено будь - кому передавати в іпотеку (заставу) вказану земельну ділянку.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. від 20 червня 2018 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Кучевої С.О. про витребування доказів від Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

За даними протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 26 жовтня 2018 року, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області № 69 від 26 жовтня 2018 року, головуючим суддею визначено Капшук Л.О.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 07 листопада 2019 року залучено до участі у справі як співвідповідача державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 24 лютого 2020 року у Головного управління Держгеокадастру у Київській області для долучення до матеріалів справи витребувано належним чином засвідчені копії та для огляду в судовому засіданні оригінали документів у виді Поземельних книг у паперовому вигляді на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0003, 3222980900:06:002:0007, 3222980900:06:002:0008.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 12 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 12 серпня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни про зупинення провадження у справі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 25 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області про зупинення провадження у справі.

Аргументи учасників справи

25 лютого 2021 року представник позивача адвокат Швачка В.Ю. подала до суду письмові пояснення у справі щодо обставин, які мають значення для розгляду справи та доводів, якими позивач обґрунтовує свою позицію, в яких зазначила, що з наявної в матеріалах справи відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 12 січня 2017 року №29-1021-99.2-14/2-17 вбачається, що відповідачем рішення (накази) про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та затвердження технічних документацій із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки не приймалося. Згода на поділ зазначеної земельної ділянки не надавалася. Це підтверджує, що були відсутні підстави, визначені частиною 10 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та набуття нею статусу архівної. В той же час, зазначеним вище листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області, підтверджується факт внесення змін до загальних відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 на підставі наказу Головного управління Держземарентства у Київській області № 10-13772/15-14-сг від 16.12.2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 у зв`язку з чим земельна ділянка була розділена на 62,4200 га та 49,5432 га, що підтверджує протиправний характер поділу, з огляду на порушення вимог частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України щодо порядку формування земельних ділянок, їх поділ та об`єднання.

Зазначила, що матеріали справи не містять технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, загальною площею 111,9633 га, яка у відповідності до діючого законодавства є єдиним документом, на підставі якого допускається здійснення поділу та/або об`єднання земельної ділянки як вже раніше сформованого об`єкту цивільних прав. Звернула увагу та ту обставину, що поземельна книга земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, який було скасовано, та поземельні книги новостворених земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008, не містять взагалі будь - яких підстав щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, загальною площею 111,9633 га.

Головне управління Держгеокадастру не припинило у порядку, передбаченому законодавством України, дію договору оренди, укладеного з позивачем на право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 на момент її поділу, а отже, дії щодо скасування державної реєстрації та поділу земельної ділянки під час дії договору оренди землі всупереч вимогам Земельного кодексу України є протиправними.

На думку представника позивача, скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та формування в її межах нових земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008 позбавляє позивача права користування даною земельною ділянкою, оскільки остання, як об?єкт цивільних відносин, щодо якого виникло право оренди - не існує.

Як на нормативно - правове обґрунтування підстав для захисту порушеного права, посилається на правила статей 79-1,116 Земельного кодексу України, пунктів 49, 51, 61, 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, статей 16, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Вважає, що відповідачами не дотримано принципу добросовісності у правовідносинах щодо використання земельної ділянки на умовах оренди відповідно до Закону України «Про оренду землі», який з боку орендодавця полягає в гарантії дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар, а також принципу належного урядування при прийнятті оспорюваного наказу та дій державного кадастрового реєстратора щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації двох нових земельних ділянок.

09 січня 2018 року представником відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області Тичиною І.В. було подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог він заперечував, просив у позові відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, зазначив, що на виконання доручення першого заступника Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, голови комісії з реорганізації Держземагентства України Кадомського А.М. від 15 жовтня 2014 року № 22-28-0.17- 12305/2-14, листа Генеральної прокуратури України від 15 жовтня 2014 року № 7- 29944/0/1-14, подання прокуратури Київської області від 10 жовтня 2014 року № 05/3-3466-вих.14, було скасовано накази Головного управління Держземагентства у Київській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_2 , підставою скасування було порушення вимог Земельного кодексу України, іншого законодавства у сфері земельних відносин, причин і умов, що їм сприяли.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 62,4000 га для ведення фермерського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності. На момент державної реєстрації даної земельної ділянки, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі та про укладення договору оренди землі на земельну ділянку загальною площею 111,9633 га була відсутня, в зв`язку з чим земельна ділянка була розділена на дві: площею 62,4200 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0008) та площею 49,5432 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0007). Земельна ділянка площею 49,5432 га була розділена на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області по 2 га громадянам для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери: 3222980900:06:002:0010;3222980900:06:002:0009;3222980900:06:002:0011; 3222980900:06:002:0012; 3222980900:06:002:0016;3222980900:06:002:0015; 3222980900:06:002:0014; 3222980900:06:002:0013 та 33,5428 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0017).

Надати суду витяг з державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області Головне управління не має змоги. Копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 62,4200 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0008, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, виготовлену на вимогу ОСОБА_3 , управління надати не має змоги у зв`язку з відсутністю вказаної документації в архіві Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Вважає, що позивачем, всупереч статті 81 ЦПК України, не доведено наявності підстав для визнання незаконним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області, доводи позивача про наявність порушень ґрунтуються виключно на припущеннях та не доводяться належними доказами по справі, нормами законодавства не передбачено скасування кадастрового номеру земельної ділянки на підставі рішення суду. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 12 грудня 2017 року подав пояснення на позовну заяву, в яких зазначив, що, маючи намір отримати в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області у розмірі 62,4 га, 20 листопада 2014 року він звернувся до Головного управління Держземагенства у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства.

16 грудня 2014 року Головним управлінням Держземагенства у Київській області було видано наказ № 10-13772/15-14-сг про надання дозволу на розробку документації із землеустрою - на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області.

ФОП ОСОБА_5 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства наприкінці лютого 2015 року було подано до Головного управління Держземагенства у Київській області для розгляду та затвердження, але у затвердженні проекту йому було відмовлено з посиланням на формальні причини.

Відмова у затвердженні документації із землеустрою оскаржувалась неодноразово, але у зв`язку з тим, що протягом більш ніж 1,5 роки питання щодо затвердження документації не вирішилося, він припинив будь-які намагання щодо завершення процедури отримання земельної ділянки. Оскільки документацію із землеустрою Головним управлінням Держземагенства у Київській області не було затверджено, земельну ділянку, про яку йдеться у позовній заяві, він не одержував ні в оренду, ні у приватну власність.

Звернув увагу суду на те, що з матеріалів документації із землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства не вбачається, що земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб. Виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки він не замовляв та не подавав її на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Документація із землеустрою для отримання земельної ділянки у встановленому законом порядку затверджена не була, на момент прийняття оспорюваного наказу земельна ділянка перебувала у користуванні на умовах оренди у позивача. Із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі він не звертався, виготовлення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, на підставі якої було здійснено такі реєстраційні дії кадастровим реєстратором, він не замовляв, на затвердження до Головного управління Держземагентства у Київській області таку технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки не подавав, земельну ділянку не отримував.

Вважає, що з урахуванням положень частини 1 статті 21,статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» поділ земельної ділянки площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) було здійснено неправомірно - без належних на те правових підстав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідач державний кадастровий реєстратор відділу у Миронівському районі Головного Управління Держгеокадастру у Київській області Лисікова Наталія Олексіївна 26 листопада 2019 року подала до суду відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнала, категорично не погодилася з мотивами та доводами, викладеними в позовній заяві. Свої заперечення проти позовних вимог аргументувала тим, що ОСОБА_2 не є належним позивачем у даній справі, відсутнє порушення прав позивача, позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.

Зокрема зазначила, що земельна ділянка загальною площею 111,9633 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 надавалась ОСОБА_2 в оренду для побудови на ній фермерського господарства, що чітко визначено умовами договору оренди від 17 листопада 2014 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств установ організацій, ОСОБА_2 лише 10 липня 2017 року створив Фермерське господарство «Миронівщина» (ідентифікаційний код юридичної особи 41450720).

За порядком створення СФГ, встановленим нормами Закону України «Про Фермерське господарство», після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи (або фізичної особи - підприємця). З цього часу обов?язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Провадження в даній справі № 371/1380/17 відкрито 22 листопада 2017 року, вже після державної реєстрації Фермерського господарства «Миронівщина». Вважає, що саме тому, будь-які можливі порушення пов`язанні з правовим статусом вищевказаної земельної ділянки, зачіпають інтереси саме Фермерського господарства «Миронівщина», а не ОСОБА_2 .

Також зазначила, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 травня 2015 року, за позивачем зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, що виникло на підставі договору оренди землі від 17 листопада 2014 року. Сам позивач не вказує на наявні будь-які обмеження щодо користування належною йому земельною ділянкою на праві оренди, або на наявність дій відповідача, або будь-яких інших осіб щодо вчинення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Згідно чинного законодавства та пункту 36 договору оренди від 17 листопада 2014 року, укладеного щодо спірної земельної ділянки між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагентства у Київській області, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору оренди. Таким чином, зміна власника земельної ділянки жодним чином не вплинула на права і обов`язки орендодавця, які були визначені за попереднім власником. Ці факти вказують на відсутність будь-якого порушеного права позивача.

Крім цього, зазначила, що позивачем невірно обрано спосіб захисту права шляхом скасування державної реєстрації про право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 62,42 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008, оскільки згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру з речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру земельна ділянка загальною площею 62,42 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 перебуває у державній власності.

Вважає, що сам по собі спірний наказ не створює підстав для відведення земельної ділянки, належної позивачу на праві оренди, будь-кому іншому в оренду.

В свою чергу, скасування спірного наказу та реєстраційних дій державного кадастрового реєстратора жодним чином не впливає на правовідносини сторін договору оренди земельної ділянки, оскільки вищевказані наказ та дії не були пов`язані з припинення права оренди за позивачем.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Швачка В.Ю. підтримала заявлені вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у поданій до суду позовній заяві та письмових поясненнях. Додатково суду пояснила, що у державного кадастрового реєстратора були відсутні законні підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та надання їй статусу архівної, а також проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008, оскільки технічної документації про поділ земельної ділянки не було. Фактично кадастровим реєстратором було накладено земельні ділянки на іншу земельну ділянку. Поземельні книги на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008 не містять відомостей, що вони утворені внаслідок поділу іншої земельної ділянки.

Вважає, що внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, позивач позбавлений права користування вказаною земельною ділянкою, оскільки після її скасування вона зникла, як об?єкт цивільних прав. Разом з тим, позивач продовжує сплачувати нараховану орендну плату згідно з умовами договору оренди.

На запитання представників відповідача державного кадастрового реєстратора пояснила, що вважає, що саме ОСОБА_2 є належним позивачем, оскільки законодавство не встановлює термінів для реєстрації селянського фермерського господарства після отримання права користування земельною ділянкою. Він не передавав і не мав змоги передати земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 до селянського фермерського господарства, оскільки вона вже не являлася об?єктом цивільних прав. Щодо реєстрації СФГ «Миронівщина» зазначила, що у позивача в користуванні наявні і інші землі сільськогосподарського призначення. На базі даної земельної ділянки ОСОБА_2 не створював фермерського господарства. Вважає, що відповідачем Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було порушено принцип належного урядування, а також використано на шкоду свої дискреційні повноваження під час передання ОСОБА_3 в оренду тієї ж земельної ділянки. А тому поновлення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та відновлення статусу об?єкта цивільних прав буде ефективним та належним способом захисту порушених прав позивача.

Державний кадастровий реєстратор Лисікова Н.О. викладені у відзиві обґрунтування проти позовних вимог підтримала. Додатково на запитання представника позивача пояснила, що на момент проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0008 та 3222980900:06:002:0007 бачила в Державному земельному кадастрі наявність зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003. Скасувала державну реєстрацію вказаної земельної ділянки та провела реєстрацію двох земельних ділянок шляхом поділу попередньої на підставі технічної документації із землеустрою про відведення земельної ділянки ОСОБА_3 та наказу розпорядника землі Головного управління Держземагентства у Київській області про відведення ОСОБА_3 земельної ділянки, а також за відсутності інформації щодо зареєстрованого права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003. Технічної документації щодо відведення земельної ділянки позивачу у неї на той момент не було. Була обізнана з вимогами законодавства щодо підстав для відмови в державній реєстрації земельної ділянки за наявності вже зареєстрованої земельної ділянки, а також щодо порядку реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі внаслідок поділу. Не зважаючи на вимоги, встановлені Законом України «Про державний земельний кадастр» щодо підстав для відмови в державній реєстрації земельної ділянки, не відмовила в державній реєстрації двох нових земельних ділянок на місці спірної, оскільки завжди поділ земельних ділянок проводився лише на підставі наказів Головного управління щодо відведення, Головне управління ніколи не видавало наказів про поділ земельних ділянок.

Представники відповідача державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. адвокати Юрко В.О. та Весеньов Є.В. проти позовних вимог заперечували.

Адвокат Юрко В.О. послався на ті обставини, що вимоги позивача повинні вирішуватися в порядку господарського судочинства, оскільки належним позивачем у відповідності до норм Закону України «Про фермерське господарство» має виступати фермерське господарство, а не позивач, як фізична особа, оскільки з моменту реєстрації саме фермерське господарство є користувачем землі. Також зазначив, що позивачем не зазначено обставин які б свідчили про наявність у нього обмежень у праві користування земельною ділянкою, а тому позивачем обрано невідповідний спосіб захисту права. Сам оспорюваний наказ про надання дозволу на відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 не припиняє права оренди земельної ділянки. Наявність зареєстрованого договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що у позивача наявне право користування земельною ділянкою, а зміна власника земельної ділянки жодним чином не впливає на права і обов`язки орендодавця.

Адвокат Весеньов Є.В. зазначив, що спір за участю державного кадастрового реєстратора підлягав би розгляду в порядку адміністративного судочинства. Державний кадастровий реєстратор провів поділ земельної ділянки, виходячи зі змісту технічної документації про відведення земельної ділянки ОСОБА_3 , та наказу Головного управління Держгеокадстру, який ОСОБА_4 не мала права не виконувати. Крім того, речове право позивача не було зареєстроване на момент поділу земельної ділянки, наданої йому для ведення фермерського господарства, а тому дана земельна ділянка могла надаватися і іншим особам.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилися, подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності. Представник Головного управління Держгеокадастру заперечував проти задоволення позову, підтримав обґрунтування заперечень, викладених у відзиві. Відповідач ОСОБА_3 в поданій до суду заяві позовні вимоги визнав, вважає їх обґрунтованими.

Фактичні обставини справи

Судом встановлені такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 22 серпня 2014 року № 10-4865/15-14-сг «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» позивачу ОСОБА_6 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003), що розташована на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району Київської області, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства строком на 21 рік.

Копія наказу не долучена до матеріалів справи, проте факт видання наказу сторонами не заперечується.

Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21 жовтня 2014 року №10-8613/15-14-сг «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району Київської області, яким передано ОСОБА_2 в оренду земельну ділянку площею 111.9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення - державної власності, строком на 21 рік, розташовану на території Вікторівської сільської ради (за межами населеного пункту) Миронівського району Київської області (том 1, а.с.14).

17 листопада 2014 року між Головним управлінням Держемагентства у Київській області та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі. Відповідно до пунктів 2, 8, 14 вказаного договору, в оренду строком на 21 рік для ведення фермерського господарства передається земельна ділянка, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, площею 111,9633 га, яка знаходиться на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області. Земельна ділянка була передана позивачу по акту приймання - передачі (том 1, а.с. 15-18).

26 травня 2015 року право оренди земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, що виникло на підставі договору оренди землі від 17 листопада 2014 року, було зареєстровано за ОСОБА_2 державним реєстратором Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області Живагою Оленою Сергіївною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21684156 від 26 травня 2015 року.

Вказана обставина підтверджується даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 38291281 від 29 травня 2015 року (том 1, а.с.19).

Разом з цим, наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-13772/15-14-сг від 16 грудня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, орієнтовний розмір 62,4000 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності (том 1, а.с. 105).

19 лютого 2015 року державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисіковою Наталією Олексіївною зареєстровано дві нові земельні ділянки: земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, та площею 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, розташовані на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області. Вказані земельні ділянки були створені шляхом поділу земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Вказані обставини підтверджуються даними таких письмових доказів:

- Інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр № 29-28-0.21-11433/2-17 від 20 липня 2017 року про те, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області Державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагенства у Миронівському районі Київської області скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, площею 111,9633 га, яка розташована на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, на підставі її поділу відповідно до частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (том 1, а.с. 21);

- Відповіді Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-1021-99.2-14/2-17 від 12 січня 2017 року, згідно з якою наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області (Головного управління Держземагентства у Київській області) про поділ земельної ділянки (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) до відділу не надходив. Щодо підстави та часу внесення змін до відомостей про вказану земельну ділянку, Відділ повідомив, що згідно Витягу з Державного земельного кадастру 19 грудня 2015 року було проведено державну реєстрацію земельної ділянки (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-13772/15-14-сг від 16 грудня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 62,4200 га на момент державної реєстрації даної земельної ділянки, інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі та про укладення договору оренди землі на земельну ділянку загальною площею 111,9633 га була відсутня, в зв?язку з чим земельна ділянка була розділена на 62,4200 га 49,5432 га (том 1, а.с. 20,160);

- Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, площею 111,9633 га, яку відкрито 31 жовтня 2013 року. Згідно з записом №001 від 31 жовтня 2013 року інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. Згідно з записом № 003 від 08 вересня 2014 року, внесено зміни до запису щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, зміни виду використання земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за зверненням заявника, користувач Головне управління Держземагентства у Київській області. Відмітка про закриття поземельної книги відсутня (том 2, а.с. 127-158);

- За даними проектної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_3 на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222980900:06:002:0008, площа 62,42) виготовленого на замовлення ОСОБА_3 , вбачається що вказана земельна ділянка надається за рахунок земельної ділянки площею 111,9633 га (том 1, а.с. 47-86);

- Земельна ділянка площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, яка утворилася внаслідок поділу, за даними Державного земельного кадастру станом на 14 грудня 2016 року та 23 червня 2017 року була зареєстрована державним кадастровим реєстратором Лисіковою Н.О. в державному земельному кадастрі за ОСОБА_3 . Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 23 червня 2017 року, вказана земельна ділянка перебувала у приватній власності (том 1, а.с. 22,163).

Поряд з цим, судом встановлено, що з 15 грудня 2017 року та на момент розгляду справи земельна ділянка площею 62,42 га з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 перебуває в державній власності.

Вказані обставини підтверджуються даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 3210663962017 від 15 грудня 2017 року, згідно з яким вказана земельна ділянка перебуває у державній власності (том 1, а.с. 106-108), а також даними поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008, площею 62,4200 га, яку відкрито 19 лютого 2015 року. Згідно з записом №001 від 19 лютого 2015 року, форма власності земельної ділянки приватна, прізвище власника ОСОБА_7 . Згідно з записом № 003 від 15 грудня 2017 року внесено виправлення щодо форми власності земельної ділянки на державну на підставі заяви власника №ЗВ -3212520582017. Відмітка про закриття поземельної книги відсутня (том 2, а.с. 86-107).

ОСОБА_3 заперечує факт перебування земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 у його приватній власності, оскільки ніколи не подавав ніяких заяв про державну реєстрацію земельної ділянки до Державного кадастрового реєстратора, у затвердженні технічної документації із землеустрою про відведення земельної ділянки в оренду йому було відмовлено. Крім того, відповідно до повідомлення Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 55/113-17 та від 30 червня 2017 року, інформація про надання Головним управлінням Держземагентства у Київській області наказу про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності, площею 62,4200 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0008) у Відділі відсутня (том 1, а.с. 162).

За даними Відомостей та Витягів про земельні ділянки Публічної кадастрової карти України, отриманих по земельній ділянці з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008, вказана земельна ділянка перебуває в державній власності та не є архівною (том 1, а.с.166).

Земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007, яка утворилася внаслідок поділу, в подальшому була поділена на земельні ділянки меншою площею, державна реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відсутня.

Такі обставини підтверджуються даними наступних письмових доказів:

- Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, площею 49,5432 га, яку відкрито 19 лютого 2015 року. Згідно з записом №001 від 19 лютого 2015 року форма власності земельної ділянки державна (том 2, а.с. 108-126);

- Повідомлення Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадстру у Київській області № 29-10-0.31-82/113-17 від 05 жовтня 2017 року, згідно з яким земельна ділянка, яка знаходиться на території Вікторівської сільської ради з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007, площею 49,5432 га, була розділена 05 липня 2016 року на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки сілськогосподарськогго призначення державної власності» по 2,0000 га громадянам для ведення особистого селянського господарства. Оригінал наказу у розпорядника (том 1 , а.с. 132,165);

- Інформації Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.222-7618/2-18 від 16 травня 2018 року, відповідно до якої документи, в тому числі рішення та документація із землеустрою на підставі яких було здійснено поділ земельної ділянки площею 111,9633 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0003) у Миронівському відділі відсутні. 19 лютого 2015 року через відсутність інформації про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі та про укладення договору оренди на земельну ділянку площею 111,9633 га земельна ділянка була розділена на 62,4200 га (кадастровий номер3222980900:06:002:0008) та 49,5432 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0007). Земельна ділянка 49,5432 га була розділена на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області по 2 га громадянам для ведення особистого селянського господарства кадастрові номери 3222980900:06:002:0010, 222980900:06:002:0009, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0012, 3222980900:06:002:0016, 222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0013 та 33,5428 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0017. Проте, документи, що стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007, 3222980900:06:002:0008, 3222980900:06:002:0017 відсутні у відділі у Миронівському районі (том 1, а.с. 158-159);

- Відомостей та Витягів про земельні ділянки Публічної кадастрової карти України, отриманих 12 вересня 2019 року по земельній ділянці кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, згідно з якими вказана земельна ділянка є архівною, дата заявки 14 липня 2016 року, реєстратор ОСОБА_4 , а також даними Відомостей та Витягів про земельні ділянки Публічної кадастрової карти України, отриманих по земельній ділянці кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, вказана земельна ділянка є архівною, дата заявки 19 лютого 2015 року, реєстратор ОСОБА_4 , (том 1, а.с. 23,169-170);

- Відповідно до повідомлення Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадстру у Київській області № 56/113-17 від 30 серпня 2017 року, у відділі відсутня інформація про видання Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки площею 33,5428 га (кадастровий номер 3222980900:06:002:0017), розташованої на території Вікторівської сільської ради (том. 1, а.с. 131,161);

- Повідомлення Відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 56/113-17 від 30 червня 2017 року, згідно з яким інформація про надання Головним управлінням Держземагентства у Київській області наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 33,5428 га (кадастровий номер3222980900:06:002:0017 ) та про укладення договору оренди вказаної земельної ділянки та передачу її у власність у відділі відсутня (а.с.164).

Не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилається представник відповідача Головного управління Держгеокадстру у Київській області щодо скасування наказів про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту із землеустрою про відведення земельної ділянки. Зокрема наказ Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-7381/15-14-сг від 15 жовтня 2014 року «Про скасування наказів», згідно з яким накази Головного управління Держземагентства у Київській області «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_2 та ОСОБА_8 скасовано, не містить серед переліку скасованих наказів запису про скасування наказу № 10-4865/15-14-сг від 22 серпня 2014 року, яким ОСОБА_2 надавався дозвіл на розроблення документації із землеустрою (том 1, а.с. 104). Подання Прокуратури Київської області від 10 жовтня 2014 року «Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України» не містять вимоги про скасування наказів від 22 серпня 2014 року № 10-4865/15-14-сг (том 1, а.с. 109-113).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, заслухавши сторони та їх представників, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно положень частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про фермерські господарства» (в редакції, що діяла на момент надання позивачу дозволу для розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства) громадяни України мають право на передачу їм у власність чи в оренду земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до статті 2 цього ж Закону визначено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (стаття 6)

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 у порядку, встановленому законом, дотримавшись всіх вимог законодавства при набутті права користування на земельну ділянку, набув право володіння та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, площею 111,9633 га, яка знаходиться на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, відповідно до умов договору оренди землі від 17 листопада 2014 року, що був укладений між ним та Головним управлінням Держземагентства у Київській області. Договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 травня 2015 року.

За правилами статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до вказаної статті Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів (частина 2). Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (частина 5). Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (частина 6). Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (частина 7).

Підстави та порядок державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, визначені Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року.

Зокрема, частиною 6 статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до частини 9 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

З урахуванням вказаних норм Земельного кодексу України та Закону України «Про Державний земельний кадастр», з моменту скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003, скасування кадастрового номера земельної ділянки, вказана земельна ділянка не може виступати об?єктом цивільних прав, бути об?єктом договору оренди, використовуватися за цільовим призначенням.

Посилання відповідача державного кадастрового реєстратора на ті обставини, що позивач має змогу фактично використовувати земельну ділянку, а тому його право не порушено, судом відхиляються з огляду на те, що з моменту скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, позивач фактично позбавлений права володіти та користуватися спірною земельною ділянкою, в тому числі через невизначеність її меж та площі, цільового призначення тощо.

Таким чином, є встановленим факт відсутності у позивача можливості володіти і користуватися земельною ділянкою внаслідок скасування її державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 відбулося внаслідок дій державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О.

Надаючи правову оцінку діям державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. під час скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 шляхом її поділу та проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0008 та 3222980900:06:002:0007, суд виходить з наступного.

У пунктах 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 року в справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20.01.2012 року, Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов?язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (частина 1). Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2). Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об?єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності) (частина 3). Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа (частина 4). Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (частина 5).

Частиною 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до частини 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. За правилами частини 11 цієї ж статті у разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Статтею 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року (далі Порядок) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Пунктами 49, 56, 57, 58, 60, 61 Порядку визначено, що Поземельна книга ведеться за формою згідно з додатком 8 під час державної реєстрації земельної ділянки, внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровані земельні ділянки (в тому числі у разі їх поділу чи об`єднання, а також відновлення їх меж) відповідно до пунктів 107-137 цього Порядку. Державний кадастровий реєстратор несе відповідальність за:1) ведення Поземельної книги відповідно до вимог, зазначених у цьому Порядку; 2) відповідність відомостей, зазначених у Поземельній книзі, відомостям, зазначеним у документах, що є підставою для їх внесення; 3) тотожність відомостей, зазначених у паперовій та електронній (цифровій) формі Поземельної книги. Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у документах, що є підставою для їх внесення до Поземельної книги, несуть особи, які видали (склали) такі документи. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку. У разі закриття Поземельної книги Державний кадастровий реєстратор:1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронну позначку про факт її закриття за власним електронним цифровим підписом; 2) проставляє на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначку про факт її закриття. Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються:в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора;у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Пунктом 114 Порядку встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

1) поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

Як встановлено в судовому засіданні, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та формування земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008 відсутня, розпорядчі документи щодо поділу вказаної земельної ділянки розпорядником вказаної земельної ділянки на момент проведення скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки не видавалися. В поземельних книгах на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008, які сформовані в результаті поділу, відсутні записи про формування вказаних земельних ділянок внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003.

Державним кадастровим реєстратором Лисіковою Н.О. визнано в судовому засіданні той факт, що вона скасувала державну реєстрацію земельної ділянки 3222980900:06:002:0003 в Державному земельному кадастрі, поділивши її на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0007 та 3222980900:06:002:0008. Скасування державної реєстрації та реєстрацію двох нових земельних ділянок проведено нею не з підстав, визначених частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-13772/15-14-сг від 16 грудня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_3 та технічної документації із землеустрою про відведення йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Посилання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області на ті обставини, що накази скасовані за поданням прокуратури Київської області не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки подання Прокуратури Київської області від 10 жовтня 2014 року «Про усунення порушень вимог Земельного кодексу України» не містять вимоги про скасування наказів від 22 серпня 2014 року № 10-4865/15-14-сг та від 21 жовтня 2014 року №10-8613/15-14-сг.

Доказів наявності розпорядчих документів органу державної влади та технічної документації із землеустрою, що стала б підставою для скасування державної реєстрації земельної ділянки 3222980900:06:002:0003 в Державному земельному кадастрі, а також для державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0008 та 3222980900:06:002:0007 відповідачами Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та державним кадастровим реєстратором Лисіковою Н.О. не надано. Встановлений законодавством однорічний строк для проведення державної реєстрації права оренди після укладення договору оренди у позивача не сплинув.

Таким чином, суд дійшов висновку, що державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисіковою Наталією Олексіївною не дотримано вимог законодавства під час здійснення дій щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та проведення державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 222980900:06:002:0008 та 3222980900:06:002:0007, тому вказані дії є незаконними, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 статті 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 27 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

За положеннями частини 2 статті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У пункті 77 постанови Великої палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зроблено висновок про те, що неконкурентне надання землі у користування за наявності двох або більше бажаючих не відповідає принципам забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю. Зокрема, не можна вважати справедливим і розумним надання землі особі, яка пізніше за інших дізналася про існування вільної земельної ділянки і звернулася з відповідною заявою.

У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року по справі №617/763/316 Верховний Суд дійшов висновку, що надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проекту землеустрою двом окремим громадянам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є таким, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавлення одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки.

Дотримавшись всіх необхідних процедур позивач набув права "правомірного очікування" на передачу йому земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яке підлягає судовому захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Цією ж статтею визначено загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність чи відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення чи захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов'язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов'язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору, способу захисту є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-13772/15-14-сг від 16 грудня 2014 року «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області, орієнтовний розмір 62,4000 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Проте, зміст оспорюваного наказу не містить розпоряджень щодо припинення права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 чи скасування наказів, якими позивачу надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Тобто оспорюваний наказ сам по собі не стосувався безпосереднього права позивача. А тому, позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що внаслідок прийняття оспорюваного наказу ОСОБА_3 ні фактично, ні юридично не набув права власності чи права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008, утвореною внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003. Земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 з 15 грудня 2017 року перебуває в державній власності, її розпорядником Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

З цих підстав ОСОБА_3 не може вважатися особою, що порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача, а тому не може вважатися належним відповідачем по справі.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 перебуває у державній власності, право приватної власності на неї не зареєстроване, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008, площею 62,4200 га.

Не підлягає до задоволення і позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007, площею 49,5432 га, у Державному земельному кадастрі, оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що державна реєстрація вказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі відсутня, кадастровий номер скасований внаслідок поділу вказаної земельної ділянки.

Щодо доводів відповідача державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. про те, що належним відповідачем по справі має виступати Селянське фермерське господарство «Миронівщина», а справа підлягає розгляду в господарському суді, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про фермерське господарство» в редакції станом на момент укладення позивачем договору оренди землі та реєстрації вказаного договору після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Разом з тим, чинне законодавство України не забороняє особі бути засновником кількох фермерських господарств, а також не встановлює строків для реєстрації фермерського господарства з моменту державної реєстрації фермерського господарства.

Судом встановлено, що перешкодою в передачі земельної ділянки від фізичної особи ОСОБА_2 до фермерського господарства є відсутність земельної ділянки, як об?єкта цивільних прав. Відповідачем не доведена та обставина, що реєстрація вказаного фермерського господарства «Миронівщина» пов?язана з укладенням договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 та вказану земельну ділянку передано ОСОБА_2 до СФГ «Миронівщина».

Судом відхиляються доводи представника відповідача державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з огляду на таке.

Результатом незаконних дій державного кадастрового реєстратора Лисікової Н.О. щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 було порушено цивільне право позивача, спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що відновлення порушеного права позивача шляхом поновлення в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 можливе з огляду на правила пунктів 60,61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, а тому буде ефективним захистом і призведе до відновлення порушеного права позивача з врахуванням характеру спірних правовідносин.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правил статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову щодо незаконності дій державного кадастрового реєстратора, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 та поновлення державної реєстрації вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, визнання незаконними її дій щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га та скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, визнання незаконними її дій щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га є доведеними.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним (недійсним) та скасування Наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га слід відмовити через їх необґрунтованість та безпідставність.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2560 гривень згідно з квитанцією від 25 жовтня 2017 року за чотири вимоги немайнового характеру. Ставка судового збору за однією вимогою незайвого характеру становила 640 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, судовий збір, сплачений позивачем підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам позивача.

Оскільки судом підлягає до задоволення дві позовні вимоги немайнового характеру із чотирьох заявлених позивачем, то з відповідачів Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни підлягають стягненню понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі по 640 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_3 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, та поновити державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га, та скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держземагентства у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконним (недійсним) та скасування Наказу Головного управління Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікової Наталії Олексіївни понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі по 640 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, адреса місцезнаходження : місто Київ, вулиця Серпова, 3/14.

ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: будинок під номером АДРЕСА_2 .

Державний кадастровий реєстратор відділу у Миронівському районі Київської області Головного управління Держгеокадастру Лисікова Наталія Олексіївна, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: будинок під номером АДРЕСА_3 .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук