ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2021 року

м. Київ

справа № 820/6160/16

адміністративне провадження № К/9901/39820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017, прийняту у складі головуючого-судді Панченко О.В., та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, прийняту у складі колегії суддів: Лях О.П. (головуючий), Яковенка М.М., Старосуда М.І.

І. Суть спору

1. У листопаді 2016 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Харківська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016 та прийняту на підставі вказаного рішення податкову вимогу від 23.11.2016 №3712-17.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 зазначив, що 15.09.2016 відповідачем проведено фактичну перевірку його господарської діяльності з питань дотримання вимог законодавства у сфері реалізації та виробництва обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а саме: господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області складено акт №1284/20/26/РРО/ НОМЕР_1 від 06.10.2016 та прийнято рішення №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016 про застосування до нього фінансових санкцій у розмірі 84800 грн, а також винесено податкову вимогу №3712-17 від 23.11.2016 за несплату штрафних санкцій. Позивач стверджує, що не вчиняв порушень вимог чинного законодавства, вказаних в акті перевірки, а рішення про застосування фінансових санкцій та податкова вимога прийняті без належних правових підстав.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ФОП ОСОБА_1 пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб`єкта господарювання - фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 04.12.2014 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов`язкових платежів).

4. 28.01.2015 ФОП ОСОБА_1 отримав від Головного управління Міндоходів у Харківській області ліцензію серії АЕ559677 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та ліцензію серії 551526 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , магазин. Строк дії даних ліцензій - з 02.02.2015 по 02.02.2016 (а.с.11-13).

5. На підставі направлень від 13.09.2016 №№5417 та 5418 (а.с.26-27) працівниками Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , магазин, - щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатми проведеної перевірки складено акт №1284/20/26/РРО/ НОМЕР_1 від 06.10.2016 із відповідними додатками. (а.с.8-9, 21-23, 28-31)

6. Проведеною перевіркою встановлено порушення статті 15 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) та абзац 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова №957).

7. Ураховуючи вказане, 20.10.2016 Салтівською ОДПІ було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 та застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції у розмірі 84800,00 грн (а.с.10, 24-25).

8. 23.11.2016 Салтівською ОДПІ було винесено податкову вимогу №3712-17 (а.с.33).

9. Не погоджуючись з рішенням про застосування фінансових санкцій №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016 та вимогою від 23.11.2016 №3712-17 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 частково задоволено адміністартивний позов ФОП ОСОБА_1 до Салтівської ОДПІ про скасування рішення (а.с.70-75):

10.1. - скасовано рішення про застосування фінансових санкцій Салтівської ОДПІ №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016;

10.2. - стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1378 грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Салтівської ОДПІ;

10.3. - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

11. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами АЕ №559677 та АЕ №551526 виданих 28.01.2015, почав перебіг з 02.02.2015 та закінчився в 02.02.2016 включно.

12. Також, суд першої інстанції вказав, що постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 426, якою було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 щодо розміру мінімальних розмірів цін на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, була визнана незаконною та нечинною постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 по справі №826/17459/15, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2016. Тобто, до спірних правовідносин повинна застосовуватися постанова Кабінету Міністрів України від 11.06.2014 №177 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957» (в попередній редакції), відповідно до якої мінімальна ціна за 1 літр 100% спирту, що застосовуються з 01.08.2014 становить 199,50 грн.

13. Щодо продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суд першої інстанції відмітив, що відповідачем недоведено факт вчинення даного порушення.

14. При цьому, вирішуючи спір по суті та частково відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вказана податкова вимога анульована органом ДФС.

15. Харківський апеляційний адміністративний суд частково погодився з висновками суду першої інстанції, та постановою від 05.04.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 скасував в частині задоволення адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .

16. Прийняв нову постанову, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Салтівської ОДПІ про скасування рішення задовольнив частково. Скасував рішення про застосування фінансових санкцій Салтівської ОДПІ №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016 в частині застосування фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

17. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017 по справі № 820/6160/16 - залишив без змін.

IV. Касаційне оскарження

18. У касаційні скарзі ФОП ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017.

19. У запереченнях на касаційну скаргу представник Салтівської ОДПІ вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції винесене законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до статті 1 Закону №265/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

22. Згідно зі статтею 15 Закону №265/95-ВР, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

23. Відповідно до положень частини 12 статті 15 Закону №481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

24. Згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

25. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов`язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта господарювання.

26. Положеннями частини 35-37 статті 15 Закону №481/95-ВР установлено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

27. Унесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

28. До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

29. Суб`єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

30. Відповідно до пункту 23 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 № 493 (далі - Порядок) роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може провадитися суб`єктами підприємницької діяльності незалежно від форм власності, в тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

31. Форма ліцензії затверджується Мінекономрозвитку. Бланки ліцензій виготовляються друкарським способом, повинні мати номер і бути захищені від підробки та несанкціонованого тиражування. У ліцензії зазначається:

31.1. - на лицьовому боці: найменування органу, що її видав; вид товарів (алкогольні напої чи тютюнові вироби), на право реалізації яких видано ліцензію; для юридичних осіб - найменування та місцезнаходження, номер телефону, факс (за їх наявності); для фізичних осіб - прізвище, ім`я та по батькові, паспортні дані (серія, номер, ким і коли виданий, місце проживання), номер телефону (за його наявності); ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності; місце торгівлі; адреси відокремлених від роздрібної мережі місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; реєстраційний номер ліцензії, дата реєстрації; термін дії; дата видачі ліцензії; посада, прізвище, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка підписала ліцензію;

31.2. - на зворотному боці: відмітки про поточне (щоквартальне) внесення плати за ліцензію; відмітка про реєстрацію ліцензії в державній податковій інспекції, а в сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб`єкта підприємницької діяльності.

VI. Оцінка Верховного Суду

32. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

33. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом рішення про застосування фінансових санкцій №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016 та прийняту на підставі вказаного рішення податкової вимоги від 23.11.2016 №3712-17.

34. Спірні рішення ґрунтуються на висновках контролюючого органу про порушення позивачем статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та абзацу 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2008 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме:

34.1. реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

34.2. реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами;

34.3. зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

34.4. зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру;

34.5. продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, що не має статусу суб`єкту господарювання громадського харчування.

35. При цьому податковий орган виходив із того, що останнім днем ліцензії позивача на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами терміном дії з 02.02.2015 до 02.02.2016 слід уважати 01.02.2016.

36. Згідно з наведеними вище положеннями Закону №481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається повноваженим органом строком дії - один рік. При цьому, відповідно до Порядку, на бланку ліцензії, на лицьовому боці зазначається, серед іншого її термін дії.

37. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач отримав ліцензію №551526 на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та №559677 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, в яких зазначений термін дії ліцензій з 02.02.2015 по 02.02.2016.

38. Отже терміни дії даних ліцензій були особисто встановлені повноважним органом шляхом визначення конкретного календарного дня її початку та закінчення. При цьому дата закінчення поєднана з прийменником «до», у зв`язку з чим така прийменникова конструкція в українській мові прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

39. Крім того, згідно з частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

40. За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

41. Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

42. З урахуванням наведеного граматичного аналізу вжиття в ліцензії її кінцевої дати дії «до 02.02.2016» та положень Конвенції, висновки суду першої інстанції щодо недопущення позивачем порушень вимог Закону №481/95-ВР під час здійснення роздрібного продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в останній день чинності ліцензій - 02.02.2016 - є правильними.

43. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 815/1871/16 та від 22.05.2018 у справі № 815/1733/16.

44. Ураховуючи, що станом на 02.02.2016 не сплив строк дії ліцензій на продаж тютюнових та алкогольних виробів, Верховний Суд пітримує висновки суду першої інстанції про те, що зберігання вказаної продукції у магазині, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не порушує вимоги чинного законодавства.

45. Щодо висновків відповідача про продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці суб`єктом господарювання, що не має статусу суб`єкта господарювання громадського споживання колегія суддів звертає увагу, що фіскальний чек №0000003710 від 15.09.2016 (а.с.29) та акт перевірки містять лише інформацію про продаж ФОП ОСОБА_1 0,5 л пива «Рогань Традиційне». Доказів, які б свідчили, що пиво «Рогань Традиційне» продане на розлив та споживалося покупцем на місці до суду не подано.

46. Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про безпідставне застосування вказаних фінансових санкцій у розмірі 6800 грн до ФОП ОСОБА_1 .

47. З огляду на викладене Верховний Суд підтримує висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині скасування рішення Салтівської ОДПІ про застосування фінансових санкцій №000023/20-26-12-01/ НОМЕР_1 від 20.10.2016.

48. Натомість, Харківський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2017, яка відповідає закону.

49. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

50. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо установить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

51. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а суд апеляційної інстанції скасував її помилково.

VII. Судові витрати

52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року в частині скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року по справі №820/6160/16 щодо задоволення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - скасувати, та в цій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року залишити без змін.

3. У решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх