ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2021 року 16 год. 10 хв.Справа № 280/8528/20 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін

від позивача: адвокат Тивоненко Д.Р.,

від відповідача: Гожда К.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ»

до Державної податкової служби України

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (далі по тексту позивач) до Державної податкової служби (далі відповідач 1) та Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

- від 18.09.2020 №50815/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50808/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50736/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50821/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 12.08.2020;

- від 28.09.2020 №52344/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 17.08.2020;

- від 18.09.2020 №50819/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 12.08.2020;

- від 09.11.2020 №60913/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30.09.2020;

- від 18.09.2020 №50820/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 13.08.2020;

- зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №6 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №7 від 11.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №8 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №11 від 17.08.2020, датою отримання 10.09.2020; податкову накладну №9 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №1 від 30.09.2020, датою отримання 01.10.2020; податкову накладну №10 від 13.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2020 №38888 про відповідність платника податку позивача критеріям ризиковості;

- зобов`язати відповідача 2 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, проте, позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, в якій зазначено, що документ прийнято, але його реєстрація зупинена. Позивач вважає, що ним надано усі документи необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, в свою чергу, відповідачем належної оцінки наданим документам надано не було, що призвело до прийняття необґрунтованих рішеньпро відмову у реєстрації податкових накладних. Також позивач просить суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачам запропоновано 15-ти денний строк для надання відзиву на позовну заяву. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

18.12.2020 від представника відповідача 2 через канцелярію суду (вх. №62001) поданий відзив на позов. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач 2 зазначив, що реєстрація спірних податкових накладних зупинено відповідно до пункту п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідач зазначає, що позивачем дійсно подавались до комісії додаткові документи, проте не у повному обсязі. Вказує, що підставами для прийняття комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних стало те, що платником податків не було надано на розгляд комісії первинних документів достатніх для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що зазначено у графі «Додаткова інформація» до спірнихо рішень. За таких обставин, відповідач 2 вважає, що ним правомірно було прийнято оскаржуване рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відзив на позовну заяву відповідачем 1 до суду не надано.

Ухвалою суду від 24.12.2020 призначено розгляд адміністративної справи № 280/8528/20 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 18.01.2021 об 16 год. 20 хв.

12.01.2021 від представника позивача через систему «Електронний Суд» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

- від 18.09.2020 №50815/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50808/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50736/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 10.08.2020;

- від 18.09.2020 №50821/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 12.08.2020;

- від 28.09.2020 №52344/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 17.08.2020;

- від 18.09.2020 №50819/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №9 від 12.08.2020;

- від 09.11.2020 №60913/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30.09.2020;

- від 18.09.2020 №50820/35719615/2 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 13.08.2020;

- зобов`язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №6 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №7 від 11.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №8 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №11 від 17.08.2020, датою отримання 10.09.2020; податкову накладну №9 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020; податкову накладну №1 від 30.09.2020, датою отримання 01.10.2020; податкову накладну №10 від 13.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 08.09.2020 №38888 про відповідність платника податку позивача критеріям ризиковості;

- зобов`язати відповідача 2 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

18.01.2021 від представника відповідача 2 через канцелярію суду (вх. №62001) поданий відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що від Вознесенівського правління листом від 17.08.2020 №5576/08-01-50-04 отримано інформацію відповідно до якої можливе включення до журналу ризикових за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома "у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених па контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування": "СТРУМІНВЕСТ".

За результатами проведеного ГУ ДПС у Запорізькій області аналізу даних реєстру податкових накладних за період липень 2020 р., встановлено, що ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагента - постачальника, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено, а саме: придбає у ТОВ "ЧЕМІСТІК" (43093093) трансформатор струму, гідроштовхач, світильник, блок живлення, коробка термостата, гофротруба тощо у ТОВ "ЧЕМІСТІК", який у свою чергу придбає м`ясо. Тому ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35719615) вбачається використання «схемного» податкового кредиту та як, наслідок, ухилення від сплати податків до бюджету.

Представник відповідача 2 просив суд у задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

16 січня 2021 року від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник зазначив, що рішення Комісії з питань розгляду скарги на рішення Комісії регіонального рівня, не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якою обов`язку, відтак, підстави до скасування такою рішення іа задоволення позовних вимог - відсутні

15 квітня 2021 року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Щодо характеристики господарської діяльності ТОВ «СТУРМІНВЕСТ».

ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" зареєстроване 12.02.2008 номер запису: 1 103 102 0000 022261, за юридичною адресою зареєстровано за адресою: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Північне Шосе, будинок 8, офіс 13.

Видами діяльності ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" є:

46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний);

27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури;

46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання.

Щодо зупинення реєстрації податкових накладних та відмову комісіями відповідачів в їх реєстрації в ЄРПН суд зазначає наступне.

На підставі здійснених господарських операції ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПК України було складено наступні податкові накладні (далі ПН) та розрахунки коригування (далі - РК):

- ПН за № 5 від 10.08.2020;

- ПН за № 6 від 10.08.2020;

- ПН за № 7 від 11.08.2020;

- ПН за № 8 від 12.08.2020;

- ПН за № 11 від 17.08.2020;

- ПН за № 9 від 12.08.2020;

- ПН за № 1 від 30.09.2020;

- ПН за № 10 від 13.08.2020.

Вказані ПН та РК позивачем було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена, у квитанціях зазначено «Відповідно до п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку».

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за № 520 (далі Порядок № 520): «Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС».

Згідно з п. 3-6 Порядку № 520, платник податків має право протягом 365 днів можуть подати до комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

З метою прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та керуючись п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПК України та п. 3-6 Порядку № 520 позивач направив на розгляд комісії ГУ ДПС у Запорізькій області копії первинних документів (відповідно до переліку зазначеному у п. 5 Порядку), а також повідомлення про подання письмових пояснення до цих копій документів.

Відповідно до всіх квитанцій вказані пакети документів було прийнято.

Проте, за результатом розгляду восьми повідомлень з поясненнями та додатками до них, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача-2 були прийняті вісім рішень про відмову у реєстрації вищевказаних восьми податкових накладних, оскільки позивачем, на думку відповідача-2, не було надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, у графі «Додаткова інформація» зазначено: відсутнє походження товару по ланцюгу придбання, складські документи (інвентаризаційні описи).

Позивачем на розгляд комісії відповідача-2 були надані всі первинні документи, щодо операцій на підставі яких було виписано заблоковані податкові накладні.

Також, судом встановлено, що позивач надав на розгляд цієї комісії документи, щодо походження товарів, що є предметом вказаних господарських взаємовідносин.

Таким чином, позивачем надавались відповідачу-2 усі належним чином складенідокументи(згідно «вичерпного переліку документів» затвердженого п. 5 Порядку № 520), які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операції по вищевказаним восьми податковим накладним.

Не погоджуючись із вказаними вище вісьмома рішеннями про відмову у реєстрації вищевказаних восьми податкових накладних, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до комісії центрального рівня відповідача-1.

За результатом розгляду поданих документів та скарг на рішення комісії відповідача-2, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС були прийняті рішення, якими скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податковихнакладних без змін.

Форма оскаржуваних рішень передбачає обов`язок контролюючого органу чітко вказати, які саме документи не були надані платником.

Судом встановлено, що ця вимога контролюючим органом виконана не була, оскаржувані рішення не містять у собі чіткого зазначення з приводу того, які саме документи не були надані платником.

На підставі викладеного зазначаємо, що позивач не згоден з висновками вказаних вище рішень комісії відповідача-1 у зв`язку із наступним.

Як передбачено п. 11 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.19 (далі Порядок розгляду скарг № 1165), Платник податку має право додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену в ПН.

Пункт 5 Порядку № 520 передбачає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/ РК в Реєстрі, зокрема:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Керуючись зазначеними Порядками, позивач надавав до комісій відповідачів письмовіпояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій. У письмових поясненнях та у скаргах позивачем детально розписано господарські операції на підставі яких були виписані заблоковані податкові накладні.

З моменту свого створення та по теперішній час Підприємство здійснює свою господарську діяльність за своїм основним видом господарської діяльності, а саме, 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний)

Чинним законодавством України не передбачено ліцензування діяльності, що здійснюється ТОВ "СТРУМІНВЕСТ".

Специфіка вказаного виду діяльності позивача полягає в тому, що для здійснення виробничого процесу позивач закуповує комплектуючі у постачальників, які відноситься до наступних груп з УКТЗЕД (скорочено): 3925 Вироби будiвельнi з пластмас, не зазначенi в iншому мiсцi; 3917 Труби, трубки i шланги та їх фiтинги (наприклад, з`єднання, колiна, муфти) iз пластмаси; 7326 Iншi вироби з чорних металів; 8412 Iншi двигуни та силовi установки; 8504 Трансформатори електричнi, статичнi перетворювачi електричнi (наприклад, випрямлячi), котушки iндуктивностi та дроселі; 8506 Первиннi елементи та первиннi батареї; 8536 Електрична апаратура для комутацiї або захисту електричних кiл чи для приєднання до електричних кiл або в електричних колах (наприклад, вимикачi, роз`єднувачi, перемикачi, реле, запобiжники плавкi, пристрої для гасiння стрибкiв напруги, штепсельнi вилки i розетки, патрони для ламп та iншi з`єднувачi, коробки з`єднання), для напруги не бiльш як 1 000 В; з`єднувачi для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутiв або кабелів; 8538 Частини, призначенi виключно або переважно для апаратури товарних позицiй 8535, 8536 або 8537; 8539 Електричнi лампи розжарення або газорозряднi, включаючи лампи герметичнi спрямованого свiтла, ультрафiолетовi або iнфрачервонi лампи; дуговi лампи; свiтлодiоднi (LED) лампи; 8546 Iзолятори електричнi з будь-яких матеріалів; 9405 Лампи (свiтильники) та освiтлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi; свiтловi вивiски, свiтловi покажчики, табло з назвою або адресою i подiбнi вироби, що мають умонтоване джерело свiтла та їх частини, в iншому мiсцi не зазначенi.

ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" має у розпорядженні наступні офісні приміщення:

Договір суборенди нежитлового приміщення ПАТ «ЛИГО» №4369 від 01.01.2020, акт прийому передачі нежитлового приміщення та підтверджена формою №20-ОПП повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність.

ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" знаходиться в процесі розвитку, заробітна плата нараховується та виплачується своєчасно і в повному обсязі, згідно діючого законодавства. Всі податки та збори підприємством сплачуються та нараховуються своєчасно, податкова звітність також подається своєчасно. Заборгованості по заробітній платі не має. Податкового боргу до бюджету ТОВ не має.

ТОВ "СТРУМІНВЕСТ" зареєстроване та здійснює свою господарську діяльність у повній відповідальності до вимог діючого законодавства України. Основним напрямком діяльності підприємства є реалізація електричного обладнання та приладів.

Щодо господарських операцій, на підставі здійснення яких були виписані податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено, суд зазначає таке.

Обставини, що свідчать про придбання ТОВ «Струмінвест» необхідних товарів, послуг у своїх постачальників для їх подальшої реалізації.

Товар, що вказаний у всіх 8 податкових накладних був поставлений ТОВ «СУТРМІНВЕСТ» його постачальниками, а саме:

- ТОВ «ТЕРА ЕЛЕКТРО», що підтверджується: договором поставки № 147 від 01.06.2020, видаткові накладні № 123 від 11.08.2020, податкова накладна № 8 від 11.08.2020, рахунок на оплату № 141 від 11.08.2020, платіжне доручення № 3030 від 11.08.2020, довіреність № 36 від 11.08.2020, ТТН № Р-123 від 11.08.2020;

- ТОВ "ЧЕМІСТІК", що підтверджується: договором поставки № 01/07-20 від 01.07.2020, видатковими накладними № ЧЕ-000454 від 14.07.2020, № ЧЕ-510 від 05.08.2020, рахунком фактурою № ЧЕ-0000788 від 05.08.2020 та № ЧЕ-0000711 від 14.07.2020, довіреністю № 35 від 05.08.2020 та № 27 від 13.07.2020, податковою накладною №45 від 05.08.2020 та № 60 від 14.07.2020, платіжними дорученнями № 3024 від 04.08.2020, № 3029 від 10.08.2020, № 3031 від 13.08.2020, № 3034 від 19.08.2020, ТТН № ЧЕ-0000004 від 05.08.2020 та № ЧЕ-00000061 від 14.07.2020.

Отримані від постачальників товари ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» реалізував своїм клієнтом за тим же кодом УКТЗЕД.

Увесь товар знаходиться та зберігається в офісному приміщенні (товар не великий, великогабаритний товар позивач від виробника одразу направляє своїм покупцям), що знаходиться за адресою 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Північне Шосе, будинок 8, офіс 13. Це приміщення ТОВ «Струмінвест» орендує ПрАТ «ЛИГО» на підставі договору суборенди № 4369 від 01.01.2020.

Щодо підтвердження дійсності господарських операцій з постачання товару на підставі яких ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» було складено 8 податкових накладних суд зазначає наступне.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «CТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ТОВ "СЕЛИДІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 5 від 10.08.2020).

Товар, вказаний у податковій накладній, був поставлений ТОВ «СЕЛИДІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ» на підставі наступних документів.

Між позивачем та ТОВ "СЕЛИДІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" було укладено Договір поставки № 61 від 16.07.2020. На підставі рахунку на оплату СФ-0000288 від 10.08.2020 ТОВ "СЕЛИДІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" платіжними дорученнями № 1367 від 10.08.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковою накладною № РН-0000176 від 11.08.2020 та за довіреністю № 111 від 11.08.2020, який був перевізником доставлений ТОВ "СЕЛИДІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ" на підставі експрес накладної № 59000543901435 від 12.08.2020.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ПМП "РІКО" (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 6 від 10.08.2020).

Товар, вказаний у податкових накладних, був поставлений ПМП "РІКО" на підставі наступних документів.

Між позивачем та ПМП "РІКО" було укладено Договір поставки № 63 від 31.07.2020. На підставі рахунку на оплату СФ-0000276 від 29.07.2020 ПМП "РІКО" платіжним дорученням № 2711 від 10.08.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковою накладною № РН-0000177 від 11.08.2020 та за довіреністю № 316 від 10.08.2020, який був перевізником доставлений ПМП "РІКО" на підставі експрес накладної № 59000543905398 від 12.08.2020.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ТОВ "КОМПАНІЯ ТРЕЙД-ІНВЕСТ» (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 7 від 11.08.2020).

Товар, вказаний у податкових накладних, був поставлений ТОВ "КОМПАНІЯ ТРЕЙД-ІНВЕСТ" на підставі наступних документів.

Між позивачем та ТОВ "КОМПАНІЯ ТРЕЙД-ІНВЕСТ" було укладено Договір постачання товарів № 17 від 07.02.2020 та специфікацію № 1/289 від 11.08.2020 до договору. На підставі рахунку на оплату № СФ-0000289 від 11.08.2020 ТОВ "КОМПАНІЯ ТРЕЙД-ІНВЕСТ" платіжним дорученням № 264 від 12.08.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковою накладною № РН-0000175 від 11.08.2020 та за довіреністю № 132 від 11.08.2020, який був самостійно вивезений ТОВ "КОМПАНІЯ ТРЕЙД-ІНВЕСТ" зі складу позивача.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ТОВ "АКТИВЕНЕРГО-ГРУП" (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 8 від 12.08.2020, ПН за № 11 від 17.08.2020).

Товар, вказаний у податкових накладних, був поставлений ТОВ "АКТИВЕНЕРГО-ГРУП" на підставі таких документів:

Між позивачем та ТОВ "АКТИВЕНЕРГО-ГРУП" було укладено Договір постачання товарів № 14 від 03.02.2020. На підставі рахунків на оплату № СФ-0000290 від 12.08.2020, № СФ-0000294 від 17.08.2020 ТОВ "АКТИВЕНЕРГО-ГРУП" платіжними дорученнями № 302 від 18.08.2020, № 303 від 18.08.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковими накладними № РН-0000179 від 12.08.2020, № РН-0000181 від 17.08.2020 та довіреностями № 39 від 12.08.2020 та № 55 від 17.08.2020, який був зі складу позивача доставлений ним ТОВ "АКТИВЕНЕРГО-ГРУП" на підставі ТТН № 0000000003 від 12.08.2020, № 0000000181 від 17.08.2020.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ТОВ "ТД «МК ЕНЕРГОБУД" (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 9 від 12.08.2020 та ПН №1 від 30.09.2020).

Товар, вказаний у податкових накладних, був поставлений ТОВ "ТД «МК ЕНЕРГОБУД" на підставі наступних документів.

Між позивачем та ТОВ "ТД «МК ЕНЕРГОБУД" було укладено Договір поставки № 54 від 08.07.2020. На підставі рахунку на оплату № СФ-0000247 від 08.07.2020 ТОВ "ТД «МК ЕНЕРГОБУД" платіжним дорученням № 190 від 13.07.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковими накладними № РН-0000178 від 12.08.2020, № РН-0000186 від 30.09.2020 та довіреностями № 212 від 12.08.2020 та № 250 від 30.09.2020, який був зі складу позивача доставлений ним ТОВ «ТД "МК ЕНЕРГОБУД" на підставі ТТН № 0000000002 від 30.09.2020, № 0000000001 від 26.08.2020.

Обставини і докази, що свідчать про виникнення між ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» (як постачальником) і ТОВ "РОСТЕЛЕКТРО" (як покупцем) зобов`язань з поставки товару і його оплати (ПН за № 10 від 13.08.2020).

Товар, вказаний у податкових накладних, був поставлений ТОВ "РОСТЕЛЕКТРО" на підставі наступних документів.

Між позивачем та ТОВ "РОСТЕЛЕКТРО" було укладено Договір поставки № 62 від 30.07.2020. На підставі рахунку на оплату № СФ-0000291 від 13.08.2020 ТОВ "РОСТЕЛЕКТРО" платіжним дорученням № 1400 від 13.08.2020 здійснило оплату за товар, який ТОВ «СТРУМІНВЕСТ» поставило за видатковою № РН-0000180283 від 17.08.2020 та довіреністю № 122 від 13.08.2020, який був зі складу позивача вивезений ТОВ "РОСТЕЛЕКТРО" власним транспортом.

Позивач, відповідно до приписів Порядку розгляду скарг № 1165 направив до комісії відповідача-1 засобами електронного зв`язку, скарги з усіма необхідними поясненнями та додатками (електронні копії первинних бухгалтерських документів) щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено.

Кожен документ був складений позивачем відповідно до встановлених вимог, а саме: кожен документ оформлено окремим файлом у форматі PDF, із зазначенням реквізитів таких документів.

Щодо невідповідності форми оскаржуваних рішень вимогам законодавства суд зазначає наступне.

Форма оскаржуваних рішень передбачає обов`язок контролюючого органу чітко вказати, які саме документи не були надані платником. У формі зазначається, що у наведеному переліку необхідно підкреслити, які саме документи не надав платник.

Судом встановлено, що ця вимога контролюючим органом виконана не була, оскаржувані рішення не містять у собі зазначення з приводу того, які саме документи не були надані платником відповідачами просто наводиться весь перелік документів, які можна віднести до первинних (і які позивач неодноразово надавав).

Суд звертає увагу, що і квитанції, якими була зупинена реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань також не відповідають вимогам законодавства, оскільки містить лише узагальнююче посилання на п. 8 Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної «Критеріїв ризиковості платника податку». Відповідач-2 не зазначив, яка ж у нього міститься податкова інформація про позивача, що стала підставою для внесення його в перелік ризикових платників податків.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Отримані ж позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних судом встановлено наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачами не дотримані, що тягне за собою необхідність зобов`язання вчинити дії.

У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Положенням п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

Зокрема, в силу норм п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 цього Кодексу).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в цій частині що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Щодо відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку суд зазначає таке.

17.08.2020 комісія регіонального рівня відповідача-2 на підставі п. 6 Порядку зупинення ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.19 № 1165 (далі Порядок № 1165 зупинення реєстрації ПН) прийняла рішення № 36239 про відповідність/невідповідність позивача п.8 критерію ризиковості платника податку.

29.08.2020 позивачем подано Повідомлення № 2 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням № 38888 від 08.09.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку комісія відповідача-2 з урахуванням отриманої від позивача інформації та копій відповідних документів від 29.08.2020 № 2, зазначила, що: позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава - п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація - Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі. …».

Суд встановив що це рішення є протиправним з огляду на таке.

Згідно з п.6 Порядку № 1165 зупинення реєстрації ПН, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.25 Порядку № 1165 зупинення реєстрації ПН, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.30 Порядку № 1165 зупинення реєстрації ПН, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів.

У п.40, п.42-п.46 Порядку № 1165 зупинення реєстрації ПН, зазначено: «40. Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. … 42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. 43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. 44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). 45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. 46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення».

Звертаємо увагу суду, що відповідач-2 скоріш за все не надасть разом із відзивом до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку № 1165 зупинення реєстрації ПН - результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема, електронні).

Також, відповідач-2 не зможе надати до суду копії протоколу засідання Комісії під час прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.09.2020 за №38888, матеріалів щодо роботи комісії, тощо, оскільки такі документи просто не складались.

Отже, відповідач-2 документально не зможе довести додержання процедури розгляду матеріалів.

У Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної «Критеріїв ризиковості платника податку», наведені «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»: «п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Позивач двічі звертався до відповідача-2 з повідомленням, поясненнями разом з додатками, щоб останній виключив позивача з цього переліку, проте комісія відповідача-2 надали тільки два необґрунтовані рішення.

Усі надані позивачем до суду первинні документи є підставою для скасування рішення відповідача-2 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення з недотриманням п.9 ч.2 ст.2 КАС України - без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, враховуючи надані позивачем первинні документи і наведені норми права, з метою захисту прав та інтересів позивача суд має право визнати протиправним та скасувати наведене Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.09.2020 за №38888 та зобов`язати саме ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5ст.242 КАС Українивраховує висновки Верховного суду щодо застосування норм права.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро "ДАНИЛА ТИВОНЕНКА "ПРІОРИТЕТ" договір про надання правової допомоги від 09 листопада 2020 року №09/11. Предметом даного договору є надання клієнту юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Розділу 1 Договору).

Детальний розрахунок наведений у Додатку 1 до Договору №09/11 від 09.11.2020 та Акту №1 надання послуг до Договору №09/11 від 09.11.2020 про надання правової допомоги.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката навдено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Вказана справа не є складною, має невеликий обсяг заявлених позовних вимог, останні є ідентичними та не потребували у представника значеного часу на вивчення практики з цього приводу.

Об`єм професійної допомоги представником позивача викладено в переліку та вартості послуг за договором (Додаток №1 до Договору №09/11 від 09.11.2020 про надання професійної правничої допомоги).

Так, суд зазначає, що така послуга, як консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, проведення зустрічей та інше не є витратами на професійну правничу допомогу, є складовими частинами підготовки та направленні позову до суду, тому суд вважає їх надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

За складання позовної заяви представником зазначено 6 годин та вартість 6000,00 грн.

Суд зазначає, що справа не є складною, тому необхідно стягнути з відповідача 2 суму за підготовку позовної заяви 4000,00 грн.

Така послуга, яка підготовка позовної заяви до канцелярії суду, сканування, добірка письмових доказів, завіряння копій документів не є професійною правничою допомогою.

Щодо складання відповіді на відзив відповідача, суд зазначає, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства така відповідь не є обов`язковою, тому в цій частині суд відмовляє у задоволені.

Така послуга, як предствництво у суді за одне судове засідання позивач просить стягнути 2500,00 грн, суд зазначає наступне.

Представник позивача брав участь у одному судовому засіданні, яке проводилося в режимі відеоконференції.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено участь представника позивача у судовому засіданні, яке відбулося 15 квітня 2021 року.

Суд за участь представника позивача в одному судовому засіданні стягує 1000,00 грн.

Такі послуги, як розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанції ще не надавалися.

Оцінивши надані докази, суд вказує, що обсяг, види та вартість правничої допомоги є неспівмірними з урахуванням складності справи.

Таким чином, вартість послуги у розмірі 34000,00 грн, яка була заявлена представником позивача, на думку суду не відповідає співмірності, а саме складністю виконаних адвокатом роботи, в той час як сума у розмірі 5000,00 грн є співмірною.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1ст. 2КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту16.1.2,16.1.3пункт16.1статті16 Податкового кодексу Україниплатник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту "а" пункту185.1статті185 Податкового кодексу Україниоб`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту187.1статті187 Податкового кодексу Українидата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт188.1статті188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту201.1статті201 Податкового кодексу Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом201.10статті201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010(далі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті201.16статті201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

11.12.2019постановою Кабінету Міністрів України № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація спірних податкових накладних зупинена із посиланням виключно на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості здійснення операцій містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обгрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, встановлено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку № 520Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Позивач, одержавши квитанції про зупинення реєстрації ПН, у межах строку, встановленого законодавством, направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зазначених у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Проте, комісія регіонального рівня - Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши ці документи, прийняла оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаних рішень, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: «відсутні первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи.

З цього приводу, суд відмічає, частинами 1 та 2статті 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд зауважує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних 01 червня 2020 року № 52, від 15 червня 2020 року №56, від 24 червня 2020 р. №61 та від 31 липня 2020 р. №92 містяться лише загальні формулювання про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, що не відповідає суті предмета розгляду, адже посилаючись на відповідний пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, комісія регіонального рівня зобов`язана вказати у Квитанції про зупинення реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування в ЄРПН чіткий перелік документів, які необхідні для прийняття рішення.

Формальне зазначення у Квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 п. 11 Порядку №1165: «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Відсутність у Квитанціях чіткого переліку документів, які необхідні контролюючому органу для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, свідчить про те, що останній надає право/можливість платнику податків надавати документи на власний розсуд, що, в свою чергу, свідчить про те, що контролюючий орган буде позбавлений можливості (не матиме права) не прийняти такі документи/відхилити чи визнати недостатніми.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документа.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем податковій службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, відповідачі в оскаржуваному рішенні, а також і представник відповідачів під час розгляду справи не навів доводи щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягають скасуванню.

При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Відповідно частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ».

Відповідно до частини 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 18918,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3060 від 17.11.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 8, код ЄДРПОУ 35719615) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області, а саме:

- від 04.09.2020 за № 1900965/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 12.08.2020;

- від 18.09.2020 за № 1945978/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 17.08.2020;

- від 04.09.2020 за № 1900998/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 10.08.2020;

- від 04.09.2020 за № 1900991/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 10.08.2020;

- від 04.09.2020 за № 1900987/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 11.08.2020;

- від 04.09.2020 за № 1900996/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 12.08.2020;

- від 26.10.2020 за № 2067334/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.09.2020;

- від 04.09.2020 за № 1900993/35719615 про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 13.08.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податку наступні податкові накладні, які подані Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 8, код ЄДРПОУ 35719615):

- податкову накладну за № 5 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- податкову накладну за № 6 від 10.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- податкову накладну за № 7 від 11.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- податкову накладну за № 8 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- податкову накладну за № 11 від 17.08.2020, датою отримання 10.09.2020;

- податкову накладну за № 9 від 12.08.2020, датою отримання 17.08.2020;

- податкову накладну за № 1 від 30.09.2020, датою отримання 01.10.2020;

- податкову накладну за № 10 від 13.08.2020, датою отримання 17.08.2020.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 17.11.2020 за № 47349 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 8, код ЄДРПОУ 35719615) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ 43143945) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, місто Запоріжжя, Північне шосе, будинок 8, код ЄДРПОУ 35719615) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 8, код ЄДРПОУ 35719615) судовий збір у розмірі 18918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМІНВЕСТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 8, код ЄДРПОУ 35719615) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 26 квітня 2021 року.

Суддя Р.В. Сацький