Справа № 761/868/20

Провадження № 2/761/2639/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участю:

представника відповідача - Cамойленка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової І.О, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВТБ Банк» Стрюкової І.О. третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії.

У своїй позовній заяві позивач просила суд поновити позивачу 30 денний строк на подання кредиторської вимоги до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПТА «ВТБ Банк» Стрюкової І.О.; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПТА «ВТБ Банк» Стрюкову І.О. прийняти та подати до Фонду гарантування вкладів кредиторську вимогу ОСОБА_1 про внесення відомостей до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ Банк»; стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що 05 серпня 2010 року між АТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу за № 826/201ОЕ (депозитний вклад « Класичний») із змінами та доповненнями. На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18.12.2018 прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «ВТБ БАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначено Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну (Рішення ФГВФО від 24.10.2019 №2706). Позивач з 2016 року знаходиться за межами України, а тому не знала та не могла знати, що відносно AT «ВТБ БАНК» прийнято рішення про його ліквідацію, а також про відповідні наслідки, які настали, або повинні настати. 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 , як вкладнику ПАТ «ВТБ БАНК», через довірену особу ОСОБА_3 , за довіреністю були виплачено грошові кошти у сумі 200 000 грн., за процедурою відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб. Одночасно, довірена особа ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 інформацію, що AT «ВТБ БАНК» знаходиться в стадії ліквідації, а вимоги кредиторів AT «ВТБ БАНК» прийматимуться за адресою: бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, буд. 8/26, м. Київ, 01024 протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» в газеті «Голос України» № 247 (7002) від 22 грудня 2018 року. 05 листопада 2019 року Позивач у самостійному порядку звернулась до Відповідача із письмовим зверненням про внесення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВТБ БАНК» за межами граничного розміру відшкодування коштів за вкладом та задоволення вимог кредитора за договором банківського вкладу від 05.08.2010 року за № 826/201ОЕ (депозитний вклад « Класичний») з додатками, повідомляючи про обставини, які унеможливлювали протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії заявити про свої вимоги. 28 листопада 2019 року Позивач отримала відповідь за підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» про відмову, з посиланням на пропуск 30 денного строку на прийняття вимог кредиторів , а саме з 22.12.2018 року, з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію AT «ВТБ БАНК». Позивач вважає, що відмова Відповідача порушує її права та законні інтереси , а тому Позивач змушений звернутись до суду за державним захистом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 січня 2020 року матеріали позовної заяви було передано для розгляду судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Марочкіна В.О. було задоволено. Скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду матеріали позову було передано для розгляду судді Фроловій І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2020 року позовну заяву було залишено без руху.

15 вересня 2020 року на адресу суду надійшла заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10 лютого 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про зобов`язання вчинити певні дії від відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВТБ Банк» Стрюкової І.О. Зі змісту вказаного відзиву вбачається, що відповідач просить суд в задоволені позову ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Сгрюкової І. О. третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Мотивує це тим, що 05 листопада 2019 року Позивач направив кредиторську вимогу на адресу Відповідача в якій просив визнати кредиторські вимоги та включити вимоги до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку для отримання коштів, що перевищує суму гарантованого відшкодування ФГВФО. За результатами розгляду вимоги Позивача від 05 листопада 2019 року, Відповідач листом від 21.11.2019 року № 6377/1-2 повідомив Позивача, що кредиторські вимоги не можуть бути включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, у зв`язку з пропуском визначеного законодавством строку для подачі кредиторської вимоги.

Частиною першою статті 49 Закону визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

У свою чергу, на переконання відповідача, положення Закону дає підстави стверджувати про те, що пропущення кредитором установленого законодавством тридцятиденного строку для звернення з кредиторськими вимогами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.

Позивач зі своїм представником в судове засідання не з`явилися, однак 15 березня 2021 року на електронну адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи по суті за відсутності позивача та його представника, у якій просив суд розгляд цивільної справи провести за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Представник відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПТА «ВТБ Банк» Стрюкової І.О. - Самойленко С.В. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову з підставі відсутності поважних причин пропуску стоку для подачі кредиторської вимоги позивача.

Третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини- в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

За таких підстав судом визнано за можливе розглядати справу на підставі доказів, наявних у матеріалах справі, та за погодженням сторін, третіх осіб й згідно поданих ними заяв.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Судом встановлено, а також підтверджується матеріалами справи те, що 05 серпня 2010 року між АТ «ВТБ БАНК», та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу за № 826/201ОЕ (депозитний вклад « Класичний») із змінами та доповненнями.

Згідно п.1.1 даного договору ОСОБА_1 ( Вкладник) передає, а Банк приймає грошову суму ( Вклад) у сумі 15 000,00 ( п`ятнадцять тисяч) євро, на строк з 05.08.2010 року до 08.08.2011 року, зі сплатою 5 ( п`ять) % річних.

За п. 2.1. цього договору для обліку суми вкладу Банк відкриває Вкладнику ( ОСОБА_1 ) депозитний рахунок за № НОМЕР_1 та рахунок для обліку процентів за № НОМЕР_2 . Умови (п.п.2.4,3.2.1) договору банківського вкладу від 05.08.2010 року передбачають його пролонгацію (без обмежень).

Рішенням Правління НБУ № 764-рш/БТ від 13.11.2018 «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії проблемних» АТ «ВТБ БАНК» було віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів.

На підставі рішення Правління Національного банку України 27 листопада 2018 року № 796-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 листопада 2018 року № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку»..

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28 листопада 2018 року до 27 грудня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора AT «ВТБ БАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» начальнику відділу аналізу фінансового стану банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності .банків Фонду Заболотній Юлії Юріївні строком до 27 грудня 2018 року включно.

В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд) 18.12.2018 прийнято рішення № 3392 «Про початок процедури ліквідації AT «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно та призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «ВТБ БАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52і, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 жовтня 2019 року № 2706 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію AT «ВТБ БАНК» з 04.11.2019 року призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію та делеговано всі повноваження ліквідатора AT «ВТБ БАНК», провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюкову Ірину Олександрівну.

05 листопада 2019 року Позивач направив кредиторську вимогу на адресу Відповідача в якій просив визнати кредиторські вимоги та включити вимоги до Реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку для отримання коштів, що перевищує суму гарантованого відшкодування ФГВФО.

За результатами розгляду вимоги Позивача від 05.11.2019 року, Відповідач листом від 21.11.2019 року № 6377/1-2 повідомив Позивача, що кредиторські вимоги не можуть бути включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, у зв`язку з пропуском визначеного законодавством строку для подачі кредиторської вимоги.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині поновлення 30 денного строку на подання кредиторської вимоги до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПТА «ВТБ Банк» Стрюкової І.О., а також зобов`язання останньої прийняти та подати до Фонду гарантування вкладів кредиторську вимогу ОСОБА_1 про внесення відомостей до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ Банк», суд дійшов наступних висновків.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон) - є спеціальним законом, положення якого застосовуються та є обов`язковим для всіх вкладників, котрі уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або котрі є власниками іменного депозитного сертифіката. Саме цим Законом регулюються правовідносини, пов`язані зі здійсненням організації виплат відшкодування за вкладами.

Відповідно до ст. 34, 35, 38, 47 Закону тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенцям власників) є Фонд, усі або частина повноважень Фонд визначених цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. Уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку.

Згідно з п. 17 ст. 2 Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Діяльність банків, які визнано неплатоспроможними регулюється Законодавством України та Законом.

Так, відповідно до ст. 1 Закону встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками. Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно п. 2 та п. 4 ч. 3 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 44 цього Закону, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не пізніше ніж за 30 днів до закінчення визначеного цим Законом строк ліквідації банку публікує оголошення в газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом ЗО днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб- вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов`язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються відповідно до статті 52 цього Закону.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення ЗО днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці

Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п`ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Частиною першою статті 49 Закону визначено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема, щодо включення їх до реєстру кредиторів на повернення банківських вкладів і відсотків, та правові підстави задоволення Фондом таких вимог.

Системний аналіз положень Закону дає підстави стверджувати, що порушення кредитором установленого законодавством тридцяти денного строку для звернення з вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами виключає наявність правових підстав для їх прийняття уповноваженою особою Фонду за умови дотримання Фондом порядку оповіщення кредиторів про ліквідацію банку.

Отже, про свої вимоги до банку кредитор зобов`язаний заявити у межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.

Одночасно з цим, досліджуючи матеріали справи суд враховує, що обмеження кредиторів надзвичайно коротким строком на звернення з вимогами про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними, було б непропорційним, а таке втручання у права кредиторів на мирне володіння їх майном - неправомірним.

Велика Палата Верховного суду висловила правову позицію ( справа № 456/450/16-ц, провадження № 14-653цс18 ), згідно якої норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачають заборону щодо поновлення такого строку у разі його пропуску з поважних причин, оскільки строки та терміни регулюються розділом V Глави 18 ЦК України, визначення та обчислення яких наведено у ст.ст. 251-255 ЦК України.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦК України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду викладені також у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс 18).

Вказане узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України « Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» згідно з яким Фонд та його уповноважена особа наділені повноваженнями вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 пропустила строк на подання вимоги кредиторів ПАТ «ВТБ БАНК» з поважних ( об`єктивних) причин, оскільки знаходиться за межами України, починаючи з 2016 року, а відтак не знала та не могла знати, про події, які пов`язані з АТ «ВТБ БАНК» та їх наслідками.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВТБ БАНК» у відповідності до п.3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про системи гарантування вкладів фізичних осіб» наділена та має самостійні повноваження вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відтак вимога ОСОБА_1 про поновлення строку та зобов`язання Відповідача внести відомості щодо Позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «ВТБ БАНК» за межами граничного розміру відшкодування коштів за вкладом від 05.08.2010 року за № 826/201ОЕ (депозитний вклад « Класичний») з додатками, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Встановивши, що позивач пропустила строк для подачі кредиторської вимоги про включення її до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «ВТБ БАНК» за межами граничного розміру відшкодування коштів з поважних причин, а відповідач у відповідності до п.3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про системи гарантування вкладів фізичних осіб» наділена та має самостійні повноваження вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів, суд приходить до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За таких підстав позов є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.

Щодо судових витрат суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 1 609,20 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

04 листопада 2019 року громадянка України ОСОБА_1 уклала з адвокатом Марочкіним Володимиром Олександровичем угоду про надання правничої допомоги, згідно якої адвокату Марочкіну В. О. надається право представляти інтереси ОСОБА_1 у відносинах з AT «ВТБ БАНК» та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, без виключення.

Законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону).

Належними доказами оплати витрат на правову допомогу є квитанція про прийняття адвокатом Марочкіним В.О. грошових коштів від ОСОБА_1 за умовами угоди про надання правничої допомоги від 04.11.2019 року у сумі 2600 грн.

Таким чином необхідно стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2 600,00 грн.

На підставі ст.ст. 251-255 ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 55, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 88, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкової І.О, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Поновити ОСОБА_1 30 денний строк на подання кредиторської вимоги до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкову І.О. прийняти та подати до Фонду гарантування вкладів кредиторську вимогу ОСОБА_1 про внесення відомостей до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «ВТБ БАНК».

Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової БО. на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2600 грн.

Стягнути з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Стрюкової І.О. на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1609,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ,

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» Стрюкова І.О., адреса місця знаходження - 01024, м. Київ, бул. Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ: 26628227,

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, адреса місця знаходження - 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ: 21708016,

Повний текст рішення складений 01 квітня 2021 року.

Суддя: