Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2021 Справа №607/6517/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді - Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Хамелко О.Ю.,

заявника - ОСОБА_1 та її представника - адвоката Гавдяк Ірини Богданівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавдяк Ірина Богданівна, заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо заінтересованої особи - ОСОБА_2 , у якому просить заборонити йому протягом шести календарних місяців перебувати у місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; у будь-який спосіб спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що проживає разом із ОСОБА_2 однією сім`єю на АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_2 зловживає алкоголем, систематично та впродовж тривало часу вчиняє по відношенню до неї домашнє насильство, під час якого чинить психологічний тиск, а також застосовує до неї фізичну силу. Такі постійні дії створюють у неї психологічне та моральне напруження. Також вказує, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. Незважаючи на це, ОСОБА_2 продовжує вчиняти насильство в сім`ї. У зв`язку із цим, з метою унеможливлення подальшого домашнього насильства у майбутньому ОСОБА_1 просить винести по відношенню до кривдника ОСОБА_2 обмежувальний припис.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гавдяк І. Б. заявлені вимоги підтримали та просили задовольнити покликаючись на обставини, що викладені у заяві. Також, ОСОБА_1 наголосила, що вона постійно переживає стрес, її малолітній син, 2014 року народження, також наляканий діями ОСОБА_2 та постійно у присутності ОСОБА_2 , вона та дитина перебувають у нервовому напруженні.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 , будучи належно повідомленим, повторно у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв, клопотань про відкладення судового розгляду чи проведення за його відсутності до суду не подав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису .

Суд, заслухавши пояснення заявника та її представника, всесторонньо, повно та об`єктивно дослідивши докази у справі, прийшов до переконання, що заяву слід задовольнити з огляду на таке.

Судом установлено, що заявник ОСОБА_1 разом із сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та заінтересована особа - ОСОБА_2 проживають без реєстрації на АДРЕСА_1 .

07 грудня 2017 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII (далі Закон № 2229-VIII), котрий визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Відповідно до частини 2 та 3 ст. 3 Закону № 2229-VIII дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на колишнє подружжя; дитину.

Згідно з частиною 1 ст. 26 Закону № 2229-VIII право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки дитини.

Відповідно до статті 18 Закону № 2229-VIII, до завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать: визначення стану, причин і передумов поширення домашнього насильства; підвищення рівня поінформованості населення про форми, прояви, причини і наслідки домашнього насильства; сприяння розумінню суспільством природи домашнього насильства, його непропорційного впливу на жінок і чоловіків, зокрема на осіб з інвалідністю, вагітних жінок, дітей, недієздатних осіб, осіб похилого віку; формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини; викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються; заохочення всіх членів суспільства, насамперед чоловіків і хлопців, до активного сприяння запобіганню домашньому насильству.

Порядок видачі судом обмежувального припису визначається ЦПК України. (частина 8 ст. 26 Закону № 2229-VIII)

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 3502 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана: особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; батьками дитини.

Пунктом 3 ч. 1 ст. Закону № 2229-VIII визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

За пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2016 року, від 24 лютого 2021 року ОСОБА_2 визнавався винним у вчиненні домашнього насильства щодо співмешканки ОСОБА_1 під час якого він ображав її нецензурними словами, чинив психологічний тиск, погрожував фізичною розправою та наносив тілесні ушкодження в область голови.

При цьому, у постановах Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 грудня 2016 року, від 24 лютого 2021 року зазначено про визнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненому.

Із постанови від 02 грудня 2016 року також убачається що неповнолітній син заявника - ОСОБА_3 був свідком того як ОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство щодо його матері ОСОБА_1

16 лютого 2021 року працівниками поліції виносився терміновий заборонний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , яким ОСОБА_2 було зобов`язано залишити місце проживання постраждалої особи - ОСОБА_1 , та заборонено ОСОБА_2 вхід та перебування у місці проживання постраждалої особи - ОСОБА_1 .

Заявник вказує, що ОСОБА_2 порушував зазначений терміновий заборонний припис.

Такі ствердження заявника ОСОБА_1 також підтверджені інформацією, що наявна у відповіді за № Д-15 від 18 лютого 2021 року начальника Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на звернення ОСОБА_1 щодо вчинення її співмешканцем ОСОБА_2 домашнього насильства.

Усі вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно співмешканки ОСОБА_1 під час їх спільного проживання.

З описаних вище доказів судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від домашнього насильства, а ОСОБА_2 - її кривдником.

За вказаних обставин, суд доходить висновку про те, що до ОСОБА_2 слід застосувати спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, а саме обмежувальний припис стосовно кривдника, встановивши тимчасові обмеження його прав та покласти на нього ряд обов`язків.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 350- 6 ЦПК України, частини 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

В силу частини 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.

Згідно із вимогами частини 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

За таких обставин, суд доходить висновку, що слід видати обмежувальний припис на строк шість місяців. Судові витрати компенсувати за рахунок держави. Рішення суду допустити до негайного виконання.

Керуючись статями 350-2, 350-5, 350-6, 350-8 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гавдяк Ірина Богданівна, заінтересована особа - ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на строк 6 (шість) місяців, та визначити заходи тимчасового покладення на нього обов`язків:

заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

заборонити ОСОБА_2 в будь-який спосіб спілкуватися, вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Копію рішення суду направити до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на профілактичний облік та до виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частини 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту рішення суду - 05 травня 2021року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 виданий Тернопільським МВ УМВС 9 грудня 2008 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка