Справа № 592/4780/17

Провадження № 1-кп/592/23/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження № 12016200440005346, відомості за яким 09.12.2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Суми, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої: адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченої: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться кримінальне провадження № 12016200440005346, відомості за яким 09.12.2016 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України.

22.04.2021 року прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції, в якому він зазначив про те, що він прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 , розглянувши матеріали кримінального провадження № 12016200440005346 від 09.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України, встановив наступне. Ковпаківським районним судом м. Суми здійснюється розгляд кримінального провадження № 12016200440005346 від 09.12.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307 КК України (справа № 592/4780/17) . Наступне судове засідання у вказаному кримінальному провадженні було призначене на 22.04.2021 року на 10 годину 00 хвилин, під час якого, у тому числі, заплановано проведення допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До свідка ОСОБА_6 Сумським ВП ГУНП в Сумській області (Сумське РУП ГУНП в Сумській області) були застосовані заходи безпеки у відповідності до положень Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві . Право свідка на забезпечення безпеки передбачене ст. 66 КПК України. Згідно положень ст. 317 КПК України матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються. Шляхи забезпечення конфіденційності даних про особу передбачені ст. 15 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві . Відповідно до положень ч. 2 ст.16 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власного ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання. Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) , у разі необхідності забезпечення безпеки осіб. Згідно ч. 9 ст. 352 КПК України у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власного ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення безпеки свідка ОСОБА_6 , недопущення можливості з боку інших учасників кримінального провадження ідентифікувати вказану особу та з`ясувати справжні анкетні дані, недопущення можливого тиску на свідка з боку сторони захисту, керуючись ст. ст. 66, 317, 336, 352 КПК України, ст. ст. 7, 15, 16 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві , він просив задовольнити клопотання та винести ухвалу про проведення допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення Ковпаківського районного суду м. Суми та у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи свідка (вхідний № 15822 від 22.04.2021 року) (т. 2 а. п. 111) .

В судовому засіданні прокурор Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 клопотання підтримав з мотивів, зазначених в ньому. Він просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 клопотання просила задовольнити частково. При цьому вона просила допит свідка ОСОБА_6 здійснити з його обов`язковою участю в судовому засіданні.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника.

Вислухавши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 , думку захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5 , думку обвинуваченої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

У відповідності до ч. 5 ст. 228 КПК України при пред`явленні особи для впізнання особі, щодо якої згідно з цим Кодексом вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно ч. 2 ст. 256 КПК України особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.

Із змісту п. 6 ч. 1 ст. 303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.

Згідно ч. 3 ст. 317 КПК України матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються.

Із змісту п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 336 КПК України вбачається, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) , у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб.

Згідно ч. 9 ст. 352 КПК України у виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

Із змісту п. ж ч. 1 ст. 7 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві № 3782-XII від 23.12.1993 року вбачається, що заходами забезпечення безпеки є, зокрема, забезпечення конфіденційності відомостей про особу.

У відповідності до ст. 15 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві № 3782-XII від 23.12.1993 року нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: а)обмеження відомостейпро особув матеріалахперевірки (заявах,поясненнях тощо),а такожпротоколах слідчихдій таінших матеріалахкримінального провадження,заміни прізвища,імені,по батьковів цихдокументах псевдонімамиза постановоюоргану,що здійснюєоперативно-розшуковудіяльність,слідчого,дізнавача,прокурора абоза ухвалоюслідчого судді,суду прозміну анкетнихданих.Ці постанови(ухвали)до матеріалівсправи неприєднуються,а зберігаютьсяокремо воргані,у провадженніякого знаходитьсякримінальне провадження; б) проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства; в) неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання; г) виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки; д) накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві № 3782-XII від 23.12.1993 року у випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання.

Відповідно до п. 4.10. Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5, у разі здійснення заходів безпеки щодо співробітників оперативних підрозділів, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або залучались до їх проведення, відомості про цих осіб у протоколі зазначаються із забезпеченням конфіденційності в порядку, визначеному законодавством.

Застосування відеоконференції є альтернативою особистій участі осіб у судових засіданнях. У державах світу вже тривалий час проводяться судові засідання за участю осіб, що перебувають поза приміщенням суду. Для України проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції є нововведенням, яке має сприяти справедливому і публічному розгляду кримінального провадження упродовж розумного строку незалежним судом.

Ще в рішенні у справі Жуковський проти України від 03.03.2011 року Європейський суд з прав людини зазначив про те, що за загальним правилом, з метою забезпечення змагальності, усі докази повинні надаватись у відкритому судовому засіданні в присутності обвинуваченого, а вирок не може ґрунтуватись виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити. Європейський суд з прав людини вказав на те, що доступні сучасні технології могли б забезпечити більш інтерактивний спосіб допиту осіб з-за кордону, наприклад, за допомогою відеозв`язку, який достатньою мірою компенсував би обмеження прав заявника у зв`язку з існуванням географічної перепони. Наведене рішення переконливо доводить, що судам слід уважно ставитись до клопотань учасників про здійснення дистанційного судового провадження і сприяти забезпеченню їх процесуальних прав.

Чинним КПК України коло осіб, які можуть брати участь у судовому провадженні дистанційно, не конкретизовано. Зазначається тільки, що ними можуть бути учасники кримінального провадження. Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України це сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію) , заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник.

В п. п. 54-56 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Корнєв і Карпенко проти України (Kornev and Karpenko v. Ukraine) від 21.10.2010 року, заява № 17444/04, Європейський суд з прав людини зазначив про те, що докази мають, як правило, подаватись у відкритому судовому засіданні у присутності обвинуваченого з розрахунку на аргумент у відповідь. З цього правила існують винятки, але вони не можуть порушувати права захисту. Як загальне правило пункти 1 і 3(d) ст. 6 Конвенції вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше (рішення у справі Люді проти Швейцарії (Ludi v. Switzerland) від 15.06.1992 року, серія A, № 238, c. 21, п. 49) . Засудження не може ґрунтуватись виключно чи вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити (mutatis mutandis, рішення у справі Дорсон проти Нідерландів (Doorson v. the Netherlands) від 26.03.1996 року, Reports 1996-II, ст. 472, п. 76) . Суд уже неодноразово зазначав (рішення у справі Люді проти Швейцарії , ст. 21, п. 47) , що за певних обставин може виникнути потреба послатись на показання, отримані на стадії досудового слідства. Якщо підсудному було надано відповідні й належні можливості заперечити такі показання, чи то при їх наданні, чи на пізнішому етапі, прийняття їх як доказів не суперечитиме саме по собі вимогам пунктів 1 і 3(d) ст. 6 Конвенції. Але з цього випливає, що якщо засудження виключно або вирішальною мірою ґрунтується на показаннях особи, допитати яку чи домогтися допиту якої підсудний не мав можливості ані під час досудового слідства, ані під час судового розгляду, права захисту виявляються обмеженими в тій мірі, що є несумісною з гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції (рішення у справах Унтерпертингер проти Австрії (Unterpertinger v. Austria) від 24.11.1986 року, серія A, № 110, cc. 14-15, п. п. 31-33, Саїді проти Франції (Saidi v. France) від 20.09.1993 року, серія A, № 261-C, cc. 56-57, пп. 43-44, Лука проти Італії (Luca v. Italy) , № 33354/96, п. 40, від 27.02.2001 року, рішення у справі Солаков проти Колишньої Югославської Республіки Македонії (Solakov v. the former Yugoslav Republic of Macedonia) , заява № 47023/99, п. 57, ECHR 2001-X від 31.10.2001 року) . Суд зазначає, що у справі, що розглядається, до головного свідка обвинувачення було застосовано заходи безпеки і вона взагалі не з`являлась в національних судах. Суд не вважає за необхідне розглядати аргумент заявника щодо невиправданості застосування до свідка заходів безпеки, оскільки він знав, ким насправді була свідок ОСОБА_7 є те, що її показання були вагомими для вирішення справи, оскільки вона була єдиною особою, яка безпосередньо брала участь у купівлі наркотиків у заявника і могла засвідчити, що він продав їй наркотики. Завданням Суду не є заміщення національних судів в оцінці доказів або в наданні конкретного вирішення питання щодо балансу інтересів сторін. Однак Суд зауважує, що заявникові та його захиснику не надали можливості допитати цього свідка на тому чи іншому етапі провадження, навіть як анонімного свідка, і самі національні суди ґрунтували свої висновки у справі на її письмових показаннях, які вона дала на етапі досудового слідства. Крім того, органи влади не заявляли про те, що існувала необхідність забезпечення балансу інтересів різних осіб, яких це стосувалося, і, зокрема, інтересів свідка Щ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції слід задовольнити та провести допит свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення Ковпаківського районного суду м. Суми та у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи свідка.

Окрім того, суд вважає за необхідне покласти на прокурора у кримінальному провадженні прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 контроль за виконанням вказаної ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 66, 221, 228, 252, 256, 303, 317, 336, 352, 369-372, 375, 376, 532, 533 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції задовольнити.

Провести допит свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення Ковпаківського районного суду м. Суми та у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи свідка.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_4 контроль за виконанням вказаної ухвали.

Розгляд справи призначити на 14.05.2021 року на 10-30 год.

Ухвала про задоволення клопотання сторони обвинувачення про проведення допиту свідка в режимі відеоконференції, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції, окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий: ОСОБА_1