Справа № 991/2955/21

Провадження № 1-кс/991/3002/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021до Вищогоантикорупційного судунадійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 26.04.2021.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2021 скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 було призначено до розгляду.

1. Вимоги скарги.

У скарзі адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 26.04.2021 ним як представником ОСОБА_4 на адресу НАБУ було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 4 ст. 369 КК України (вхідний номер М-5494 від 26.04.2021).

Станом на 28.04.2021 за поданою адвокатом ОСОБА_3 заявою про вчинення кримінальних правопорушень відомості до ЄРДР слідчими НАБУ не були внесені. На думку скаржника, таким чином було порушено вимогу ч. 1 ст. 214 КПК України, а невнесення відомостей про кримінальне правопорушення обмежує гарантований Конституцією України доступ до правосуддя, що вступає у протиріччя із завданням кримінального провадження.

Адвокат ОСОБА_3 просить суд зобов`язати слідчих НАБУ внести відомості, викладені у заяві представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1, ч. 4 ст. 369 КК України.

2. Судовий розгляд.

Адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги та надав додаткові пояснення за змістом заяви про вчинення кримінальних правопорушень.

Представник НАБУ також був повідомлений про час та дату судового розгляду, однак для участі під час засідання він не з`явився, письмових пояснень не надав. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги з таких підстав.

3.1. Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Отже бездіяльність, передбачена п.1. ч.1 ст. 303 КПК України, наявна у випадку, якщо:

1) заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення були отримані належним суб`єктом (слідчим, дізнавачем, прокурором);

2) така заява чи повідомлення містять відомості про кримінальне правопорушення;

3) відомості, які містяться у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, не були внесені до ЄРДР протягом встановленого строку (24 годин відповідно до вимог КПК України).

З наданих матеріалів вбачається, що адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 26.04.2021, що підтверджується відміткою НАБУ з вказівкою на вхідний номер, дату та час прийому заяви.

3.2. У ч. 5 ст. 216 КПК України зазначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінальногокодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено визначеним суб`єктом; 2) розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

У заяві адвоката ОСОБА_3 зазначено про можливе вчинення співучасниками злочинної організації «Демос» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в тому числі, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України щодо слідчого судді Печерського районного суду м. Києва.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК України, за версією адвоката ОСОБА_3 , було вчинено щодо службової особи, визначеної у пункті 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, зазначене у заяві від 26.04.2021 кримінальне правопорушення підслідне детективам НАБУ. Тому детективи НАБУ уповноважені вносити відомості до ЄРДР за такою заявою.

3.3. До матеріалів скарги було долучено копію заяви від 26.04.2021, на якій міститься відмітка НАБУ з вказівкою на вхідний номер та дату прийняття заяви. Представником НАБУ не було спростовано факт звернення із заявою та факт бездіяльності щодо її розгляду по суті.

Таким чином слідчий суддя встановив факт звернення із заявою до належного суб`єкта (НАБУ) та факт неприйняття жодного рішення за результатами її розгляду.

3.4. Для висновку про бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Положення ст.214КПКУкраїни перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У заяві від 26.04.2021 адвокат ОСОБА_3 зазначив, що у межах кримінального провадження №12017080050005541 від 27.12.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 30.12.2019 було накладено арешт на 51 нежитлове приміщення, 19 квартир, 2 домоволодіння, 1 гараж, 1 кафе та передано в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. За його твердженням на сьогоднішній день співучасники злочинної організації «Демос» намагаються вирішити питання щодо зняття Печерським районним судом м. Києва арешту з вказаного майна. Так, адвокат ОСОБА_9 звертався до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту, яке було розподілено на слідчого суддю ОСОБА_10 , однак у зв`язку з його принциповою позицією адвокат подав заяву про залишення клопотання без розгляду.

Адвокат ОСОБА_3 вказує, що за наявною у нього інформацією адвокатами співучасників злочинної організації «Демос» масово подані та надалі плануються подаватись клопотання про зняття арешту, з метою його розподілу на слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва, з яким можна домовитись, та якому запропонують отримати неправомірну вигоду для винесення незаконного рішення про скасування арешту, незаконно втручаючись в роботу автоматизованої роботи суду та в діяльність судових органів.

Зі змісту заяви вбачається, що адвокат ОСОБА_3 зазначає, не про вчинення кримінального правопорушення, а про те, що таке кримінальне правопорушення може бути вчинене в майбутньому. Отже, на даний момент у заявника відсутні будь-які відомості, які б вказували про вчинення кримінального правопорушення, а є лише певні передбачення та припущення щодо цього. Жодними доказами ці припущення не підтверджуються.

Крім того, заявником не вказано про факти, які б могли свідчити про проведення готування до вчинення того чи іншого злочину.

Водночас дії у вигляді подання клопотання про скасування арешту майна прямо передбачені кримінальним процесуальним законом України і є правом підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження відповідно до ст. 174 КПК України. Зловживання цим правом, а саме подання декількох однакових за змістом клопотань, не свідчить про обов`язкове подальше вчинення корупційних правопорушень.

Зміст заяви про вчинення кримінального правопорушення, наведені в ній відомості не дають підстав для висновку про вчинення й незакінченого кримінального правопорушення (готування або замаху до нього).

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1)скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2)зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи вищевказані положення КПК України та встановлені судом обставини, у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 належить відмовити.

Рішенням Конституційного Суду України №4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020 (у справі №3-180/2018(1644/18) положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення було визнано такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв`язку з чим ці положення втратили чинність з дня ухвалення такого рішення.

Керуючись ст. ст. 24, 214, 303, 306, 307 КПК України слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити адвокату ОСОБА_3 вінтересах ОСОБА_4 у задоволенніскарги набездіяльність слідчогоНаціонального антикорупційногобюро України,яка полягаєу невнесеннідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань відомостейпро вчиненнякримінального правопорушенняза заявою від 26.04.2021.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1