Справа № 345/3028/20

Провадження № 22-ц/4808/440/21

Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б. О.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О.

секретаря Капущак С.В.

за участі апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 22 грудня 2020 року у складі судді Кулаєць Б.О., ухвалене в м.Калуш, у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання неправильно складеними та недійсними актів по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку, встановлення факту каліцтва на виробництві, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що з 02.12.2002 року він перебуваву трудових відносинах на посаді слюсаря по ремонту обладнання на ВАТ «Калуський завод будівельних машин».

06.08.2003 року позивач отримав виробничу травму під час ремонтних робіт довбального верстата марки А-240. Внаслідок спричиненого трудового каліцтва на підприємстві йому було завдано тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та стійка втрата працездатності.

06.08.2003 року роботодавець створив комісію із розслідування нещасного випадку на виробництві. Був виданий наказ №88 про створення такої комісії, до складу якої увійшли: голова комісії інженер з охорони праці ОСОБА_2 , головний енергетик ОСОБА_3 , голова профспілки ОСОБА_4 та страховий експерт ОСОБА_5 . Цього ж дня був виданий акт №2 про нещасний випадок форми Н-1.

Позивач вважає, що комісія створена з грубим порушенням чинного законодавства України, оскільки до неї не було залучено фахівців та експертів для створення комісії зі сторони Держгірпромнагляду, фонду соціального страхування, для прийняття об`єктивного та неупередженого рішення про встановлення причинного зв`язку до заподіяного травматизму на ВАТ «Калуський завод будівельних машин» та правильного складання акту форми Н-5.

Зазначає, що при складенні актів форми Н-1 та Н-5 були вказані невірні медичні висновки про діагноз ушкодження здоров`я, а саме: закритий багатовідломковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої променевої кістки із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці. Проте, у листку непрацездатності серії ВЗ №704428 діагноз був зазначений як відкритий багатовідломковий перелом дистального метаепіфізального кінця променевої кістки, що є значно важчою механічною травмою і впливає на розмір страхових виплат, пенсії та інших соціальних виплат чи допомоги. Такий діагноз також підтверджено повідомленням №16 про виробничу травму медсанчастини концерну «Хлорвініл», а також у висновку лікаря ОСОБА_6 від 05.09.2003.

Таким чином, при складанні актів форми Н-1 та Н-5 було допущено грубе порушення їх складання через завідомо неправдиво зазначений діагноз. Крім цього, було допущено ряд грубих порушень складання даних актів, таких як: зміна реквізитів шляхом нанесення речовини білого кольору та додруківки, не було належним чином встановлено, чи то нещасний випадок, чи наслідки неналежної організації виробничого процесу керівником підрозділу, який на той момент був організатором роботи в умовах підвищеної небезпеки.

На підставі поданої ним заяви 27.02.2013року про вчинення кримінального правопорушення, були внесені відомості до ЄРДР за № 12013090170000475 та розпочате досудове розслідування перевірки правильності заповнення документів при розслідуванні нещасного випадку на виробництві. На основі неефективного проведення досудового розслідування не було з`ясовано та не виявлено винних осіб в неналежному забезпеченню розслідування травматизму на виробництві. Також не розслідувано факту надання умисної, прихованої та неправдивої інформації з метою приховування вчинення злочину на основі невірно складених актів та затверджених головним інженером ОСОБА_7 .

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.03.2019 р. було скасовано закриття кримінального провадження за № 12013090170000475. Станом на даний момент кримінальне провадження не завершене, проводяться слідчі та інші процесуальні дії. Так, 12.04.2016 проведено судову технічну експертизу документів. У висновку було зазначено, що у вищевказаних актах було виявлено зміну реквізитів шляхом нанесення речовини білого кольору та додруківки, що свідчить про навмисне неправильне складання актів заподіяного йому ушкодження здоров`я.

Вважає, що відповідачем неправильно було складені акти форми Н-1 та Н-5, з грубим порушенням вимог Постанови КМУ №1094 від 21.08.2001, яка діяла на час заподіяння травматизму. Не було проведено належної перевірки управлінням Держгірнагляду про обставини отримання ним травми на виробництві. У зв`язку із вищезазначеними порушеннями, були прийняті неправомірні рішення, що спричинили порушення його законних прав та інтересів.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

- визнати неправильно складені акти по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5, акт №2 про нещасний випадок від 08.08.2003 та наказ №88 від 06.08.2003 внаслідок неналежної організації безпеки в умовах підвищеної небезпеки та недотримання норм чинного законодавства на час заподіяння робочого травматизму, що призвело до ушкодження здоров`я середнього ступеня тяжкості із стійкою втратою працездатності;

- встановити факт отримання каліцтва на виробництві з діагнозом: відкритий багатовідламковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої кістки (променевої) із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці, які були вказані у діагнозі лікаря ОСОБА_6 від 05.09.2003, повідомленні №16 про виробничу травму від 07.03.2003 та листі непрацездатності серії ВЗ №704428;

- визнати акт розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5, акт №2 про нещасний випадок від 08.08.2020 та наказ №88 від 06.08.2003 нечинними та такими, що були сфабриковані з приховуванням нещасного випадку та справжнього діагнозу;

- зобов`язати ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акти Н-1 та Н-5 відповідно до чинного законодавства, яке діяло на час заподіяння йому виробничого травматизму, із зазначенням діагнозу у відповідності до висновків медичного закладу.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22 грудня 2020 року в задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Калуський завод будівельних машин» відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що доводам позивача щодо незаконності складених актів було дано оцінку під час розгляду справи судом у 2007, 2012 та 2019 роках. Оскільки позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави і предмет позову. Законна сила рішень поширюється лише на ті правовідносини і юридичні факти, які були встановлені судом під час вирішення справи.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин справи щодо втрати чинності актів за формою Н-5 та Н-1 та неправильності складення наказу №88 від 06.08.2003 року. Зокрема, відповідно до п.34 Постанови КМУ №1094 від 21.08.2001 року (далі - Постанова №1094) контроль за своєчасністю і об`єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їх компетенції.

Посадова особа Держнаглядохоронпраці має право у разі необхідності із залученням представників відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду та профспілкової організації, членом якої є потерпілий, проводити розслідування нещасного випадку (надходження скарги, незгода з висновками розслідування обставин та причин нещасного випадку або його приховання тощо) і видавати обов`язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 (додаток 7) щодо необхідності визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, складання або перегляду акта за формою Н-1 та взяття його на облік.

Посилаючись на п.34 Постанови №1094 вказав, що якщо комісією з розслідування під час складення актів за формою Н-5 та Н-1 допущено помилки або неточності, посадова особа Держнагляд охоронпраці має право видавати обов`язкові до виконання приписи за формою Н-9. Однак, що судом не досліджено підстави втрати чинності актів Н-5 та Н-1, не встановлено чи видавалися приписи за формою Н-9 щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 06.08.2003 року, не встановлено чи внесені відповідні зміни до журналу реєстрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків, не досліджено неправильності складання наказу про розслідування нещасного випадку, зокрема з яких підстав не було залучено керівника ТОВ "Будмаш" та представника відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду та чому залучено головного механіка Микитинського І.І.

Апелянт вказає, що судом також не взято до уваги той факт, що всупереч вимогам п.17 Постанови №1094, на його вимогу він не був ознайомлений з матеріалами розслідування нещасного випадку.Крім того, суд не з`ясував обставин справи щодо змін реквізитів в актах за формою Н-5 та Н-1 (зазначення невірних медичних висновків про діагноз ушкодження здоров`я, зміна даних учасників комісії).

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задоволити у повному обсязі.

ПАТ «Калуський завод будівельних машин» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що даний спір вже розглядався судами неодноразово і за результатами розгляду судом постановлені рішення Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 року, 05.03.2012 року та від 03.04.2019 року.

Відповідач також вказав, що за наслідками розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , були складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.08.2003 року та акт №2 про нещасний випадок форми Н-1 від 08.08.2003 року.

В подальшому за результатами повторного розслідування вказаного нещасного випадку були складені також акти розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 28.09.2004 року, від 08.02.2005 року та акти про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 29.09.2004 року, 10.02.2005 року, 18.05.2011 року.

10.05.2017 року Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області надано відповідь №16-07/15-10/3137 на звернення через ДУ "Урядовий контактний центр", в якому зазначено, що по факту настання нещасного випадку 06.08.2003 року на виробництві проводилося розслідування. Висновком комісії даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом та складені акти за формою Н-1 та Н-5 від 10.02.2005 року.

Згідно відповіді Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області від 31.01.2018 року №16-07/15-10/543, наданої на звернення позивача, підстав для складання актів за формою Н-1 та Н-5 відповідно до вимог Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2001 року №1094, немає, оскільки при розгляді його звернень у 2011 році посадовими особами територіального управління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області приймалися рішення з посиланням на Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 року №1112, а нормативно-правові акти з питань охорони праці не мають зворотної дії.

При відмові у задоволенні позову суди зробили висновок про те, що виправлення, допущені в актах розслідування нещасного випадку та акту №2 про нещасний випадок,не впливають на достовірність обставин, зафіксованих у даних актах. Таким чином, під час попередніх судових розглядів перевірялися обставини настання нещасного випадку та відповідність їх викладу в актах про розслідування нещасного випадку.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У засіданні апеляційного суду апелянт вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив її задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідність викладу обставин настання нещасного випадку на виробництві в актах про розслідування про нещасний випадок та актах про нещасний випадок, що стався з позивачем, були предметом оцінки суду і встановлені судовими рішеннями від 20.04.2007р., від 05.03.2012р. та від 03.04.2019р. Враховуючи вищевикладене та положення щодо преюдиційності судових рішень, немає підстав для визнання неправильно складеними актів по заподіянню виробничого травматизму розслідування нещасного випадку від 06.08.2003 форма Н-5 та №2 про нещасний випадок від 08.08.2003, а також наказу № 88 від 06.08.2003, так само, як і для визнання вказаних документів нечинними та такими, що були сфабрикованими з прихованням нещасного випадку та справжнього діагнозу, та для встановлення факту такого діагнозу.

В частині вимоги визнання неправильно складеного наказу №88 від 06.08.2003 року суд зазначив, що такий наказ виданий уповноваженою особою, у встановлений Законом України «Про охорону праці» строк та у визначеному порядку, що також відповідає вимогам п.п. 16, 17 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Щодо позовної вимоги про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві, то з цього приводу цього внесені виправлення у акт №2 про нещасний випадок, що вбачається з висновку експерта (а.с. 4-10, 34-46).

Переглядаючи спір в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 02.12.2002р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у ВАТ Калуський завод «Будмаш» на посаду слюсара-ремонтника 5-го розряду згідно наказу №118/к від 02.12.2002р. (том-1, а.с. 3, 29).

Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2003р. приблизно о 09.00 год. на дільниці механічної обробки металу механічного цеху ВАТ заводу «Будмаш» зі слюсарем-ремонтником ОСОБА_1 стався нещасний випадок, в результаті чого ОСОБА_1 зазнав травми у вигляді відкритого багатовідломкового перелому дистального метаепіфіза лівої променевої кістки із зміщенням та повним пошкодженням сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої кисті; проникаюче поранення променево-запястного суглобу.

06.08.2003 Голова правління ВАТ «Калуський завод будівельних машин» ОСОБА_8 видав наказ №88 "Про створення комісії по розслідуванню нещасного випадку", до складу якої увійшли: Голова комісії інженер з охорони праці ОСОБА_2 , головний енергетик ОСОБА_3 , голова профспілки ОСОБА_4 та страховий експерт ОСОБА_5 (том-1, а.с.30).

За наслідками розслідування даного нещасного випадку, який стався із ОСОБА_1 , були складені акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06.08.2003 року(том-1, а.с. 11-12, 52-53) та акт №2 про нещасний випадок форми Н-1 від 08.08.2003 року (том-1, а.с. 13-16, 54-56).

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 тричі оскаржував у суді правильність складання вищезазначених актів.

Так, рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 року по справі №2-171/2007 позов ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання нечинними актів про нещасний випадок на виробництві від 08.08.2003 року, 28.09.2004 року та 10.02.2005 року та відповідних наказів про створення комісії для розслідування нещасного випадку, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов`язано ВАТ «Калуський завод будівельних машин» внести зміни до акту №2 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 10.02.2005 в п. 9 в графі «Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння» зі слів «Не встановлювалось» на слово «Ні ». В задоволенні решти позову відмовлено (том-1, а.с. 68-70).

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05.03.2012року по справі №2-1629/11 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання актів про нещасний випадок на виробництві від 08.08.2003 року, 24.09.2004 року, 10.02.2005 року та 18.05.2011 року недійсними та незаконними, встановлення факту трудового каліцтва, отриманого ОСОБА_1 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 06.08.2003р.; встановлення факту навмисного зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем щодо приховування важкості завданого травматизму через неналежно організований виробничий процес з підвищеною небезпекою; направлення його на судово-медичну експертизу для встановлення вірного діагнозу, визнання ступеня втрати працездатності; зобов`язання видати акт про нещасний випадок, який би відповідав чинному законодавству - відмовлено (а.с. 71-72).

У відповідності до рішення Калуського міськрайонного суду від 03.04.2019 р. по справі №345/5141/18 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Калуський завод будівельних машин» про визнання недійсними актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 08.08.2003р., 29.09.2004р., 10.02.2005р., 18.05.2011р. та актів розслідування нещасних випадків форми Н-5 від 06.08.2003р., 28.09.2004р. та 08.02.2005р.; зобов`язання ПрАТ «Калуський завод будівельних машин» скласти акт розслідування нещасних випадків форми Н-5 та акт про нещасий випадок на виробництві за формою Н-1, що стався з ОСОБА_1 06.08.2003р. о 08.50 год. під час виконання трудових обов`язків відповідно до Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 року №1094 (а.с. 73-76).

Вказані судові рішення набрали законної сили.

В силу дії ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, питання правильності складення акта форми Н-1 від 08.08.2003р. та акта форми Н-5 від 06.08.2003р., а також наказу №88 від 06.08.2003 року "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку" вже було предметом розгляду і судом надано відповідну правову оцінку, позивач не навів у даному позові нових підстав, в силу яких зазначені акти підлягають визнанню недійсними.

Окрім того, на виконання ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 06.04.2021 року листом від 21.04.2021 року управлінням Держпраці в Івано-Франківській області надано суду належним чином засвідчені копії документів, складених в ході розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 06.08.2003 року під час виконання ним трудових обов`язків в ПАТ "Калуський завод будівельних машин", (том-2, а.с.1-100).

Як вбачається із представлених суду документів, після складення оскаржуваних позивачем актів за формою Н-1 від 08.08.2003 року та за формою Н-5 від 06.08.2003 року комісією по розслідуванню нещасного випадку ПАТ "Калуський завод будівельних машин", неодноразово проводились повторні розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 06.08.2003 року, в тому числі і на виконання Припису №1 від 31.01.2005 року Територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Івано-Франківській області (том-2, а.с.4-6).

Так, Наказом ПАТ "Калуський завод будівельних машин" №18 від 02.02.2005 року згідно Припису №1 від 31.01.2005 року для проведення повторного розслідування обставин та причин нещасного випадку, що стався 06.08.2003 року з слюсарем-ремонтником ОСОБА_9 створено комісію по розслідуванню нещасного випадку, якій доручено провести додаткове вивчення всіх матеріалів по нещасному випадку, провести додаткове опитування свідків і скласти Акт Н-1 і Н-5 у відповідності до цих документів (том-2, а.с.15).

За результатами повторного розслідування було складено Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 08.02.2005 року (том-2, а.с.7-10) та Акт №2 про нещасний випадок від 10.02.2005 року за формою Н-1 (том-2, а.с.11-14).

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 року (справа №2-171/2007) зобов`язано ПАТ "Калуський завод будівельних машин" внести зміни до Акту №2 про нещасний випадок повязаний з виробництвом від 10.02.2005 року в п.9 в графі "Перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння" зі слів "не встанолювалось" на слово "ні", (том-2, а.с.31-35).

Як вбачається з рішення комісії по трудових спорах від 11.10.2005 року комісією вирішено: внести зміни в акт Н-1 від лютого 2005 року, написати в п.9 в графі "перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння" зі слів "не встанолювалось" на слово "ні", згідно довідки медичного закладу №965 від 08.08.2003 року; у зв`язку з тим, що в лютому 2005 року було проведено нове розслідування нещасного випадку згідно припису №1 від 31.01.2005 року, встановити, що акт Н-1, Н-5 від серпня 2003 року і акт Н-1, Н-5 від вересня 2004 року - втратили чинність.

Таким чином, на час розгляду даного спору оскаржувані позивачем акти за формою Н-1 від 08.08.2003 року та за формою Н-5 від 06.08.2003 року є нечинними, Тобто позивач оскаржує акти, які втратили чинність у зв"язку з повторним розслідуванням та внесенням змін, відтак відсутній предмет спору в цій частині.

В частині оскарження Наказу №88 від 06.08.2003 року "Про створення комісії з розслідування нещасного випадку", то як зазначалось вище, питання його правомірності вирішувалось судом в ході розгляду справи №2-171/2007 та з цього приводу є чинне рішення Калуського міськрайонного суду від 20.04.2007 р. (том-1, а.с. 68-70).

Щодо позовної вимоги про встановлення факту отримання каліцтва на виробництві апеляційний суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (правовий висновок Верховного Суду України № 6-84цс14 від 03.09.2014).

Як правильно вказав суд першої інстанції, діагноз позивача: відкритий багатовідламковий перелом дистального метаепіфізального кінця лівої кістки (променевої) із зміщенням відломків та пошкодження сухожилків розгиначів ІІ-ІІІ-ІV пальців лівої китиці, вказаний у діагнозі лікаря ОСОБА_6 від 05.09.2003, у повідомленні №16 про виробничу травму від 07.03.2003 та листі непрацездатності серії ВЗ №704428.

Даний факт ніким не оспорюється і не заперечується, саме такий діагноз і був встановлений позивачу, з цим діагнозом погоджується відповідач, з приводу цього внесені виправлення у акт № 2 про нещасний випадок, що вбачається з висновка експерта (том-1,а.с. 4-10, 34-46). Крім того, саме такий діагноз і був взятий для нарахування ОСОБА_1 соціальної допомоги - виплати по втраті працездатності та для визначення ступеню втрати працездатності, що не спростував позивач. Відтак слід вважати, що в цій частині право позивача не порушено, тому підстави для задоволення даної позовної вимоги судом не встановлені.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, дано їм вірну правову оцінку, а рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 22 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06 травня 2021 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Девляшевський В.А.

Максюта І.О.