ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/235/21

3/622/75/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2021 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Квітки О.О., за участю секретаря - Попової В.М, прокурора - Кришталя С.В., захисників: адвоката Мироненка С.С., адвоката Фільчакової Ю.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Золочів Харківської області, громадянин України, рнокпп НОМЕР_1 , що обіймав посаду Золочівського селищного голови, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколів №№100, 98, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 94, 96, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 95, 75, 77, 79, 81, 83, 91, 85, 87, 89, 93, які були складені 25.02.2021, ОСОБА_1 , займаючи посаду голови Золочівської селищної ради відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», як суб`єкт відповідальності за порушення, пов`язані з корупцією, всупереч п.п. 1-4 ч. 1 ст. 28 Закону, ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» не повідомив Національне агенство з питань запобігання корупції про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, підписавши наступні розпорядження «Про преміювання посадових осіб місцевого самоврядування та робітників, зайнятих обслуговуванням Золочівскьої селищної ради»:

№ 38 від 25.03.2019, яким преміював себе у розмірі 90 % посадового окладу;

№ 59/1 від 24.04.2019, яким преміював себе особисто у розмірі 90% посадового окладу;

№ 70/1 від 23.05.2019, яким преміював себе особисто у розмірі 90% посадового окладу;

№ 95 від 24.06.2019, яким преміював себе у розмірі 90 % посадового окладу;

№ 124 від 29.07.2019, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 143 від 21.08.2019, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 155 від 24.09.2019, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 173 від 24.10.2019, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 189 від 25.11.2019, яким преміював себе з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування в Україні у розмірі 2500 грн;

№ 199 від 20.12.2019, яким преміював себе у розмірі 80 % посадового окладу;

№ 12 від 22.01.2020, яким преміював себе у розмірі 40 % посадового окладу;

№ 27 від 24.02.2020, яким преміював себе у розмірі 40 % посадового окладу;

№ 43 від 18.03.2020, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 58 від 24.04.2020, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 69 від 22.05.2020, яким преміював себе у розмірі 65 % посадового окладу;

№ 90 від 23.06.2020, яким преміював себе у розмірі 65 % посадового окладу;

№ 111 від 24.07.2020, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 129 від 25.08.2020, яким преміював у тому числі себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 149 від 24.09.2020, яким преміював себе у розмірі 50 % посадового окладу;

№ 176 від 25.11.2020, яким преміював себе з нагоди професійного свята Дня місцевого самоврядування в Україні у розмірі 3000 грн.

Вказані дії кваліфіковані оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань як адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи Золочівським селищним голово згідно із п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», під час реалізації службових повноважень вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: 24.04.2020 видав перераховані вище розпорядження про преміювання посадових осіб місцевого самоврядування, якими преміював в тому числі і себе.

Вказані дії кваліфіковані оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань як адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

За цими фактами 25 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП були складені протоколи про адміністративні правопорушення №№100, 98, 102, 104, 106, 108, 110, 112, 114, 97, 99, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 94, 96, 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 95, 75, 77, 79, 81, 83, 91, 85, 87, 89, 93, які згідно із постановою суду від 09.03.2021 об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні прокурор Кришталь С.В. просив притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, пояснивши, що він працював у Золочівській селищній раді головою із жовтня 2017 року по грудень 2020 року. Своїм рішенням селищна рада делегувала йому повноваження на преміювання працівників ради. Він дійсно підписував наведені розпорядження та отримував визначені в них премії, але розмір премій був визначений відповідно до вимог законодавства та рішення сесії від 08.12.2017, в якому зазначено порядок преміювання та можливий розмір премії. Тому вважав, що нічого не порушує. У нього ніколи не було наміру видавати собі премію більшу, ніж у інших працівників селищної ради і якщо переглянути розпорядження, то його премія була завжди на рівні заступників і ніколи не була найбільшою серед працівників селищної ради. Розпорядження про преміювання готували у відділі кадрів, а він його підписував як розпорядник коштів селищної ради. Бухгалтера разом із керівниками підрозділів визначали кому і які премії необхідно видати. Він погоджував, збільшував або зменшував розмір премій. Що ж до власного преміювання, то він не вносив зміни. Наскільки йому відомо, то такий же алгоритм дій при підписанні розпоряджень про преміювання існує і у обласній раді та в іншим міських і селищних радах. Йому не роз`яснювали, що необхідно щоразу повідомляти НАЗК про підписання вказаного розпорядження. На сесії питання про його преміювання вирішувати було нелогічно, бо збирали сесію десь 1 раз на 2-3 місяці, іноді щомісяця.

Захисник Мироненко С.С. в судовому засіданні просив закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , пояснивши, що при наявності суперечності між особистими інтересами і службовими повноваженнями особи обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих службових повноважень. При цьому конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень. Постановою КМУ від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суді та інших органів» встановлено преміювання голів селищних голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених вказаною постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення І сесії VIII скликання Золочівської селищної ради від 08.12.2017 прийнято рішення «Про умови оплати праці Золочівського селищного голови ОСОБА_1 », яким встановлено щомісячне преміювання за результатами роботи в розмірі не більше 200 % в межах коштів фонду заробітної плати. Разом з цим, встановлено надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати селищного голови в межах фонду заробітної плати та преміювання до дня Незалежності та інших державних свят, професійного свята. Вказаним рішенням встановлено контроль за виконанням рішення на постійну комісію з питань фінансів, бюджету, планування соцільно-економічного розвитку інвестицій, міжнародного співробітництва та соціального захисту населення. Крім того, рішенням І сесії VIII скликання Золочівської селищної ради від 08.12.2017, затверджено «Положення про преміювання, виплату надбавок та допомоги працівникам Золочівської селищної ради». Вищевказаним Положенням, а саме пунктом 3.6 затверджено преміювання селищного голови до державних професійних та ювілейних дат, рішення про яке ухвалює селищна рада та затверджує одноразово на першій сесії. Разом з цим протоколами № 93 та 95 від 25.02.2021 встановлено адміністративне правопорушення всупереч вимогам законодавства. Адміністративна відповідальність за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Хоча ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» і передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів. Як вбачається із роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04. 2016 № 126/50-е, виконаного на замовлення адвоката щодо законодавча про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прйняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який маж бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією та , відповідно, в постанові суду. В той же час зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, адже з матеріалів справ про адміністративні правопорушення не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що розмір премії ОСОБА_1 є необґрунтовано завищеним та таким, що не відповідає Положенню про преміювання. Досліджуючи вищезазначені розпорядження про преміювання, встановлено, що премії призначалися Золочівським селищним головою на підставі подання секретаря вказаної сільської ради і фактично розпорядження в частині визначення розміру премій повністю дублюють відповідні подання секретаря зазначеної селищної ради та прийняті на підставі рішення «Про умови оплати праці Золочівського селищного голови ОСОБА_1 » та «Положення про преміювання, виплату надбавок та допомоги працівникам Золочівської селищної ради». У протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних із корупцією, складених стосовно Золочівського селищного голови працівниками УСР відсутнє конкретне посилання, у який спосіб така категорія осіб як міські та селищні голови повинні діяти, щоб мати можливість отримувати передбачені трудовим законодавством України доплати до свого посадового окладу, у тому числі і у виді премії, й не бути при цьому суб`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Існуюючі положення національного законодавства порушують визначені Євпропейським судом з прав людини вимоги «ясності закону» та правової визначеності», які передбачають,що закон повинен бути доступний для розуміння, чітким і передбачуваним у своєму застосуванні. В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи, у цьому конкретному випадку на користь Золочівського селищного голови. Враховуючи викладене, можливо дійти висновку, що функція видачі розпорядження Золочівським селищним головою щодо розміру та призначення премії є номінальною, тобто такою, що лише підтверджує подання секретаря вказаної сільської ради, виконаною в силу посадових обов`язків, за яким голова селищної ради видає розпорядження в межах своїх повноважень та приймає рішення за подання про матеріальне заохочення працівників, що відзначилися. З протоколів про адміністративні правопорушення та доданих до них доказів не вбачається наявності факту суперечності між приватним інтересом Золочівського селищного голови ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями з вирішення питання винесення розпорядження про преміювання, не зазначено, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення з преміювання. Розпорядження про преміювання, які були видані Золочівським селищним головою ОСОБА_1 в умовах потенційного конфлікту інтересів, а не реального конфлікту інтересів, оскільки відсутня така обов`язкова ознака реального конфлікту інтересів, як наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення, і, відповідно, не зазначено, в чому саме такий вплив знайшов свій вияв та яким саме чином вплинув на об`єктивність прийнятого рішення, адже премії були надані на підставі подань секретаря селищної ради. Рішенням КСУ № 13-р/2020 від 27.10.2020 зазначено, що Національне агентство з питань запобігань корупції (далі - НАЗК) позбавлене права отримувати повідомлення та проводити перевірки щодо конфлікту інтересів. Отже, отримання повідомлення НАЗК про реальний конфлікт інтересів, зазначених у протоколах про корупційні правопорушення щодо Золочівського селищного голови не відноситься до повноважень їх діяльності, а саме залишилися тільки повноваження давати роз`яснення щодо конфлікту інтересів. Крім того, вказаним рішенням КСУ визнано такою, що не відповідає Основному закону і ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції», що визначає правила врегулювання конфлікту інтересів у посадовців, які входять до складу колегіальних органів. Крім того, цим же рішенням скасовано ст. 65 ЗУ «Про запобігання корупції», яка передбачала відповідальність за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. Ст. 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчиненні до видання цих законів. Вищевказане підтверджує, що у діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та у зв`язку з чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а провадження підлягає закриттю.

Вказану позицію підтримала захисник Фільчакова Ю.І..

Допитана як свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона працює в Золочівській селищній раді на посаді спеціаліста із нарахування заробітної плати. Фонд преміювання формується наступним чином: визначається фонд оплати праці на рік, фонд асигнувань, вона нараховує основну заробітну плату, визначає, який фонд на преміювання, далі разом із заступниками голови визначає розмір премії кожному із працівників. Премією підтягують заробітну плату працівників до нормального рівня. Далі формують відповідне розпорядження про преміювання працівників, яке підписує голова селищної ради. Безпосередньо розмір премії визначає головний бухгалтер та керівники підрозділів. Голова селищної ради повинен підписати вказане розпорядження, оскільки він є розпорядником відповідних коштів. Жодного разу не було такого, щоб голова призначав собі премії. Також премія голови ніколи не була більшою за інших працівників селищної ради. Відділ кадрів готує розпорядження і несе на підпис голові ОСОБА_1 .. Потім він направляє відповідну відомість у банки. Окрім голови, розпорядження на преміювання ніхто не мав права підписувати.

Допитана як свідок ОСОБА_3 пояснила, що працює головним бухгалтером Золочівської селищної ради із квітня 2019 року. Процедура нарахування премій працівникам селищної ради наступна: головний спеціаліст формує зарплати на кожен місяць. Коли є економія заробітної плати, то повідомляє її. Разом із ОСОБА_4 вони формують бюджет у межах визначених лімітів. Розмір премії визначає вона і головний бухгалтер із зекономлених коштів. Розпорядником коштів є голова селищної ради, тому він і підписує вказані розпорядження. Самостійно собі голова селищної ради премію не призначає. Безпосередньо розпорядження формує відділ кадрів та дає на підпис ОСОБА_1 .. До розпорядження заносяться всі працівники селищної ради. Особистого інтересу у ОСОБА_1 нараховувати собі більшу премію за інших ніколи не було. Керівництво ніколи не втручалося у процес преміювання. Голова селищної ради не брав участі у формуванні надбавок. Іншого порядку преміювання керівництва селищної ради немає.

Допитана як свідок ОСОБА_5 пояснила, що зараз працює заступником голови селищної ради. Процедур визначення окладів і надбавок передбачена постановою КМУ № 268 від 09.03.2006. Премію визначає відповідна рада. Встановлено, що розмір премії можна визначити на всю каденцію ради. Премія голові була визначена до 200% у межах фонду заробітної плати. Суми премій бухгалтер по заробітній платі погоджував із головним бухгалтером. Розмір премії визначався нею та керівником. Бухгалтер по заробітній платі пропорційно розділяв по працівникам суму премії, виходячи із розмірів посадових окладів і особистого внеску. Головний бухгалтер готував список працівників, які включалися у розпорядження. Селищний голова ніколи не призначав собі найбільший розмір премії. Підписати розпорядження про преміювання мав виключно голова селищної ради, а у випадку його відсутності секретар селищної ради. Свої повноваження голова не може нікому делегувати. Премія голови була на рівні його заступників. Іншої процедури встановлення премії не було.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 пояснив, що був депутатом Золочівської селищної ради 4 скликань. Також він працював головою комісії з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій, міжнародного співробітництва та соціального захисту населення, коли головою селищної ради працював ОСОБА_1 .. Порядок преміювання голови і працівників селищної ради було встановлено на сесії ради. Преміювання голови визначено у розмірі не більше 200%. За вказаний порядок ОСОБА_1 не голосував. Рішення про преміювання працівників обговорювали депутати на комісії. Скарг на голову селищної ради з приводу преміювання ніколи не було. Преміювання відбувалося в межах асигнувань.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 як сільського голови реального конфлікту інтересів при прийнятті рішення про преміювання, суд повинен виходити із встановлених у судовому засіданні в порядку ст.280 КУпАП обставин справи та відповідних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність такої посадової особи і її обов`язки по запобіганню корупції.

Згідно із ч.1 ст.172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановленому законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

За ч.2 ст.172-7 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності у випадку вчинення нею дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозиції цих норм за своїм змістом є бланкетними адміністративно-правовими нормами, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема, ст. ст. 1, 28 3акону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.

Під час судового розгляду встановлено, що рішенням Золочівської селищної ради від 08 грудня 2017 року № 99 затверджено «Положення про преміювання, виплату надбавок та допомоги працівникам Золочівської селищної ради», яким визначено порядок преміювання працівників селищної ради (в п. 3.1. зазначено, що преміювання працівників селищної ради здійснюється за розпорядженням селищного голови).

Окрім того, Золочівською селищною радою 15 березня 2019 року прийнято рішення №2402 «Про затвердження у новій редакції Положення про преміювання, виплату надбавок та допомоги працівникам Золочівської селищної ради та її самостійних структурних підрозділів».

Із протоколу 2 засідання 1 сесії Золочівської селищної ради VIII скликання від 08 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 не голосував за рішення про умови праці Золочівського селищного голови.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про преміювання селищного голови Золочівської селищної ради прийнято колегіальним органом (сесією селищної ради), в той же час ОСОБА_1 не приймав участі у цьому голосуванні.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до положень статті 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішень) сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

Виходячи з аналізу загальних положень Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктивна сторона як корупційного правопорушення, так і правопорушення, пов`язаного з корупцією характеризується тим, що воно вчиняється лише з корисливих спонукань і особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага. Тобто, навіть при наявності суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями обов`язковим є встановлення можливості впливу такої суперечності на об`єктивність або упередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих службових повноважень.

При цьому, якщо мова йде про конфлікт інтересів, то він повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Закону України «Про запобігання корупції» та «Про місцеве самоврядування в Україні», суд звертає увагу, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.

Слід при цьому враховувати, що ст. 59-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування» зобов`язує керівників органів місцевого самоврядування реагувати на конфлікти інтересів, які можуть виникнути під час участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою, тобто у роботі колективного представницького органу. В той же час діяння, які інкримінуються ОСОБА_1 , були здійснені ним одноособово шляхом здійснення делегованих повноважень - видання розпорядження про преміювання.

Таким чином, хоча й статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», про порушення вимог якої ОСОБА_1 зазначено в адмінпротоколах, передбачає обов`язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП настає лише за умови неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішення в умовах лише реального конфлікту інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо).

Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року N 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.

Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року N 839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.

Дослідженими в судовому засіданні доказами та показаннями свідків доводиться, що колегіальний орган, керівником якого був ОСОБА_1 , своїм рішенням погодив порядок виплати голові селищної ради (тобто собі) щомісячних премій і забезпечував постійний контроль за такими нарахуваннями і виплатами.

Виходячи з аналізу вищенаведених доказів, судом встановлено, що преміювання Золочівського селищного голови ОСОБА_1 відбувалось на підставі рішення Золочівської селищної ради, в голосуванні за яке ОСОБА_1 участі не приймав; розпорядження щодо преміювання сільського голови приймалось не окремо, а загальним рішенням щодо преміювання всіх працівників сільської ради; преміювання здійснювалось у межах видатків на оплату праці; при вирішенні питання про виплату премії в певному місяці - видавалось відповідне розпорядження з конкретизацією такої виплати; премії голови селищної ради були на рівні із преміями його заступників і у відсотках не перевищували розміри премій більшості працівників селищної ради.

Крім того, суд звертає увагу на наступне, рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020 №13-р/2020 була визнана неконституційною та такою, що втратила чинність з дня ухвалення рішення, ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII, яка унормовувала діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі і селищних голів, стосовно врегулювання конфлікту інтересів. Проте у вказаній нормі і до визнання її неконституційною зазначалися саме правила повідомлення про конфлікт інтересів під час роботи у колегіальному органі (комітету, комісії, колегії тощо).

З урахуванням наведеного, вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б беззаперечно свідчили, що при прийнятті рішення Золочівським селищним головою ОСОБА_1 про преміювання працівників селищної ради його ймовірний приватний інтерес суперечив його службовим повноваженням і це вплинуло на його об`єктивність та неупередженість при прийнятті такого рішення, а також, що видані ним розпорядження про преміювання були необ`єктивними чи упередженим, або такими, що завдали шкоди інтересам служби та органу місцевого самоврядування, який він очолював. Навпаки, досліджені докази свідчать, що ОСОБА_1 видавав згадані розпорядження в межах своїх повноважень на виконання рішення селищної ради про преміювання працівників.

Отже, в діянні ОСОБА_1 відсутня ознаки як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 діянь, вказаних у протоколах про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в його діяннях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: О. О. Квітка