Постанова від 06.04.2010 по справі № 1-112/10 Берегівський районний суд Закарпатської області

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 06.04.2010 по справі № 1-112/10 Берегівський районний суд Закарпатської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 1-112/10

Картка справи

Справа № 1-112/10

Картка справи

Справа № 1-112/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2010 року Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого Гал Л.Л., при секретарі Боротей А.Е., з участю прокурора Свистака В.І., захисника ОСОБА_1, розглянувши на попередньому розгляді в місті Берегово матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що обіймаючи посаду завідуючої дошкільного навчального закладу № 5 м. Берегово управління освіти виконавчого комітету Берегівської міської ради, будучи службовою та матеріально відповідальною особою використовуючи службове становище в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 наміру працювати на посадах двірника, кочегара, сторожа, помічника вихователя не мають, на роботу не виходять, прийняла від них заяви про прийом на роботу від 03.09.2007 року, 01.12.2008 року та від 31.01.2008 року, на підставі яких видала, як завідуюча накази № 9 від 03.03.2007 року, № 46 від 01.12.2008 року, № 22 від 31.01.2008 року про прийняття ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на посади двірника, сторожа, помічника вихователя, тобто фіктивно працевлаштувала їх. Крім того, маючи копію паспорта ОСОБА_3, на підставі її даних видала як завідуюча ДНЗ № 5 накази № 6 від 03.09.2007 року, № 15 від 16.10.2007 року, № 42 від 01.10.2008 року про прийом ОСОБА_3 на посади сторожа та кочегара, фіктивно працевлаштував її на роботу. В подальшому шляхом внесення до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей про пророблену ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 роботу та подачею їх до бухгалтерії управління освіти виконавчого комітету Берегівської міської ради організувала проведення безпідставного нарахування їм заробітної плати, тим самим розтратила нараховані державні кошти. В такий спосіб, ОСОБА_2 протягом вересня 2007 року серпня 2009 року вдалась до привласнення бюджетних коштів в інтересах третіх осіб в сумі безпідставно нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_3 в сумі 9152,56 грн., ОСОБА_4 в сумі 1831,09 грн., ОСОБА_5 в сумі 13072,52грн., ОСОБА_6 в сумі 14309,74 грн., на загальну суму 38365,91 грн., чим спричинила державним інтересам матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Ці дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України.

Прокурор та інші учасники попереднього розгляду вважали за можливе призначити справу до розгляду по суті.

Заслухав думку учасників попереднього розгляду, перевірив матеріали справи та зясував питання, зазначені в ст. 237 КПК України, суд приходить до висновку, що прокурором після надходження справи від слідчого при здійснені визначених у ст. 228-232 КПК процесуальних дій та прийняті відповідних процесуальних рішень були суттєво порушені вимоги закону.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» суттєвим порушенням при складанні обвинувального висновку, правильність якого повинен перевірити прокурор, слід вважати такі порушення вимог статей 223, 224 КПК України, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку. Зокрема, такі порушення мають місце у випадках, коли в обвинувальному висновку містяться положення, що суперечать одне одному; обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, є неконкретним або не збігається з обвинуваченням, викладеним у постанові про притягнення особи як обвинуваченого.

Так, обвинувачення, яке викладене в обвинувальному висновку по даній справі істотно відрізняється від формулювання, наведеного в постанові про притягнення ОСОБА_2, як обвинуваченої, в резолютивній частині якої відсутнє предявлення їй обвинувачення у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто упущена дана стаття, що могло б призвести до порушення права на захист обвинуваченої (том 2 а.с. 101-103, 126-136).

Також, обвинувачення за ст. 191 ч. 2 КК України є неконкретним та містить суперечності. Зазначено, що обвинувачена ОСОБА_2 шляхом внесення до табелів обліку робочого часу завідомо неправдивих відомостей про пророблену ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 роботу та подачею їх до бухгалтерії управління освіти виконавчого комітету Берегівської міської ради організувала проведення безпідставного нарахування їм заробітної плати, тим самим розтратила нараховані державні кошти. В такий спосіб, ОСОБА_2 протягом вересня 2007 року серпня 2009 року вдалась до привласнення бюджетних коштів в інтересах третіх осіб в сумі безпідставно нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_3 в сумі 9152,56 грн., ОСОБА_4 в сумі 1831,09 грн., ОСОБА_5 в сумі 13072,52грн., ОСОБА_6 в сумі 14309,74 грн., на загальну суму 38365,91 грн., чим спричинила державним інтересам матеріальну шкоду на вказану вище суму. Отже, одні і ті ж самі дії ОСОБА_2 в змісті обвинувачення визначені в двох формах вчинення злочину: як розтрата та привласнення бюджетних коштів.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» у статті 191 КК передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. І ці три форми чітко визначені. Тому, органу слідства необхідно визначити, яку форму злочину вони інкримінують ОСОБА_2, а прокурору в порядку ст. 228 КПК це перевірити.

Крім того, в обвинувальному висновку невірно зазначено імя обвинуваченої ОСОБА_2, як ОСОБА_2, тоді як згідно паспорту її правильне імя ОСОБА_2 (том 2 а.с. 87, 134).

На характеристиці, одержаній слідчим з місця роботи обвинуваченої ОСОБА_2 відсутня дата її складання (том 2 а.с. 99).

На підставі наведеного, кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України слід повернути Берегівському міжрайонному прокурору в порядку ст. 2491 КПК України для вжиття передбачених законом заходів з метою усунення даних порушень.

Керуючись 2491 КПК України,

постановив :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.ст. 191 ч. 2, 366 ч. 1 КК України повернути Берегівському міжрайонному прокурору для усунення виявлених порушень.

Постанова оскарженню не підлягає, на неї може бути внесення подання прокурором .

Суддя: Гал Л.Л.

Джерело: ЄДРСР 9672168

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!