Справа №585/1378/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/16/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника володільця майна адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12020200100000370 від 02.06.2020, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2020 року клопотання прокурора Роменської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно задоволено частково.

Накладено у кримінальному провадженні, внесеному 02.06.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020200100000370 арешт на майно, а саме: деревину твердої породи «берест» та «ясен» загальною кількістю колод (елементів стовбура та гілок) в кількості 536 шт., кубомаса деревини 7 м3, вилученої в кузові автомобіля ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1 та перебуваючої на зберіганні Бобрицької сільської ради Роменського району з метою збереження речових доказів шляхом обмеження права користуватись та розпоряджатись даним майном, заборони його відчужувати у будь який спосіб.

Також накладено арешт на майно: автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 з ключем запалення, який перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , шляхом заборони його відчуження у будь-який спосіб, а також заборони його перетворення або знищення. У іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, представник володільця майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23.09.2020 року скасувати та постановити нову про повернення прокурору клопотання про арешт майна.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат, посилаючись на ст. 171-172 КПК України, зазначає, що питання про арешт майна у кримінальному провадженні може вирішуватися судом виключно у разі звернення прокурора/слідчого з відповідним клопотанням у строки, визначені законом, а в іншому разі після повернення вилученого майна особі, відсутні правові підстави для розгляду та вирішення по суті клопотання прокурора/слідчого про арешт майна, таке клопотання підлягає поверненню останнім. При цьому, наголошує, що діючий КПК України, не надає право прокурору/слідчому, після вирішення судом клопотання про арешт майна по суті, звертатися до суду з таким же клопотанням повторно.

Апелянт вертає увагу, що прокурором вже було заявлено клопотання про арешт майна, вилученого у ОСОБА_8 в ході обшуку 02.06.2020, але 27.07.2020 року Сумським апеляційний судом у задоволенні даного клопотання було відмовлено, а тому клопотання прокурора від 25.08.2020 про арешт майна, на думку представника володільця майна, не підлягало розгляду судом. Крім того, ОСОБА_7 вказує, що прокурор звернувся до суду з відповідним клопотанням з пропущенням строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України, не навівши жодних поважних причин пропуску строку, який має відраховуватися від 02.06.2020.

Також, апелянт зазначає, що 04.08.2020 автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 з ключем запалення до нього був повернутий ОСОБА_8 , що підтверджується розпискою від 04.08.2020. Вказує, що деревина наявна у кузові автомобіля станом на 04.08.2020 за своїми розмірами та кількістю не відповідала деревині, що була вилучена у ОСОБА_8 02.06.2020, у зв`язку з чим останній відмовився отримати вказану деревину, а вилучена 02.06.2020 у ОСОБА_8 деревина до цього часу йому не повернута. Наголошує, що прокурор під час розгляду його клопотання повідомив, що деревина, на яку він прохає накласти арешт знаходиться на території Бобрицької сільської ради, при цьому не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що вказана деревина (породи «берест» та «ясен» загальною кількістю колод (елементів стовбура та гілок) в кількості 536 штук, кубомаса деревини 7 м3), станом на 02.06.2020 знаходилася в автомобілі ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 та в подальшому була вилучена з нього.

На переконання адвоката ОСОБА_7 , висновок суду про те, що вказана прокурором деревина була вилучена з автомобіля ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 , не відповідає фактичним обставинам справи. Між іншим, зазначає, що прокурор просив накласти арешт на деревину, що знаходиться у користуванні ОСОБА_8 , а суд наклав арешт на деревину, що перебуває на зберіганні у Бобрицької сільської ради, зазначивши серед ідентифікуючих ознак деревини 7 м3.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника володільця майна ОСОБА_7 , який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді скасувати, думку прокурора, який заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги адвоката, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 70 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні Роменського ВП ГУНП у Сумській області перебуває кримінальне провадження №12020200100000370, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 02.06.2020 на підставі повідомлення інспектора Сектору реагування патрульної поліції № 4 Роменського ВП ГУНП в Сумській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 про те, що під час несення ним служби за адресою: м. Ромни, вул. Пушкіна біля приміщення № 3 був зупинений автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 у якому перевозилася деревина твердої породи, документи на яку викликають підозру, відомості 02.06.2020 внесені в ЄРДР за №12020200100000370 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Розмір завданої шкоди становить 78655,86 грн.

03.06.2020 до чергової частини Роменського ВП надійшло повідомлення від сільського голови с. Бобрик Роменського району про те, що невідома особа здійснила незаконний поруб на території Бобрицької сільської ради.

Згідно з наявним у матеріалах кримінального провадження рапорту поліцейського Роменського ВП від 02.06.2020 останній доповів начальнику Роменського ВП ГУНП в Сумській області про те, що під час патрулювання в м. Ромни по вул. Пушкіна був зупинений автомобіль марки ЗІЛ 131, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_11 , який перевозив деревину твердої породи, документи на яку викликали підозру (а.с.7).

З протоколу обшуку від 02.06.2020 вбачається, що старшим слідчим Роменського ВП ГУНП в Сумській області проведено обшук автомобіля марки ЗІЛ 131, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться по вул. Пушкіна в м. Ромни біля приміщення ЗОШ №1. В ході огляду в кузові автомобіля було виявлено деревину твердої породи в необмеженій кількості (а.с. 10-11).

03.06.2020 у присутності лісника Роменського агролісгоспу проведено огляд автомобіля ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 , у кузові виявлено деревину різного діаметру та довжини від дерев породи «ясен» «берест» (а.с.26).

Згідно з протоколом огляду предмету від 03.06.2020, під час огляду виявлено автомобіль ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_3 з кузовом, в якому виявлено деревину твердої породи, свіжо спиляну, різного діаметру та довжини (а.с.32).

Крім того, до клопотання додані копії відомостей про вантаж, однак на ксерокопіях накладних не має печаток, відсутні дати. До перевезення прийняв водій ОСОБА_12 . Перелік деревини деревина дров`яна (Дуб) (а.с. 12-13). У той час, як автомобілем керував водій ОСОБА_11 і у кузові була вилучена деревина породи «берест» та «ясен».

У ході розслідування кримінального провадження також встановлено, що автомобіль ЗІЛ 131, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1987 року випуску, належить ОСОБА_13 та перебуває у користуванні ОСОБА_8

01.08.2020 в ході огляду із залученням спеціаліста ДП «Роменський агролісгосп» було проведено розрахунок кубомаси деревини в кузові автомобіля ЗІЛ 131, загальна кількість деревини дерев породи «ясен» та «берест» становить 7 м3.

01.08.2020 під час досудового розслідування було відібрано зразки деревини з місця події в с. Лукашеве Роменського автомобіля кузова ЗІЛ 131 та призначено і проведено трасологічну експертизу. Згідно з висновком експерта №19/119/6/3-884е від 26.06.2020: зріз з колоди стовбуру деревини з позначкою «1 із ЗІЛа», вилучений під час огляду автомобіля ЗІЛ д.н.з. НОМЕР_2 за фактом незаконного порубу лісу на території с. Лукашеве та зріз пня з позначкою «№1», вилучений за адресою: Роменський район с. Лукашеве Бобрицької сільської ради, раніше складали одне ціле.

Постановою старшого слідчого Роменського ВП автомобіль марки Зіл 131, д.н.з. НОМЕР_2 з ключем запалення до нього та деревиною твердої породи з колодами дерев породи «ясен» та «берест» в кузові визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12020200100000370 від 02.06.2020 (а.с.27).

Прокурор Роменської місцевої прокуратури Сумської області ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно: автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 , що перебуває в користуванні ОСОБА_8 , ключ запалення до зазначеного автомобіля та деревину твердої породи «берест» та «ясен», загальною кількістю колод (елементів стовбура та гілок) в кількості 536 шт, кубомаса деревини 7 м3, виявлену в кузові належного ОСОБА_8 автомобіля, з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, шляхом обмеження права користуватись та розпоряджатись даним майном, заборони його відчужувати.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи клопотання, слідчий суддя виходив з того, що вилучені речі є речовими доказами, з метою заборони розпоряджатись таким майном, щоб не призвести його зникнення, втрати та пошкодження чи інших наслідків, що можуть перешкодити кримінальному провадженню, є необхідним накладення арешту на це майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що транспортний засіб з ключем запалення та вилучена в його кузові деревина можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника володільця майна про те, що ухвалою Сумського апеляційного суду від 27.07.2020 вже було відмовлено у накладенні арешту на майно: автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 з ключем запалення до нього та деревину твердої породи «берест» та «ясен», загальною кількістю колод (елементів стовбура та гілок) в кількості 536 шт., кубомаса деревини 7 м3, виявлену в кузові, належного ОСОБА_8 автомобіля, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у вказаній апелянтом ухвалі суду не надавалась оцінка наявності підстав для арешту зазначеного у клопотанні майна, тобто фактично питання, висвітлене прокурором, по суті не розглядалося, а судом було відмовлено у його задоволенні у зв`язку з тим, що воно не містить належного опису та відомостей про ідентифікуючі дані деревини.

Не бере до уваги колегія суддів і доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 щодо пропуску органом досудового розслідування строку звернення з клопотанням про арешт майна та погоджується в цій частині з висновком слідчого суддів, який зазначив, що ч. 5 ст. 171 КПК України встановлює строк звернення з клопотанням слідчого або прокурора про арешт саме тимчасово вилученого майна. У той час як майно, на яке прокурор просить накласти арешт у своєму клопотанні повернуто власнику і перебуває у його безперешкодному володіння. Чинний КПК України не встановлює строків звернення з клопотанням про арешт майна, яке не вилучалось з володіння та користування власника. Таким чином, при поданні даного клопотання до суду 04.08.2020 року прокурором процесуальний строк не пропущений.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому колегія суддів враховує і те, що згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_7 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 вересня 2020 року, якою у кримінальному провадженні, внесеному 02.06.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020200100000370 накладено арешт на майно, а саме: деревину твердої породи «берест» та «ясен» загальною кількістю колод (елементів стовбура та гілок) в кількості 536 шт., кубомаса деревини 7 м3, вилученої в кузові автомобіля ЗІЛ, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючої на зберіганні Бобрицької сільської ради Роменського району та автомобіль марки ЗІЛ 131 д.н.з. НОМЕР_2 з ключем запалення, який перебуває у користуванні ОСОБА_8 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4