Справа № 752/10606/21

Провадження №: 1-кс/752/3681/21

У Х В А Л А

Іменем України

28.04.2021 м. Київ

Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлове, Кіровоградської області, громадянина України, працюючого, не одруженого, маючого повну загальну середню освіту, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (зі слів), у кримінальному провадженні № 12021100010001019 від 26.04.2021р.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100010001019 від 26.04.2021р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлове, Кіровоградської області, громадянина України, працюючого, не одруженого, маючого повну загальну середню освіту, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (зі слів).

В обгрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 26.04.2021р., близько 00 год. 00 хв, ОСОБА_5 разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 перебував поблизу складського приміщення, що розташоване на території Інституту математичних проблем та устаткування НАН України у м. Києві по АДРЕСА_2 . У цей час в останніх виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до приміщення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , скориставшись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, вступили в злочинну змову та шляхом розбиття скла, проникли до вищезазначеного складського приміщення. Перебуваючи всередині, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 взяли наступний товар: ноутбук «ACER» вартістю 20000,00 грн., телефон Samsung S8» вартістю 8000,00 грн., пристрій для діагностики авто «Launch» вартістю 16000,00 грн., передню фару освітлення до автомобіля «Додж Джоурні» вартістю 4000,00 грн., центральну мультимедійну консоль до авто «Додж Джоурні» вартістю 13000,00 грн., консоль керування клімат контролем до авто «Додж Джоурні» вартістю 10000,00 грн., дзеркало заднього вигляду вартістю 3000,00 грн. та одну купюру номіналом 50 доларів США (відповідно до курсу НБУ на 26.04.2020 року в перерахунку до курсу національної валюти становить 1389,20 грн.), всього товару на загальну суму 75389,20 грн., після чого заховали вищезазначений товар до заздалегідь підготовлених сумки чорного кольору та рюкзака чорного кольору, що мали при собі. В подальшому та ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , маючи при собі вищезазначений викрадений товар, намагалися покинути територію складського приміщення, проте не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані на місці події працівниками поліції. Своїми умисними діями ОСОБА_5 намагався спричинити ОСОБА_11 матеріального збитку в розмірі 75389,20 грн.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи впливати на потерпілого та свідків у кримінальному правопорушенні, в якому підозрюється. Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити.

Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, оцінивши в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Пунктом 4 та пунктом 5 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення воля на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строку понад три роки.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

З клопотання слідчого та доданих до клопотання матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

26.04.2021р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення та його можлива причетність до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 26.04.2021р., протоколом допиту потерпілого від 26.04.2021р., протоколом додаткового допиту потерпілого від 26.04.2021р., протоколами допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколом огляду дорожньої суми та протоколом огляду рюкзака від 26.04.2021р.

Якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обгрунтована підозра означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя зауважує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення №14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обгрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені в клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчиненні кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років і яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органу досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_5 не має постійного офіційного місця роботи, без місця реєстрації, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Щодо ризику впливати на потерпілого чи свідка у цьому кримінальному провадженні, то при встановленні наявності цього ризику слідчим суддею враховано встановлену законом процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих, у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Отже, ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом. Вказане доводить, що з метою зміни останніми своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань ОСОБА_5 може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.

Про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить те, що ОСОБА_5 не має постійного офіційного місця роботи, не має місця реєстрації, а також (зі слів) є раніше судимим.

При розгляді даного клопотання суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його тяжкість та тяжкість покарання за його вчинення, вік підозрюваного та стан здоров`я, соціальні зв`язки, відсутність постійного офіційного місця роботи, відсутність місця реєстрації, майновий стан.

Досліджуючи особу підозрюваного, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 неодружений, офіційно непрацевлаштований, на обліку в лікарів не перебуває, з огляду на що слідчий суддя вважає обґрунтованим наявність ризиків, зазначених у клопотанні.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі вік, обставини вчинення злочину та його наслідки, а також інші дані, що характеризують особу підозрюваного, аналізуючи наведене в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи сталу практику щодо застосування судами запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою на стадії досудового слідства, тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку при наявності підстав вважати, що інші (більш м`які) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов`язків та його належної поведінки.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що в судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищеназваним ризикам, та наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за можливе обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строк тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на даному етапі лише такий вид запобіжного заходу зможе дієво запобігти ризикам, доведеним слідчим та прокурором, з визначенням застави саме такого розміру, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що виключає собою можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Керуючись вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання слідчого СВ Голосіївського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 задовольнити частково.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Орлове, Кіровоградської області, громадянина України, працюючого, не одруженого, маючого повну загальну середню освіту, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого (зі слів), у кримінальному провадженні № 12021100010001019 від 26.04.2021р., запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, в межах досудового розслідування, тобто до 24.06.2021р. включно.

Початком відліку строку дії запобіжного заходу вважати з моменту фактичного затримання, тобто з 26.04.2021р.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100,00 (шістдесят вісім тисяч сто грн. 00 коп.) грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду міста Києва за наступними реквізитами: отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача - UA128201720355259002001012089, призначення платежу застава.

4. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

5. На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого та/або прокурора, суду, із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого та/або прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого та/або прокурора; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити підозрюваному 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

6. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово слідчого та/або прокурора, а також слідчого суддю Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_1 .

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

7. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

8. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

9. Повний текст ухвали слідчого судді буде складено та оголошено в приміщенні суду протягом 5 діб.

10. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1