Провадження № 2/760/77/21

Справа № 760/9892/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кушнір С.І,

при секретарі Каліш С.В., Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Луіджі Лавацца С.п.А. до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Луіджі Лавацца С.п.А. 08.06.2017 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії, в якому просить: визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 повністю;

зобов`язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, 45; ідентифікаційний код юридичної особи 37552556) внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії, позивач Луіджі Лавацца С.п.А.посилається на наступне.

Так, 25.11.2016 Державною службою інтелектуальної власності України у офіційному бюлетені «Промислова власність» було опубліковано відомості про промисловий зразок «ЛОГОТИП» за заявкою ОСОБА_1 № s201601495 від 09.09.2016 на підставі чого йому було видано патент № НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що вищевказаний промисловий зразок не відповідає умовам патентоспроможності та порушує його права, а тому патент на нього має бути визнаний недійсним.

Позивач посилається на те, що він використовує позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у своїй діяльності (в тому числі - в назві компанії) з моменту його створення у 1927 році. Фактично позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є прізвищем засновника компанії - ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), який почав використовувати власне прізвище для цілей маркування своїх товарів ще починаючи з 1895 року. Зазначене підтверджується інформацією про історію Позивача, яка розміщена на його офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 (інформація про історію Позивача також доступна російською мовою на ІНФОРМАЦІЯ_2).

З метою захисту своїх прав на позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », позивач, серед іншого, отримав правову охорону наступних знаків для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією: знак за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.07.1966 та знак за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 від 25.01.2007. Дія вказаних знаків також поширюється на територію України з 12.07.2002 та 25.01.2007 відповідно.

Також позивач зазначає, що він використовував позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» для маркування своєї продукції, яка поширювалась на території України, задовго до подачі відповідачем заявки на отримання патенту на промисловий зразок.

Позивач посилається на те, що спірний промисловий зразок не відповідає критеріям патентоспроможності в розумінні ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», оскільки він не є новим.

Позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за спірним патентом № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі задовго до дати подачі відповідачем-1 ОСОБА_1 заявки на одержання патенту на зазначений промисловий зразок, а відтак, ознака новизни відсутня, а тому не відповідає умовам патентоспроможності.

При цьому оскільки позивач є власником значної кількості знаків для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, у тому числі - протиставленого знака « ІНФОРМАЦІЯ_1 », дія якого поширена на територію України з 25.01.2007, схожим настільки, що його можна сплутати, із домінуючим елементом промислового зразка за спірним патентом № НОМЕР_1 , позивач вважає, що факт отримання відповідачем-1 спірного патенту спричинило порушення його прав, зокрема на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 від 25.01.2007 в розумінні абз. абз. 4, 5 п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг».

Позивач посилається на те, що відповідно до п.п. в) п. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» спірний промисловий зразок за патентом № НОМЕР_1 був виданий внаслідок подання заявки з порушенням прав інтелектуальної власності позивача, а відтак, має бути визнаний недійсним.

Ухвалою суду від 15.09.2017 відкрито провадження в цивільній справі за позовом компанії Луіджі Лавацца С.п.А. до ОСОБА_1 , Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії, та призначено справу до судового розгляду.

12.12.2017 до суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача просив: визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 повністю, зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

27.02.2018 від представника відповідача Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, представник просить відхилити позовні вимоги з мотивів їх необґрунтованості, оскільки подана відповідачем ОСОБА_1 заявка № s201601495 від 09.09.2016 відповідає формальним вимогам, встановленим статтею 11 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а вказаний закон не передбачає під час проведення експертизи заявки здійснення перевірки промислового зразка на відповідність умовам патентоздатності - новизні.

Ухвалою суду від 03.10.2018 у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Ухвалою суду 21.02.2020, у зв`язку зі зміною найменування, замінено відповідача з Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на Міністерство економічного розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Ухвалою суду від 21.02.2020 закрито провадження у цивільній справі в частині вимог до Державної служби інтелектуальної власності України.

Ухвалою суду від 21.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відповідача - Міністерство економічного розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України замінено на правонаступника - Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

24.03.2021 від представника відповідача Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого представник заперечує проти позовних вимог та зазначає про те, що процедура реєстрації промислового зразку за патентом України № НОМЕР_1 була проведена у спосіб, в межах та в порядку, передбаченому вимогами Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».

29.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, та надані докази.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Литвинов О.Р. проти позову заперечував з підстав відсутності вини ОСОБА_1 у порушенні прав позивача. Наголосив на тому, що саме відповідач ДП «Український інститут інтелектуальної власності» відповідає за перевірку матеріалів заявки на відповідність критерію «новизни».

Представник відповідача - Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, врахувавши доводи сторін та подані до суду відзиви на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 25.11.2016 Державною службою інтелектуальної власності України у офіційному бюлетені «Промислова власність» було опубліковано відомості про промисловий зразок «ЛОГОТИП» за заявкою відповідача у справі - ОСОБА_1 № s201601495 від 09.09.2016 на підставі чого йому було видано патент № НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема промислові зразки (ч.1 ст. 420 ЦК України).

Згідно з абзацом третім ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.

Статтею 462 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Умови та порядок видачі патенту встановлюються законом.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ст. 469 ЦК України).

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом; наявності у сукупності суттєвих ознак промислового зразка ознак, яких не було у поданій заявці; видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Згідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Відповідно до частини 2 статі 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Згідно із ч.1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Згідно до ст.ст. 462, 464 ЦК України набуття права інтелектуальної власності засвідчується патентом, зважаючи на що недійсним може бути визнаний сам патент.

Позивач зазначає, що промисловий зразок «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає критерію «новизна», оскільки сукупність суттєвих ознак стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201601495 від 09.09.2016.

На підтвердження таких обставин позивач посилається на те, що він отримав правову охорону наступних знаків для товарів і послуг за міжнародною реєстрацією: знак за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 18.07.1966 та знак за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 від 25.01.2007. Дія вказаних знаків також поширюється на територію України з 12.07.2002 та 25.01.2007 відповідно.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач використовував позначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» для маркування своєї продукції, яка поширювалась на території України щонайменше з 2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Ухвалою суду від 03.10.2018 було призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

В результаті проведених досліджень було складено висновок експертів № 014/19 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 760/9892/17 від 25 березня 2019 року, яким встановлено, що:

1. Промисловий зразок «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає умові патентоздатності «новизна», відповідно до матеріалів справи.

2. Позначення, використані в варіантах 3.1. та 4.1 промислового зразка «ЛОГОТИП» за патентом № 33445 є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 , за умови використання позначення за варіантами 3.1. та 4.1 промислового зразка за патентом № НОМЕР_1 для товарів, для яких зареєстровано знак за міжнародною реєстрацією № 915267.

Згідно з п.8.1.4.1 «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» затверджених наказом МОН України № 110 від 18.02.2002 року, суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та/або ергономічними особливостями.

Відповідно до п. 8.1.4.3 «Правил складання та подання заявки на промисловий зразок» при виділенні суттєвих ознак промислового зразка повністю має бути описана сукупність суттєвих ознак основного з варіантів, а розкриття суті кожного з інших варіантів здійснюється шляхом описування тих ознак, які відрізняють кожний інший варіант від основного.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Належним та допустимим доказом у справах, пов`язаних з вирішенням спорів про визнанням недійсними патенту на промисловий зразок, є експертиза, оскільки питання, пов`язані з віднесенням ознак промислового зразка до суттєвих, використанням сукупності суттєвих ознак промислового зразка у виробі чи в іншому об`єкті інтелектуальної власності, потребують спеціальних знань.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 760/6508/16-ц (провадження № 61-21899св18), від 13.11.2019 у справі № 760/20341/16-ц (провадження № 61-29381св18), від 24.06.2020 у справі № 760/4123/16-ц (провадження № 61-13947св18), від 20.01.2021 у справі № 175/4031/17 (провадження № 61-4443ск19).

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Проаналізувавши надані докази, суд вважає за можливе в основу рішення покласти висновок експертів № 014/19 за результатами комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у справі № 760/9892/17 від 25 березня 2019 року, який проведений відповідно до Закону України «Про судову експертизу» експертною установою - Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

З наданого висновку вбачається, що при проведенні дослідження експертній установі надавались матеріали, необхідні для повного дослідження порушених питань, у ньому міститься докладний опис проведених досліджень та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених питань. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування зазначеного висновку зі сторони відповідачів суду не надано, і наданий висновок не суперечить іншим матеріалам справи.

При проведенні дослідження щодо відповідності промислового зразка «ЛОГТИП» за патентом № НОМЕР_1 умовам патентоздатності, а саме відповідності критерію «новизна», експертною установою було встановлено, що «в матеріалах справи №760/9892/17 містяться відомості, згідно з якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», а саме до 09.09.2016» (сторінки 14-15 висновку експертів)

З наведеного слідує, що промисловий зразок «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає критерію патентоспроможності «новизна», визначеному ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім того, відповідно до п. п. «в» ст.1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

Висновком експертів було встановлено, зокрема, що позначення, використані в варіантах 3.1. та 4.1 промислового зразка «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 є схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаком для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 , за умови використання позначення за варіантами 3.1. та 4.1 промислового зразка за патентом № НОМЕР_1 для товарів, для яких зареєстровано знак за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 .

При цьому як вбачається із матеріалів справи, позивач не надавав відповідачу-1 згоди на використання позначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », використаного ним в варіантах 3.1. та 4.1 промислового зразка «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 .

З наведеного слідує, що відповідачем-1 було порушено права позивача щодо використання належного йому відповідно до міжнародної реєстрації знака для товарів та послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 .

При розгляді даної категорії справи підлягають з`ясуванню, чи відповідає спірний промисловий зразок критеріям патентоспроможності. Матеріалами справи, зокрема, висновком експертів було підтверджено, що промисловий зразок «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 не відповідає критерію патентоздатності «новизна», що є достатньою підставою для визнання патенту на такий промисловий зразок недійсним.

Судом також відхиляються доводи відповідача ДП «Український інститут інтелектуальної власності», наведені у відзиві, з огляду на таке.

Відповідність заявки на реєстрацію промислового зразка формальним вимогам відповідно до ст. ст. 11 та 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не спростовує того, що такий промисловий зразок має відповідати визначеним законом умовам патентоспроможності та може бути визнаний недійсним у разі, якщо зазначена вимога не буде виконана.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання недійсним патенту України № 33445 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16.06.2020 № 703-IX Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) визначено функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, щодо окремих функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, визначених цим Законом.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 2-1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить опублікування офіційних відомостей про промислові зразки, ведення Реєстру, внесення до нього відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про Національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 № 1267-р визначено, що функції НОІВ виконує Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Отже, судом встановлено, що на момент винесення рішення функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо ведення Державного реєстру України промислових зразків здійснює Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Таким чином, з урахуванням задоволення вимоги про визнання недійсним промислового зразка «ЛОГОТИП» за патентом № НОМЕР_1 , підлягає задоволенню і вимога позивача про зобов`язання Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Враховуючи те, що Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» є функціональним правонаступником центрального органу виконавчої влади щодо окремих функцій з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, відповідно до покладених на них повноважень, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача судові витрати відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України. З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3200,00 грн. та витрати за проведення експертизи в розмірі 26426,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 16, 418, 420, 432, 461, 462, 464, 469 Цивільного кодекса України, Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про Національний орган інтелектуальної власності» від 13.10.2020 № 1267-р, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Луіджі Лавацца С.п.А. до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» про визнання недійсним патенту на промисловий зразок та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 року.

Зобов`язати Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (код ЄДРПОУ 31032378, адреса: м. Київ, вул. Глазунова, 1) внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання недійсним повністю патенту України № НОМЕР_1 на промисловий зразок «ЛОГОТИП» від 25.11.2016 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , адреса для листування: Юридична фірма «Саєнко Харенко», 01001, Кураїна, м. Київ, Музейний провулок, 10) судовий збір у розмірі 3200,00 грн., витрати на проведення судової експертизи в сумі 26426,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кушнір С.І.