open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2021 року м. Київ

Унікальний номер справи № 757/50408/19-ц

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7499/2021

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Гребнєва Є.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року, постановлену під головуванням судді Остапчук Т.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив стягнути з ПАТ «Кредитпромбанк» на його користь суму коштів в розмірі 921 058,43 грн., в тому числі суму оперативного резерву 834 943,96 грн., які обліковувались на рахунках Фонду фінансування будівництва виду «А» об`єктів ТОВ «Ізобуд» (а.с. 2-11).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 березня 2007 року зі сторони ТОВ «Ізобуд», як забудовника, а 06 березня 2007 року зі сторони ПАТ «Кредитпромбанк», як управителя, було затверджено Правила фонду фінансування будівництва виду «А» об`єктів ТОВ «Ізобуд». 14 березня 2007 року було укладено Генеральний договір на забудову № ФБ.0101/07, за яким було створено Фонд фінансування будівництва виду (ФФБ) «А» на підставі правил фонду. Будівництво об`єкта було організовано та здійснено ТОВ «Ізобуд», об`єкт введено в експлуатацію. Станом на 13 листопада 2014 року на рахунку ФФБ знаходилась сума 921 958,43 грн., у тому числі сума оперативного резерву - 834 943,96 грн. Вказував, що кошти, які залишилися на рахунках ФФБ, підлягають поверненню йому, як цільові кошти для будівництва, оскільки він є правонаступником ТОВ «Ізобуд» згідно Договору про відступлення права вимоги № ффб-1 від 12 грудня 2014 року. Преюдиційною постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2018 року у справі № 756/9788/15-ц встановлено, що Договір про відступлення права вимоги № ффб-1 від 12 грудня 2014 року є дійсним, а ОСОБА_1 має право вимагати повернення коштів у розмірі 921 058,43 грн., належні ТОВ «Ізобуд», як забудовнику, відповідно до Генерального договору на забудову № ФБ01.0101/07 від 14 березня 2007 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року закрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення грошових коштів (а.с. 176-177).

Не погодившись з ухвалою суду, 26 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк Т.В. звернулася до суду з апеляційною скаргою, у якій просила оскаржувану ухвалу скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 184-191).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що ухвала суду про закриття провадження у справі є незаконною, оскільки суд не з`ясував обставин, які мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. Зазначала, що процедуру ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» розпочато 03 червня 2015 року на підставі постанови правління Національного банку України від 02 червня 2015 року № 151. Так, 01 жовтня 2020 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000701110060002930 про державну реєстрацію припинення ПАТ «Кредитпромбанк», що банк ліквідовано.Звертала увагу на те, що згідно вимог ч. 5 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти на рахунку фонду фінансування будівництва, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку, а розпорядження цими коштами здійснюється відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Посилалася на те, що суд не з`ясував обставин справи, а саме як відповідач розпорядився коштами, що належать позивачу. Відповідач не спростовував достовірність свого листа від 13 листопада 2014 року № 5067/21-4529-19.3, яким він проінформував позивача, що на поточному рахунку ФФБ знаходиться сума 921 058,43 грн., в тому числі сума оперативного резерву 834 943,96 грн. Відповідач не спростував і не заперечував факт, що гроші на рахунку ФФБ до моменту початку ліквідаційної процедури обліковувалися. Відповідач не надав жодних документів, з яких можна встановити, куди фактично були скеровані кошти з поточного рахунку ФФБ під час ліквідаційної процедури відповідача.

Вважає, що внаслідок ліквідації відповідача його обов`язки із повернення коштів з рахунків ФФБ не припинились, а в цій частині обов`язки відповідача переходять до правонаступника. Судом не з`ясовано під час розгляду справи, чи передав відповідач кошти ФФБ правонаступнику та дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврилюк Т.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» було ліквідовано.

Колегія суддів визнала передчасним та не погодилась з висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні Печерського районного суду міста Києва з вересня 2019 року перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення грошових коштів.

Предметом спору у справі є стягнення суми коштів з відповідача, які обліковувались на рахунках ФФБ виду «А» об`єктів ТОВ «Ізобуд».

Встановлено, що до закінчення розгляду справи та ухвалення судового рішення по справі відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» було припинено, про що 01 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1000701110060002930, правонаступників не зазначено (а.с. 165).

Суд першої інстанції при постановленні ухвали керувався п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, відповідно до якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Тобто вказана підстава для закриття провадження у справі застосовується лише у тому випадку, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Разом з тим, правовідносини, які виникли між сторонами, про стягнення суми коштів на рахунках Фонду фінансування будівництва, не належать до тих, які не допускають правонаступництво з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06 березня 2007 року зі сторони ПАТ «Кредитпромбанк», 01 березня 2007 року зі сторони ТОВ «Ізобуд» було затверджено Правила фонду фінансування будівництва виду «А» об`єктів ТОВ «Ізобуд» (а.с. 14-28).

14 березня 2007 року між ТОВ «Ізобуд», як забудовником, та ПАТ «Кредитпромбанк», як управителем, було укладено Генеральний договір на забудову № ФБ.0101/07, за яким було створено Фонд фінансування будівництва виду (ФФБ) «А» на підставі правил фонду. За умовами договору управитель замовляє забудовнику будівництво об`єктів будівництва, введення їх в експлуатацію та передачу довірителям у власність об`єктів інвестування, що є у складі об`єктів будівництва, а забудовник з використанням отриманих управителем фонду фінансування будівництва коштів організовує будівництво (а.с. 29-38).

За вказаним договором фінансування об`єкта будівництва здійснюється за рахунок коштів фонду, за винятком оперативного резерву, отриманих управителем в довірчу власність за договорами про участь в фонді, що будуть укладені з довірителем (п. 3.1. генерального договору).

12 грудня 2014 року між ТОВ «Ізобуд» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги № ффб-1, за яким ОСОБА_1 набув права вимоги реального та належного виконання всіх зобов`язань, що належать ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі генерального договору на забудову (а.с. 65).

Право позивача ОСОБА_1 вимагати повернення коштів за вищевказаним Договором підтверджено висновками зазначеними у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 756/9788/15-ц (а.с. 70-74).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 № 151 «Про віднесення ПАТ «Кредитпромбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 № 53 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Кредитпромбанк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Кредитпромбанк».

01 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1000701110060002930 про припинення ПАТ «Кредитпромбанк» (а.с. 165).

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку, об`єкти довірчої власності, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, у тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження такими активами здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

У даній справі предметом спору є стягнення коштів на рахунку ФФБ, які у разі ліквідації управителя не включаються до ліквідаційної маси управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»).

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» за рішенням суду, що набрало законної сили, прийнятим за зверненням довірителів ФФБ або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги ФФБ може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам цього Закону, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. До нового управителя переходять усі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ та відповідного забудовника.

Для реалізації зазначеної норми, постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 490 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено «Порядок передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду», який був чинний протягом усієї процедури ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк».

Відповідний Порядок, згідно з п. 1, визначає механізм передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі, що відповідає Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», за відповідним рішенням суду, що прийняте за зверненням довірителів фонду фінансування будівництва, власників сертифікатів фонду операцій з нерухомістю або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги і набрало законної сили.

Таким чином, законодавством врегульовано порядок передачі фонду фінансування будівництва в управління іншій фінансовій установі (новому управителю) за рішенням суду.

Під час розгляду справи районним судом, ПАТ «Кредитпромбан» перебував у процедурі ліквідації, тому від відповідача ПАТ «Кредитпромбанк» у цій справі діяв в.о. уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію цього Банку - Куліш В.М. (а.с. 100-107)

Оскільки за вищенаведених вимог законодавства кошти на рахунку ФФБ у разі ліквідації управителя (ПАТ «Кредитпромбанк») не включаються до ліквідаційної маси такого управителя ФФБ і спрямовуються виключно на задоволення вимог довірителів до нового управителя ФФБ згідно з Правилами ФФБ (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»), суд першої інстанції мав з`ясувати вказані питання і, у випадку визначення за рішенням суду нового управителя ФФБ обговорити його залучення до участі у справі як належного відповідача.

Проте мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить будь-яких висновків суду стосовно з`ясування обставин справи, які, з урахуванням вищезазначених вимог законодавства, мають значення для правильного вирішення цієї справи.

Слід зазначити, що підставою для заміни сторони у справі, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

ЦПК України в редакції Закону, чинній на час розгляду справи апеляційним судом, не передбачає повноважень суду апеляційної інстанції на стадії апеляційного розгляду вирішувати питання про притягнення до участі у справі як відповідачів осіб, які не брали участь в суді першої інстанції, а відтак й помилка допущена районним судом не може бути виправлена судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про закриття провадження у справі у зв`язку з ліквідацією відповідача, не врахував, що дані правовідносини щодо стягнення коштів фонду фінансування будівництва допускають правонаступництво, що є підставою длявстановлення такого правонаступника та вирішення питання про його залучення до справи.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у суді першої інстанції позивачем було заявлено клопотання про витребування доказів з метою з`ясування кому відповідачем ПАТ «Кредитпромбанк» були передані в управління спірні кошти ФФБ та подальшого залучення правонаступників, які суд не розглянув та передчасно закрив провадження у справі (а.с. 159-163).

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права та норми матеріального права, колегія суддів вважає, що підстави для закриття провадження у справі були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження з підстав, передбачених ст. 255 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року постановлена з порушенням норм цивільного процесуального законодавства, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-382, 384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення грошових коштів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення - 30 квітня 2021 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

В.М. Ратнікова

О.В. Борисова

Джерело: ЄДРСР 96680252
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку