Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 квітня 2021 року Справа №520/13278/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК та КО»

доГоловного управління Держгеокадастру у Харківській області

провизнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК та КО» (далі по тексту - позивач, ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО») 30.09.2020 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастр у Харківській області), в якому просило скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2018 №1528/176-18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти враховані у більшому за максимально передбачене значення, що призвело до подальшого стягнення коштів з позивача у справі №922/2287/20 за позовом Харківської міської ради до ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» про стягнення з позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати без укладення договору оренди.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 позовну заяву у справі №520/13278/2020 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/13278/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Представником позивача 28.10.2020 через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить суд:

- визнати протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Харківській області в особі відділу у місті Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3014 га, яка розташована за адресою: місто Харків, вулиця Академіка Павлова, 165-В, кадастровий номер 6310136600:09:002:0081, №1528/176-18 від 14.09.2018 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: зони вулиць без твердого покриття 0,98942, зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,97171; зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,98687 та сукупного коефіцієнту Км3 - 1,34969;

- скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2018 №1528/176-18.

Відповідачем 09.11.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що спірний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки повністю відповідає чинному законодавству. Розрахунок значення локальних коефіцієнтів при наданні витягу з нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок у місті Харкові здійснюється із застосуванням програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013» в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій. Отже, відповідач не розраховує у ручному режимі та не впливає на значення зазначеного коефіцієнту.

Представником позивача 24.11.2020 через канцелярію суду подано додаткові пояснення, в яких останній висловлює незгоду з відзивом на позовну заяву.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Відповідно до пункту 16 Додатка 4 до рішення 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» від 17.10.2018 №1241/18, вирішено надати в оренду позивачу земельну ділянку площею 0,3014 га (кадастровий номер 6310136600:09:002:0081) комунальної власності за рахунок земель житлової та громадської забудови строком до 01.11.2025.

Договір оренди між Харківською міською радою в якості орендодавця та ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» в якості орендаря стосовно зазначеної земельної ділянки укладено не було.

У зв`язку із знаходженням на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:002:0081 нерухомого майна позивача і відсутністю на зазначену земельну ділянку укладеного договору оренди Харківська міська рада на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» безпідставно збережених кошів в розмірі орендної плати. Розмір безпідставно збережених коштів, який вимагає до стягнення Харківська міська рада, було здійснено самостійно Харківською міською радою на підставі Витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2018 №1528/176-18.

Згідно витягу від 14.09.2018 №1528/176-18 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:002:0081 впливають локальні коефіцієнти, в тому числі:

- зони вулиць без твердого покриття - 0,98942;

- зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,97171;

- зони затягання грантових вод менше 3 метрів - 0,98687.

Не погоджуючись з оскаржуваними витягом та діями відповідача щодо застосування у витязі завищених локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України «Про оцінку земель», Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 (далі - Порядок №489).

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти виключно у межах закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано ЗК України.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель».

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Статтею 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов`язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до частин 3, 4 статтім23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком №489.

Згідно з розділом І Порядку №489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку №489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.

Пунктом 6 розділу ІІ Порядку№489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку №489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку №489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).

Згідно з пунктом 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Отже, вимоги до проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та допустимі значення застосовуваних коефіцієнтів визначаються на державному рівні.

Суд дослідивши оскаржуваний витяг, встановив наступне.

Так, у додатку 7 до Порядку №489 встановлено значення локальних коефіцієнтів земельної ділянки, та відповідні дані витягу відносно наведених показників визначені, окрім одного, в числових граничних нормах максимуму.

Зазначене вбачається в наступному:

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки, що примикає до вулиці без твердого покриття 0,90-0,95, у спірному витязі 0,98942;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/см кв. при потужності понад два метри 0,85-0,95, у спірному витязі 0,97171;

- показник локального фактору місцезнаходження земельної ділянки зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,90-0,95, у спірному витязі 0,986871;

Позивач вважає, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти враховані у завищеному значенні, що призводить до суттєвого завищення розміру орендної плати та подальшого стягнення коштів з позивача у справі №922/2287/20 за позовом Харківської міської ради до ПАТ «КОНЦЕРН АВЕК та КО» про стягнення з позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати без укладення договору оренди та зазначав, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки від 14.09.2018 №1528/176-18 складено з порушенням вимог чинного законодавства, отже, такий не може слугувати підставою для визначення збільшеного розміру орендної плати.

Відповідач у відзиві вказує, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості впливати на показники коефіцієнтів Км3 у зв`язку з наданням витягу із застосуванням програмного забезпечення в автоматизованому режимі, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку №1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).

Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.

Судом встановлено, що витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.09.2018 №1528/176-18 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформував державний кадастровий реєстратор Плужник Олена Борисівна.

Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідач зобов`язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 року у справі №820/1804/16 та від 19.03.2021 у справі №820/456/17, що враховується судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони та сукупного коефіцієнту Км3 розміром 1,34969 при формуванні витягу від 14.09.2018 №1528/176-18, оскільки формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів, які порушують права позивача.

Щодо клопотання представника відповідача про пропущення позивачем строку звернення, суд зазначає наступне.

Відповідач відліковує строк звернення до суду у даній справі з моменту встановлення локальних коефіцієнтів, які впливають на значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які застосовані з 01.01.2014 проте вказані твердження суд вважає помилковими, оскільки предметом даної справи є дії відповідача щодо визначення у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки коефіцієнтів, про застосування яких позивачу стало відомо лише - у липні 2020 року.

На думку суду, факт затвердження коефіцієнтів рішенням Харківської міської ради не може бути початком перебігу строку звернення у даній справі до суду. У даному випадку перебіг строку звернення до суду пов`язаний з моментом коли позивач дізнався про протиправне, безпідставне застосування відповідних коефіцієнтів у витязі, тобто про порушення своїх прав.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що такі обставини настали з моменту отримання ним позовної заяви Харківською міською радою у рамках розгляду справи про стягнення заборгованості з орендної плати у Господарському суді Харківської області.

Між тим, інших доказів, які б спростовували вказані висновки суду, матеріали справи не містять.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вказане, суд приходить до висновків про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК та КО» (вулиця Сумська, 70, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 22649344) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вулиця Космічна, 21, 9 поверх, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 39792822) про визнання протиправними дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Харківській області в особі відділу у місті Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3014 га, яка розташована за адресою: місто Харків, вулиця Академіка Павлова, 165-В, кадастровий номер 6310136600:09:002:0081, №1528/176-18 від 14.09.2018 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: зони вулиць без твердого покриття 0,98942, зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,97171; зони залягання ґрунтових вод менше 3 метрів - 0,98687 та сукупного коефіцієнту Км3 - 1,34969;

Скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.09.2018 №1528/176-18.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК та КО» 4 204,00 грн. (чотири тисячі дві чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29.04.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва