Справа №521/5177/21

Провадження №2-а/521/81/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання Коваль Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0085/50000/21, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом від 12.04.2021 року, в якому просить скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 31.03.2021 року в справі про порушення митних правил №0085/50000/21 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу розміром 34923,39 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.03.2021 року Одеською митницею Держмитслужби винесено постанову в справі про порушення митних правил №0085/50000/21, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченогост. 485 Митного кодексу Українита накладено штраф у розмірі 34923,39 грн. Позивач вважає постанову митниці незаконною, винесеною без всебічного повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних обставин. З оскаржуваної постанови вбачається, що Позивачем під час декларування товарів за митною декларацією №UA500020/2020/237648 вчинено дії, що спричинили зменшення розміру митних платежів на суму 11641,13 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбаченест. 485 Митного кодексу України.

Позивачем - директором ТОВ «ІНТЕРАЛЬ» ОСОБА_2 , як декларантом до відділу митного оформлення №1 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UA500020/2020/237648 та задекларовано, зокрема товар № 4: «Скатертини кухонні, з ПВХ, артикул: MF6220 Скатертина 58х98см 100% ПВХ - 13050 шт.; MF8563 Скатертина ПВХ - 2250 шт.; MF8565 Скатертина ПВХ - 500 шт.; MF8581 Скатертина ПВХ - 3600 шт.; MF8582 Скатертина ПВХ - 880 шт.; MF8593 Скатертина ПВХ - 20860 шт.; MF8572 Скатертина ПВХ - 1320 шт.; MF8574 Скатертина ПВХ - 2080 шт. Виробник: "HAINING PALISI IMPORT&EXPORT CO.,LTD", Китай. Код згідно з УКТЗЕД визначено 3924900090 зі ставкою мита 5%.

Зазначені товари, вагою брутто 23530 кг., у грудні 2020 року надійшли з Китаю через Одеський морський торговельний порт, в рамках зовнішньоекономічного контракту від 01.10.2020 №KR17/91 між компаніями «HAINING PALISI IMPORT&EXPORT CO.» (Китай) та ТОВ «ІНТЕРАЛЬ» (04116, м.Київ, вул.Богдана Гаврилишина, буд.7), на адресу останньої у контейнері SEGU6976766.

При заповненні митної декларації Позивач відображав відомості із товаросупровідних та комерційних документів, складених компанією контрагентом «HAINING PALISI IMPORT&EXPORT CO., LTD» та наданих Позивачу імпортером.

На підставі висновку Одеського управління з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 12.01.2021 № 1420003600-0010, посадовою особою митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби 21.01.2021 винесено Рішення про визначення коду товару від 21.01.2021 №КТ-UA500020-0002-2021, яким на деякі артикули товару № 4 встановлені інші коди товару згідно з УКТЗЕД, а саме: код НОМЕР_1 (ставка ввізного мита 12%) з наступним описом «Скатертини кухонні; двошаровий матеріал, шар матеріалу, фарбованого у масі у білий колір, шар текстильного матеріалу (вибілена тканина полотняного переплетення) МF8563 Скатертина ПВХ - 2250 шт. маркування зазначене на споживчій етикетці "MonfinoGolden Bloom PVC Waterrepelency№CK800101 Size 110х140см., товщина полотна 0,25 +_0,01 мм; розмір 134x115 -MF8565 Скатертина ПВХ - 500 шт. маркування зазначене на споживчій етикетці "MonfinoGolden Bloom PVC Waterrepelency №МF8565 Size 140х220см. товщина полотна 0,25 + 0,01 мм; розмір 214x131 Виробник: "HAINING PALISI IMPORT&EXPORT CO.,LTD", Китай. Країна виробництва: CN торгова марка: Bhaona, MONFINO»; код 6302931000 (ставка ввізного мита 6,9%) з наступним описом «1. Скатертини кухонні, двошаровий матеріал - перший шар матеріалу, фарбований у масі у білий колір, другий шар текстильного матеріалу (вибілений нетканий матеріал) -MF8581 Скатертина ПВХ -3600 шт. маркування зазначене на споживчій етикетці "ART-024 120x152см,товщина полотна 0,22+_0,02 розмір 139x90 -MF8582 Скатертина ПВХ - 880 шт. товщина полотна 0,26+_0,02 розмір 161х134 -MF8593 Скатертина ПВХ - 20860 шт. товщина полотна 0,15+_0,01 розмір 125x78 -MF8572 Скатертина ПВХ - 1320 шт. товщина полотна 0,17+_0,02 розмір 133x86 -MF8574 Скатертина ПВХ - 2080 шт. товщина полотна 0,13+_0,01 розмір 165x134 Виробник: "HAINING PALISI IMPORT&EXPORT CO.,LTD", Китай. Країна виробництва: CN торгова марка: Bhaona, MONFINO».

Ці обставини на думку відповідача призвели до збільшення оподаткування за ввезені товари на суму 11641,13 грн. та висновку про порушення Позивачем митних правил, передбачених cт. 485Митного кодексу України, шляхом заявлення, як вказано в протоколі, неправдивих відомостей щодо коду товару згідно з УКТЗЕД.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначає, що в його діях відсутня, як об`єктивна, так і суб`єктивна сторони правопорушення, а також про порушення його прав та законних інтересів під час складання протоколу про порушення митних правил №0085/50000/21.

На думку позивача, ним були виконанні вимоги Митного кодексу України та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, щодо вимоги зазначення при імпорті у графі 31 митної декларації відомостей про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.

Підтверджується зазначене, в першу чергу, Актом митного огляду від 10.12.2020 у розділах 8.3.3., 8.3.4, складених посадовою особою митниці («в результаті проведення митного огляду встановлено, що опис товарів візуально відповідають даним, зазначеним у митній декларації»), поданими та оформленими у встановленому порядку митних декларацій типу «ІМ 40 ТН» від 11.12.2020 №UA500020/2020/238080 та типу «ІМ 40 ДТ» від 29.01.2021 №UA500020/2021/002965.

Також позивач зосереджує увагу на тому, що разом з митною декларацією №UA500020/2020/237648 надавались Одеській митниці Держмитслужби товаросупровідні та комерційні документи, в тому числі інвойс від 26.10.2020 №DF26-2020/1 та пакувальний лист від 26.10.2020 №DF26-2020/1, в яких вказано опис товару, як «скатертина 100% ПВХ та скатертина ПВХ», яким ОСОБА_2 керувався під час зазначення опису товару №4. При визначені коду згідно з УКТЗЕД, позивачем також використано і інформацію з експортної декларації №390220208299613362 (яка також наявна в матеріалах справи), в якій вказано код товару №4 3924900090. Тому, у позивача до проведення повного митного огляду 10.12.2020, не виникало сумнівів щодо правильності зазначеного ним опису вказаного товару та визначеного коду згідно з УКТЗЕД.

Висновком експертного дослідження від 12.01.2021 №1420003600-0010 Одеського управління з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби, не спростовано в повному обсязі опис заявленого товару, а зміна опису в частині матеріалу, з якого виготовлено ці товари, наведеному у графі 31 митної декларації відбулась за результатом дослідження з використанням спеціальних знань та лабораторного обладнання. Порівнянням опису товару № 4, зазначеного позивачем в митній декларації №UA500020/2020/237648, із встановленим, відповідно до Рішення про визначення коду товару від 21.01.2021 №КТ-UA500020-0002-2021, встановлено, що фактично, вони збігаються в частині найменування та матеріалу, а саме «…Скатертина ПВХ…». Також, у висновку зазначається, що «…аналіз супровідної документації показує наступне: технологічна схема виробництва в наданому пакеті супровідних документів відсутня (унеможливлює оцінку виробничого циклу як процесу виготовлення пористих/мікропористих полімерних матеріалів)». Тобто, використовуючи тільки товаросупровідні і комерційні документи, неможливо було визначити характеристики матеріалу, з якого виготовлено товари, що в подальшому вплинуло на зміну заявленого коду товару згідно з УКТЗЕД.

Позивач зазначає, що в даному випадку має місце складний випадок класифікації товарів, оскільки визначення нових кодів згідно з УКТЗЕД стало можливим за результатами лабораторного дослідження товарів та спеціальних знань експерта. Відповідачем проігноровано норми Митного кодексу України, очевидну відсутність прямого умислу на можливі протиправні дії та кваліфіковано дії позивача як порушення митних правил.

Також, в адміністративному позові позивачем вказується про порушення його прав, передбачених митним законодавством при складані протоколу про порушення митних правил.

В судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, надав письмовий відзив на адміністративний позов. Просила відкласти розгляд справи у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі, однак не надала підтверджуючих вказану обставину документів. Враховуючи стислі строки для розгляду вказаної категорії справ та ненадання підтверджуючих зайнятість представника відповідача в іншому судовому засіданні, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності сторін.

Дослідивши письмові докази по справі та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити, зважаючи на такі обставини.

08.12.2020 позивачем, для митного оформлення в режимі імпорт та випуск у вільне використання товару, що надійшов з Китаю на адресу ТОВ «ІНТЕРАЛЬ» у контейнері SEGU6976766, подана до Одеської митниці Держмитслужби митна декларація №UA500020/2020/237648, а також товаросупровідні та комерційні документи.

Заповнення митної декларації №UA500020/2020/237648, заявлення опису товарів та визначення їх кодів згідно з УКТЗЕД позивачем здійснювалось шляхом відображення відомостей із товаросупровідних та комерційних документів, що підтверджується актом митного огляду від 10.12.2020 та оформленими у встановленому порядку митними деклараціями типу «ІМ 40 ТН» від 11.12.2020 №UA500020/2020/238080 та типу «ІМ 40 ДТ» від 29.01.2021 №UA500020/2021/002965.

В подальшому на підставі висновку експертизи від 12.01.2021 № 1420003600-0010, відповідачем винесено Рішення про визначення коду товару від 21.01.2021 №КТ-UA500020-0002-2021, яким на товар № 4, замість заявленого коду УКТЗЕД 3924900090 (ставка мита 5%), визначено два коди - 6302939000 (ставка ввізного мита 12%) та код НОМЕР_2 (ставка ввізного мита 6,9%). З урахуванням змін кодів товарів, розмір митних платежів збільшився на 11641,13 грн.

Як наслідок, у відношенні позивача було складено протокол про порушення митних правил. Постановою від 31.03.2021 року у справі про порушення митних правил №0085/50000/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків від несплаченої суми митних платежів, що становить 34923,39 грн.

З вказаними висновками посадової особи Одеської митниці Держмитслужби суд не погоджується в зв`язку із наступними обставинами.

Статтею 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч. 3 ст. 335 Митного кодексу України та вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом. На думку суду, зазначені вимоги були виконанні Позивачем в повному обсязі.

Митним кодексом України врегульовані правовідносини, що виникають при визначені коду УКТЗЕД та передбачено, що контрольну функцію стосовно правильності визначення декларантом коду товару за УКТЗЕД здійснює митний орган і відповідальність для заявника (декларанта) встановлена не за неправильне визначення декларантом певного коду товару за УКТЗЕД (у разі чого митниця самостійно приймає рішення про визначення коду товару), а за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, тобто недостовірних даних (інформації) стосовно товару, які враховуються при його класифікації до тієї чи іншої позиції за УКТЗЕД .

Отже суд приходить висновку, що позивач не мав можливості встановити матеріал з якого виготовлено товар № 4 при подачі митної декларації, оскільки в нього відсутні спеціальні знання, а також відповідне лабораторне обладнання, та він діяв з дотриманням Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, з урахуванням наявних документів на товар.

Судом під час розгляду справи не знайдено належних доказів спростування вищевказаних доводів позивача та заявлення будь-яких неправдивих відомостей та документів, що містять такі відомості, при декларуванні товарів за митною декларацією №UA500020/2020/237648.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність (ст. 458 Митного кодексу України).

Адміністративна відповідальність за ст.485 Митного кодексу України передбачена за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо зокрема, ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Склад правопорушення, за ознаками якого кваліфіковано дії позивача, обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - неправомірне ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Особа яка вчиняє відповідні дії повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати настання від таких дій суспільно-шкідливих наслідків у формі неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також бажати їх настання.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків

Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа № 163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Крім цього, суд зосереджує увагу на узагальненні практики притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 355 МК України, яка в діючому Митному кодексі редакції 2012 року відповідає статті 485, та доведена листами Держмитслужби України «Про питання правової оцінки фактів невірної класифікації товару під час його декларування» від 31.03.2009 № 11/1-10.20/2838-ЕП, та «Про надання інформації» від 21.09.2011 № 20/4-11/06037-ЕП. В листах доведено, що сам по собі факт зазначення у митній декларації невірного коду УКТЗЕД і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил. Вивчення питання про наявність складу порушення митних правил передбачає, серед іншого, ретельний аналіз обставин декларування поданого до митного оформлення товару, включаючи його класифікацію за УКТЗЕД, зокрема, які характеристики товару стали визначальними для віднесення товару до конкретного коду згідно з УКТЗЕД, чи мали місце раніше факти митних оформлень, чи декларувала особа аналогічний товар за таким же кодом раніше, чи мав декларант можливість віднести товар до конкретного коду товару згідно УКТЗЕД використовуючи тільки товаросупровідні документи. Обставини, які свідчать про наявність чи відсутність вини правопорушника, є, крім іншого, ступінь складності і однозначності класифікації товару. Рішення про класифікацію товарів, відповідно до якого товар підлягає митному оформленню за іншим, ніж вказано у митній декларації кодом згідно УКТЗЕД не свідчить про обов`язкову наявність вини декларанта у визначенні невірного коду товару і, відповідно, не повинно в обов`язковому порядку розцінюватися як підстава для складання протоколу про порушення митних правил. Висновок про виявлення факту порушення митних правил, що відповідно до статті 458 Митного кодексу України є підставою для порушення справи про порушення митних правил, повинен робитись виключно за умови достатності даних, що вказують на наявність складу правопорушення, елементом якого є вина суб`єкта.

Як вказано вище і це не заперечується матеріалами справи визначення працівниками митниці нових кодів згідно УКТЗЕД товару № 4 стало можливим тільки після проведення експертного дослідження, на підставі якого в подальшому прийнято Рішення про визначення коду товару від 21.01.2021 №КТ-UA500020-0002-2021.

Частинами 5,6статті 69Митного кодексуУкраїни передбачено,що штрафита іншісанкції занесплату митнихплатежів таза іншіпорушення,виявлені узв`язку знеправильною класифікацієютоварів,застосовуються митнимиорганами виключноу разі,якщо прийнятемитним органомрішення прокласифікацію цихтоварів ускладному випадкубуло прийнятона підставіподаних заявникомнедостовірних документів,наданої нимнедостовірної інформаціїта/абовнаслідок ненаданнязаявником всієїнаявної унього інформації,необхідної дляприйняття зазначеногорішення,що суттєвовплинуло нахарактер цьогорішення.Під складнимвипадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для спростування доводів позивача щодо наявності в його діях прямого умислу на можливі протиправні дії щодо зменшення розміру митних платежів, оскільки встановлення коду товарів згідно УКТЗЕД стало можливим тільки за результатом лабораторного дослідження та спеціальних знань експерта, тобто, в даному випадку, мав місце складний випадок класифікації товару. Судом встановлено, що Відповідачем проігноровані вищевказані норми Митного кодексу України, щодо неможливості застосування при складному випадку класифікації товару №4 штрафних та інших санкцій.

Відповідної правової позиції притримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, у постанові від 22.05.2020 по справі №751/1477/17 зазначено, що сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об`єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Разом із тим, ні в протоколі про порушення митних правил №0085/50000/20, ні в постанові від 31.03.2021 у цій справі про порушення митних правил не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або приховування важливих для правильної класифікації товарів даних.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 8 Митного кодексу України передбачено, що митна справа здійснюється на основі принципів, зокрема законність та презумпція невинуватості, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, гласність та прозорість.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).

Згідно зі ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв`язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.

Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України закріплено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст. 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В адміністративних справах обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України)

Україна 17 липня 1997 року ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1,2,4,7,11, які є невід`ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень".

Аналогічну правову позицію визначив Постановою від 31.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 760/10803/15-а (адміністративне провадження № К/9901/19074/18): один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно зі ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

На підставі викладеного, Відповідачем під час розгляду справи про порушення митних правил, всупереч вимогам ст. 245 КУпАП та ч. 1 ст. 489 МК України, не враховано, що в діях Позивача відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, а тому суд дійшов висновку про відсутність в даному випадку складу вказаного правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 КУпАП).

Крім того, судом також встановлено, що з боку відповідача мали місце порушення норм, передбачених Митним кодексом України, щодо порядку складання протоколу про порушення митних правил.

Статтею 494 Митного кодексу України передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності може бути присутньою під час складання протоколу, підписувати його, отримувати його примірник, а також має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, роз`яснюються її права, передбачені статтею 498 цього Кодексу, та повідомляється про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується цією особою.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Представниками осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути, серед іншого, інші особи - на підставі нотаріально посвідченої довіреності; довіреність громадянина на участь у справі може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює. Повноваження представників на участь у справі дають їм право на вчинення від імені осіб, яких вони представляють, усіх дій, зазначених у статті 498 цього Кодексу, крім передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження постанови органу доходів і зборів або суду (судді), одержання товарів або грошових сум у разі їх повернення. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності (стаття 499 Митного кодексу України).

Судом під час розгляду справи не встановлено наявність в матеріалах справи №0085/50000/21 доказів запрошення з боку митниці та інформування позивача про намір складення відносно нього протоколу про порушення митних правил, або сповіщення Одеської митниці Держмитслужби з боку ОСОБА_2 про можливість складання протоколу про порушення митних правил за його відсутності.

Пояснення ОСОБА_3 від 26.01.2021 року, якій нібито доручено представляти інтереси ОСОБА_2 , не може розцінюватись судом належним доказом, оскільки адміністративна справа не містить документу, який би підтвердив повноваження Яруліної Л.О. бути представником позивача.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 10, 13, 77, 194, 199, 203, 205, 206, 211, 229, 230, 241, 242, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 485, 486, 489, 495, 498, 526 МК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доОдеської митниціДержмитслужби провизнання протиправноюта скасуванняпостанови всправі пропорушення митнихправил №0085/50000/21 - задовольнити.

Скасувати постанову Одеської митниці Держмитслужби від 31.03.2021р. у справі про порушення митних правил № 0085/50000/21 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 485 МК України у вигляді штрафу розміром 34923,39 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України закрити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 28.04.2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН