___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(916/3700/20)Господарський суд Одеської області у складі судді - Антощук Світлани Іванівни,

при секретарі судового засідання Чорбі Г.В.

дослідивши матеріали справи

За позовом: Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65001, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1, код ЄДРПОУ 01125614)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 2; код ЄДРПОУ 42600082)

про стягнення,

За участю представників сторін:

від позивача: Ричков М.Ю. (адвокат)

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ: Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" заборгованості за Договором Бербоут - Чартеру "Barecon-2001" від 07.03.2019р. у розмірі 260 375, 67 грн., з яких 240 000 грн. - основний борг, 4 067, 03 грн. - інфляційні нарахування, 3013,00 грн.- 3% річних, 13 295, 64 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов Договору Бербоут - Чартеру "Barecon-2001" від 07.03.2019р. у частині зобов`язань щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати. Посилається Позивач у позовній заяві на положення ст. ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. суддею Антощук С.І. було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/3700/20; справу ухвалено розглядати в межах справи №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" за правилами загального позовного провадження із присвоєнням справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(916/3700/20). Підготовче засідання було призначено на 20.01.2020р. о 15:10 год., яке надалі було відкладено на 12.02.2021р., 24.02.2021р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2021р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; зобов`язано Позивача надати письмові пояснення та відкладено підготовче засідання на 17.03.2021р.

17.03.2021р. у підготовчому засіданні представником Позивача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, вмотивоване необхідністю додаткового часу для підготування документів та пояснень, що були витребувані ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.02.2021р., оскільки у Позивача змінився представник та документи у достатньому обсязі йому передані не були. Вказане клопотання представника Позивача судом було задоволено та відкладено підготовче засідання на 26.03.2021р. о 14:00 год.

24.03.2021р., на виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 24.02.2021р. та 17.03.2021р., Позивачем було надано письмові пояснення та докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2021р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 19.04.2021р. о 15:00 год.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що надіслані судом на зазначену у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу ухвали були повернуті від Відповідача з відміткою поштової установи "адресат відмовився", "адресат відсутній за вказаною адресою", Відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу без участі Відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

На підставі представлених сторонами доказів та наданих пояснень, суд встановив наступне.

07.03.2019р. між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" (далі - Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" (далі - Фрахтувальник) було укладено Договір Бербоут-Чартеру «Barecon-2001» № ДПС-174/19 (далі - Договір) та Стандартний Бербоут-Чартер «Barecon-2001» (а.с. 6-11).

У відповідності до п. 3 Договору власником судна є Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство".

Згідно п. 5 Договору назва судна, позивний сигнал - «Лісозаводськ»; прапор - України.

Відповідно до п. 6 Договору тип судна, яке здається Судновласником у чартер - учбово-тренажерне судно.

Згідно п. 14 Договору час здачі судна у чартер - 07.03.2019р.

Пунктом 21 Договору передбачено, що Судновласник зобов`язується надати Фрахтувальнику судно строком на 24 місяці.

Відповідно до п. 13 та п. 16 Договору місцем прийому та передачі судна є порт Одеса, Україна, Практична гавань, Платонівський мол.

Згідно п. 22 Договору орендна плата становить 40 000 грн. (в т.ч. ПДВ) за кожен місяць.

Пунктом 25 Договору передбачено, що Фрахтувальник здійснює оплату за оренду судна у гривні, щомісячно протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку Судновласником або відповідно до ст. 11 Стандартного Бербоут-Чартеру «Barecon-2001».

Суд приймає до уваги уточнення Позивача, викладені у поясненнях (вх.№ ГСОО 8231/21 від 24.03.2021р.), стосовно того, що в п. 25 Договору посилання на ст. 11 Стандартного Бербоут-Чартеру «Barecon-2001», а не на ст. 12, є помилковим, оскільки умови оренди судна визначені в ст. 12 Стандартного Бербоут-Чартеру «Barecon-2001».

Статтею 12 Стандартного Бербоут-Чартеру «Barecon-2001» передбачено, що Фрахтувальник сплачує Судновласнику оренду судна на умовах люмпсум, яка має сплачуватися не пізніше, ніж кожні 30 поточних днів авансом, перший платіж люмпсум вноситься в дату та час здачі судна Фрахтувальнику.

07.03.2019р. було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, якою визначено реквізити для здійснення взаєморозрахунків між сторонами. Крім того, п. 2 зазначеної угоди передбачено, що першим днем нарахування плати згідно Договору є день підписання сторонами Акту приймання-передачі.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати, Судновласником було направлено претензію №1-18/06 вих.№КС-352 від 18.06.2020р. з вимогою погасити заборгованість за період березень - червень 2020р. у розмірі 164 771, 88 грн. з урахуванням фінансових санкцій (а.с. 15).

Оскільки Позивачем не надано суду доказів в обґрунтовування обрання одного з двох можливих способів розрахунку між сторонами Договору (рахунків на оплату або виписок з розрахункового рахунку щодо проведення розрахунку авансами), суд не має можливості встановити дату виникнення обов`язку здійснення орендної плати за кожний місяць.

01.09.2020р. було укладено Додаткову угоду №2 до Договору, у якій сторони дійшли згоди розірвати Договір Бербоут-Чартеру «Barecon-2001» № ДПС-174/19 від 07.03.2019р. та визнати, що станом на дату розірвання договору за Фрахтувальником рахується заборгованість у сумі 240 000 грн. (основна сума заборгованості).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 01.09.2020р., складеного на підтвердження факту прийняття Судновласником судна, заборгованість Фрахтувальника складає 240 000 грн.

21.10.2020р. Судновласником повторно було направлено претензію №1-21/10 вих.№КС-607 з вимогою погасити заборгованість за період березень - серпень 2020р. у розмірі 260 375, 67 грн. з урахуванням фінансових санкцій ( 240 000 грн. - основний борг, 4 067, 03 грн. - інфляційні нарахування, 3 013,00 грн.- 3% річних, 13 295, 64 грн. - пеня).

Відповіді на претензію Позивач не отримав.

Пунктом 35 Договору Бербоут - Чартеру "Barecon-2001" від 07.03.2019р. перебачено, що вирішення спорів здійснюється Господарським судом Одеської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникають із торговельного мореплавства і не врегульовані Кодексом торговельного мореплавства України, застосовуються правила цього Кодексу.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певну дію(негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 912 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.

Відповідно до ст. 1 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ), відповідний кодекс регулює відносини, що виникають з торговельного мореплавства.

Відповідно до ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Згідно ст. 204 Кодексу торговельного мореплавства України договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами.

Відповідно до ст. 212 Кодексу торговельного мореплавства України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Враховуючи наявність у матеріалах справи Додаткової угоди № 2, в якій сторонами визнано обставини наявності суми основного боргу та відсутність доказів, які б викликали у суду обґрунтовані підстави вважати визнану обставину недостовірною або визнаною у зв`язку з примусом, суд вважає, що позовна вимога Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" щодо стягнення боргу з орендної плати в сумі 240 000 грн. ґрунтується на положеннях закону та підлягає задоволенню.

За порушення умов виконання Договору Бербоут - Чартеру "Barecon-2001" Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 4 067, 03 грн. - інфляційних нарахувань, 3013,00 грн.- 3% річних, 13 295, 64 грн.- пені.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Статтею 3 даного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми штрафних санкцій, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Згідно наданих господарському суду письмових пояснень, нарахування штрафних санкцій Позивач визначає з моменту виникнення, на думку Позивача, обов`язку Відповідача щодо здійснення відповідної оплати, а саме у період з 05.03.2020р., 05.04.2020р., 05.05.2020р., 05.06.2020р., 05.07.2020р., 05.08.2020р. до 20.10.2020р.

Як вже зазначалось судом раніше, Позивачем не подано при розгляді справи доказів, які б обґрунтовували обрання сторонами Договору одного з двох альтернативних порядків розрахунку, визначених у п. 25 Договору.

Крім того, у п. 5 Додаткової угоди №2 до Договору Бербоут - Чартеру "Barecon-2001" передбачено, що у разі несплати боргу Фрахтувальником протягом 10 днів, на загальну суму боргу буде нараховано фінансові санкції у вигляді 3 % річних, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та суму інфляційних витрат. Таким чином, сторонами самостійно визначено суму боргу "загальна сума боргу" та строк її сплати протягом 10 днів.

Тому, суд вважає помилковим розрахунок заявлених Позивачем штрафних санкцій за кожний окремий місяць у строк, що передував визначеному у Додатковій угоді №2 терміну, тобто до 11.09.2020р. Змінивши у даній Додатковій угоді строк оплати орендної плати за період з березня по серпень 2020 року у загальному розмірі 240 000,00 грн., простроченим зобов`язання вважається саме з 11.09.2020р., що є датою початку розрахунку суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання. Кінцевою датою належного розрахунку є 20.10.2020р. згідно визначеного Позивачем періоду.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних, судом самостійно визначено суму заборгованості за даним видом штрафної санкції, що складає 786, 89 грн., замість заявлених Позивачем 3 013, 00 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів240 00011.09.2020 - 20.10.2020403 %786, 89

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом самостійно визначено суму заборгованості за даним видом штрафної санкції, що складає 3 612, 00грн., замість заявлених Позивачем 4 067, 03 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу11.09.2020 - 20.10.2020240 0001.0153 612, 00

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, судом самостійно визначено суму заборгованості за даним видом штрафної санкції, що складає 3 147, 54грн., замість заявлених Позивачем 13 295, 64 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.)240 00011.09.2020 - 20.10.2020406.0000 %0.033 %*3147, 54

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних витрат та пені визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у наведених вище сумах, які розраховані судом, у іншій частині вимоги визнаються судом необґрунтованими та недоведеними допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Відповідачем доказів погашення зазначеної заборгованості суду не надано.

Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права Позивача.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, суд вважає за належне задовольнити позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" частково, стягнувши на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" 240 000, 00 грн. основного боргу, 3 612,00 грн. інфляційних втрат, 786,89 грн 3% річних та 3 147, 54 грн. пені.

Відповідно до положень ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 3 713, 23 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" про стягнення - задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 2; код ЄДРПОУ 42600082) на користь Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (65001, м. Одеса, вул. Ланжеронівська,1, код ЄДРПОУ 01125614) 240 000 грн. (двісті сорок тисяч гривень) - основного боргу, 3 612 грн. (три тисячі шістсот дванадцять гривень) - інфляційних втрат, 789 грн. 89 копійок (сімсот вісімдесят дев`ять гривень вісімдесят дев`ять копійок) - 3 % річних, 3 147 грн. 54 коп. (три тисячі сто сорок сім гривень п`ятдесят чотири копійки) - пені та 3 713 грн. 23 коп. (три тисячі сімсот тринадцять гривень двадцять три копійки) - судових витрат.

3. У задоволенні решти вимог Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2021 р.

Копію ухвали надіслати: Державній судноплавній компанії "Чорноморське морське пароплавство" (info@blasco.com.ua); Товариству з обмеженою відповідальністю "Навчально-тренажерний центр підготовки моряків "Океан" (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 2).

Суддя С.І. Антощук