ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1717/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Талашко І.М.,

представника відповідача Шуляк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі Управління СЗН ВК Ковельської міської ради, управління, відповідач) про визнання протиправними дій щодо невиплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї; визнання протиправним та скасування рішення від 19.11.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї; зобов`язання виплатити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 за період з 01.11.2020 по 28.02.2021 (включно) в розмірі 13 211,04 грн; стягнути з відповідача 1 500 000,00 грн моральної шкоди.

В обгрунтування позову посилається на те, що є інвалідом 1-групи. Його малозабезпечена сім`я складається з трьох чоловік: позивача, дружини (оформлена по догляду за інвалідом 1 групи) та дочки (навчається на денному стаціонарі на платній формі навчання). Позивач вже декілька років користується пільгою у вигляді соціальної допомоги. Відповідно ст.5 закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» його малозабезпеченій сім`ї нараховувалась допомога для забезпечення гарантованого рівня прожиткового мінімуму, передбаченого законами та Конституцією України.

01.09.2020 позивач звернувся до відповідача з необхідними документами для продовження нарахування соціальної допомоги до гарантованого Конституцією України життєвого рівня забезпечення, відповідно до закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям». Позивачу на період з 01.09.2020 по 28.02.2020 була призначена щомісячна соціальна допомога у розмірі 3 302, 76 грн.

Однак, 19.11.2020 відповідачем прийняте рішення про відмову у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 . При неодноразових зверненнях до посадових осіб Управління СЗН ВК Ковельської міської ради, позивачу було роз`яснено, що відповідно до Постанови КМУ № 632 від 22.07. 2020 при обчислюванні сукупного доходу сім`ї на його дружину треба нараховувати 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а на дочку, яка продовжує навчатись у вищому навчальному закладі у м. Львів на платному навчанні, треба нараховувати 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки положення Постанови КМУ № 632 від 22.07. 2020 не стосуються його сім`ї. Зокрема, у пункті 13 вказаної постанови зазначено, що при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включається 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи. Однак, його дружина оформлена по догляду за ним, як інвалідом 1-групи, їй враховується стаж і вона отримує постійний дохід у вигляді компенсації по догляду за позивачем, тому застосування до неї включення до сукупного доходу 0,5 розміру мінімальної заробітної плати - є безпідставне.

Що стосується доньки, яка продовжує навчатися у вищому навчальному закладі, то 0,25 розміру мінімальної заробітної плати при обчислюванні середньомісячного сукупного доходу враховується у випадку, коли вона хоча би раз отримала стипендію. Відтак, оскільки донька навчається на платному навчанні, то її вказаний пункт не стосується.

Посилається також на завдання йому відповідачем моральної шкоди, яка полягає в перенесених душевних та моральних стражданнях, нервових стресах та погіршенні самопочуття.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено у даній справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 22.03.2021 закрито підготовче засідання, а справа призначена до судового розгляду.

У відзиві на позовну заяву (а.с.30-32) представник відповідача позовні вимоги не визнала та зазначила, що у вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 повторно звернувся із відповідною заявою та документами на призначення йому допомоги, як малозабезпеченій сім`ї.

Так, при проведенні всіх обрахунків, позивачу було нараховано державну соціальну допомогу за період з 01.09.2020 по 28.02.2021 рік у розмірі 3 302, 76 грн за фактично отриманими доходами членів його сім`ї.

Однак, 22.07.2020 КМУ виніс Постанову № 632 «Про деякі питання виплати державної соціальної допомоги», якою затвердив новий «Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для всіх видів державної соціальної допомоги». Відтак, з 01.07.2020 року змінився механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення всіх видів державних соціальних допомог.

27.10.2020 на адресу управління для використання у роботі надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 26.10.2020 № 3802/03-31/2-20, яким роз`яснено, що для обрахунку державних соціальних допомог до обрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї слід включаються 0,5 розміру мінімальної заробітної плати для отримувачів компенсаційної виплати відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 № 832 (отримувачем компенсаційних виплат являється дружина позивача). На виконання зазначеного роз`яснення Мінсоцполікики надіслало і відповідні доопрацювання до програмного забезпечення для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (версія Д.07.09.005-066W від 29.10.2020 ).

Так, працівниками управління здійснено автоматизований перерахунок раніше призначеної допомоги позивачу ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 по 28.02.2021. Під час обчислення середньомісячного доходу сім`ї позивача для непрацюючої дружини, яка отримувала компенсаційну виплату по догляду за особою з інвалідністю першої групи, до розрахунку був включений дохід на рівні 0,5 розміру мінімальної заробітної плати та проводилися донарахування на дочку ОСОБА_5 - 0,25 розміру мінімальної заробітної плати. В результаті проведеного перерахунку, середньомісячний сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 склав 5322,94 грн, а рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї заявника на той час становив 5117,35 грн. Тому позивачу після проведення перерахунку було відмовлено в призначенні допомоги з 01.09.2020. Враховуючи, що ОСОБА_1 вже отримав соціальну допомогу за вересень та жовтень 2020 року, то з даного питання виникла переплата. Сума зайво нарахованих та виплачених коштів державної допомоги за вказаний період склала 6605,52 грн.

Разом з тим, 24.12.2020 у пункт 13 Постанови КМУ від 22.07.2020 № 632 було внесено зміни згідно з якими під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються фактично отримані особами доходи у разі отримання щомісячної компенсаційної виплати, призначеної непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи (стосується дружини позивача).

У зв`язку з численними змінами у законодавстві та з метою захисту прав та інтересів заявника, 13.01.2021 начальником відділу соціальних допомог і компенсацій Остапчук Т.Б., особисто проінформовано ОСОБА_1 про зміни в законодавстві, проведення перерахунку призначеної йому допомоги та рекомендовано звернутися із новою заявою та декларацією в центр надання адміністративних послуг для проведення нарахування за новим законодавством на що позивач ніяк не відреагував.

Враховуючи викладене і те, що всі обрахунки з виплати та призначення державних соціальних допомог проводяться комп`ютеризовано в програмному комплексі автоматизованої системи обробки персональних даних «АСОПД», власником якої є Мінсоцполітики, вважає, що вимоги позивача безпідставні та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач та його представник просили позов задовольнити з мотивів та підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позов. Додатково пояснила, що позивач не довів та не надав жодних доказів того, що діями управління йому була спричинена моральна шкода, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, проживає за адресою АДРЕСА_1 . Сім`я позивача складається з трьох чоловік - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (дружина), та ОСОБА_5 (донька).

01.09.2020 позивач звернувся до Управління СЗН ВК Ковельської міської ради із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, подавши декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням допомоги та інші необхідні документи.

10.09.2020 відповідачем прийнято рішення про призначення допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 на період з 01.09.2020 по 28.02.2021 у розмірі 3 302, 76 грн (а.с. 38, 39).

Судом встановлено, що при визначенні розміру державної соціальної допомоги відповідачем у вересні 2020 року було враховувано фактичні доходи членів сім`ї позивача. Відтак, середньомісячний сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 становив 1 814, 59 грн ( ОСОБА_1 - 10 684, 16 грн за шість місяців ; ОСОБА_4 - 203, 40 грн за шість місяців; ОСОБА_5 - 0 грн за шість місяців ((10887, 56 грн +203, 400 грн + 0 грн) : 6 місяців = 1814, 59 грн)).

19.11.2020 Управління СЗН ВК Ковельської міської, після отримання листа Міністерства соціальної політики України від 26.10.2020 № 3802/03-31/2-20 прийняло рішення про відмову у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 (а.с. 14). Підставою такого рішення було те, що середньомісячний дохід сім`ї позивача становить 5322, 94 грн, а отже перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї.

З матеріалів справи слідує, що відповідач самостійно здійснив розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача наступним чином - ОСОБА_1 10 684, 16 грн за шість місяців; ОСОБА_4 - 14 169, 00 грн за шість місяців (0,5 розміру мінімальної заробітної плати); ОСОБА_5 - 7084, 50 грн за шість місяців (0,25 розміру мінімальної заробітної плати). Таким чином, за підрахунками управління середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача становить 5322, 94 грн ((10684, 16 грн +14169, 00 грн + 7084, 50 грн) : 6 = 5322, 94 грн)).

На неодноразові звернення до посадових осіб Управління СЗН ВК Ковельської міської ради, позивачу було роз`яснено, що відповідно до Постанови КМУ № 632 від 22.07.2020 при обчислюванні середньомісячного сукупного доходу сім`ї на його дружину треба нараховувати 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, а на дочку, яка продовжує навчатись у вищому навчальному закладі на платному навчанні, треба нараховувати 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.

Внаслідок вищевикладеного, Управлінням СЗН ВК Ковельської міської ради з листопада 2020 року припинено виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Основного Закону проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В положенні статті 48 Конституції України закріплено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі Закон № 1768-III)

Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України (ст. 3 Закону № 1768-III).

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - це сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї (ст. 1 Закону № 1768-III).

Статтею 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом (ч.1 ст. 5 Закону № 1768-III).

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Відповідно до статті 8 Закону № 1768-III розмір призначеної державної соціальної допомоги перераховується за заявою уповноваженого представника сім`ї.

У разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір призначеної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім`ї.

Скарга на рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні може бути подана до вищестоящого органу виконавчої влади або до суду (стаття 10 Закону № 1768-III).

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» встановлено «Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).

Згідно до п. 2 Порядку № 250 державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям призначається і виплачується у грошовій формі малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України, мають середньомісячний сукупний дохід, нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї.

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї.

Розмір прожиткового мінімуму для сім`ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення (пункт 7 Порядку № 250).

Відповідно до пункту 9 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців.

Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).

Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 №632.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис) (пункт 21 Порядку).

Як встановлено судом оскаржуване рішення було прийняте відповідачем після надходження роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 26.10.2020 № 3802/03-31/2-20 відповідно до яких для обрахунку державних соціальних допомог до середньомісячного сукупного доходу сім`ї слід включати 0,5 розміру мінімальної заробітної плати для отримувачів компенсаційної виплати відповідно до Постанови КМУ від 26.07.1996 № 832 (отримувачем компенсаційних виплат являється дружина позивача).

Суд не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає роз`яснення Міністерства соціальної політики України такими, що суперечать чинному законодавству з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 13 Порядку обчислення обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою КМУ від 22.07.2020 № 632 ( у редакції станом на 22.07.2020, далі Порядок № 632) під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються:

0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів протягом періоду, за який враховуються доходи, та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку;

0,25 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для осіб, які навчалися за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та протягом періоду, за який враховуються доходи, не отримували стипендії;

фактично отримані особами доходи - у разі, коли протягом періоду, за який враховуються доходи, вони отримували хоча б один із таких видів доходів, як пенсія, стипендія, державна допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, допомога по безробіттю, компенсація за надання соціальних послуг з догляду;

фактично отримані особами доходи - у разі, коли вони звертаються за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

фактично отримані особами доходи - у разі, коли вони перебували на строковій військовій службі.

Відповідач, на тій підставі, що у пункті 13 Порядку № 632 (у редакції станом на 22.07.2020) у фактично отриманих доходах не передбачено доходи особи, яка отримує щомісячну компенсаційну виплату, призначену непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи (стосується дружини позивача - ОСОБА_4 ), дійшов хибного висновку, що по такій особі необхідно включати у кожний місяць 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Суд звертає увагу на ту обставину, що включати 0,5 розміру мінімальної заробітної плати можна лише для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів протягом періоду, за який враховуються доходи, та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі не меншому від мінімального.

Таким чином, для включення 0,5 розміру мінімальної заробітної плати для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць непрацюючим працездатним особам потрібно дві умови: 1) такі особи не мають доходів; 2) такими особами/або за них не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі не меншому від мінімального.

У ситуації з дружиною позивача - ОСОБА_4 ці дві умови відсутні, оскільки у неї були наявні доходи, так як вона отримує щомісячну компенсаційну виплату, призначену непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи у розмірі 33,73 грн, а також Управлінням СЗН ВК Ковельської міської ради за неї сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі не меншому від мінімального.

Таким чином, відповідачем у листопаді 2020 року при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача, протиправно визначено дохід ОСОБА_4 за шість місяців у розмірі 14169, 00 грн (тобто 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати х 6 місяців).

Внаслідок невірно проведеного розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача, відповідач дійшов помилкового та необгрунтованого висновку, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї ОСОБА_1 склав 5322,94 грн.

Суд вказує на те, що доходи ОСОБА_4 необхідно було рахувати за фактично отриманими доходами, тобто 203, 40 грн за шість місяців (33, 73 грн в місяць).

Таким чином, рішення Управління СЗН ВК Ковельської міської ради від 19.11.2020 про відмову у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 є протиправним, необгрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин та таким, що підлягає скасуванню.

Орім того, змінами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1324 4 у Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" : абзац четвертий пункту 13 після слів "допомога по безробіттю" доповнено словами і цифрами « допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи».

Відтак, пункт 13 Порядку №632 (у редакції станом на 29.12.2020) викладений наступним чином: під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: фактично отримані особами доходи - у разі, коли протягом періоду, за який враховуються доходи, вони отримували хоча б один із таких видів доходів, як пенсія, стипендія, державна допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, компенсація за надання соціальних послуг з догляду.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України було усунуто прогалину у Порядку № 632 і визначено, що для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються фактичні доходи непрацюючих працездатних осіб, які доглядають за особою з інвалідністю I групи та отримують щомісячну компенсаційну виплату.

При цьому, посилання відповідача на те, що оскільки такі зміни діють лише з 24.12.2020, то до цього необхідно застосовувати для таких осіб 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати є помилковим. Адже як було вище вказано судом ОСОБА_4 мала дохід і за неї сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі не меншому від мінімального, тому вона не підпадала до переліку тих осіб до сукупного доходу яких необхідно було включати 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Водночас, суд вважає обгрунтованим включення відповідачем для розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї ОСОБА_1 нарахування на дочку позивача ОСОБА_5 - 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати огляду на наступне.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до «Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07. 2020 №632.

В той же час, згідно з пунктом 13 Порядку обчислення обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого Постановою КМУ від 22.07.2020 № 632 під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються:

0,25 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для осіб, які навчалися за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та протягом періоду, за який враховуються доходи, не отримували стипендії.

Донька позивача - ОСОБА_5 є студенткою Української академії друкарства IV рівня акредитації факультету видавничо-поліграфічних та інформаційних технологій. Форма навчання платна стаціонарна. Вказані обставини підтверджуються довідкою від 13.08.2020 №2103 (а.с. 69). ОСОБА_5 не отримує стипендії, так як навчається не на бюджетній формі навчання.

Отже, при обчисленні середньомісячного сукупного доходу сім`ї позивача за кожний місяць, в якому відсутні доходи, повинні включатись до доходів ОСОБА_5 0,25 розміру мінімальної заробітної плати, оскільки це передбачено пунктом 13 Порядку №632.

Разом з тим, навіть при нарахуванні на доньку позивача ОСОБА_5 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 1180, 75 грн в місяць (4723, 00 грн х 0, 25= 1180,75 грн), сукупний середньомісячний дохід малозабезпеченої сім`ї ОСОБА_1 2 295, 34 грн ((10684,16 грн + 7084, 50 грн + 203, 40 грн) : 6 місяців = 2295, 34 грн) не досягає рівня прожиткового мінімуму для сім`ї позивача, який складає 5 117, 35 грн.

Таким чином, дії Управління СЗН ВК Ковельської міської ради щодо припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 у період з 01.11.2020 по 28.02.2021 є протиправними.

На переконання суду, розрахунок розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї позивача є компетенцією відповідача як органу, який призначає і виплачує таку допомогу.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що належним та ефективним способом захисту прав та інтересів позивача є не присудження конкретної суми соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї ОСОБА_1 (як про це просить позивач), а зобов`язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради з урахуванням висновків викладених у рішенні суду нарахувати та виплатити соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 у період з 01.11.2020 по 28.02.2021.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення на користь позивача з Управління СЗН ВК Ковельської міської ради моральної шкоди у розмірі 1 500 000 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Як роз`яснено у пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 9 цієї ж постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Однак, позивач не навів суду доказів відносно того, у чому саме проявилися моральні та фізичні страждання через дії відповідача. Не довів суду, що була принижена його честь, гідність, престиж або ділова репутація, або що він втратив нормальні життєві зв`язки з оточуючими людьми.

Наведені у позовній заяві аргументи не містять інформації про те, що саме дії відповідача мали негативний вплив на психоемоційний стан позивача. Відсутні доводи про причинно-наслідковий зв`язок між діями Управління СЗН ВК Ковельської міської ради та спричиненням ОСОБА_1 душевних страждань, нервових стресів чи погіршенні самопочуття. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що досудові відносини між управлінням та позивачем тривали короткий період часу. На запити позивача відповідачем надавались відповіді в межах строків, встановлених Законом України «Про звернення громадян». За таких обставин, суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що діями управління відповідачу заподіяна моральна шкода, а тому відмовляє у вказаній позовній вимозі.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності рішення від 19.11.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 , а також не довів, що оскаржуване рішення прийнято обгрунтовано, розсудливо, добросовісно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, з огляду на що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 19 листопада 2020 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 у період з 01.11.2020 по 28.02.2021.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради з урахуванням висновків викладених у рішенні суду нарахувати та виплатити соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї заявника ОСОБА_1 у період з 01.11.2020 по 28.02.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності, 148, код ЄДРПОУ 03191974).

Повний текст рішення складений 28 квітня 2021 року

Суддя Т.М. Димарчук