ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/1245/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-теплоком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ"

про стягнення заборгованості в розмірі 333 659,80 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-теплоком"

про зобов`язання вчинити дії.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Литвиненко С.С., ордер серія АА № 1088228;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Іваненко М.В., ордер серія АА № 1080354.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» про стягнення заборгованості в розмірі 333 659,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором підряду в капітальному будівництві № 15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

11.02.2021 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

11.02.20201 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСФ» подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача за зустрічним позовом обов`язку з передання за актом всієї виконавчої документації за Договором підряду в капітальному будівництві № 15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» про зобов`язання вчинити дії до розгляду з первісним позовом у справі № 910/1245/21, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, постановлено здійснювати розгляд справи №910/1245/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.03.2021.

19.02.2021 представником позивача за первісним позовом подано відповідь на відзив.

12.03.2021 представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на відповідь на відзив.

15.03.2021 представником відповідача за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву.

У судове засідання 15.03.2021 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 12.04.2021.

31.03.2021 представником позивача за зустрічним позовом подано відповідь на відзив.

У судове засідання 12.04.2021 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.04.2021, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 26.04.2021 представники сторін з`явились, представник позивача за первісним позовом подав заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представник відповідача за первісним позовом не визнав заявлені первісні позовні вимоги у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю та задовольнити зустрічний позов, підтриманий позивачем за зустрічним позовом у повному обсязі.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 26.04.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСФ» (далі - замовник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» (далі - підрядник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено Договір підряду в капітальному будівництві №15/05/19-ГП-С1 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник виконує відповідно до проектної документації, умов договору та додатків до нього роботи з облаштування зовнішніх мереж водопостачання та каналізації при реконструкції нежитлової будівлі, що є комплексом будівель та споруд у комплекс будівель та споруд для зберігання мінеральних добрив з подальшим будівництвом складу (далі - роботи). Підрядник виконує частину робіт, передбачених проектною документацією в обсязі, встановленому в додатках до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору адреса об`єкта будівництва: Україна, Херсонська обл., м. Каховка, пров. Трубний, 12.

Види та обсяги робіт, що виконуються підрядником, визначаються Договором, проектною документацію та Додатками до Договору (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи якісно, в порядку визначеному договором, та у строки встановлені календарним графіком виконання робіт (додаток №3 до додаткових угод до договору), що є невід`ємною та обов`язковою частиною договору.

Пунктом 2.4 Договору узгоджено, що забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами, крім випадків передбачених Договором, здійснює підрядник. Замовник для виконання робіт по Договору має право надати підряднику матеріали та обладнання відповідно до укладеної сторонами Додаткової угоди до Договору.

Згідно п. 2.6 Договору, після закінчення виконання робіт в кожному місяці згідно календарного графіка виконання робіт за договором, підрядник готує акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (за формою, встановленою ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) та подає їх для підписання замовнику протягом 5 днів, наступних за останнім днем такого місяця, а замовник зобов`язаний розглянути та підписати такі документи, що підтверджує виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання цих документів, надіславши замовнику повідомлення про таку відмову.

Разом з вказаними документами підрядник надає замовнику виконавчу документацію на виконанні за місяць роботи до документи передбачені п. 4.5 цього Договору стосовно матеріалів, використаних при виконанні робіт в такому місяці. Роботи вважаються виконаними належним чином за умови надання підрядником замовнику вказаних документів.

Ціна робіт визначається сторонами комерційним кошторисом (Додаток № 1 до Додаткових угод до Договору) та є твердою. Ціна робіт може визначатися декількома комерційними кошторисами (п. 3.1. Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість договору (Договірна ціна), з урахуванням внесених додатковою угодою №3 від 01.11.2019 змін, дорівнює 8 076 300,65 грн., в тому числі ПДВ 20% - 1 346 050,11 грн.

У відповідності до п. 3.3 Договору оплата робіт здійснюється замовником у грошовій одиниці України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок підрядника, який зазначений в цьому Договорі або рахунку-фактурі. У випадку розбіжностей між реквізитами банківського рахунку підрядника, які зазначені в цьому Договорі та рахунку-фактурі, оплата робіт здійснюється замовником на банківських рахунок підрядника, який зазначений в рахунку-фактурі. Підставою для перерахування замовником грошових коштів є рахунок-фактура, отриманий уповноваженими представниками замовника від уповноважених представників підрядника (в тому числі по факсу або електронною поштою).

Згідно з п. 3.4.1- 3.4.3 Договору авансовий платіж, що складає 1 800 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 300 000,00 грн. замовник сплачує протягом десяти робочих днів з дати отримання рахунку-фактури від підрядника.

Подальші платежі замовник здійснює в якості доплати згідно підписаних сторонами Актів виконаних робіт у порядку визначеному п. 2.6.

Замовник може додатково авансувати виконання робіт за письмовою згодою сторін.

Пунктом 3.4.4 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт за попередній місяць проводиться протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунка-фактури від підрядника, але не раніше п`ятого числа наступного місяця, за умови:

- підписання сторонами в порядку встановленому цим договором акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3, які підтверджують виконання робіт в такому місяці згідно календарного графіку виконання робіт;

- надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані в такому місяці роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору на використані в такому місяці матеріали та обладнання.

Згідно умов п. 3.4.5 Договору з вартості виконаних робіт за кожний місяць замовником щомісячно утримується 5% для формування гарантійного фонду, кошти якого залишаються у замовника.

Відповідно до п. 3.4.6 Договору, зазначені в п. 3.4.4 кошти сплачуються замовником підряднику в наступному порядку:

- частина коштів гарантійного фонду в розмірі 4/5 (чотири п`ятих) не пізніше ніж через 1 (один) рік від дати повного завершення виконання робіт за договором та підписання сторонами всіх актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору, за умови, що протягом вказаного строку виконані роботи за якістю будуть відповідати умовам цього договору , а в разі невідповідності таким умовам, виявлені недоліки та (або) дефекти робіт будуть усунуті підрядником з додержанням умов цього договору;

- частина коштів гарантійного фонду в розмірі 1/5 (одної п`ятої) не пізніше ніж через 2 (два) роки від дати повного завершення виконання робіт за додатковою угодою до договору та підписання сторонами всіх актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору, за умови, що протягом вказаного строку виконані роботи за якістю будуть відповідати умовам цього договору, а в разі невідповідності таким умовам, виявлені недоліки та (або) дефекти робіт будуть усунуті підрядником з додержанням умов цього договору.

Кошти, які складають гарантійний фонд, можуть бути використані замовником протягом встановлених п. 3.4.6 цього договору строків для покриття витрат замовника на усунення недоліків та (або) дефектів робіт, якщо такі недоліки та (або) дефекти робіт не будуть усунуті підрядником в строки та порядку, які встановлені цим договором, а також на задоволення вимог замовника до підрядника зі сплати неустойки, штрафу, відсотків, відшкодування збитків, повернення коштів (п. 3.4.7 Договору).

Пунктами 4.5, 4.7, 4.13, 4.14 та 4.15 Договору визначено, що підрядник зобов`язаний здати замовнику в обсязі та в строки, що встановлені Договором, проектною документацією, державними будівельними норами, вимогами та правилами, встановленими чинним законодавством України, а також іншими документами, узгодженими сторонами. Підрядник гарантує відповідність застосовуваних матеріалів, обладнання і виконаних робіт вимогам державних стандартів, технічних умов, будівельних норм, правил та інших нормативних актів, а також положень Договору. На вимогу замовника, генеральний підрядник протягом десяти днів з моменту отримання такої вимоги, зобов`язаний надати замовнику документи, які в установленому чинним законодавством України порядку засвідчують якість використаних генеральним підрядником при виконанні робіт матеріалів та (або) обладнання; своєчасно повідомляти замовник про готовність для прийому робіт (їх частини, етапу); надавати замовнику копії товарно-транспортних накладних на матеріали та обладнання, які використовуються підрядником при виконанні робіт; підрядник забезпечує повне, своєчасне і якісне ведення виконавчої документації, передбаченої діючими нормами, і визначає осіб, відповідальних за її виконання; протягом 3 днів після завершення робіт за Додатковою угодою або дострокового розірвання цього Договору повернути замовнику всю отриману від замовника проектну документацію.

Згідно з п. 5.2 Договору замовник зобов`язаний здійснити оплату робіт в порядку, передбаченому Договором.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019, а в прийнятих на себе зобов`язань - до моменту їх повного виконання сторонами належним чином (п. 8.1 Договору).

Крім того, між сторонами було укладено Додаткові угоди №1 від 03.06.2019, №2 від 01.08.2019, № 3 від 01.11.2019 до договору, в яких погоджено обсяги та строки по виконанню додаткових робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» про стягнення 1 103 815,73 грн. заборгованості, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду в капітальному будівництві №15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019, в частині здійснення повної оплати за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 позовні вимоги задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» 1 103 815,73 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 557,24 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 910/6898/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 змінено в частині присудженої до стягнення суми коштів гарантійного фонду. В решті рішення - залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» (01011, м. Київ, Печерський район, Печерський Узвіз, буд. 19, ідентифікаційний код: 42554288) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Карбишева, будинок 22, квартира 24, ідентифікаційний код: 41377981) 700 000 грн. 46 коп. основного боргу та 10 500 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

Північний апеляційний господарський суд, змінюючи рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 дійшов висновку, що право вимоги позивача на сплату 4/5 коштів гарантійного фонду настає у листопаді 2020 року, а на сплату 1/5 коштів - у листопаді 2021 року.

Позивач звернувся до суду з позовом у травні 2020 року, тобто до настання відповідних строків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати позивачу коштів гарантійного фонду у розмірі 403 815,27 грн. згідно умов договору підряду, не настав, а відтак, позивачем безпідставно включено вказану суму до заявленої у позові заборгованості.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за первісним позовом зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили 07.12.2020 встановлено, що в листопаді 2020 року у відповідача за первісним позовом виник обов`язок сплатити на користь позивача 4/5 коштів гарантійного фонду, що становить 323 052,21 грн., які станом на 27.01.2021 на користь позивача за первісним позовом не сплачені.

У зв`язку з несплатою на користь позивача 4/5 коштів гарантійного фонду, що становить 323 052,21 грн., позивачем за первісним позовом також нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1 540,02 грн., пеню в розмірі 6 160,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 907,46 грн.

Відповідач за первісним позовом в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що позивачем за первісним позовом всупереч умовам Договору, а саме п. 2.6, 4.5, 4.7, 4.13, 4.14 не надано відповідно до умов Договору актів, довідок про вартість робіт відповідно до норм ДБН та п. 2.6 Договору, не надано всієї виконавчої документації в повному обсязі, у зв`язку з чим відповідач неодноразово письмово наполягав на поверненні всієї виконавчої документації в повному обсязі, які залишені позивачем за первісним позовом без відповіді та задоволення, а отже у відповідача відповідно до п. 3.4.4, п. 3.5 Договору відсутні підстави щодо остаточного розрахунку з позивачем через невиконання умов Договору.

В свою чергу, ТОВ «ТСФ» звернулось до суду із зустрічним позовом, в якому просить зобов`язати ТОВ «Вод-Теплоком» виконати умови Договору шляхом передання за актом всієї виконавчої документації за Договором ТОВ «ТСФ», в обґрунтування якого, ТОВ «ТСФ» зазначає, що в порушення умов Договору, а саме п. 2.6, 4.5, 4.7, 4.13 та 4.14 відповідачем за зустрічним позовом не надано відповідно до умов Договору всієї виконавчої документації (сертифікати, паспорти виробника, товарні накладні на обладнання та матеріали, схеми розташування, зйомки а місцевості виконаних робіт) в повному обсязі, тобто умови Договору не виконані відповідачем за зустрічним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом, заперечуючи проти зустрічного позову, у відзиві зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі № 910/6898/20 було встановлено, що ТОВ «Вод-Теплоком» виконано всі свої зобов`язання за Договором.

Оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором будівельного підряду.

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 875 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно п. 2.6 Договору, після закінчення виконання робіт в кожному місяці згідно календарного графіка виконання робіт за договором, підрядник готує акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (за формою, встановленою ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) та подає їх для підписання замовнику протягом 5 днів, наступних за останнім днем такого місяця, а замовник зобов`язаний розглянути та підписати такі документи, що підтверджує виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання цих документів, надіславши замовнику повідомлення про таку відмову.

Разом з вказаними документами підрядник надає замовнику виконавчу документацію на виконанні за місяць роботи до документи передбачені п. 4.5 цього Договору стосовно матеріалів, використаних при виконанні робіт в такому місяці. Роботи вважаються виконаними належним чином за умови надання підрядником замовнику вказаних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов Договору підряду в капітальному будівництві №15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» було виконано обумовлені договором роботи загалом на суму 8 076 305,47 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСФ» відповідні роботи прийнято у повному обсязі без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт - за червень 2019 року, за липень 2019 року, за серпень 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року та листопад 2019 року та довідками КБ-3.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за первісним позовом зазначає, що судовим рішенням, яке набрало законної сили 07.12.2020 встановлено, що в листопаді 2020 року у відповідача за первісним позовом виник обов`язок сплатити на користь позивача 4/5 коштів гарантійного фонду, що становить 323 052,21 грн., які станом на 27.01.2021 на користь позивача за первісним позовом не сплачені.

Пунктом 3.4.4 Договору передбачено, що оплата виконаних робіт за попередній місяць проводиться протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунка-фактури від підрядника, але не раніше п`ятого числа наступного місяця, за умови:

- підписання сторонами в порядку встановленому цим договором акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3, які підтверджують виконання робіт в такому місяці згідно календарного графіку виконання робіт;

- надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані в такому місяці роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору на використані в такому місяці матеріали та обладнання.

Згідно умов п. 3.4.5 Договору з вартості виконаних робіт за кожний місяць замовником щомісячно утримується 5% для формування гарантійного фонду, кошти якого залишаються у замовника.

Відповідно до п. 3.4.6 Договору, зазначені в п. 3.4.4 кошти сплачуються замовником підряднику в наступному порядку:

- частина коштів гарантійного фонду в розмірі 4/5 (чотири п`ятих) не пізніше ніж через 1 (один) рік від дати повного завершення виконання робіт за договором та підписання сторонами всіх актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору, за умови, що протягом вказаного строку виконані роботи за якістю будуть відповідати умовам цього договору , а в разі невідповідності таким умовам, виявлені недоліки та (або) дефекти робіт будуть усунуті підрядником з додержанням умов цього договору;

- частина коштів гарантійного фонду в розмірі 1/5 (одної п`ятої) не пізніше ніж через 2 (два) роки від дати повного завершення виконання робіт за додатковою угодою до договору та підписання сторонами всіх актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 та надання підрядником замовнику виконавчої документації на виконані роботи і документів згідно п. 4.15 цього договору, за умови, що протягом вказаного строку виконані роботи за якістю будуть відповідати умовам цього договору, а в разі невідповідності таким умовам, виявлені недоліки та (або) дефекти робіт будуть усунуті підрядником з додержанням умов цього договору.

Кошти, які складають гарантійний фонд, можуть бути використані замовником протягом встановлених п. 3.4.6 цього договору строків для покриття витрат замовника на усунення недоліків та (або) дефектів робіт, якщо такі недоліки та (або) дефекти робіт не будуть усунуті підрядником в строки та порядку, які встановлені цим договором, а також на задоволення вимог замовника до підрядника зі сплати неустойки, штрафу, відсотків, відшкодування збитків, повернення коштів (п. 3.4.7 Договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Згідно п. 32 Умов, виконання зобов`язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов`язань, визначеними договором підряду. Договором підряду можуть бути визначені інші умови забезпечення виконання зобов`язань відповідно до закону.

У разі коли умовами договору підряду передбачено, що під час проведення розрахунків за виконані роботи замовник утримує частину коштів, зазначені кошти використовуються для забезпечення виконання договірних зобов`язань підрядника. У договорі підряду сторони визначають порядок використання та повернення підряднику утриманих коштів. За згодою сторін частина цих коштів може бути повернена після закінчення робіт та їх прийняття замовником, друга частина - після закінчення гарантійного строку якості робіт (експлуатації об`єкта будівництва) чи протягом цього строку (у разі відсутності недоліків) (п. 37 Умов).

Отже, передбачене умовами договору щомісячне утримання 5% з вартості виконаних робіт для формування гарантійного фонду є гарантією забезпечення виконання договірних зобов`язань підрядника.

Як вже було встановлено судом, позивач виконав роботи за договором у повному обсязі, на суму 8 076 305,47 грн.

Відтак, 5% гарантійного фонду з вартості виконаних робіт становить 403 815,27 грн., сплату яких позивач за первісним позовом вправі вимагати після спливу гарантійних строків визначених у п. 3.4.6 договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з положень п. 3.4.6 договору кошти гарантійного фонду сплачуються замовником підряднику наступним чином: 4/5 коштів не пізніше ніж через 1 рік від дати повного завершення виконання робіт за договором, 1/5 коштів не пізніше ніж через 2 роки від дати повного завершення виконання робіт за додатковою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що остаточний акт приймання-передачі виконаних робіт, який свідчить про завершення виконання робіт, датується листопадом 2019 року.

Відтак, право вимоги позивача на сплату 4/5 коштів гарантійного фонду настав у листопаді 2020 року.

При цьому, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» 1 103 815,73 грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 557,24 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 910/6898/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 змінено в частині присудженої до стягнення суми коштів гарантійного фонду. В решті рішення - залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» (01011, м. Київ, Печерський район, Печерський Узвіз, буд. 19, ідентифікаційний код: 42554288) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Карбишева, будинок 22, квартира 24, ідентифікаційний код: 41377981) 700 000 грн. 46 коп. основного боргу та 10 500 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

Північний апеляційний господарський суд, змінюючи рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2020 у справі №910/6898/20 дійшов висновку, що право вимоги позивача на сплату 4/5 коштів гарантійного фонду настає у листопаді 2020 року, а на сплату 1/5 коштів - у листопаді 2021 року.

Позивач звернувся до суду з позовом у травні 2020 року, тобто до настання відповідних строків.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати позивачу коштів гарантійного фонду у розмірі 403 815,27 грн. згідно умов договору підряду, не настав, а відтак, позивачем безпідставно включено вказану суму до заявленої у позові заборгованості.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.

Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:

« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»

Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:

"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."

Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Таким чином, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 910/6898/20 встановлено обставини щодо виникнення у відповідача за первісним позовом у листопаді 2021 року обов`язку зі сплати на користь позивача за первісним позовом 4/5 коштів гарантійного фонду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів сплати на користь позивача за первісним позовом 4/5 коштів гарантійного фонду, що складає 323 052,21 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСФ» суми у розмірі 323 052,21 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 540,02 грн., пеню в розмірі 6 160,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 907,46 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Однак умовами Договору сторонами не узгоджено нарахування штрафних санкцій, зокрема пені за порушення відповідачем за первісним позовом строків сплати 4/5 коштів гарантійного фонду.

Таким чином, оскільки у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, пеня може бути нараховано відповідно до чинного законодавства лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Відтак, оскільки ані спеціальним нормативним актом, який регулює правовідносини сторін за Договором, ані умовами Договору не передбачено нарахування пеня за порушення відповідачем строку оплати, вимога про стягнення пені у розмірі 6 160,11 грн. не підлягає задоволенню.

Водночас наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлений позивачем за первісним позовом період, судом встановлено, що стягненню з відповідача за первісним позовом підлягають 3% річних в розмірі 1 540,02 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 907,46 грн.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Звертаючись із зустрічним позовом, ТОВ «ТСФ» просить зобов`язати ТОВ «Вод-Теплоком» виконати умови Договору шляхом передання за актом всієї виконавчої документації за Договором ТОВ «ТСФ».

В обґрунтування заявлених вимог, ТОВ «ТСФ» зазначає, що в порушення умов Договору, а саме п. 2.6, 4.5, 4.7, 4.13 та 4.14 відповідачем за зустрічним позовом не надано відповідно до умов Договору всієї виконавчої документації (сертифікати, паспорти виробника, товарні накладні на обладнання та матеріали, схеми розташування, зйомки а місцевості виконаних робіт) в повному обсязі, тобто умови Договору не виконані відповідачем за зустрічним позовом.

Згідно п. 2.6 Договору, після закінчення виконання робіт в кожному місяці згідно календарного графіка виконання робіт за договором, підрядник готує акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2 в і довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3 (за формою, встановленою ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013) та подає їх для підписання замовнику протягом 5 днів, наступних за останнім днем такого місяця, а замовник зобов`язаний розглянути та підписати такі документи, що підтверджує виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 робочих днів з дня одержання цих документів, надіславши замовнику повідомлення про таку відмову.

Разом з вказаними документами підрядник надає замовнику виконавчу документацію на виконанні за місяць роботи до документи передбачені п. 4.5 цього Договору стосовно матеріалів, використаних при виконанні робіт в такому місяці. Роботи вважаються виконаними належним чином за умови надання підрядником замовнику вказаних документів.

Пунктами 4.5, 4.7, 4.13, 4.14 та 4.15 Договору визначено, що підрядник зобов`язаний здати замовнику в обсязі та в строки, що встановлені Договором, проектною документацією, державними будівельними норами, вимогами та правилами, встановленими чинним законодавством України, а також іншими документами, узгодженими сторонами. Підрядник гарантує відповідність застосовуваних матеріалів, обладнання і виконаних робіт вимогам державних стандартів, технічних умов, будівельних норм, правил та інших нормативних актів, а також положень Договору. На вимогу замовника, генеральний підрядник протягом десяти днів з моменту отримання такої вимоги, зобов`язаний надати замовнику документи, які в установленому чинним законодавством України порядку засвідчують якість використаних генеральним підрядником при виконанні робіт матеріалів та (або) обладнання; своєчасно повідомляти замовник про готовність для прийому робіт (їх частини, етапу); надавати замовнику копії товарно-транспортних накладних на матеріали та обладнання, які використовуються підрядником при виконанні робіт; підрядник забезпечує повне, своєчасне і якісне ведення виконавчої документації, передбаченої діючими нормами, і визначає осіб, відповідальних за її виконання; протягом 3 днів після завершення робіт за Додатковою угодою або дострокового розірвання цього Договору повернути замовнику всю отриману від замовника проектну документацію.

Згідно ст. 861 ЦК України підрядник зобов`язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.

У відповідності до п. 3 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р., до документів, підтверджуючих виконання робіт за договором підряду, окрім актів, також належать: журнали виконання робіт, акти на приховані та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок, складання яких передбачено умовами вищевказаних договорів.

Всі учасники будівельного виробництва незалежно від форми власності та відомчої належності повинні дотримуватись ДБН А.3.-1-5-16 "Організація будівельного виробництва", якими визначено загальні вимоги до організації будівельного виробництва, зокрема і під час нового будівництва.

Згідно п. 4.8 Державних будівельних норми України "Організація будівельного виробництва" ДБН А.3.1-5-16, за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.

До виконавчої документації належить: а) загальний журнал робіт; б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт; в) журнал авторського нагляду та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В. 1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт; д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій; е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2; ж) документи щодо випробовувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій; і) акти випробувань устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

У відповідності до п.1.17 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", на кожному об`єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об`єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із Законом України "Про архітектурну діяльність" та "Положенням про архітектурно-технічний паспорт об`єкта архітектури", паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.

Відповідно до додатку А ДБН А.3.1-5:2016, визначено вказівки щодо ведення загального журналу робіт: 1). Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва. 2). Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об`єктів, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно. За умови будівництва комплексу (будови) загальний журнал робіт може вестися на кожній будівлі, споруді та лінійних об`єктах інженерно-транспортної інфраструктури. Наявність цих журналів має бути засвідчена у таблиці А.4. 3). Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво об`єкта (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об`єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельні організації ведуть спеціальні журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. По закінченні робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації. 4). Титульний лист заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника. 5). Список інженерно-технічного персоналу, який зайнятий на будівництві об`єкта, формується у відповідності з таблицею А. 1. 6). У таблиці А.2 наводиться перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об`єкті будівництва, в календарному порядку. 7). У таблиці А.З включаються всі роботи по частинах і елементах об`єкта будівництва, якість виконання яких відповідно до ПОБ (додаток Ж, форма Ж2, форма Ж4) або ПВР (додаток Л, форма ЛІ, форма Л2) контролюється і підлягає оцінці. 8). Таблиця А.4 заповнюється особою, відповідальною за ведення загального журналу робіт. 9). Відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в таблиці А.5, є основною частиною журналу та містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання. Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах об`єкта будівництва з зазначенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться стислі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин (із зазначенням вжитих заходів), випробування устаткування, систем, мереж і вимушені простої (випробування вхолосту або під навантаженням, подача електроенергії, випробування на міцність і герметичність тощо), відхилення від робочих креслень (із зазначенням причин) і їх погодження, зміни розміщення охоронних, захисних і сигнальних огорож, переноси транспортних і пожежних мереж, прокладання, перекладання, розбирання тимчасових інженерних мереж, наявність і виконання схем операційного контролю якості, виправлення і переробку виконання робіт (із зазначенням винних), а також метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт. 10). У таблиці А.6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також представників авторського нагляду. 11). Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала.

Відповідно до п. 8.4.3.1 ДБН А.З.-1-5-16, приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, їх закривають, про що складається акт за формою додатку В.

Згідно з п. 8.4.3.3 ДБН А.З.-1-5-16, основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, наведено у додатку Н.

Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою додатку К. Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, наведено у додатку Л. Перелік видів робіт на конкретному об`єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт, згідно з ДБН А.2.2-3 наводиться у робочій документації для будівництва. Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (п.10.8.1 ДБН А.3.1-5-2009).

У відповідності до п. 8.4.3.6 ДБН А.З.-1-5-16, результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт.

Тобто, під час здачі завершеного будівництвом об`єкта виконавча документація передається замовнику і зберігається у нього до введення об`єкта в експлуатацію. Після введення об`єкта в експлуатацію остання передається на постійне зберігання експлуатаційній організації.

У відповідності до п. 121 додатку до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності є документом дозвільного характеру.

Згідно ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Таким чином, сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту є документом дозвільного характеру.

Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 27 Порядку, підставою для відмови у видачі сертифіката є неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документі; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

З матеріалів справи вбачається, що згідно умов договору підряду в капітальному будівництві №15/05/19-ГП-С1 від 15.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вод-Теплоком» було виконано обумовлені договором роботи загалом на суму 8 076 305,47 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСФ» відповідні роботи прийнято у повному обсязі без заперечень та зауважень, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі виконаних робіт - за червень 2019 року, за липень 2019 року, за серпень 2019 року, за вересень 2019 року, за жовтень 2019 року та листопад 2019 року та довідками КБ-3.

Жодних заперечень та зауважень, зокрема щодо не передання виконавчої документації, означені Акти не містять, що з урахуванням умов п. 2.6 Договору свідчить про передання відповідачем за зустрічним позовом виконавчої документації позивачу за зустрічним позовом.

При цьому, позивачем за зустрічним позовом, у позовній заяві не конкретизовано перелік непереданої виконавчої документації

Разом з тим, судом встановлено, що 24.09.2020 було видано Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів № ІУ122200923334, який в свою чергу свідчить про отримання від відповідача за зустрічним позовом виконаної документації за Договором, в зв`язку з чим, суд відхиляє зустрічні позовні вимоги, у зв`язку їх необґрунтованістю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог та відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог, з покладенням судового збору на сторін в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСФ" (01011, м. Київ, Печерський узвіз, буд. 19; ідентифікаційний код: 42554288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вод-Теплоком" (09129, Київська обл., село Озерна, вул. Хмельницького Богдана, будинок 22, кімната 2; ідентифікаційний код: 41377981) заборгованість в розмірі 323 052 (триста двадцять три тисячі п`ятдесят дві) грн. 21 коп., 3% річних в розмірі 1 540 (одна тисяча п`ятсот сорок) грн. 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 2 907 (дві тисячі дев`ятсот сім) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 912 (чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.04.2021

Суддя О.А. Грєхова