ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.03.2021Справа № 910/133/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом приватного підприємства «Транс Логістик»

до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 1199080,95 грн,

Представники:

від позивача Денисенко В.М.

від відповідача Чурсін О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «Транс Логістик» до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 1199080,95 грн.

Суд своєю ухвалою від 11.01.2021 відкрив провадження у справі № 910/133/21 та постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно не виконав взяті на себе зобов`язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 (далі - Договір). Так, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком (пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля MAN TGS 19.400, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа «KOGEL SIKT 24Р» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), чим порушив права позивача. За твердженням позивача, відповідач повинен відшкодувати: 979284,32 грн - збитки, заподіяні пошкодженням транспортного засобу «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 12600,00 грн - вартість евакуації автомобіля «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 6000,00 - вартість послуг судового експерта Дроздова Ю.В. за проведення товарознавчої експертизи; 201196,63 грн - вартість відновлювального ремонту напівпричепа «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю. Обґрунтовуючи відсутність обов`язку щодо здійснення відповідних виплат відповідач посилається на те, що позивачем не було надано для огляду транспортні засоби, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування (підпункт 16.1.11 пункту 16.1 Договору).

Позивач у відповіді на відзив послався на те, що:

- на адресу позивача від відповідача 16.12.2020 надійшов лист щодо прогнозованої суми страхового відшкодування у розмірі 991884,32 грн, що є свідченням отримання відповідачем всіх необхідних документів для прийняття рішення про сплату страхового відшкодування;

- підпункт 16.1.11 Договору стосується огляду автомобілів вже після пошкодження в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- підписавши Договір і додаток № 21 від 21.12.2019 до Договору, в якому визначається страхова сума для транспортного засобу, відповідач здійснив всі необхідні заходи на встановлення (перевірки) страхової суми автомобіля, в тому числі оглянув автомобіль.

Також позивач зазначив, що за період з 16.07.2019 по 08.02.2021 відповідач по договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 від 16.07.2019 здійснив погашення по 227 страхових випадках на суму 8409647,68 грн, не вимагаючи від позивача актів огляду автомобілів.

У свою чергу відповідач зазначив, що на підставі Договору сплатив

страхові відшкодування за 227 страховими випадками на загальну суму 8,409 млн грн, оскільки відповідні акти огляду були складені та зберігалися у страхових справах.

Водночас відсутні відповідні акти огляду автомобіля MAN TGS 19.400, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа «KOGEL SIKT 24Р» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач вважає, що поведінка позивача суперечить його попередній поведінці і є порушенням доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи письмового доказу - Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), та просив визнати поважними причини пропуску строку на подання доказу.

Заявник клопотання зазначив, що єдиний обізнаний з матеріалами справи адвокат відповідача на той час перебував в інших справах у м. Харкові.

Згідно з роздруківкою з Єдиного реєстру адвокатів України адресою діяльності адвоката Чурсіна О.В. є місто Харків.

У зв`язку із перебуванням у справах в м. Харкові, за основним місцем адвокатської діяльності, адвокат відповідача Чурсін О.В. не мав фактичної можливості з`явитися в судове засідання 15.02.2021 та подати будь-які необхідні докази.

Крім того, згідно з трекінгом на сайті Укрпошти, додаткові пояснення позивача від 09.02.2021 із твердженням про те, що відповідач ніколи раніше не посилався на відсутність акту огляду як на підставу відмови у виплаті страхового відшкодування, на спростування якого відповідач надає відповідні Правила страхування, були надіслані відповідачу 10.02.2021, а отримані відповідачем - 18.02.2021, тобто вже після закриття підготовчого провадження.

Вирішуючи клопотання про долучення до матеріалів справи Правил добровільного страхування наземного транспорту суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Водночас, за приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

В рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001 року ЄСПЛ вказав, шо ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та звернутися до вищої інстанції про його перегляд. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль правосуддя.

Право на справедливий судовий розгляд також включає базове право на подання доказів, що відображається у практиці і рішеннях ЄСПЛ.

Зокрема відхиляючи скаргу відповідно до ст. 6 параграфу 1 Конвенції ЄСПЛ вказав, що заявнику була надана можливість приймати участь у змагальних процесах, йому була надана можливість на різних стадіях проваджень надавати аргументи і докази (Garcia Ruiz v. Sраіп (Гарсіа Руїз проти Іспанії) [ВП], параг. 29).

Сторонам повинна бути надана можливість подати будь-які докази, необхідні для успіху скарги («Clinique des Асасіаs аnd Оthers v. Fгапсе» (Клінік дез Акація та інші проти Франції), парагр. 37).

Завданням Суду відповідно до Конвенції є визначення справедливості провадження загалом, враховуючи порядок прийняття доказів («ЕІsholz v. Gегmапу» (Ельсгольц проти Німеччини), параг. 66).

Процесуальні правила щодо збирання доказів та їх подання до суду не повинні призводити до того, що сторона не матиме змоги практично та ефективно реалізувати права, які гарантує ст. 6 Конвенції («Ходорковський та Лебедєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), п. 731, та «Матиціна проти Росії» (Маtytsina v. Russia) п. 187).

Європейський суд у параграфі 38 у рішенні від 01.07.2003 року у справі «Суомінен (Suominen) проти Фінляндії» зазначмив: Суд вважає, що заявниця була позбавлена можливості здійснити своє право на справедливий судовий розгляд у зв`язку з відмовою національного суду прийняти представлені нею докази. Це вбачається з того, що апеляційний суд відхилив прохання заявниці про розгляд її доказів на тій підставі, що їх необхідно було представити районному суду і що заявниця не довела, що їй не було дозволено або що вона не мала можливості це зробити. Таким чином, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року.

Європейський суд у рішеннях від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. Fгапсе», від 8 грудня 2016 року «ТОВ «Фріда» проти України» наголосив, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури.

З огляду на викладене, суд долучив до матеріалів справи Правила добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), про що на місці 01.03.2021 постановив протокольну ухвалу.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

09.07.2019 шляхом узгодження розбіжностей між приватним підприємством «Транс Логістик» та приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» було досягнуто згоди щодо всіх умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 078999/920/190001043 (далі - Договір), основний текст якого датований 16.07.2019. Дата підписання протоколу (09.07.2019) розбіжностей є моментом досягнення згоди між сторонами з усіх істотних умов та є моментом укладення Договору (статті 638, 640 ЦК України).

Водночас, у п. 10 частини І Договору сторони передбачили, що строк дії Договору розпочинається з 00.00 год. 18.07.2019 (закінчується о 24.00 год. 17.07.2020), тобто встановили, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, що узгоджується з приписами ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Предметом Договору, відповідно до п. 3.1 Договору, є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у частині І договору наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ), та стаціонарно встановленим на ньому обладнанням (надалі - ДО). Страхувальником за Договором є приватне підприємство «Транс Логістик», а страховиком - приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»

Частина І містить умову про те, що застраховані транспортні засоби визначаються у додатку 1 до Договору.

Транспортний засіб (автомобіль) «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та транспортний засіб (напівпричеп) «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , сторонами включені до переліку застрахованих транспортних засобів у додатку 21 до Договору, який датований 20.12.2019. У цьому додатку зазначено, що період дії Договору щодо включених до нього транспортних засобів складає 26.12.2019-25.12.2020. Отже, уклавши додаток 21 до Договору, сторони щодо наведених у ньому транспортних засобів змінили строк дії Договору, продовживши його до 25.12.2020.

Відповідно до п. 1.1 Договору він укладений відповідно до чинного законодавства України, на умовах «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)», затверджених головною правління акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 07.05.2009 за реєстраційним № 0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за реєстраційним № 0613106 від 16.04.203 (далі - Правила страхування).

Сторони домовились, що в усіх випадках, не передбачених Договором, вони керуються Правилами страхування та чинним законодавством (п. 22.2 Договору).

З огляду на це, крім умов Договору правовідносини, що виникли між сторонами, також регулюються Правилами страхування.

Одним із ризиків, які є предметом страхування за Договором, є пошкодження ТЗ або ДО внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 4.1.1 п. 4.1 Договору в редакції протоколу розбіжностей).

01.08.2020 о 7 год. 40 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу «BMW 530і» реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Особою винуватою у ДТП є ОСОБА_2 , який загинув на місці пригоди. 30.09.2020 Запорізькою обласною прокуратурою закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_2 помер.

Відповідно до додатку 21 до Договору страховою сумою для транспортного засобу «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , є 1145000 грн, а для транспортного засобу «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 - 800000 грн.

04.08.2020 приватне підприємство «Транс Логістик» повідомило приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» про ДТП, яка може бути визнана страховим випадком, подавши відповідні заяви-повідомлення (окремо щодо автомобіля та щодо напівпричепа).

За дорученням позивача судовим експертом Дроздовим Юрієм Володимировичем проведена автотоварознавча експертиза по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 . Експертом встановлено (висновок експерта № 1411/20/20 від 14.11.2020), що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобіля «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, складає 1095284,32 грн.

Також, відповідно до рахунку фактури № DP-2006769 від 24.10.2020, вартість робіт та запчастин, необхідних для ремонту транспортного засобу «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 201196,63 грн.

Крім того, позивачем пронесені витрати у розмірі 12600 грн на послуги спецтехніки (транспортування транспортних засобів на відстань 350 км).

22.12.2020 приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених підпунктом 11.3.7 пункту 11.3 Договору та підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 Договору - відсутність акту огляду транспортних засобів. Доказів надсилання відповідачем листа № 1947/18 від 22.12.2020, який інформує позивача про відмову, суду не подано. Водночас, відсутність таких доказів не є обставиною, що зумовлює ненастання наслідків відмови.

Вирішуючи питання обґрунтованості рішення про відмову суд виходить з такого.

Страхування, у розумінні ст. 1 Закону України від 07.03.1996, № 85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон) - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів

В розумінні цього Закону (ст. 16) договором страхування є письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договору страхування як юридичному факту властиві такі ознаки:

- в договорі виявляється воля не однієї особи, а двох чи кількох, причому волевиявлення учасників за своїм змістом мають збігатися і відповідати одне одному;

- договір - це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону). Одними із умов, які повинен містити договір страхування, є причини відмови у страховій виплаті (ст. 16 Закону). Закон надає можливість сторонам на власний розсуд визначити причини відмови, застерігаючи їх тільки від вчинення дій, які суперечать закону (ч. 2 ст. 26 Закону).

Основною особливістю цивільних правовідносин є те, що вони засновані на рівності, автономії волі, майновій і організаційній відокремленості її суб`єктів. У зв`язку з цим однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Укладання договору є наслідком збігу волі та волевиявлення сторін, що забезпечує свободу договору.

Водночас, диспозитивна міра поведінки, яка Законом надана сторонам при формуванні ними умов договору страхування, після досягнення згоди щодо таких є імперативом, виконання якого зумовлює стан виконання договору і настання правових наслідків у випадку його порушення.

Підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування сторони визначили у розділі 16 Договору, за наявності яких наділивши відповідача правом відмови у виплаті страхового відшкодування (підпункт 11.3.7 пункту 11.3 Договору).

Однією з таких підстав, згідно з підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 Договору, є відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу (підпункт в редакції протоколу розбіжностей).

За приписами Правил страхування, які, як зазначено судом вище, поряд з Договором регулюють спірні правовідносини, акт огляду є документом, що повинен бути складений перед укладенням договору. Це, зокрема, слідує з п. 8.3 Правил страхування, відповідно до якого при страхуванні транспортного засобу, перед укладенням, поновленням чи зміною умов договору страхування, страхувальник зобов`язаний надати страховику транспортний засіб та додаткове обладнання для огляду. Окремо обов`язок страхувальника надати транспортний засіб для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору страхування, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору страхування, дублює підпункт 9.2.18 пункту 9.2 Правил страхування, який передбачає обов`язки страхувальника.

Невиконання цього обов`язку, виходячи з викладеного, не унеможливлює укладення договору страхування, але має правовим наслідком виникнення у страховика права відмови у виплаті страхового відшкодування.

У ст. 14 ЦК України закріплені основні принципи виконання цивільних обов`язків. Так само як і цивільні права, що кореспондуються з ними, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З метою гарантії стабільності суспільних відносин закон визначає загальні умови виконання зобов`язання такі як виконання його належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України) та встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази того, що перед укладенням Договору позивач надав страховику (відповідачеві) для огляду транспортний засіб «MAN TGS 19.400», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп «KOGEL SIKT 24Р», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відсутність акту огляду, завіреного підписом та печаткою страховика, що засвідчує факт проведення огляду та фотографування транспортного засобу є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Наведені вище обставини є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити приватному підприємству «Транс Логістик» у задоволенні позову до приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

Покласти судові витрати на приватне підприємство «Транс Логістик».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 28.04.2021.

Суддя С. А. Ковтун