Справа № 274/1715/21

Провадження № 2/0274/981/21

Рішення

Іменем України

26.04.2021 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення незаконним та зобов`язати вчинити певні дії,-

В с т а н о в и в :

В березні 2021 року ОСОБА_3 через свого представника - адвоката Гуменюка О.В. звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить суд визнати незаконним таскасувати рішенняоб"єднаноїжитлової комісіївійськової частини НОМЕР_1 № 32від 07.11.2019року (оформленепротоколом)в частинізняття зквартирного облікупрапорщика ОСОБА_2 та поновити його на квартирному обліку з дня зарахування.

В обґрунтування позову зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 260 від 21.10.2019 р. його було звільнено з військової служби у запас. Вказав, що під час проходження військової служби перебував на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 з 07.02.1997 року, проте протокольним рішенням житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 07.11.2019 р. № 32 його знято з квартирного обліку у зв`язку із звільненням по закінченню строку контракту.

Вважає такі дії відповідача щодо зняття його з квартирного обліку незаконними, оскільки вони суперечать Конституції України та житловому законодавству, на момент звільнення він мав вислугу 31 рік 10 місяців (пільгова) та 30 років 10 місяців (календарна).

09.04.2021 року ТВО командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог. Вказав, що відповідно до ч. 9 ст. 12 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового отримання житла. У разі звільнення з військової служби військовослужбовців за підставами не зазначеними в Законі, в тому числі у зв`язку із закінченням строку контракту, не передбачено залишення на квартирному обліку у військових частинах.

В судовому засіданні представник відповідача Купріянюк А.В. заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача - адвокат Гуменюк О.В. в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує. Заяву долучено до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, доходить висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 . Має вислугу років - 31 рік 10 місяців (пільгова) та 30 років 10 місяців (календарна), має статус учасника бойових дій. На квартирному обліку перебував з 07.02.1997 року, службовим житлом забезпечувався за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10, 11).

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 21.10.2019 року № 260 старшого прапорщика ОСОБА_2 , командира взводу забезпечення роти матеріального забезпечення, звільненого наказом командира 26 артилерійської бригади оперативного командування "Північ" (по особовому складу) від 30.09.2019 року № 96-РС, звільнено з військової служби у запас за пунктом "й" (як військовослужбовця, який уклав контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом) пункту 2 частини п`ятої ст. 26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", з правом носіння військової форми одягу, вирішено вважати таким, що справи та посаду здав 19.10.2019 року, з 19.10.2019 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, видати речовий атестат, зняти з продовольчого забезпечення частини з обіду з 21.10.2019 р. і направити для зарахування на військовий облік в розпорядження військового комісара Бердичівського ОМВК Житомирської області (а.с. 9).

ОСОБА_2 перебував на квартирному обліку - протокол від 07.11.2019 року № 32, службовим житлом забезпечувався за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 17).

Витяг з протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за № 32 від 07.11.2019 року свідчить про зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку у зв`язку із звільненням по закінченню строку контракту (а.с. 17).

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01 січня 2005 року, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції.

Згідно з частиною першою статті 12 цього Закону в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

Крім того, як зазначено у пунктах 3 та 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджених постановою КМУ від 03 серпня 2006 року №1081 із наступними змінами та доповненнями, військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членами їх сімей надається житло для постійного проживання.

Військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 21 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року військовослужбовці знімаються квартирного обліку у разі: поліпшення житлових умов до встановлених норм забезпечення житловою площею громадян у відповідному населеному пункті; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на квартирний облік, включення до списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання житлових приміщень, або неправомірних дій посадових (службових) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

Дія частин 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов`язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині шостій статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і гарантується принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 акцентував: «Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо». Цей принцип забезпечує пріоритетність прав і свобод людини та громадянина, справедливість і гуманність при постановлені судових рішень.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_2 , як військовослужбовець має вислугу 31 рік 10 місяців (пільгова) та 30 років 10 місяців (календарна), з 07.02.1997 року перебував на квартирному обліку в черзі на отримання житла, не реалізував своє житлове право, передбачене ч. 1 ст. 12 Закону №2011-ХІІ не зі своєї вини, звільнений в запас за закінченням строку дії контракту.

За таких обставин, п. 5 (5.4) протокольного рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 за № 32 від 07.11.2019 року про зняття ОСОБА_2 з квартирного обліку суперечить положенням ст. 47 Конституції України, ч. 1 ст. 12 Закону №2011-ХІІ та п.3 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями затверджених постановою КМУ від 03 серпня 2006 року №1081, а отже є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави, оскільки позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 4, 12- 13, 76-81, 141, 258-261, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання рішення незаконним та зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати п. 5 (5.4) рішення об"єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 32 від 07.11.2019 року (оформлене протоколом) в частині зняття з квартирного обліку прапорщика ОСОБА_2 .

Зобов"язати військову частину НОМЕР_1 в особі її об"єднаної житлової комісії поновити ОСОБА_2 на обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов у Збройних Силах України у військовій частині у списках черг на отримання житла з дати його зарахування на квартирний облік - 07.02.1997 року.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлено 28 квітня 2021 року.

Головуючий Т.М. Вдовиченко