ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 348/8/17

адміністративне провадження № К/9901/44130/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. (суддя - Мужик І.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017р. (судді - Коваль Р.Й., Довгополов О.М., Судова-Хомюк Н.М. ) у справі за позовом ОСОБА_2 до Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в :

У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні і виплаті йому пенсії на пільгових умовах;

зобов`язати відповідача зарахувати до його пільгового трудового стажу роботу в Дочірньому товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління - 57» період з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. та роботу у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» період з 09.10.2006р. по 31.07.2007р., з 23.11.2007р. по 31.10.2009р. та з 19.11.2009р. по 30.10.2010р. на посаді монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 4-го та 5-го розряду, що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36;

визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку йому пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж»;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії починаючи з 01.09.2016р. з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північними надбавками, яку він отримував у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» у період з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. згідно довідок, виданих ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» від 21.07.2016р. №5, №6, №7, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати йому пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач: (а.с. 5 - 11)

05.09.2001р. на підставі наказу №4-к був прийнятий на роботу в ДТОВ «Будівельне управління-57» (правонаступником якого є ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж») на посаду «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 4-го розряду», звідки був звільнений 07.10.2006р. на підставі наказу №88-к у зв`язку із переведенням у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж»;

09.10.2006р. на підставі наказу №417-к був прийнятий на роботу в ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» на посаду «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду», звідки був звільнений 31.07.2007р. на підставі наказу №317-к у зв`язку із закінченням строку дозволу на роботу;

23.11.2007р. на підставі наказу №484-к був прийнятий на роботу у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» на посаду «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду», звідки був звільнений 31.10.2009р. на підставі наказу №211-к у звязку із закінченням строку трудового договору;

19.11.2009р. на підставі наказу №234-к був прийнятий на роботу у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» на посаду «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду», а 30.10.2010. на підставі наказу №332-к звільнений у зв`язку із закінченням строку дозволу на роботу.

Згідно довідки ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» від 26.08.2015р. №191/15 позивач працював у Дочірньому товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління - 57» на посаді монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду у період з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. та у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» у періоди з 09.10.2006р. по 31.07.2007р., з 23.11.2007р. по 31.10.2009р. та з 19.11.2009р. по 30.10.2010р., що в сукупності становить 8 років 9 місяців 16 днів та відносить до Списку №2 від 26.01.1991р. №10 позиція №14612 підрозділ №2290000а. (а.с. 12)

01.07.2016р. позивач після досягнення 56-річного віку звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Листом від 09.09.2016р. №4642/03 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком за Списком №2 у зв`язку з відсутністю у нього необхідного стажу роботи у шкідливих умовах за Списком №2. При цьому позивачу роз`яснено про необхідність надання для цього копій наказів про проведення атестації робочих місць. (а.с. 45 - 46)

Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно не зараховано період його роботи у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» монтажником стальних та залізобетонних конструкцій, оскільки зазначений стаж роботи підтверджений відомостями його трудової книжки та пільговою довідкою. При цьому вважає, що не проведення з вини власника атестації його робочого місця не повинна впливати на його право на пільгову пенсію, передбачену п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії є неправомірним та таким, що порушує його права.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017р., позов задоволено.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до пільгового трудового стажу роботу у Дочірньому товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління - 57» період роботи з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. та роботу у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» періоди з 09.10.2006р. по 31.07.2007р., з 23.11.2007р. по 31.10.2009р. та з 19.11.2009р. по 30.10.2010р. на посаді «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 4-го та 5-го розряду», яка передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 (Розділ 27, підрозділ 2290000а-14612) та Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36 (Розділ 27, підрозділ 27а), призначити та виплачувати позивачу з 01.07.2016р. пенсію за Списком №2.

Визнано неправомірними дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивача сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку позивач отримував у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж».

Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу починаючи з 01.09.2016р. з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північними надбавками, яку позивач отримував у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» у період роботи з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. згідно довідок, виданих ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» за №5, 6, 7 від 21.07.2016р., а також дорахувати, виплатити позивачу недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що пільговий стаж роботи позивача підтверджується записами трудової книжки, довідкою ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» від 26.08.2015р. №191/15; поіменними списками працівників, які користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення за відповідні роки; переліками робочих місць, найменування професій і посад, працівники яких користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення у звязку із особливими умовами праці, які затверджені наказами генерального директора товариства, а тому стаж роботи позивача в ДТОВ «Будівельне управління-57» та ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» на посадах «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 4-го та 5-го розряду» підлягає зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії.

Крім того, суди виходили з того, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. При цьому суди дійшли висновку, що оскільки із довідок про заробітну плату №5, 6, 7 від 21.07.2016р., виданих ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж», вбачається, що позивач у період роботи у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. отримував заробітну плату з районним коефіцієнтом та північними надбавками та із вказаних сум здійснювались відрахування до Пенсійного фонду, а тому районні коефіцієнти та північна надбавка повинні враховуватися при розрахунку пенсії позивача.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем не уточнено характер його роботи у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» проведенням відповідної атестації робочого місця, а тому зарахувати спірний період до трудового пільгового стажу позивача є неможливим.

Крім того, посилається на те, що ні в Тимчасовій угоді від 15.01.1993р., ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому посилається на те, що згідно ч. 3 ст. 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993р. Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637.

Відповідно до пункту 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2005р. №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Посада «монтажник стальних та залізобетонних конструкцій 4-го та 5-го розряду», яку займав позивач, передбачена Списками №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 (Розділ 27, підрозділ 2290000а-14612) та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36 (Розділ 27, підрозділ 27а).

В ході розгляду справи судами встановлено, що протягом спірного періоду позивач працював на посаді зі шкідливими та важкими умовами праці, робота на якій дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про зарахування спірного періоду до пільгового стажу позивача та прийняли рішення про задоволення позову.

Крім того, факт роботи позивача у спірний період на зазначеній посаді підтверджено записами трудової книжки, яка в силу приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Поряд з тим, щодо врахування при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначення розміру заробітної плати в районах Крайньої Півночі колегія суддів виходить з наступних мотивів.

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 3 Угоди також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі, та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р. передбачено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 01.01.1991р. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.

Згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону №1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов`язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0, застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.

Тобто, такий коефіцієнт пов`язаний саме із проживанням та роботою особи на території, у тому числі, районів Крайньої Півночі.

Суди не звернули уваги, що Законом №1788-XII та Законом №1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.

Так, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р.

Наведена норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972р. Законом СРСР від 15.05.1990р. №1480-I (далі - Закон СРСР №1480-I) «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, у яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 78 діючого на той час Закону СРСР №1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затв. постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960р., у загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом із тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР №1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

При цьому колегія суддів виходить з необґрунтованості посилань судів на норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

Крім того, згідно зі статтею 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону №1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Частиною третьою статті 2 Закону України «Про оплату праці» до структури оплати праці відносить «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Вирішуючи питання щодо включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 09.10.2019р. (справа №489/5283/16-а) дійшов наступних висновків:

«Визначення поняття «компенсаційні виплати» законодавство України не містить.

Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.

Основним критерієм, за яким Суд ……. відносить північну надбавку до компенсаційних виплат є те, що ця надбавка покликана відшкодувати працівнику його матеріальні та фізіологічні затрати під час роботи в особливих кліматичних умовах.

Колегія суддів судової палати вважає такий висновок помилковим у зв`язку з неточністю, допущеною у формулюванні змісту поняття компенсаційної витрати як категорії трудового права.

Так, за відсутністю легальної дефініції компенсацій у трудовому законодавстві слід звернутися до наукового визначення цього поняття через аналіз численних правових норм щодо компенсаційних витрат.

Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов`язаних з виконанням трудових обов`язків.

Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв`язку з виконанням трудових обов`язків.

Характерно, що особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).

Таким чином, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків.

Вказане дає підстави для висновку, що північна надбавка, за своєю правовою природою, не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов`язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов`язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.

Таким чином, північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.

За змістом ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Поряд з цим, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому зазначена надбавка не може вважатись додатковою заробітною платою.

Таким чином, аналіз норм чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства дозволяє стверджувати, що зазначеними вище нормами не передбачено право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі.»

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 21.05.2020р. (справа №674/633/17), від 06.02.2020р. (справа №348/2381/16-а), від 07.10.2020р. (справа №345/3837/17), і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від висловлених у ній висновків.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345, 350, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Надвірнянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017р. скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 починаючи з 01.09.2016р. з урахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північними надбавками, яку він отримував у ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» у період роботи з 05.09.2001р. по 07.10.2006р. згідно довідок, виданих ВАТ «Уренгойгазбудмонтаж» за №5, 6, 7 від 21.07.2016р., а також дорахувати, виплатити позивачу недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин, і в цій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В решті постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2017р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук