печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52971/20-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2021 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., за участю прокурора Левчука О. В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Єня Д. В., розглянувши матеріали, що надійшли з військової прокуратури Київського гарнізону, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, -

встановив:

Будучи військовослужбовцем Управління державної охорони України, полковник ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 16 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», ст. ст. 18, 19 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 06.07.2018 вчинив зловживання службовим становищем з корисливих мотивів в умовах особливого періоду, що виразилось у незаконному використанні пільгового тарифу на послуги для себе та членів своєї родини, а саме дружини ОСОБА_2 , що надаються ДП «Зал офіційних делегацій» для працівників УДО України, які супроводжують осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, не виконуючи покладених на нього службових обов`язків, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, не визнав. Так, ОСОБА_1 заперечував факт користування ним чи його дружиною послугами ДП «Зал офіційних делегацій» та вказав, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення фактично базується лише на показаннях ОСОБА_3 , який на час вказаних подій був його підлеглим та мав певні дисциплінарні стягнення від нього. Також вказав, що адміністративний матеріал є ймовірно тиском на нього, оскільки він має процесуальний статус свідка в ряді кримінальних проваджень.

У судовому засіданні захисник Єнь Д. В. вказав, що докази, які нібито підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, фактично створені однією особою, а саме ОСОБА_3 . Крім того, захисник Єнь Д. В. зазначив, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

Будучи допитаним в якості свідка за клопотання сторони захисту ОСОБА_4 зазначив, що перебуває в дружніх відносинах з ОСОБА_1 , з яким знайомий більше двадцяти років. Влітку 2018 року ОСОБА_4 за проханням ОСОБА_1 відвозив останнього та його дружину на власному автомобілі до аеропорту «Бориспіль», а саме до терміналу Д, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їхали у відпустку за кордон. Згодом ОСОБА_4 допоміг їм віднести речі та провів їх до стійки реєстрації, після чого вони попрощалися, та ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 направилися для проходження процедури прикордонного контролю.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_2 вказала, що є дружиною ОСОБА_1 . Так, 06.07.2018 її разом з ОСОБА_1 до аеропорту «Бориспіль» привіз товариш її чоловіка, ОСОБА_4 , який допоміг їм занести речі. Згодом вони зареєструвалися на рейс та направилися для проходження процедури прикордонного контролю. ОСОБА_2 зазначила, що виліт вони здійснювали з терміналу Д, а ОСОБА_4 супроводжував їх до початку проходження процедури прикордонного контролю. Наголосила на тому, що не знає де знаходиться ДП «Зал офіційних делегацій» та його послугами не користувалася.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що він перебував на посаді старшого оперуповноваженого УДО України та мав право надавати замовлення на обслуговування в ДП «Зал офіційних делегацій» військовослужбовців УДО при виконанні ними службових обов`язків. Так, в липні 2018 року його викликав безпосередній керівник ОСОБА_5 та усно наказав йому оформити заявку на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користування послугами ДП «Зал офіційних делегацій», на що останній погодився, оскільки це входило до кола його обов`язків. Так, ОСОБА_3 зробив відповідне замовлення та направив його факсом з кабінету ОСОБА_5 до ДП «Зал офіційних делегацій». Згодом ОСОБА_5 наказав ОСОБА_3 супроводжувати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час їхнього відльоту, на що ОСОБА_3 також погодився. Наступного дня ОСОБА_3 зустрів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед залом офіційних делегацій та завів їх до нього. Надалі ОСОБА_1 здійснив оплату за користування послугами ДП «Зал офіційних делегацій» та попросив ОСОБА_3 супроводити їх з дружиною до магазинів безмитної торгівлі. Дочекавшись, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснять виліт, він доповів про це керівництву. Крім того, ОСОБА_3 наголосив, що в нього з ОСОБА_1 були суто робочі відносини, будь-яких особистих неприязних відносин не існувало.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_6 зазначив, що перебуває на посаді начальника другого відділу служби кадрового забезпечення Департаменту роботи з особовим складом УДО України. Підтвердив, що ОСОБА_1 у період з 06.07.2018 по 29.07.2018 перебував у відпустці Поряд із тим, зазначив, що будь-якими відомостями щодо користування ОСОБА_1 послугами ДП «Зал офіційних делегацій» він не володіє, оскільки це не відноситься до сфери його повноважень.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_5 зазначив, що у 2018 році обіймав посаду заступника начальника 3 відділу Департаменту оперативного забезпечення охорони УДО України та на той період часу ОСОБА_1 був його безпосереднім керівником. Так, ОСОБА_5 вказав, що наказ на підготовлення та заповнення замовлення на обслуговування в ДП «Зал офіційних делегацій» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він не віддавав, а будь-які відомості з приводу того, чи користувалися останні послугами ДП «Зал офіційних делегацій», йому не відомі. Вказав, що з ОСОБА_3 він щодо користування ОСОБА_1 послугами ДП «Залу офіційних делегацій» не спілкувався та ОСОБА_3 про супроводження ОСОБА_1 йому не доповідав.

Прокурор у судовому засіданні вважав наявним в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, та просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Суд, вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, прокурора, показання свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення № 55 від 26.11.2020 /а. м. 1-8/; протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 11.03.2020 /а. м. 13-17/; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 21.04.2020 /а. м. 28-31/; відомостях про тарифи на послуги, що надаються Державним підприємством «Зал офіційних делегацій» /а. м. 39/; заявці на обслуговування від 05.07.2018 /а. м. 41/; переліку осіб, які обслуговувались в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій» за замовленнями УДО України в період з 01.01.2015 по 01.08.2019 /42-54/; витягу з наказу № 352-0с від 18.06.2018 /а. м. 55/, показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , які надані безпосередньо суду в судовому засіданні за участю сторін, та які узгоджуються із показаннями, наданими на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

Крім того, його винуватість підтверджується документами, наданими на запит прокурора військової прокуратури Київського гарнізону: листами ДП «Зал офіційних делегацій» від 13.01.2021 № 09 та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2021 № 232-364/0/6-21-вих. Так, зі змісту відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2021 № 232-364/0/6-21-вих. вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли прикордонний контроль 06.07.2018 в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» та обслуговувались в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій». До того ж у відповіді ДП «Зал офіційних делегацій» від 13.01.2021 № 09 зазначено, що 06.07.2018 на підставі заявки за підписом посадової особи УДО України на обслуговування за пільговим тарифом ДП «ЗОД» були надані послуги з обслуговування пасажирів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прямували авіаційним рейсом сполученням Бориспіль - Салоніки, а розрахунок за надані послуги був здійснений ОСОБА_1 06.07.2018 у готівковій формі на загальну суму 200 грн. (по 100 грн. за кожного, згідно з тарифами, передбаченими для співробітників УДО України).

Отже, з досліджених доказів у їх сукупності вбачається, що відповідно до наказу начальника Управління державної охорони України від 05.05.2014 № 108-ос з ОСОБА_1 укладено контракт на проходження військової служби строком на 5 років та призначено директором Департаменту оперативного забезпечення охорони Управління державної охорони України /а. м. 80/.

Частиною 9 ст. 16 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» встановлено, що на військовослужбовців Управління державної охорони України поширюється законодавство України, що встановлює загальний порядок і умови проходження військової служби.

Згідно з ч. 5 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Отже, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-13 КУпАП.

Відповідно до витягу з наказу УДО України від 18.06.2018 № 352-ос директору Департаменту оперативного забезпечення охорони полковнику ОСОБА_1 надано невикористану частину щорічної основної відпустки за 2017 рік, тривалістю 24 днів з 06.07.2018 по 29.07.2018 та дозвіл на виїзд до Грецької Республіки з 06.07.2018 по 29.07.2018 /а. м. 55/.

Згідно з переліком осіб, яким надано послуги з обслуговування в ДП «Зал офіційних делегацій» за замовленням Управління державної охорони України у період з 01.01.2015 по 01.08.2019 послугами вказаного підприємства 06.07.2018 скористалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як співробітники Управління державної охорони України, за тарифом 100 грн /а. м. 42-54/.

Відповідно до п. 1.6 тарифів на послуги, що надаються ДП «Зал офіційних делегацій», які введені в дію 01.06.2018, спеціальний тариф на обслуговування працівників УДО України, які супроводжують осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, за наявності листа-замовлення УДО України, складає 100 грн. /а. м. 39/.

Водночас п. 2.1 тарифів на послуг, що надаються ДП «Зал офіційних делегацій», які введені в дію 01.06.2018, встановлено, що загальний тариф на обслуговування осіб складає 2700 грн. /а. м. 39/.

Згідно з заявки УДО України від 05.07.2018 щодо надання послуг з обслуговування пасажирів ДП «Зал офіційних делегацій» аеропорту Бориспіль на 06.07.2018 у якості пасажирів на рейс EL 201 зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з сполученням Бориспіль - Салоніки з зазначенням примітки № 2, що визначає статус використання пільгового тарифу, а саме у графі посада вказано: «співробітники УДО України - передова група» /а. м. 41/.

Згідно листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.01.2021 № 232-364/0/6-21-вих. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли прикордонний контроль 06.07.2018 в міжнародному пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль» та обслуговувались в Державному підприємстві «Зал офіційних делегацій».

Згідно листа ДП «Зал офіційних делегацій» № 09 від 13.01.2021, 06.07.2018 на підставі заявки за підписом посадової особи УДО України на обслуговування за пільговим тарифом ДП «ЗОД» були надані послуги з обслуговування пасажирів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прямували авіаційним рейсом сполученням Бориспіль - Салоніки, а розрахунок за надані послуги був здійснений ОСОБА_1 06.07.2018 у готівковій формі на загальну суму 200 грн. (по 100 грн. за кожного, згідно з тарифами, передбаченими для співробітників УДО України).

Проте полковник ОСОБА_1 , перебуваючи у відпустці, не виконував покладених на нього службових обов`язків, а відтак не міг входити до «передової групи» у період з 06.07.2018 по 29.07.2018.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 , 06.07.2018, зловживаючи службовим становищем з корисливих мотивів, незаконно скористався пільговим тарифом на послуги, для себе та членів своєї родини, а саме дружини ОСОБА_2 , що надаються ДП «Зал офіційних делегацій» для працівників УДО України, які супроводжують осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, перебуваючи у відпустці з 06.07.2018 по 29.07.2018 та не виконуючи покладених на нього службових обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Варто зазначити, що особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 № 303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.

Таким чином, дане адміністративне правопорушення вчинено в умовах особливого періоду.

Дії ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, як зловживання військовою службовою особою службовим становищем з корисливих мотивів в умовах особливого періоду.

Доводи сторони захисту означених висновків суду не спростовують.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_3 , який на час вказаних подій був підлеглим ОСОБА_1 , перебував з останнім в неприязних стосунках, а відтак показання ОСОБА_3 не заслуговують на увагу, не знайшли свого підтвердження. Так, відповідно до відповіді Управління державної охорони України №2/6-1691 від 24.12.2020, в період з 2014 по 2019 роки ОСОБА_3 мав декілька дисциплінарних стягнень (які накладено не особисто ОСОБА_1 ), проте 15.03.2017 ОСОБА_3 отримано заохочення у вигляді подяки від імені директора Департаменту ОСОБА_1 .

Поряд із тим, показання ОСОБА_3 повністю узгоджуються із письмовими доказами, долученими до протоколу та вивченими за участю сторін в ході розгляду справи.

Натомість до показань ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суддя ставиться критично, оскільки вони є близькими особами ОСОБА_1 , а відтак заінтересовані в результатах розгляду справи. Їх показання, надані в суді, спростовуються іншими доказами по справі у їх сукупності.

Суддя зазначає, що дійсно існують розбіжності в показаннях ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , проте показання ОСОБА_5 , який заперечує надання вказівок ОСОБА_3 щодо супроводження ОСОБА_1 та стверджує, що йому нічого не відомо щодо подій, з приводу яких складено протокол, у сукупності із іншими доказами не спростовують факту адміністративного правопорушення, оскільки не спростовують проходження ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_2 06.07.2018 прикордонного контролю та обслуговування в ДП «Зал офіційних делегацій» за пільговим тарифом без достатньої на те правової підстави.

Доводи захисника про те, що на час розгляду справи про адміністративне правопорушення минули строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, є помилковим.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2020 постановою слідчого Третього слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, кримінальне провадження № 42019110350000159 від 02.12.2019 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв`язку із встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України /а. м. 10-12/.

Отже, станом на час винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення строки, передбачені ч. 6 ст. 38 КУпАП, не минули.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зокрема те, що ОСОБА_1 одружений, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставин, що згідно з ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи порушника, ступеню вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, встановленої ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, 36, 38, 172-13, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-13 КУпАП, і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Суддя С. В. Шапутько