КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року № 320/2669/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362125 у доступі до публічної інформації та ненаданні запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 11.02.2021 року адвоката ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 04362125 надати достовірну та повну інформацію адвокату ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на його адвокатський запит від 11.02.2021 року.

ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправну бездіяльність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області у ході надання позивачу відповіді на його адвокатський запит. На думку позивача, така бездіяльність Дмитрівської сільської ради є протиправною та порушує його право на доступ до публічної інформації.

Відповідач своїм правом надати відзив на позовну заяву, не скористався.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.03.2021 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4465 виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 29.08.2012 №74.

11.02.2021 позивач в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Гореницької сільської ради Бучанського району Київської області із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про наявність вільних ділянок належних до обліку адресатам з вказанням кадастрових номерів: - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - для ведення особистого селянського господарства; - для індивідуального дачного будівництва. В якості додатків до вказаного адвокатського запиту додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 2012 та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 11.02.2021.

Листом №190/1 від 17.02.20221 відповідач надаючи відповідь на запит вказав, що у сільською радою облік земель з розподілом їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах населених пунктів не ведеться. Тому, інформація про земельні ділянки державної / комунальної власності, що можуть бути передані у власність громадян у порядку, визначеному ст.118, 121 ЗК України у сільської ради відсутня.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваної інформації, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 статті 3 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

За приписами частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 23 Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Частиною 1 статті 24 Закону визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

За змістом частини другої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

VI. Оцінка суду

Наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що визначальною ознакою для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходилася у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Судом встановлено, що позивач в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області та Гореницької сільської ради Бучанського району Київської області із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію про наявність вільних ділянок належних до обліку адресатам з вказанням кадастрових номерів: - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - для ведення особистого селянського господарства; - для індивідуального дачного будівництва.

Листом №190/1 від 17.02.20221 відповідач надаючи відповідь на запит вказав, що у сільською радою облік земель з розподілом їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах населених пунктів не ведеться. Тому, інформація про земельні ділянки державної / комунальної власності, що можуть бути передані у власність громадян у порядку, визначеному ст.118, 121 ЗК України у сільської ради відсутня.

Щодо обґрунтованості та правомірності такого рішення суб`єкта владних повноважень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5. ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016, згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних відносин та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що саме відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність. Більше того, відповідач також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Таким чином, відповідач зобов`язаний оприлюднити та оновлювати інформацію про перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови. Розпорядник інформації зобов`язаний надавати на запит громадян наявну в нього інформацію, задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №127/28475/15-а) від 05 листопада 2019 року (справа №359/7966/16-а), від 07 лютого 2020 року (справа № 127/13810/17) та від 14.05.2020 (справа №127/5403/17), від

Водночас, враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що запитувана позивачем інформація у запиті від 11.02.2021, віднесена до публічної інформації, розпорядником якої є відповідач, а тому, на нього поширюються вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

На виконання вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу правомірності дій (бездіяльності) в частині надання відповіді на адвокатський запит позивача. А також, не надано жодних доказів того, що запитувана позивачем інформація не перебуває у його володінні чи належить до категорії інформації з обмеженим доступом чи про інші обставини, які б унеможливили надання позивачу у запитуваної ним інформації у повному обсязі.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини підтверджується гарантованість доступу особи до публічної інформації. Так, у рішенні у справі «Співдружніть матерів Південної Чехії проти Чеської Реcпубліки» (Sdruћenн Jihoиeskй Matky . la Rйpublique tchиque), заява № 19101/03 від 10 липня 2006 року) організація-заявник звернулась із запитом про ознайомлення з адміністративними документами, які були в розпорядженні органів влади і доступ до яких можна було отримати за умов, передбачених національним законодавством. За цих обставин Європейський суд визнав, що відмова у відповіді на зазначений запит є втручанням у право заявника на отримання інформації, яке гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області у доступі до публічної інформації та ненаданні запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 11.02.2021 та зобов`язання відповідача надати запитувану публічну інформацію відповідно до запиту від 11.02.2021.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

ІX. Розподіл судових витрат

Згідно абзацу другого частини п`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем під час звернення до суду був сплачений судовий збір у розмірі 908, 00 грн., що підтверджується квитанцією №5900 від 09.03.2021. Враховуючи задоволення позовних вимог сплачений судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Оскільки позивачем не надано доказів понесення ним інших судових витрат, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ04362125у доступі до публічної інформації та ненаданні запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 11.02.2021року адвоката ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати Дмитрівську сільську раду Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ04362125надати достовірну та повну інформацію адвокату ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на його адвокатський запит від 11.02.2021року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьДмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ04362125; місцезнаходження: Київська область, Києво-Бучанський район, с.Дмитрівка, вул. Садова, 2) судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 28.04.2021 р.