ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/1598/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноелітстрой" до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації про стягнення 190 373,90 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техноелітстрой" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договорів підряду: від 17 грудня 2019 року № 430-щ, № 435-щ, № 472-щ та від 18 грудня 2019 року № 427-щ, № 472-щ, укладених між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - Управління) та Товариством, останнє надало відповідачу передбачені цими угодами роботи з капітального ремонту електричних мереж/електрощитових у житлових будинках у Солом`янському районі міста Києва на загальну суму 169 969,67 грн. Оскільки Управління взяті на себе за вказаними угодами зобов`язання по оплаті вартості цих робіт не виконало, заборгувавши таким чином позивачу 169 969,67 грн., останній, посилаючись на статті 509, 510, 526, 546, 549, 552, 625, 630, 837, 864 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 218, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 7 258,53 грн. пені, 8 129,25 грн. трьох процентів річних, 5 016,45 грн. інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

22 лютого 2021 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 8 лютого 2021 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з наведеними обставинами ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 лютого 2021 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1598/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

17 березня 2021 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Управління від 15 березня 2021 року № 108/29-294, в якому останнє заперечувало факту існуючої у нього суми основного боргу, посилаючись на відсутність коштів на його розрахунковому рахунку в зв`язку із затримкою бюджетного фінансування.

31 березня 2021 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив від 30 березня 2021 року, в якій останній навів аргументи на спростування викладених відповідачем у відзиві обставин.

Будь-яких інших заяв по суті спору від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2019 року та 18 грудня 2019 року між Управлінням та Товариством були укладені договори підряду № 430-щ, № 435-щ, № 472-щ, № 427-щ, № 472-щ, за умовами яких останнє зобов`язалося виконати капітальний ремонт електричних мереж/електрощитових у житлових будинках, які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 30/1; місто Київ, вулиця Ушинського, будинок 30/2; місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 71; місто Київ вулиця Народного Ополчення, будинок 2; місто Київ, проспект Повтрофлотський, будинок 84.

Вказані правочини підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками цих юридичних осіб.

Обсяг та конкретні види робіт по об`єкту визначаються в кошторисі, що затверджується Управлінням (пункт 1.2 цих угод).

Пунктом 2.1 даних угод визначено строк виконання робіт: початок роботи - з моменту укладення договорів, закінчення робіт - 31 грудня 2019 року.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником (пункт 2.2 договорів).

Згідно з пунктом 3.2 договорів договірна ціна визначена на підставі Державних будівельних норм, ДСТУ та становить: 34 493,29 грн. з ПДВ (за договором від 17 грудня 2019 року № 430-щ), 31 912,58 грн. з ПДВ (за договором від 17 грудня 2019 року № 435-щ), 44 878,44 грн. з ПДВ (за договором від 17 грудня 2019 року № 472-щ), 29 331,40 грн. (за договором від 18 грудня 2019 року № 427-щ), 29 353,96 грн. з ПДВ (за договором від 18 грудня 2018 року № 472-щ).

У пункті 3.5 даних правочинів зазначено, що роботи за цим договором фінансуються за рахунок коштів бюджету міста Києва на 2019 рік.

Згідно з пунктами 3.7 цих угод остаточна вартість робіт визначається на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт, але не повинна перевищувати вартість робіт, зазначену у пункті 3.2 договорів.

Пунктами 3.8 договорів визначено, що замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в не пізніше 30 банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційний рахунок замовника.

За умовами пункту 3.9 даних угод у разі затримки бюджетного фінансування (відсутність коштів на розрахунковому рахунку замовника), відповідач зобов`язався провести розрахунок за виконані роботи протягом 14 банківських днів з дати надходження бюджетного фінансування на його рахунок.

Відповідно до пунктів 4.1 вказаних правочинів здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін, та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат типової форми КБ-3 в 4-х примірниках.

Згідно з пунктом 11.2 договорів вони набрали чинності з дати їх підписання сторонами та діяли до 31 грудня 2019 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що згідно з умовами вищезазначених договорів Товариство виконало передбачені цією угодою роботи на загальну суму 169 969,67 грн.

Про належне виконання позивачем умов цих договорів свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення останнім своїх зобов`язань за цими правочинами.

Проте з матеріалів справи вбачається, що Управління не погасило наявну в нього перед позивачем заборгованість, заборгувавши таким чином останньому 169 969,67 грн. Вказана заборгованість підтверджується наданими позивачем копіями відповідних довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в).

Заборгованість Управління перед позивачем за несплату виконаних будівельних робіт за спірними договорами також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками цих підприємств актом звірки взаєморозрахунків від 6 листопада 2020 року.

Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогою від 11 січня 2021 року № 11/11/21-3, в якій просив оплатити борг у загальному розмірі 169 969,67 грн.

Проте наведена вимога була залишена Управлінням без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що грошові кошти для оплати виконаних будівельних робіт на реєстраційний рахунок Управління не надходили, на підтвердження чого надав копію розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації "Про внесення змін до розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 7 лютого 2020 року № 150 "Про капітальній ремонт об`єктів, що фінансується в 2020 році за рахунок бюджетних коштів по Солом`янській районній в місті Києві державній адміністрації" від 6 жовтня 2020 року № 688.

Суд зазначає, що умова договорів, відповідно до якої обов`язок відповідача здійснити оплату за виконані позивачем роботи залежить від надходження бюджетного фінансування, по суті не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Відповідно до статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною 1 статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, умова про здійснення відповідачем оплати при наявності бюджетного фінансування не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Крім того, відповідно до статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, суд зазначає, що умова договорів про оплату за виконані позивачем роботи після надходження бюджетного фінансування (пункти 3.9, 3.10 спірних правочинів) не є відкладальною обставиною, і не може бути такою обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав, і обов`язків, при чому для обох сторін правочину.

Таким чином, відкладальна обставина повинна мати вірогідний характер, однак сторонам завчасно невідомо, чи матиме місце така обставина. При цьому сторони не можуть впливати на настання такої обставини. Проте, надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача може залежати від дій самого відповідача, які здійснюються ним відповідно до бюджетного законодавства.

Обумовлення сторонами виникнення між ними певного господарсько-правового зобов`язання настанням певної обставини може здійснюватись саме на етапі укладення договору, тобто сторони визначають, що при умові настання погодженої умови між сторонами виникнуть відповідні правовідносини за договором. Однак, настання такої умови впливає на настання прав і обов`язків у обох сторін договору. Водночас, обумовлення сторонами настання обов`язку з оплати послуг з виникненням певної відкладальної обставини вже після виконання підрядником робіт суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Так, бюджетні кошти в необхідному розмірі можуть взагалі не надійти на рахунок замовника, а отже обов`язок з оплати може ніколи не наступити.

Згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення замовника від обов`язку оплатити виконані роботи. Замовник має право призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Крім того, враховуючи умови пункту 3.5 договорів та дату укладення цих договорів - 17 та 18 грудня 2019 року, бюджетні кошти на виконання зазначених робіт мали бути закладенні до бюджету 2019 року.

Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів для фінансування оплати робіт за договорами підряду суд відхиляє та зазначає, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18 жовтня 2005 року в справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30 листопада 2004 року в справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів, якими б підтверджувалась неможливість виконання ним грошового зобов`язання добровільно.

У той же час за змістом частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Зважаючи на те, що строк виконання відповідачем свого обов`язку щодо оплати за належним чином виконані позивачем роботи по спірним договорам підряду є таким, що настав, тоді як на час розгляду цієї справи відповідачем не надано доказів погашення спірної заборгованості у розмірі 169 969,67 грн., суд дійшов висновку про задоволення вимог Товариства про стягнення з Управління вищевказаної суми основного боргу.

Також у своїй позовній заяві Товариство у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт просило суд стягнути з Управління 5 016,45 грн. інфляційних втрат та 8 129,25 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно з наданим позивачем розрахунком.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення пункту 3.8 укладених між сторонами договорів, приписи частини 1 статті 854 ЦК України, а також встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що строк прострочки оплати слід обраховувати після спливу 30 банківських днів з моменту складання відповідачем довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Оскільки заявлений Товариством до стягнення розмір інфляційних втрат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми цієї компенсаційної виплати підлягає задоволенню.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних, враховуючи строк оплати - 30 банківських днів з моменту складання довідок про вартість робіт та підписання актів приймання виконаних робіт, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованою та арифметично вірною сумою цієї компенсаційної виплати, яка підлягає стягненню з Управління на користь позивача, є три проценти річних у загальному розмірі 4 855,39 грн.

Разом із тим, у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 3 273,86 грн. слід відмовити.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором, позивач просив суд стягнути з відповідача 7 258,53 грн. пені, нарахованої на суму основного боргу відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договорів підряду сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цими угодами, винна сторона сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, від вартості невиконаних зобов`язань за кожний день прострочки.

У той же час в пункті 7.3 спірних договорів сторони передбачили, що відповідач звільняється від сплати пені за порушення строків оплати виконаних робіт у разі затримки фінансування з відповідного бюджету.

Судом встановлено, що прострочка по оплаті відповідачем виконаних робіт обумовлена відсутністю бюджетного фінансування, у зв`язку з чим у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації (03020, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 41; ідентифікаційний код 37485401) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноелітстрой" (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 82, офіс 256; ідентифікаційний код 41846046) 169 969 (сто шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 67 коп. основного боргу, 4 855 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) грн. 39 коп. трьох процентів річних, 5 016 (п`ять тисяч шістнадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, а також 2 697 (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Техноелітстрой" відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 квітня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко