Номер провадження: 22-ц/813/6504/21

Номер справи місцевого суду: 522/18872/17

Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/18872/17

Провадження номер: 22-ц/813/6504/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Дерезюк В.В.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач ОСОБА_2 ,

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси постановлену у складі судді Малиновського О.М. 09 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду,

встановив:

2. Описова частина

2.1 Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просить визнати недійсним договір позики від 14.01.2017р., укладений між ним та ОСОБА_2 (Т.1, а. с. 1 - 2).

2.2 Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2017 року відкрито провадження у справі (Т. 1, а. с. 14).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.01.2018 року справу передано за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси (Т. 1, а. с. 41 - 42).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2018 року праву прийнято до провадження. Призначене підготовче судове засідання на 24.04.2018 року (Т. 1, а. с. 54).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020року вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала судумотивована тим,що позивач ОСОБА_1 , будучи ініціатором судового провадження, починаючи з вересня 2017р. не з`явився в жодне судове засідання. Провадження у справі постійно відкладалось за наявними клопотаннями позивача та/або його представників, яких постійно змінював позивач (Т. 2, а. с. 37 - 38).

2.3 Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

2.4 Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що: 1) 08.12.2020 року за день до судового засідання через електрону пошту ним була направлена заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із знаходженням на самоізоляції із двосторонньою пневмонією; 2) 30.10.2020 року було направлено до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що 09.10.2020 року ОСОБА_1 була зроблена цифрова флюорографія, згідно якої встановлено «левая негомогенная долевая пневмания»; 3) відповідно до указу Президента від 13.03.2020 року на території Одеського регіону запроваджено карантин, рішенням уряду від 13.10.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продовження карантину в України до 31.12.2020 року, Кабінет Міністрів України постановою від 02.04.2020 року запровадив нові карантинні обмеження, зокрема, щодо обов`язкової самоізоляції осіб, які досягли 60-рчного віку (Т. 2, а. с. 40 - 42).

2.5 Узагальнені доводи відповідача в апеляційному суді

ОСОБА_2 не скористувався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

3. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 12.02.2021року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуСуворовського районногосуду м.Одеси від09.12.2020року залишено без руху (Т. 2, а. с. 52).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 11.03.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09.12.2020 року (Т. 2, а. с. 60).

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 11.03.2021року закінченопідготовку справидо апеляційногорозгляду.Призначено справудо розглядуу судовомузасіданні звикликом сторінна 15.04.2021 року в приміщенні Одеського апеляційного суду (Т. 2, а. с. 61).

12.04.2021 року від ОСОБА_4 представника ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за їх відсутності, в якій також просять апеляційну скаргу залишити без задоволення.

14.04.2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій також просить апеляційну скаргу задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

3. Мотивувальна частина

3.1 Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

3.2 Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовними вимогами в яких просить визнати недійсним договір позики від 14.01.2017р., укладений між ним та ОСОБА_2 (Т.1, а. с. 1 - 2).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним залишено без руху (Т. 1, а. с. 9).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада2017 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним (Т. 1, а. с. 14).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року передано цивільну справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси (Т. 1, а. с. 41).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19 березня 2018року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним прийнято до провадження судді Шепітко І.Г. (Т. 1, а. с. 54).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на05 березня 2019 року на 14 годину 30 хвилин (Т. 1, а. с. 101).

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.09.2019 року ухвалуПриморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року про передачу справи з одного суду до іншого залишено без змін (Т. 1, а. с. 150 - 152).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним прийнято до провадження судді Малиновського О.М. (Т. 1. а. с. 159).

Ухвалою Суворовськогорайонного судум.Одеси від11грудня 2019року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач повторно не з`явився без поважних на те причин до судового засідання (Т. 1, а. с. 173).

Постановою Одеськогоапеляційного судувід 07.07.2020року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано та передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (Т. 1, а. с. 214 - 219).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання договору позики недійсним до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на03 листопада 2020 року (Т. 2, а. с. 14).

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020року вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду (Т.2, а. с. 37 - 38).

3.3 Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.

3.4 Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Доводи апелянта щодо поважності причин відсутності у судовому засіданні, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.07.2020 року ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року про залишення позову без розгляду скасовано та передано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (Т. 1, а. с. 214 - 219).

Після апеляційного розгляду справа 28.07.2020 року повернулась до Суворовського районного суду м. Одеси та було призначено судове засідання на 07.10.2020 року.

Відповідно до довідки про доставку смс, ОСОБА_1 отримав смс повідомлення із запрошенням на судове засідання, яке було призначено на 07.10.2020 року.

У судове засідання призначена на 07.10.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Після закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду, у призначеному на 03.11.2020 р. судовому засіданні була оголошена перерва у зв`язку з неявкою в судове засідання позивача ОСОБА_1 та надходженням від нього заяви про відкладання розгляду справи.

У заяві про відкладення розгляду справи від 30.10.2020 року ОСОБА_1 посилається на те, що позивачу була зроблена цифрова флюорографія, якою встановлено ліву негомогенну доліву пневмонію.

Відповідно до довідки про доставку смс, ОСОБА_1 отримав смс повідомлення із запрошенням на судове засідання, яке було призначено на 03.11.2020 року.

Крім того, позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи на 03.11.2020 р. про що свідчить рекомендоване повідомлення лист № 6500706497271 (Т. 2, а. с. 17).

Про наступну дату призначення судового розгляду справи - 09.12.2020 р. позивач був повідомлений судовою повісткою, що підтверджується рекомендованим повідомлення №6500706494353, але у судове засідання не з`явився (Т. 2, а. с. 30).

Від ОСОБА_1 повторно до суду надійшло електронною поштою клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з його станом здоров`я та його перебуванням на самоізоляції. До клопотання про відкладання розгляду справи ОСОБА_1 не додано жодного документа поважності неявки до суду 09.12.2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судова колегія враховує, що постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року у справі № 211 з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року по 31 липня 2020 року (в редакції на момент ухвалення рішення) на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів № 343 відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.

Постановою Кабінету Міністрів № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22 травня 2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25 травня 2020 року перевезення пасажирів метрополітенами.

Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

В той же час судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 Цивільного процесуального кодексу одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Позивач ОСОБА_1 , будучи ініціатором судового провадження, починаючи з вересня 2017 р. не з`явився у жодне судове засідання. Провадження у справі постійно відкладалось за наявними клопотаннями позивача та/або його представників, яких постійно змінював позивач.

Неявка позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Отже,оскільки поважністьпричин неявкипредставника позивачасудом апеляційноїінстанції невстановлена,крім тогопри повторнійнеявці поважністьпричин неявкине маєправового значення, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

3.5Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормиправа,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

3.6 Підстави, порядок та строк касаційного оскарження

Підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України, зазначені у частині другій цієї статті.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390, ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 09 грудня 2020 року про залишення позову без розгляду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 23 квітня 2021 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: О. В. Князюк

О. М. Таварткіладзе