Справа№592/2059/21

Провадження №2/592/989/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Подпрятова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитного договору частково недійсним,

У С Т А Н О В И В:

22.02.2021 року позивач звернувся до суду і свої вимоги мотивує тим, що 23.06.2016 року між ним та ПАТ Банк «ТРАСТ» було укладено кредитний договір у простій письмовій формі у виді Заяви- опитувальника на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної карти № НОМЕР_1 . У відповідності до умов кредитного договору споживчий кредит встановлений в сумі 20 000.00 грн. З часу укладення кредитного договору, ним для погашення заборгованості по кредитному було сплачено один чи два платежі в 2016 році, поки ПАТ БАНК «ТРАСТ» не перейшов в стадію банкрутства та було закрито усі відділення банку, тому позивач не знав куди сплачувати заборгованість за кредитом та перестав здійснювати платежі взагалі. У середині лютого 2021 року позивач виявив, що його банківські карти усі заблоковані. У відділенні ПАТ КБ «Приватбанк» повідомили, що його рахунки заблоковані, згідно постанови приватного виконавця. Відповідно до реєстру боржників була виявлена інформація про виконавче провадження ВП №62778657, що відкрито постановою приватного виконавця Клименко Р.В. Згідно інформації про особу, що видала виконавчий документ зазначено: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович. Проте позивач не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, про існування виконавчого напису усвідомлений не був. 08.02.2021 року приватний виконавець Клименко Р.В. надіслав відповідь, згідно котрої надано запитувані документи, а саме: копія постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.08.2020 року ВП №62778657, копію виконавчого напису від 23.07.2020 року, що зареєстровано в реєстрі за №14529. Ознайомившись з виконавчим написом, вбачається, що запропоновано звернення стягнення з громадянина ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №R071.0081438 від 23.06.2016 року на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», що є кредитором, згідно договору відступлення прав вимоги за кредитним договором БТ-ПВ-01 від 04.06.2019 року з ПАТ Банк «ТРАСТ». Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є незаконним і необгрунтованим, таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки нотаріус не мав право посвідчувати зазначений виконавчий напис. Крім того, виконавчий напис містить в собі посилання на прострочену заборгованість за комісією в сумі 3142.20 грн. Враховуючи термін «комісія», яку відповідач нарахував позивачу не зрозуміло за надання яких послуг, вважає, що вона не може бути врахована в сумі заборгованості, її нарахування є незаконним, а сам кредитний договір в частині зазначення пунктів щодо обрахунку комісії підлягає визнанню недійсним. Але, отримавши відповідь приватного виконавця, де містилась копія виконавчого напису, було з`ясовано, що відповідач незаконно нарахував зазначену комісію. Тому позивач просить суд визнати виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі за №14529 від 23.07.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича таким, що не підлягає виконанню, а також визнати недійсним, з моменту укладення договору, умову пункту кредитного договору від 23.06.2016 року №R071.0081438, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ БАНК «ТРАСТ» в частині визначення у графіку щомісячних платежів за кредитним договором щомісячну комісію за обслуговування кредитного ліміту в розмірі 2,5 %.

Представник позивача Кондратенко М.М. у письмовій заяві позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити, справу розглядати у його відсутність.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» повідомлялось про час та місце розгляду справи, однак до суду представник не з`явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову не надав.

Треті особиа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Р.В. про день та час розгляду справи повідомлені, проте в судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Ухвалою суду від 22.02.2021 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

22.02.2021 року ухвалою суду вжиті заходи щодо забезпечення позову, а саме зупинено виконавче провадження ВП №62778657, що перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименко Р.В. щодо стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 28162,34 грн на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС» на підставі виконавчого документа виконавчого напису, що зареєстрований в реєстрі за №14529 від 23.07.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Горай О.С., до вирішення справи по суті.

Суд дослідивши наявні докази по справі, дійшов наступних висновків.

Так, 23.06.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ Банк «ТРАСТ» було укладено кредитний договір у простій письмовій формі у виді Заяви- опитувальника на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної карти № НОМЕР_1 .

У відповідності до умов кредитного договору споживчий кредит встановлений в сумі 20000.00 грн., клієнт отримує строком на 365 днів в розмірі всієї суми кредиту. Дата щомісячного платежу до 15 числа місяця наступного за звітним. Сума щомісячного платежу 1100,25 грн. Процентна ставка 48%. Щомісячна комісія за обслуговування Кредитного ліміту 2,5 %. Орієнтовна реальна процентна ставка % річних 105.45%. Абсолютне значення подорожчання кредиту грн. / 365 днів 12226,25.

Для погашення заборгованості по кредитному ОСОБА_1 було сплачено платежі в 2016 році, поки ПАТ БАНК «ТРАСТ» не перейшов в стадію банкрутства і позивач перестав здійснювати платежі взагалі.

У середині лютого 2021 року позивач виявив, що його банківські карти усі заблоковані у зв`язку з постановою приватного виконавця.

Так, на підставі виконавчого напису від 23.07.2020 року, зареєстровано в реєстрі за №14529, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., відкрито виконавче провадження від 11.08.2020 року ВП №62778657 постановою приватного виконавця Клименко Р.В.

Однак позивач не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження, про існування виконавчого напису усвідомлений не був.

З виконавчого напису від 23.07.2020 року вбачається, що звернення стягнення з громадянина ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №R071.0081438 від 23.06.2016 року на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», що є кредитором здійснюється згідно договору відступлення прав вимоги за кредитним договором БТ-ПВ-01 від 04.06.2019 року з ПАТ Банк «ТРАСТ». Стягнення заборгованості проводиться за період з 04.06.2019 року по 07.03.2020 року. Сума заборгованості складає 27 662,34 грн, в тому числі: прострочена заборгованості за сумою кредиту - 19 387,32 грн; прострочена заборгованість за комісією - 3142,20 грн; прострочена заборгованість за процентами - 4832,82 грн; строкова заборгованість за штрафами і ненями - 300,00 грн; за вчинення напису нотаріусом стягнуто плати 500,00 грн, що підлягає стягненню з Боржника. Загальна сума, яка підлягає стягненню зазначена в розмірі 28 162,34 грн.

Також виконавчий напис містить в собі посилання на прострочену заборгованість за комісією в сумі 3142.20 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі №6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі №6-141цс14.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредите давець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою га шостоюстатті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. ІЗолевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до положень абзацу 2 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин. кредигодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Крім того, за змістом статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними.

З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15- рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем. та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168. у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії. які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії. які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Зазначена вище правова аргументація викладена в Постанові ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.12.2018р. по справі N 695/3474/17; провадження N 61-21827св18. Аналогічний висновок також міститься й в Постанові Судової палати у цивільних справах ВСУ від 16.11.2016р. у справі №6-1746цс16.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з`ясування фактичних обставин, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (м.Київ, вул.Січових Стрільців, 37/41, код ЄДРПОУ 39508708), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича (м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35) приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клименко Роман Васильович (м.Київ, вул.Ю.Поправки, 6, оф.31) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, визнання кредитного договору частково недійсним - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, що зареєстровано в реєстрі за №14529 від 23.07.2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, таким, що не підлягає виконанню.

Визнати недійсним, з моменту укладення договору, умову пункту кредитного договору від 23.06.2016 року №R071.0081438, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ БАНК «ТРАСТ», в частині визначення у графіку щомісячних платежів за кредитним договором щомісячну комісію за обслуговування кредитного ліміту в розмірі 2,5 %.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумської апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова