ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/153/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 6

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, 46002, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1

про стягнення заборгованості в сумі 580 853,63 грн, з яких: 578 959,91 грн - основна заборгованість, 1 262,48 грн - пеня, 631,24 грн - 3% річних

за участі представників від:

позивача: не прибув;

відповідача: Гаврішко Х.Я., довіреність № 14/778 від 16.04.2021.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 580 853,63 грн.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов договору про закупівлю електричної енергії № ЗАК-Е/2020/032/169 від 25.05.2020 в частині розрахунків із позивачем, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 580 853,63 грн, з яких: 578 959,91 грн - основна заборгованість, 1 262,48 грн - пеня, 631,24 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25 березня 2021 року позовну заяву № 489 від 03.03.2021 (вх. № 180 від 22.03.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 921/153/21 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19 квітня 2021 року 10:00 год.

14.04.2021 до Господарського суду Тернопільської області відповідачем подано відзив на позовну заяву № 14/689 від 07.04.2021 (вх. № 3214 від 14.04.2021), відповідно до якого Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль зазначає про те, що він є бюджетною установою та фінансується Міністерством оборони України і як тільки від забезпечуючого органа надійдуть кошти, КЕВ м. Тернопіль суму основної заборгованості перерахує на рахунок позивача.

Окрім того, згідно відзиву на позовну заяву, відповідач в повному обсязі заперечує щодо нарахування пені на суму 1262,48 грн та 3% річних в сумі 631,24 грн, вважає дане нарахування безпідставним, оскільки відповідно до пп. 4 п. 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Також, ухвалою суду від 15.04.2021 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" - адвоката Михайлової Наталі Михайлівни про проведення судового засідання 19.04.2021 у справі №921/153/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено проведення судового засідання 19.04.2021 о 10:00 год у справі №921/153/21 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" (https://easycon.com.ua/).

В судовому засіданні 19.04.2021, суд визнав за можливе, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оголосити перерву в судовому засіданні згідно ст. 216 ГПК України, в межах строків, передбачених ст. 248 ГПК України без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України у протоколі судового засідання до 26 квітня 2021 року, про що присутні представники сторін повідомлені в судовому засіданні, в тому числі представник відповідача - під розписку.

20.04.2021 від позивача на адресу суду надійшла відповідь № 683 від 15.04.2021 (вх. 3389 від 20.04.2021) на відзив, у якій ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" спростовує аргументи наведені у відзиві на позов.

Окрім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" - адвокат Михайлова Наталя Михайлівна (довіреність №11/270 від 21.04.2021) звернувся 22.04.2021 (згідно з накладної на поштове відправлення №0101044845386) до господарського суду із клопотанням № вих./764 від 22.04.2021 (вх.№3554 від 26.04.2021) про її участь у судовому засіданні 26.04.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку easycon.

Ухвалою суду від 26.04.2021, зважаючи на порушення представником позивача строку, визначено ч. 2 ст. 197 ГПК України (не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання) на звернення до суду із таким клопотанням, судом в задоволенні клопотання № вих./764 від 22.04.2021 (вх.№3554 від 26.04.2021) про проведення судового засідання 26.04.2021 у справі №921/153/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення відмовлено.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 26.04.2021 не забезпечив.

У судове засіданні 26.04.2021 прибув представник відповідача. В частині позовних вимог про нарахування пені на суму 1262,48 грн та 3% річних в сумі 631,24 грн заперечив у повному обсязі.

У судовому засіданні 26.04.2021 справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, судом встановлено наступне.

25.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (далі - Постачальник або Позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Тернопіль (далі - Споживач або Боржник) було укладено Договір про закупівлю електричної енергії № ЗАК-Е/2020/032/16.

Умовами зазначеного Договору передбачено, що Постачальник за цим договором продає електричну енергію ДК 021:2015 - 09310000-5 "Електрична енергія" споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до умов п. 13.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення підписів печатками та діє до 31 грудня 2020 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Згідно умов п. 5.1 договору ціна договору становить 3 990 662,00 грн, в т.ч. ПДВ 665 110,33 грн. Дана ціна передбачає максимальну величину коштів, які споживач сплатить постачальнику за електроенергію за цим договором відповідно до проведеної процедури закупівлі електроенергії.

23.12.2020 року між ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Тернопіль було укладено додаткову угоду № 8 до договору про закупівлю електричної енергії № 3AK-E/2020/032/169 від 25.05.2020, відповідно до умов п. 1 якої сторони погодили, що у зв`язку з необхідністю проведення процедури закупівлі на початку наступного року відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони дійшли згоди продовжити дію Договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в Договорі.

Згідно умов Додаткової угоди № 8 до Договору про закупівлю електричної енергії сторони погодили та виклали п. 3.1 договору в новій редакції "3.1 Постачання електричної енергії споживачу здійснюється з червня 2020 року по грудень 2020 року, а протягом січня 2021 року - в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в Договорі, на об`єкти споживача, зазначені в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору".

Так, на виконання умов Договору ЗАК-E/2020/032/169 року Позивач поставив, а Відповідач прийняв електричну енергію в грудні 2020 року та січні 2021 року на загальну суму 1 702 790,61 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі №00000035827 від 17.12.2020; №0000037928 від 31.12.2020; №00000001729 від 31.01.2021 (копії долучені до матеріалів справи), які були оформлені належним чином та підписані з обох сторін. Вартість електричної енергії в зазначених періодах затверджена Додатковою угодою №7 від 07.12.2020 року до Договору ЗАК-E/2020/032/169 від 25.05.2020 року та Додатковою угодою №9 від 22.01.2021 року до Договору ЗАК-E/2020/032/169 від 25.05.2020 року (копії знаходяться в матеріалах справи).

Частиною 1 пункту 6.2. Договору передбачено, що Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції, яку обрав Споживач, що є Додатком 2 до Договору, Споживач повинен був здійснити оплату за використану електричну енергію в грудні 2020 року до 20 січня 2021 року включно, в січні 2021 року - до 20 лютого 2021 року включно, однак, на час звернення до суду Споживач здійснив розрахунок не в повному розмірі.

Відповідно до Акта звірки взаєморозрахунків за договором № ЗАК-E/2020/032/169 від 25.05.2020 року за період 01.12.2020 - 22.02.2021 заборгованість Квартирно- експлуатаційного відділу м. Тернопіль перед ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" становить 578 959, 91 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача, станом на 02.03.2021 року розмір основної заборгованості Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль перед ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" становить 578 959, 91 грн.

В свою чергу, КЕВ м.Тернопіль свої зобов`язання з оплати спожитої електроенергії не виконав у строк, визначений у п.6.2 договору та п. 2 Комерційної пропозиції, у зв`язку з чим станом на 02.03.2021 допустив заборгованість на суму 578 959, 91 грн. Дана обставина, не заперечується і самим відповідачем.

Оскільки в добровільному порядку сума боргу відповідачем не погашена, ТОВ "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" звернулося з даним позовом до суду.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, з урахуванням інтересів споживачів регулюються спеціальним Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються різні види договорів, зокрема, про надання послуг з розподілу, про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, про купівлю-продаж електричної енергії (двосторонній договір).

Відповідно до п.1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.1.7 Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує на укладення між сторонами договору про закупівлю електричної енергії. Матеріалами справи підтверджено укладення між сторонами даного договору про закупівлю електричної енергії. Споживачем також підписано відповідну Заяву-приєднання, що є додатком №1 договору, а також сторонами погоджено договірні обсяги помісячного споживання електроенергії, порядок оплати за електроенергію.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про закупівлю електричної енергії як товарної продукції споживачу, який є публічним договором приєднання (п.1.1 договорів).

Згідно зі ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п.3 ч.1 ст.57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп. 5.5.5 Правил).

Згідно з п.4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п 4.8).

У пункті 4.21 Правил встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Враховуючи умови п.6.2 договору та п. 2 Комерційної пропозиції, строк оплати відповідачем спожитої електроенергії є таким, що настав.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

В силу приписів ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.1, 2 Господарського процесуального кодексу України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов`язків.

Доказів оплати вартості спожитої електроенергії, або доказів, які б спростовували обсяг спожитої відповідачем електроенергії, суду не подано.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а в силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 578 958, 91 грн вартості спожитої електроенергії є правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а також не заперечені відповідачем, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 578 958, 91 грн боргу.

Щодо доводів відповідача про неможливість виконання взятих на себе договірних грошових зобов`язань у визначений строк та обсязі у зв`язку з відсутністю фінансування із Державного бюджету України, суд зазначає таке.

Європейський суд з прав людини у пункті 48 рішення від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18.

Відтак, доводи відповідача щодо неможливості виконати грошове зобов`язання по оплаті за спожиту електроенергію через недостатність бюджетних асигнувань, котрі наведені у відзиві, суперечать позиції Європейського Суду з прав людини та вищенаведеній судовій практиці.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 262, 48 грн суми пені, яка нарахована позивачем за подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 21.01.2021 по 02.03.2021.

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 5.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено наступне: якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

При цьому, суд звертає увагу на те, що розмір пені законодавством обмежений. Так, згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник коштів сплачує на користь отримувача таких коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, установленому за угодою сторін (тобто в договорі). При цьому пеня обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в певний період (період прострочення).

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін).

Умовами п. 5.9 Договору передбачено, що у разі порушення споживачем строки оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається за цим договором, та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до цього договору.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.

Отже, враховуючи зазначені вище положення закону, суд, перевіривши з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" представлений позивачем розрахунок встановив, що пеня за період з 21.01.2021 по 02.03.2021 складає 2 502,76 грн, тобто, є більшою ніж зазначено у позовній заяві 1 262, 48 грн.

Однак, зважаючи на те, що заяв/клопотань про вихід за межі позовних вимог від позивача до суду не надходило, а тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 262, 48 грн пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 631, 24 грн суми 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" представлений розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період та визначено, що сума 3 % річних позивачем визначена вірно, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 631, 24 грн 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача з приводу незаконного нарахування позивачем пені та 3% річних так як існує заборона щодо нарахування неустойки (штрафів, пені) в період дії карантину, з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України №530-IX від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №533-ІХ, до 1 липня 2020 року зупинені дії пункту 10 частини другої та пункту 2 частини четвертої статті 7 та частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", якою передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Так, відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються, зокрема, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 та іншими нормативно-правовими актами.

У статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення.

У пункті 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення застосовуються такі визначені терміни, зокрема:

централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;

централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Тобто, зазначеними нормами визначена обов`язкова ознака споживача комунальних послуг, а саме: споживачем комунальних послуг може буди фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна відповідне обладнання приміщення якої приєднане, або має технічні можливості для приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем, або юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Водночас, відповідно до ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Враховуючи викладене, а також умови укладеного між сторонами договору, суд доходить висновку про те, що правовідносини у даній справі виникли в межах господарських правовідносин між сторонами відповідно до договору в сфері ринку електричної енергії, що регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії тощо.

При цьому, виходячи з умов укладеного між сторонами договору, відповідач не є споживачем комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги", що в свою чергу виключає можливість застосування до правовідносин між сторонами вищевказаних положень закону про заборону нарахування штрафних санкцій в період дії карантину.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Тернопіль (вул.Галицька, 1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 08464162) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 6, ідентифікаційний код 36716332) основну заборгованість у розмірі 578 959 (п`ятсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 91 коп.; 1 262 (одну тисячу двісті шістдесят дві) грн 48 коп. пені; 631 (шістсот тридцять одну) грн 24 коп. 3% річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 712 (вісім тисяч сімсот дванадцять) грн 80 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", 01010, м. Київ, вул. І. Мазепи, 6

- Квартирно-експлуатаційному відділу м. Тернопіль, 46002, м. Тернопіль, вул. Галицька, 1.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено та підписано 27.04.2021.

Суддя Н.В. Охотницька