ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 рокуСправа № 912/4206/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/4206/20

за позовом Виконувача обов`язків прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України, вул. Шевченка, 3, м. Кропивницький, 25006, в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України, пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький, пров. Училищний, 8, м. Кропивницький, 25006

до відповідача Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство", вул. Лісгоспна, буд. 4, село Оникієве, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26244

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Представники:

від прокуратури - Кльопов А.І. прокурор;

від позивача (Міністерства оборони України) - Вологжаніна О.Д., довіреність № 22 від 05.01.2021, витяг з наказу №52 від 19.02.2020, режим відеоконференції;

від позивача (Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький) - Полонець О.А., довіреність № 22 від 05.01.2021;

від відповідача - Іванова І.А., адвокат, ордер серії ВА №1011605 від 17.02.2021, договір про надання правничої допомоги від 16.02.2021, посвідчення адвоката № 210 видане 24.10.11;

В засідання суду присутній слухач ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ УМВС України в Кіровоградській області 01.02.2000

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Виконувача обов`язків військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - МО України) та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький (далі - КЕВ м. Кропивницький) до Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" (далі - ДП "Оникіївський лісгосп", відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 3 га, кадастровий номер 3520881600:52:000:1873, згідно висновку експерта від 23.03.2020 №595/598/19-27 за результатами проведення земельно-технічної експертизи, складеного Кропивницький відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції, шляхом її повернення законному користувачу - МО України в особі КЕВ м. Кропивницький, з покладенням на відповідача судового збору.

Ухвалою від 31.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/4206/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.01.2021. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

В підготовчих засіданнях 26.01.2021, 04.02.2021, 17.02.2021 оголошувались перерви у справі №912/4206/20, про що постановлено відповідні ухвали.

17.02.2021 до суду від КЕВ м. Кропивницький надійшло клопотання від 17.02.2021 № 404 про долучення до матеріалів справи доказів, в т.ч. листа №02-07-01/291 від 12.07.2019 "Про утримання від погодження технічної документації".

26.02.2021 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення від 24.02.2021, де викладено заперечення позовних вимог з наступних підстав. Вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою заявлені передчасно, так як МО України в особі КЕВ м. Кіровограда не є законним володільцем такої земельної ділянки. Спірна земельна ділянка знаходиться в межах лісового масиву і в натурі не визначена, тобто її кордони не окреслені відповідними знаками. Відповідачем не проводиться жодних лісогосподарських робіт на такій місцевості, а також не розташовано ні постійних, ні тимчасових будівель або споруд, що свідчить про не вчинення відповідачем перешкод у користуванні такою земельною ділянкою.

В підготовчому засіданні 01.03.2021 оголошено перерву до 16.03.2021 о 16:00 год.

Ухвалою від 01.03.2021 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/4206/20 на тридцять днів.

В засіданні суду 16.03.2021 представником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький подано клопотання від 16.03.2021 № 578 про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою від 16.03.2021 судом постановлено відмовити в задоволенні клопотання виконувача обов`язків військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України від 12.03.21 № 5-4-261вих.21 про відкладення підготовчого засідання; долучити до матеріалів справи докази, подані з клопотаннями позивача від 17.02.21 та від 16.03.21; закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021 о 14:00 год., визначити резервну дату - 09.04.2021 о 09:00 год.

23.03.2021 судом розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 23.03.2021 оголошено перерву на 09.04.2021 о 09:00 год.

В судовому засіданні 09.04.2021 оголошено перерву до 19.04.2021 о 14:00 год.

19.04.2021 в судовому засіданні прокурором та позивачами підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позовні вимога заперечив.

Судом встановлено, що згідно наказу Офісу Генерального Прокурора від 17.02.2021 № 3Ш, виключено в структурах і штатних розписах спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур) такі спеціалізовані прокуратури у військовій та оборонній сфері (на правах місцевих прокуратур), зокрема, у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласних прокуратур) військову прокуратуру Кіровоградського гарнізону та встановлено в структурах і штатних розписах, зокрема, у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах обласних прокуратур) - Кропивницьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері.

Згідно ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

З підстав викладеного, суд залучає до участі у справі правонаступника військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України - Кропивницьку спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Південного регіону України.

В судовому засіданні 19.04.2021 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та позивачів, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- також у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленні пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їx захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у cпpaві № 1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулось чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їx захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функцій у спірних правовідносинах.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організації чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у cпpaві "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач i відповідач, яким надаються piвні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, як прямо передбачені законом.

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Статтею 3 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оборону України" Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань. Здійснює управління переданим Міністерству оборони України військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Як центральний орган виконавчої влади Міністерство оборони України є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктами 23, 28 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого Наказом Міністра оборони України №483 від 22.12.1997, встановлено, що відповідальність за цільове використання земель, наданих для потреб Збройних Сил України, та відомчий контроль за їх використанням і охороною покладається, зокрема, на безпосереднього землекористувача і органи квартирно-експлуатаційної служби.

У спірних правовідносинах відповідні функції покладені на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Кропивницький (безпосередній землекористувач).

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Земельні ділянки, які належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони" (ст. 20 ЗК України).

Статтею 101 Лісового кодексу України, визначено, що ліси, розташовані на землях оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону.

Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Прокурором у позові зазначено, що незаконне використання іншими особами земель оборони порушує майнові інтереси держави у сфері земельних відносин, впливаючи при цьому на рівень матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України, внаслідок чого порушуються інтереси держави щодо забезпечення національної безпеки українського суспільства та завдається шкода економічним інтересам держави.

В порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором повідомлено суб`єкт владних повноважень - Міністерство оборони України про порушення вимог чинного законодавства під час використання земель оборони на території Грузківської сільської ради та про необхідність представництва військовою прокуратурою інтересів держави в особі МО України та КЕВ м. Кропивницький у формі звернення до суду з позовом (а.с. 52, 63, 64).

Разом з тим, МО України про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявило, водночас не спростувало й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства.

З огляду на викладене та враховуючи, що незаконне використання іншими особами земель оборони, завдає шкоди майновим правам держави в особі МО України, прокурором оцінено дії МО України як бездіяльність та подано даний позов до суду.

Позовні вимоги прокурором обґрунтовано наступними обставинами.

Відповідно до державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії Б № 011692, виданого виконавчим комітетом Кіровоградської районної ради народних депутатів від 01.01.1988 року, у постійному користуванні КЕВ м. Кропивницький для службового користування перебуває земельна ділянка загальною площею 3 га, кадастровий номер 3520881600:52:000:1873, в межах території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області.

Відтак, згідно зі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.ст. 1, 2 Закону України "Про використання земель оборони", вищевказані землі відносяться за формою власності - до державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебувають на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17.10.2017 №514-р надано згоду КЕВ м. Кропивницький на відновлення меж указаної земельної ділянки площею 3 га для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України.

У ході виготовлення на виконання вказаного розпорядження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлено, що земельна ділянка, надана у постійне користування КЕВ м. Кропивницький, усупереч вимог діючого земельного та лісового законодавства, використовується Державним підприємством "Оникіївське лісове господарство", що і стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Статтею 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ст. 79 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 55, 56 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Статтею 57 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Згідно ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Правові засади і порядок використання земель оборони визначається Законом України "Про використання земель оборони".

Згідно ст. 1 вказаного Закону, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" визначено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 101 Лісового кодексу України ліси, розташовані на землях оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до закону. Охорона, захист, використання та відтворення лісів на землях оборони проводяться спеціалізованими лісогосподарськими підрозділами з урахуванням режиму цих територій в порядку, встановленому Законом України "Про використання земель оборони", цим Кодексом та іншими актами законодавства.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 22 Лісового кодексу України, підставами припинення права постійного користування лісами є припинення права користування земельною лісовою ділянкою у випадках і порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 10 Закону України "Про оборону України", МО України, зокрема, здійснює управління переданим йому військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Згідно із Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.

Положенням про порядок ведення лісового господарства у лісах, що знаходяться на землях, наданих для потреб оборони, затвердженого наказом Міністра оборони України №22 від 21.01.1997, унормовано, що право вести лісове господарство у лісах на землях оборони та використовувати лісові ресурси мають постійні лісокористувачі МО України.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони", військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про землеустрій" встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Згідно п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, що до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

З матеріалів справи вбачається, що експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у Висновку за результатами проведення земельно-технічної експертизи №597/598/19-27 від 23.03.2020 встановлено, що земельна ділянка площею 3,0 га з кадастровим номером 3520881600:52:000:1873, яка згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 01.01.1988 серія Б№011692 надана КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України, фактично в повному обсязі (3,0 га) перебуває в користуванні ДП "Оникіївський лісгосп". Дослідивши правовстановлюючу та технічну документацію на земельну ділянку площею 3,00 га, яка надана в користування КЕВ м. Кропивницький для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території Грузьківської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області, та планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (копію з планшету №7 Ониківського лісництва), експертом зазначено, що можливо зробити висновок, що має місце накладення між земельними ділянками, які належать ДП "Оникіївський лісгосп" та КЕВ м. Кропивницький.

У листі №02-07-01/291 від 12.07.2018 ДП "Оникіївське лісове господарство" зазначено, що до складу земель, що надаються на постійне користування останнього включена земельна лісова ділянка (землі лісогосподарського призначення) площею 3,0 га, на якій розташований ліс віком 51 рік. Земельна ділянка загальною площею 3,0 га, що розташована на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району, за погодженням меж якої звернувся КЕВ м. Кропивницький, на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування віднесена до земель лісового фонду (землі лісогосподарського призначення, категорія - байрачні ліси) та відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України перебуває в постійному користуванні ДП "Оникіївський лісгосп" (квартал-64, виділ-1, Оникіївське лісництво).

З підстав викладеного ДП "Оникіївський лісгосп" відмовило КЕВ м. Кропивницький у погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 3,0 га, за межами населеного пункту Грузьківської сільської ради, Кіровоградського району.

Отже, земельна ділянка, надана у постійне користування КЕВ м. Кропивницький для службового користування в межах території Грузьківської сільської ради, площа якої згідно з висновком земельно-технічної експертизи складає 3,0 га, кадастровий номер 3520881600:52:000:1873, фактично перебуває в користуванні ДП "Оникіївський лісгосп".

Доказів вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3520881600:52:000:1873 з користування Міністерства Оборони України матеріали справи не містять.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом "в" ч. 1 ст. 95 ЗК України встановлено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі. Частина 2 даної статті вказує на те, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Отже, зайняття земельної ділянки віднесеної до земель оборони з розташованими на ній лісами з порушенням ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки. Власник такої земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та /вимагати повернути таку ділянку.

Зазначену позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14, від 10.06.2020 у справі №366/3242/17 та Вищого господарського суду України від 12.04.2017 у справі № 903/709/16.

Право постійного користування КЕВ м. Кропивницький спірною земельною ділянкою підтверджується Державним актом на право користування землею серії Б №011692, виданим виконавчим комітетом Кіровоградської районної ради народних депутатів від 01.01.1988, а також планово-картографічними матеріалами, що містяться в матеріалах справи.

Доказів визнання такого права ДП "Оникіївський лісгосп" та відповідно, погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) КЕВ м. Кропивницький, суду не подано.

Як вбачається зі ст. 149 ЗК України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для зобов`язання ДП "Оникіївський лісгосп" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 3 га, кадастровий номер 3520881600:52:000:1873, шляхом її повернення МО України в особі КЕВ м. Кропивницький.

З підстав викладеного, позовні вимоги в.о. прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України у даній справі підлягають задоволенню.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Державне підприємство "Оникіївське лісове господарство" (вул. Лісгоспна, буд. 4, село Оникієве, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26244, і.к. 00992208) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 3 га, кадастровий номер 3520881600:52:000:1873, шляхом її повернення Міністерству оборони України (пр. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, і.к. 00034022) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Кропивницький (пров. Училищний, 8, м. Кропивницький, 25006, і.к. 08541051).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Оникіївське лісове господарство" (вул. Лісгоспна, буд. 4, село Оникієве, Маловисківський район, Кіровоградська область, 26244, і.к. 00992208) на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012, і.к. 38296363) 2102,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати виконувачу обов`язків прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону України на електронну пошту pru.kir@vppdr.gp.gov.ua, Міністерству оборони України на електронну пошту admou@mil.gov.ua, Квартирно-експлуатаційному відділу міста Кропивницький на електронну пошту kev_kirovogradkev@ukr.net, Державному підприємству "Оникіївське лісове господарство" на електронну пошту onless@ukr.net.

Повне рішення складено 27.04.2021.

Суддя В.Г. Кабакова