ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/2999/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просат»

про стягнення 21.245,28 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

25.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Просат» про стягнення 21.245,28 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного між сторонами договору № 3368/405м-13 від 01.08.2013, позивачем у період з 01.11.2020 по 31.12.2020 було належним чином виконано передбачені договором роботи, у зв`язку з чим останнім оформлено та направлено на адресу відповідача акти виконаних робіт разом з рахунками на загальну суму 21.245,28 грн. У зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено суму наданих останньому послуг, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 21.245,28 грн боргу.

У поданій позивачем до суду позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/2999/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.03.2021 було 05.03.2021 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0105477095018 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 89-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.02.2021 та станом на 22.04.2021 є місцезнаходженням відповідача.

Проте, конверт разом з ухвалою від 04.03.2021 (номер відправлення 0105477095018) було повернуто до суду поштовим відділенням зв`язку без вручення адресату з довідкою форми Ф-20 від 10.03.2021 з позначкою «виїхали».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що інформація стосовно розгляду судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

До того ж, необхідно зауважити, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

23.03.2021 позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 32.224,32 грн боргу за виконані роботи у період з 01.11.2020 по 31.01.2021.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.

02.04.2021 позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 43.440,96 грн боргу за виконані роботи у період з 01.11.2020 по 28.02.2021.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 04.03.2021 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Просат» (далі - замовник, відповідач) та Державним підприємством «Український державний центр радіочастот» (далі - виконавець, позивач) укладено договір № 3368/40м-13 на виконання робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків щодо ЕМС РЕЗ, оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ та проведення робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад робіт РЕЗ замовника (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з розглядом заявочних документів, присвоєнням радіочастот, підготовкою висновків. оформленням дозволів на експлуатацію РЕЗ замовника.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору виконані позивачем у період з 01.11.2020 по 28.02.2021 у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед в розмірі 43.440,96 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 6.1 договору він укладений на період в 1 (один) календарний рік, набирає чинності з 01.08.2013.

Цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2 договору).

Сторонами доказів виявлення однією із сторін про не бажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже договір є продовженим.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язується протягом всього терміну дії цього договору - розглянути в установленому порядку заяви замовника про видачу висновків щодо ЕМС РЕЗ та дозволів та їх експлуатацію на підставі проведення актів ПТК РЕЗ замовника, для чого:

- згідно з чинним законодавством України розглянути заяву замовника про видачу висновку щодо ЕМС РЕЗ замовника;

- провести підбір радіочастот;

- провести розрахунок ЕМС РЕЗ замовника;

- провести погодження та міжнародну координацію (у разі необхідності);

- підготувати висновок щодо ЕМС РЕЗ замовника та надати його замовнику;

- у випадку негативного результату надати замовнику обґрунтовану відмову у видачі висновку щодо ЕМС РЕЗ;

- провести робота з первинного технічного контролю (ПТК) РЕЗ замовника;

- на підставі результату робіт з ПТК надати дозвіл на експлуатацію РЕЗ замовника або обґрунтовану відмову щодо видачі дозволу на експлуатацію;

- проводити роботи з продовження терміну дії (переоформлення дозволів) дозволів на експлуатацію РЕЗ;

- у випадках негативного результату проведеної роботи заявочні документи замовнику не повертаються .

Відповідно до п. 2.2 договору здійснювати роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах частот, що використовує замовник, з метою забезпечення ЕМС РЕЗ замовника з РЕЗ інших користувачів;

- інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини і вживати передбачені законодавством України заходи з метою усунення їх дії;

- виявляти у присвоєній замовнику смузі частот джерела радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених нормативно-правовими актами;

- за заявками замовн6ика виконувати роботи з виявлення та усунення дії джерел радіозавад, які впливають на роботу РЕЗ замов6ника;

Виконавець зобов`язується не надавати відомості про структуру мережі та РЕЗ замовника без його дозволу, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.4 договору вартість робіт (послуг), пов`язаних з розглядом заявочних документів, розрахунком ЕМС. присвоєнням радіочастот, призначенням позивних сигналів, міжнародною координацією (у разі необхідності), підготовкою висновків щодо ЕМС, оформленням дозволів, визначається на підставі чинних «Тарифів на роботи (послуги) ДП «Український державний центр радіочастот», пов`язаних з користування радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу».

Згідно з п. 3.8 договору виконання всіх робіт, які вказані в договорі, підтверджуються відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами, які виконавець надсилає замовнику після надання висновку щодо ЕМС та/або дозволу на експлуатацію.

У п. 3.11 договору також вказано, що виконання робіт підтверджується відповідним актом виконаних робіт підписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 3.12 договору виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Позивачем виставлено наступні рахунки про сплату робіт за договором:

№ 17113 від 27.11.2020 на суму 10.503,84 грн,

№ 18905 від 24.12.2020 на суму 10.741,44 грн,

№ 1284 від 27.01.2021 на суму 10.979,04 грн,

№ 2901 від 25.02.2021 на суму 11.216,64 грн.

Позивачем складено наступні акти про виконання робіт за договором на загальну суму 43.440,96 грн:

№ 20-17311 від 30.11.2020 на суму 10.503,84 грн,

№ 20-18905 від 31.12.2020 на суму 10.741,44 грн,

№ 21-1284 від 29.01.2021 на суму 10.979,04 грн,

№ 21-2901 від 26.02.2021 на суму 11.216,64 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається наступне

рахунок № 17113 від 27.11.2020 та акт № 20-17311 від 30.11.2020 на суму 10.503,84 грн надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 01.12.2020 та отримано останнім 22.12.2020;

рахунок № 18905 від 24.12.2020 та акт № 20-18905 від 31.12.2020 на суму 10.741,44 грн надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 12.01.2021, відправлення не вручено та повернуто 29.01.2021 за зворотною адресою;

рахунок № 1284 від 27.01.2021 та акт № 21-1284 від 29.01.2021 на суму 10.979,04 грн надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 03.02.2021, відправлення не вручено та повернуто 19.02.2021 за зворотною адресою;

рахунок № 2901 від 25.02.2021 та акт № 21-2901 від 26.02.2021 на суму 11.216,64 грн надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 03.03.2021, відправлення не вручено та повернуто 22.03.2021 за зворотною адресою.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов`язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв`язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

За відсутності документального підтвердження поважності причин неотримання кореспонденції, суд приходить до висновку, що відповідач ухиляється від її прийняття, а тому в силу ч. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України зазначені вище рахунки та акти є врученими відповідачу.

Оскільки відповідач зазначені вище акти не підписав та не повернув позивачу, а отже роботи за вказаними актами за договором вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

Пунктом 3.13. договору визначено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням EMC РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорений відповідачем, що складає 43.440,96 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних позивачем робіт в повному обсязі не подано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 43.440,96 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Просат» (03115, м. Київ, просп. Перемоги, 89-А, код ЄДРПОУ 33689783) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, просп. Перемоги, 151, код ЄДРПОУ 01181765) 43.440 (сорок три тисячі чотириста сорок) грн 96 коп. основного боргу, 2.270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова