ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

13.04.2021Справа № 910/13410/20Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13410/20

за позовом Дніпровської міської ради (код 26510514; 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Мед» (код 41886948; 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд. 15, кв. 3-А)

та Дніпропетровської обласної ради (код 23928934; 49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (код 40392181; 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75)

та Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (код 01984441; 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 13)

про визнання недійсним договору оренди та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

без участі представників через їх неявку

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дніпровської міської ради (далі - Рада) до товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Мед» (далі - Товариство) та Дніпропетровської обласної ради (далі - Обласна рада) про:

- визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 21.03.2019 №430-15/VII-2/72 (далі - Договір), укладеного Обласною радою та Товариством, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою Іриною Юріївною та зареєстрований в реєстрі за № 1751;

- скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №30838606, яким зареєстровано право користування (оренди) вбудованих нежитлових приміщень загальною площею 55,73 кв.м, що розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі терапевтичного корпусу (літера -5) за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська,13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяв шляхом подання суду: належних доказів надіслання відповідачам та третім особам копії позовної заяви та додатків до неї; належним чином засвідчених додатків до позовної заяви відповідно до Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 7.04.2003 №55; надати докази підтвердження повноважень Підлубного Е.С., як підписанта позовної заяви, на дату якою підписано позов, а саме 24.07.2020.

02.10.2020 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/13410/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (далі - Департамент) та Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради (далі - Лікарня); підготовче засідання призначено на 12.11.2020.

28.10.2020 Лікарня подала суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.

02.11.2020 Обласна рада подала суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на відсутність підстав для визнання Договору недійсним.

11.11.2020 Товариств подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило у задоволенні позову відмовити повністю.

12.11.2020 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю основного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2020 учасників процесу було повідомлено про призначення підготовчого засідання на 03.12.2020.

03.12.2020 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю основного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 учасників процесу було повідомлено про призначення підготовчого засідання на 20.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 учасників процесу було повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 17.02.2021.

12.02.2021 позивач подав суду заяву про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у задоволенні клопотання Ради було відмовлено.

За результатами судового засідання, яке відбулось 17.02.2021, суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні 04.03.2021.

04.03.2021 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю основного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 судовий розгляд справи було відкладено на 25.03.2021.

12.03.2021 Товариство подало суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача-1.

25.03.2021 позивач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю відповідальної особи бути присутнім на розгляді справи № 904/361/21 Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 учасників процесу було повідомлено про призначення судового розгляду справи по суті в судовому засіданні на 13.04.2021.

12.04.2021 Рада та Лікарня подали суду заяву та клопотання про розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи-2.

У судове засідання 13.04.2021 представники учасників процесу не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні 13.04.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.12.2018 Обласною радою було прийнято рішення № 430-15/VII «Про деякі оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» згідно із пунктом 72 додатка 2 якого вирішено передати в оренду Товариству нерухоме майно площею 55,73 кв. м, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13.

На виконання вказаного рішення 21.03.2019 Обласною радою (орендодавцем), Товариством (орендарем) та Лікарнею (балансоутримувачем) було укладено Договір, який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Любимовою І.Ю. 21.03.2019 за реєстровим № 1751, та внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до чинного законодавства України 22.03.2019 за № 30838606.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, б. 13, для провадження медичної діяльності з медичної практики.

Об`єктом оренди за Договором є вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 55,73 кв.м., що розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі терапевтичного корпусу (літера Д-5) за адресою: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, б. 13, яке знаходиться на балансі Лікарні (пункт 2.1 Договору).

Пунктом 11.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 21.03.2019 до 21.03.2044 включно.

Рішенням Обласної ради від 22.02.2019 № 461-16VII «Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» вирішено передати Лікарню, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, та закріплена за нею на праві оперативного управління майно до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

07.05.2019 на виконання вказаного рішення, відповідно до розпорядження голови Дніпропетровської обласної ради від 28.01.2016 № 10-Р «Про утворення комісії з питань приймання об`єктів до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області та передачі об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» (зі змінами), рішення Дніпровської міської ради від № 39/40 «Про ініціювання та надання згоди на передачу зі спільної власності у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра комунальних закладів, підприємств з майном та окремих об`єктів нерухомого майна» та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської ради від 13.04.2001 № 968 «Про створення комісії з питань прийняття об`єктів у комунальну власність територіальної громади міста» (зі змінами) було підписано акт приймання- передачі Комунального закладу «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» Дніпропетровської обласної ради.

На думку позивача, є підстави для визнання Договору недійсним, оскільки, прийнявши 22.02.2019 рішення про передачу майна (Лікарні) на користь Ради, Обласна рада не мала права приймати рішення про розпорядження у будь-якій формі об`єктом нерухомості на користь третіх осіб з тих підстав, що такі правочини порушують право позивача на вільне володіння та розпорядження своєю власністю.

У свою чергу, відповідач заперечили проти доводів позивача, посилаючись на те, що позивач набув права власності 07.05.2019, а спірний правочин було укладено 21.03.2019, тобто за наявності правових підстав.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід зазначити, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсними і настанням відповідних наслідків.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

В силу приписів частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частинами другою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Предметом доказування у будь-якій господарській справі є лише ті факти, які обґрунтовують заявлені вимоги або мають інше матеріально-правове значення для вирішення господарської справи по суті і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, позивачем заявлені вимоги про визнання Договору недійсним, а тому відповідно до предмету доказування у даній справі входять лише обставини дотримання сторонами вимог чинного законодавства на момент укладання спірного правочину.

Відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтями 2, 318 ЦК України територіальні громади є учасниками цивільних відносин та суб`єктами права власності.

У статті 1 Закону визначено, що право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої та другої статті 10 Закону органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські ради, що представляють відповідні територіальні громади, та обласні і районні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, органи місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства мають право розпоряджатися від імені територіальних громад - суб`єктів права власності, об`єктами комунальної власності.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено порядок передачі об`єктів зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст областей до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Однак, у статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно із частинами п`ятою та сьомою статті 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» передача оформляється актом приймання-передачі. Право власності на об`єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Частиною четвертою статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

У статті 4 вказаного вище Закону зазначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, у тому числі право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка міститься в матеріалах судової справи, державна реєстрація права власності за Радою на комплекс будівель та споруд, у тому числі й на будівлю терапевтичного корпусу, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, була здійснена 17.07.2019.

Таким чином, право комунальної власності на об`єкт оренди у територіальної громади м. Дніпра в особі позивача виникло саме 17.07.2019.

З огляду на викладене, Договір було укладено відповідачами та третьою особою-2 правомірно, оскільки об`єкт оренди був переданий зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра відповідно до акта приймання-передачі, а право власності на нього за територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради було зареєстроване вже після укладення оспорюваного правочину.

Крім того, слід зазначити, що рішення щодо передачі в оренду Товариству нерухомого майна площею 55,73 кв.м., розташованого за адресою: вул. Батумська, 13, м. Дніпро, було прийнято Обласною радою 07.12.2018, тобто до прийняття рішення 22.02.2019 № 461-16/VІІ, яким передбачена передача юридичної особи - Лікарні та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.

Таким чином, після прийняття рішення Обласної ради про передачу юридичної особи - Лікарні та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, відповідачем -2 рішень про розпорядження майном, яке закріплене на праві оперативного управління за третьою особою-2, не приймалось, а лише було виконано рішення Обласної ради від 07.12.2018 № 430-15/VII, оскільки на момент укладення договору оренди об`єкт оренди належав до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області.

Що ж до посилань позивача на пункт 5 Постанови ВССУ № 5 від 07.02.2014, у якому йдеться про відносини, що виникають після укладення сторонами договору відчуження майна, тобто після документальної реалізації намірів сторін щодо купівлі-продажу майна, то вони не приймаються судом до уваги, з огляду на таке.

Так, після оплати вартості проданого майна і передання його покупцеві, але до державної реєстрації переходу права власності, продавець також не має права ним розпоряджатися, оскільки це майно є предметом виконаного продавцем зобов`язання, яке виникло з договору про відчуження майна (пункт 1 частини першої статті 346 ЦК України), а покупець є його законним володільцем.

Прийняття Обласною радою рішення щодо передачі юридичної особи - Лікарні та закріпленого за нею на праві оперативного управління майна до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра було вираженням наміру передати заклад та майно, а документальна реалізація цього наміру відбулася 07.05.2019 шляхом підписання акту приймання-передачі.

Отже, укладення Обласною радою з Товариством Договору жодним чином не порушило права Ради на вільне володіння та розпорядження своею власністю, оскільки у позивача права власності та права володіння і розпорядження нею на момент укладення правочину (21.03.2019) ще не виникли.

Таким чином, зазначені Радою у позовній заяві твердження, що відповідачі порушили право власності позивача шляхом укладення 21.03.2019 Договору, не відповідають дійсності та не підтверджені жодними доказами.

Оскільки вимога про визнання недійсним Договору не підлягає задоволенню, то похідна вимоги про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 30838606 від 22.03.2019, яким зареєстровано право користування (оренди) вбудованими нежитловими приміщеннями загальною площею 55,73 кв.м, що розташовані на першому поверсі нежитлової будівлі хірургічного корпусу за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, 13, також залишається без задоволення.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку що у задоволенні позову слід відмовити.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Норд Мед» та Дніпропетровської обласної ради, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради та Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору оренди та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.04.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук