ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/15640/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.04.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021

у справі №910/15640/20 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Державного підприємства «Антонов»

до Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації»

про стягнення 945 233,47 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство «Антонов» (далі, позивач або ДП «Антонов») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» (далі, відповідач або ДП «Завод 410 ЦА») про стягнення 945 233,47 грн, з яких: 863 012,00 грн основний борг, 43 438,04 грн 3% річних, 38 783,43 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати наданих позивачем згідно Договору №1.1632.2019 від 23.01.2019 послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 позовні вимоги Державного підприємства «Антонов» задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на користь Державного підприємства «Антонов» суму боргу у розмірі 863 012 (вісімсот шістдесят три тисячі дванадцять) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 43 438 (сорок три тисячі чотириста тридцять вісім) грн 04 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 783 (тридцять вісім тисяч сімсот вісімдесят три) грн 43 коп., судовий збір у розмірі 14 178 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 50 коп.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведений, а відповідачем не спростований факт наявності у відповідача заборгованості за Договором №1.1632.2019 від 23.01.2019 у загальному розмірі 945 233,47 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 22.02.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Державне підприємство «Завод 410 Цивільної авіації» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 та прийняти нове рішення, яким зменшити стягнення з Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням висновків сертифікатів Київської торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, долучених до апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- відповідач не реалізував свій захист перед судом першої інстанції шляхом подання відзиву на позовну заяву, оскільки між сторонами тривали перемовини щодо укладання мирової угоди, що підтверджується листом ДП «Завод 410 ЦА» від 10.12.2020 №8-2804 та відповіддю ДП «Антонов» від 13.01.2021 №126/236-21, яка отримана відповідачем лише 21.01.2021. Затягування позивачем розгляду пропозиції щодо укладення мирової угоди унеможливило належний захист у суді;

- виходячи із умов пункту 2.5. Договору №1.1632.2019 від 23.01.2019 строк початку надання послуг необхідно обраховувати з 19.04.2019, тобто з дати, коли відповідач сплатив позивачу частину коштів попередньої оплати у сумі 100 000,00 грн. Відтак, нарахування 3% річних та інфляційних втрат мало здійснюватись з квітня 2019 року до повного погашення основного боргу (звернення позивача до суду із позовом), а не з початку дії договору про надання послуг;

- у зв`язку з запровадженням заходів, направлених на попередження виникнення та запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, з урахуванням епідеміологічної ситуації у Державі, наказом підприємства №75 від 30.03.2020 оголошено простій на Державному підприємстві «Завод 410 ЦА» з 06.04.2020, який було продовжено далі до 28.02.2021. Відповідач вважає, що оголошення карантину та простою є форс-мажорними обставинами, за наслідком яких сторони за договором звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань по договору. У якості підтвердження настання та закінчення обставин форс-мажору відповідачем надані до апеляційної скарги сертифікати Київської торгово-промислової палати №1703-4/216 від 29.04.2020, №1703-4/630 від 18.11.2020. За таких обставин нарахування 3% річних та інфляційних втрат з відповідача необхідно здійснювати у період з 19.04.2019 по 16.03.2019 (ураховуючи обставини непереборної сили, вказані у сертифікатах);

- під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач був позбавлений права клопотати перед судом про неможливість належного відшкодування позивачу коштів внаслідок скрутного фінансового становища - простою на підприємстві, шляхом ухвалення рішення та визначення порядку його виконання, надання відстрочення або розстрочення його виконання.

До апеляційної скарги відповідачем додані нові докази у справі, а саме: копії наказів Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» №75 від 30.03.2020 та №372 від 28.12.2020, копію акту про продовження простою від 28.12.2020 Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації», копії сертифікатів Київської Торгово-промислової палати №1703-4/216 від 29.04.2020 та №1703-4/630 від 18.11.2020, копію листа Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» від 10.12.2020 №8-2804 щодо укладення по Договору №1.1632.2019 мирової угоди та відповідь на вказаний лист Державного підприємства «Антонов» від 13.01.2021 №126-236-21.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

01.04.2021 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

В обґрунтування заперечень проти апеляційної скарги відповідача позивач у відзиві наголосив на наступному:

- жодних клопотань з приводу розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ані позивачем, ані відповідачем подано до суду першої інстанції не було;

- відповідач із власних міркувань прострочив встановлений судом першої інстанції строк на подання відзиву на позовну заяву позивача, чим унеможливив для себе належний захист під час розгляду даної справи у спрощеному провадженні;

- відповідач не подавав до суду першої інстанції жодних клопотань/заяв щодо поновлення порушеного процесуального строку, так само як і не подавав відзив понад встановлений судом строк, у якому б навів поважність причин пропуску такого строку;

- на момент направлення відповідачем листа щодо укладання мирових угод (лист №8-2804 від 10 грудня 2020 року) у відповідача ймовірно вже був порушений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у даній справі;

- лист відповідача №8-2804 від 10 грудня 2020 року не є ані мировою угодою, ані її проектом, а лише пропозицією без зазначення істотних умов такої угоди;

- відповідач після направлення листа №8-2804 від 10 грудня 2020 року на адресу позивача не подавав жодних заяв та/або клопотань, у яких би просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи у зв`язку із направленням позивачу листа з пропозицією укладення мирових угод;

- прострочення виконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання почалося 29 січня 2019 року та триває по сьогоднішній день, а пункт 2.5. Договору не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення взятого на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивачем, із урахуванням здійсненого відповідачем платежу 19 квітня 2019 року, вірно нараховані інфляційні втрати та 3% річних за період з 29 січня 2019 року по день звернення із позовною заявою до суду першої інстанції;

- з метою належного виконання умов Договору для здійснення оплати за Договором і до оголошення простою на підприємстві відповідач мав понад один рік;

- оголошення відповідачем простою не вказує на неможливість належного виконання зобов`язань за Договором, оскільки за Договором відповідач виступає виключно замовником послуг, зі сторони якого не потребується вчинення будь-яких дій із залученням великої кількості працівників, окрім як проведення розрахунку за отримані послуги за допомогою прямого банківського переказу коштів на рахунок виконавця;

- відповідач не отримав сертифікат Торгово-промислової палати України у рамках Договору №1.1632.2019 від 23 січня 2019 року про настання форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), а отже такі обставини відсутні у ході виконання зазначеного Договору;

- надані відповідачем сертифікати Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3000-20-0434 (№1703-4/216 від 29 квітня 2020 року) та №3000-20-1840 (№1703-4/630 від 18 листопада 2020 року) є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами у справі.

Водночас, позивач у відзиві на апеляційну скаргу із посиланням на положення статті 80 Господарського процесуального кодексу України заперечив проти задоволення клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи нових доказів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» у справі №910/15640/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 залишено без руху. Роз`яснено Державному підприємству «Завод 410 Цивільної авіації», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 153, 00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин пропуску такого строку.

17.03.2021 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду представник скаржника подав клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано оригінал платіжного доручення №627 від 11.03.2021 на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153,00 грн та викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення було отримано скаржником 01.02.2021 (копію поштового конверту та витяг із сайту Укрпошти додано до клопотання).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 поновлено Державному підприємству «Завод 410 Цивільної авіації» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20; запропоновано позивачу надати свої доводи та міркування із приводу клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи №910/15640/20 нових доказів у справі; призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 на 20.04.2021.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні матеріали справи, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статтях 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, прийняв долучені відповідачем до апеляційної скарги на стадії апеляційного розгляду документи. Разом із тим, оцінка долученим документам буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

У судовому засіданні 20.04.2021 за результатами заслуховування пояснень представників сторін по суті спору суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 20.04.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив залишити оскаржене рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду скасувати в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням висновків сертифікатів Київської торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

23.01.2019 між Державним підприємством «Завод 410 ЦА» (замовник) та Державним підприємством «Антонов» (виконавець) було укладено Договір №1.1632.2019 (далі - Договір), у відповідності до пункту 1.1. якого замовник замовляє та оплачує, а виконавець зобов`язується надати послуги з наземних випробувань та перевірки електромагнітної сумісності процесора ТРА-100В з комплекту CAS-100 на літаку AN-32RE. Послуги надаються двома спеціалістами ДП «Антонов» на території 1BRD, м. Канпур, Індія.

Згідно пункту 1.2. Договору строк надання послуг - не пізніше червня 2019 року.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна послуг, що надаються виконавцем, складає: 963 012,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 160 502,00 грн.

Замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від ціни послуг за даним Договором протягом 5-ти днів з моменту підписання сторонами даного договору (пункт 2.2. Договору).

У пункті 2.5. Договору сторонами погоджено, що у разі затримки платежів, строк початку надання послуг переноситься на дату здійснення передоплати від замовника на рахунок виконавця.

Відповідно до пункту 3.2. Договору після надання послуг виконавець передає замовнику акт здачі-приймання послуг в двох примірниках. Замовник набуває права власності на результат робіт з моменту підписання акта здачі-приймання послуг.

Згідно пункту 5.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які підтверджуються документально, у тому числі: стихійних лих, пожеж, повеней, землетрусів, воєнних дій, масових заворушень, страйків, аварій на транспорті, нормативно-правових актів органів державної влади та інших обставин, що не залежать від волі сторін, за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на виконання умов Договору та їх неможливо було передбачити на момент укладення договору.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна терміново, не пізніше 5 (п`яти) діб з моменту їх виникнення, повідомити у письмовій формі іншу сторону стосовно змін в умовах виконання прийнятих на себе зобов`язань (пункт 5.2. Договору).

Сторони домовились, що достатнім доказом існування обставин, зазначених у пункті 5.1., та строку їх дії служать довідки, які видаються Торгово-промисловою палатою України (пункт 5.3. Договору).

Договір набирає чинності після його підписання двома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, в тому числі фінансових, але не пізніше 31.12.2019 (пункт 6.1. Договору).

19.04.2019 Державним підприємством «Завод 410 ЦА» на виконання своїх грошових зобов`язань за Договором було перераховано Державному підприємству «Антонов» грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн.

Позивачем на виконання своїх зобов`язань за Договором було надано, а відповідачем прийнято послуги з наземних випробувань та перевірки електромагнітної сумісності процесора ТРА-100В з комплекту CAS-100 на літаку AN-32RE на суму 963 012,00 грн, про що сторонами було складно акт здачі-приймання послуг від 12.06.2019.

Листом вих. №126/12746-19 від 01.11.2019 Державне підприємство «Антонов» в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України звернулось до Державного підприємства «Завод 410 ЦА» із вимогою сплатити заборгованість за Договором, а також 3% річних та інфляційні втрати. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана вимога була одержана відповідачем 05.11.2019.

Листом вих. №8.1-4109 від 20.11.2019 Державне підприємство «Завод 410 ЦА» повідомило позивача про неможливість виконання своїх зобов`язань у зв`язку з невчасним надходженням грошових коштів від своїх контрагентів та запевнило, що заборгованість за Договором буде погашена після отримання кошів від Міністерства оборони України за виконані відповідачем роботи.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач зазначає, що у відповідача перед ним існує заборгованість з оплати наданих згідно Договору у розмірі 863 012,47 грн послуг, а також нарахованих Державному підприємству «Завод 410 ЦА» за прострочення ним своїх грошових зобов`язань 3% річних у розмірі 43 438,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 38 783,43 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за Договором позивачем долучено до позовної заяви акт здачі-приймання від 12.06.2019 на суму 963 012,00 грн, підписаний представниками без зауважень щодо обсягу, вартості та якості наданих послуг та скріплений печатками сторін, у відповідності до якого Державним підприємством «Антонов» було надано, а Державним підприємством «Завод 410 ЦА» прийнято послуги згідно Договору з наземних випробувань та перевірки електромагнітної сумісності процесора ТРА-100В з комплекту CAS-100 на літаку AN-32RE на суму 963 012,00 грн.

Факт надання Державним підприємством «Антонов» згідно Договору послуг загальною вартістю 963 012,00 грн відповідачем не заперечується.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, пунктом 2.2 Договору передбачено, що замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від ціни послуг за даним Договором протягом 5-ти днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Враховуючи дату укладення Договору - 23.01.2019, відповідач на виконання пункту 2.2. Договору зобов`язаний був сплатити на користь позивача 100% передоплати вартості послуг до 28.01.2019.

Однак, Державним підприємством «Завод 410 ЦА» виконано свої грошові зобов`язання щодо здійснення передоплати за Договором частково та 19.04.2019 на виконання умов пункту 2.2. Договору сплачено позивачу 100 000,00 грн.

У пункті 2.5. Договору сторонами погоджено, що у разі затримки платежів, строк початку надання послуг переноситься на дату здійснення передоплати від замовника на рахунок виконавця.

Частиною 1 статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (частина 4 статті 538 Цивільного кодексу України).

Оскільки позивачем, незважаючи на неналежне невиконання відповідачем свого зобов`язання з внесення попередньої оплати, виконано свої зустрічні зобов`язання за Договором з надання послуг, то відповідно Державне підприємство «Завод 410 ЦА» зобов`язане оплатити надані послуги в повному обсязі.

Як вірно наголосив суд першої інстанції, умови Договору не містять погодження сторонами строків оплати наданих послуг після фактичного їх надання, а тому наявні підстави для застосування приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на те, що вимога Державного підприємства «Антонов» (лист вих. №126/12746-19 від 01.11.2019) була одержана Державним підприємством «Завод 410 ЦА» 05.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та самим відповідачем у своєму листі вих. №8.1-4109 від 20.11.2019, то відповідно Державне підприємство «Завод 410 ЦА» повинне було сплатити Державному підприємству «Антонов» решту вартості послуг у розмірі 863 012,00 грн (963 012,00 грн - 100 000,00 грн) до 12.11.2019.

Однак, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем на користь позивача спірної суми коштів в якості оплати заборгованості за надані згідно Договору послуги у вказаний строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, наявність та розмір заборгованості Державного підприємства «Завод 410 ЦА» перед ДП «Антонов» у розмірі 863 012,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Факт наявності у відповідача перед позивачем вказаної суми основної заборгованості відповідачем не заперечується.

У позовній заяві позивачем заявлені до стягнення із відповідача 3% річних у розмірі 43 438,04 грн, нараховані Державному підприємству «Завод 410 ЦА» за невиконання ним грошових зобов`язань у період з 29.01.2019 по 30.09.2020, та інфляційні втрати у розмірі 38 783,43 грн, нараховані Державному підприємству «Завод 410 ЦА» за невиконання ним грошових зобов`язань у період з лютого 2019 року по серпень 2020 року. Тобто, позивачем нараховуються 3% річних та інфляційні втрати також і на суму коштів, сплачених відповідачем з простроченням.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, часткового виконання відповідачем свого грошового зобов`язання та керуючись імперативними приписами частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог щодо вимоги про стягнення 3% річних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що правомірним є стягнення з Державного підприємства «Завод 410 ЦА» 3% річних у розмірі 43 438,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 38 783,43 грн.

В апеляційній скарзі відповідач на спростування висновків суду першої інстанції про задоволення у повному обсязі позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат зазначає, що виходячи із умов пункту 2.5. Договору строк початку надання послуг необхідно обраховувати з 19.04.2019, тобто з дати, коли відповідач сплатив позивачу частину коштів попередньої оплати у сумі 100 000,00 грн. Відтак, нарахування 3% річних та інфляційних втрат мало здійснюватись з квітня 2019 року до повного погашення основного боргу (звернення позивача до суду із позовом), а не з початку дії Договору про надання послуг.

Зазначені доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем умов укладеного із позивачем Договору.

Так відповідач у апеляційній скарзі помилково ототожнює початок виконання свого грошового зобов`язання зі здійснення попередньої оплати (пункт 2.2. Договору - 5 днів з моменту укладення Договору) із початком надання позивачем послуг за Договором.

Виходячи зі змісту пунктів 2.2., 6.1. Договору відповідач зобов`язаний був здійснити передоплату в розмірі 100% ціни Договору у строк до 28.01.2019 включно, тому саме починаючи з наступного дня - 29.01.2019, у разі невиконання такого грошового зобов`язання, починається прострочення боржника.

Пункт 2.5. Договору не звільняє відповідача від відповідальності за прострочення виконання свого грошового зобов`язання.

Твердження скаржника про те, що відповідач не здійснив остаточний розрахунок за Договором з обставин, що не залежать від нього, а саме через запровадження на території України карантину, у зв`язку із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також оголошенням простою на підприємстві у зв`язку з цим, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідачем на підтвердження наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов`язання, до апеляційної скарги додані наказ по Державному підприємству «Завод 410 ЦА» №75 від 30.03.2020 «Про оголошення простою» (яким оголошено простій з 06.04.2020 по 24.04.2020), наказ по підприємству №372 від 28.12.2020 «Про внесення змін та доповнень до наказу від 30.03.2020 №75 « Про оголошення простою» (яким внесено зміни до строків простою та продовжено його з 06.04.2020 по 28.02.2021), а також сертифікати Київської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3000-20-0434 (№1703-4/216 від 29.04.2020) та №3000-20-1840 (№1703-4/630 від 18.11.2020).

Умовами пункту 5.3. Договору сторони погодили, що достатнім доказом існування обставин непереборної сили, зазначених у пункті 5.1., та строку їх дії служать довідки, які видаються Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно до пункту 6.2. розділу 6 Регламенту засвідчення торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 №403 (3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало, згідно із законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Тобто, засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відбувається по кожному договору окремо.

Натомість, у наданих відповідачем сертифікатах Київської торгово-промислової палати засвідчується факт наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за Договором про виконання капітального ремонту літака типу АН-26 №720/7/19/71 від 06.11.2019, що укладений між Державним підприємством «Завод 410ЦА» та Міністерством оборони України.

Отже, видані Київською торгово-промисловою палатою України сертифікати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) стосуються інших договірних відносин між Державним підприємством «Завод 410 ЦА» та Міністерством оборони України, до яких Державне підприємство «Антонов» не має жодного відношення.

Відповідач не надав сертифікатів про форс-мажорні обставини, які б стосувались Договору №1.1632.2019 від 23.01.2019, за яким виникли спірні зобов`язання, та не довів суду наявності обставин, що унеможливлювали виконання ним зобов`язання та, відповідно, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання (оплати наданих послуг) та понесення відповідальності за порушення зобов`язання за Договором.

Отже, позивачем правомірно були нараховані до стягнення із відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 29.01.2019 по день звернення із позовною заявою до суду.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що унеможливило належний захист відповідачем своїх прав у суді першої інстанції, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву у строки, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020, копія якої була отримана ним 19.10.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів неможливості подання до суду першої інстанції відзиву з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача скаржником суду не надано.

Доводи апеляційної скарги відповідача із приводу того, що відзив не було подано до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що між сторонами тривали перемовини щодо укладання мирової угоди, що підтверджується листом ДП «Завод 410 ЦА» від 10.12.2020 №8-2804 та відповіддю ДП «Антонов» від 13.01.2021 №126/236-21, яка була отримана відповідачем лише 21.01.2021, судом відхиляються, оскільки, по-перше, відповідач не був позбавлений права повідомити суд про вказані обставини у встановлений ухвалою для подання відзиву строк із заявленням клопотання про продовження строку на подання відзиву, а по-друге, наявність у відповідача або у обох сторін наміру щодо укладення мирової угоди, про що суд жодним чином не було повідомлено, не позбавляє суд права розглянути позовні вимоги на підставі наявних у матеріалах справи доказів та у встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України строки. Колегія суддів також звертає увагу на те, що станом на дату прийняття даної постанови спільних заяв про укладення мирової угоди від сторін до суду не надходило.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про неможливість заявлення у суді першої інстанції клопотання про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду, дані доводи відхиляються з підстав, аналогічних мотивам відхилення аргументів скаржника щодо позбавлення його права на подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, згідно частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відтак, відповідач не позбавлений права подати відповідне клопотання до суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в даній справі у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Завод 410 Цивільної авіації» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/15640/20 залишити без змін.

Матеріали справи №910/15640/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.04.2021.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко