ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2021 р. Справа№ 910/10865/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 14.04.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 (повний текст рішення складено 25.01.2021)

по справі №910/10865/19 (суддя Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой"

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про розірвання договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 12.03.2011 позивач не проводить забудову земельної ділянки площею 0,1464 га, кадастровий номер 8000000000:75:214:0029, та не використовує її через завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який розташований за адресою: вул. І. Крамського, 9 у Святошинському районі міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 позов задоволено. Вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за номером 2283 від 31.10.2002 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 22.11.2002 за номером 75-6-00036 у книзі записів державної реєстрації договорів. Присуджено до стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2020 у справі № 910/10865/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано недоведеністю позивачем наявності підстав для розірвання спірного договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом не було враховано наступні обставини.

По - перше, у позивача, як добросовісного орендаря спірної земельної ділянки право на припинення дії спірного договору виникло на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі".

По - друге, право користування житловим комплексом (багатоквартирним будинком) на спірній земельній ділянці належить виключно співвласникам цього будинку, а не позивачу.

По - третє, спірна земельна ділянка надана позивачу саме для потреб будівництва, та експлуатації відповідного об`єкта.

Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

Третя особа не скористались правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кропивній Л.В., суддів Руденко М.А., Поляк О.І.

Під час підготовчих дій суддями Північного апеляційного господарського суду Кропивною Л.В., Руденко М.А., Поляк О.І., було заявлено про самовідвід у справі № 910/10865/19, який обґрунтований тим, що під час автоматизованого розподілу даної справи не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 задоволено заяву про самовідвід суддів Кропивної Л.В., Руденко М.А., Поляк О.І., від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021. Матеріали справи № 910/10865/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі №910/10865/419 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2021, справу №910/10865/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/10865/19. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 р. у справі №910/10865/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.03.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 розгляд справи відкладено на 14.04.2021.

В судове засідання, яке відбулося 14.04.2021 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представників позивача, відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Пунктом 7 рішення Київської міської ради від 11.07.2002 №119/119 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" затверджено проект відведення земельної ділянки та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" вищевказану земельну ділянку для експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Івана Крамського, 9 у Святошинському районі міста Києва.

31.10.2002 на підставі рішення Київської міської ради №119/119 від 11.07.2002 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" (далі - орендар) та Київською міською радою (далі - орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку з наступними характеристиками: місцерозташування - вулиця Івана Крамського, 9 у Святошинському районі м. Києва; розмір - 0,1464 га; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування житлового будинку; кадастровий номер - 8000000000:75:214:0029 для експлуатації та обслуговування житлового будинку у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 7.1. договору, орендар має право, зокрема за згодою орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно п. 7.2. договору, орендар зобов`язаний, зокрема у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва.

Пунктом 13 договору передбачено, що дія цього договору припиняється у випадках, зокрема дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; б) випадкового знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на момент звернення до суду першої інстанції з вказаним позовом земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:214:0029 забудована житловим будинком на підставі проектної документації, що була розроблена та затверджена у передбачений законодавством спосіб, будинок переданий на баланс та обслуговування експлуатуючій організації та не використовується позивачем, у зв`язку з чим, на думку позивача, договір оренди земельної ділянки підлягає розірванню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею комунальної власності.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об`єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Таким чином, після завершення будівництва та прийняття об`єкта в експлуатацію в орендаря, на підставі ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", виникає право на дострокове припинення дії договору оренди.

Отже, у даному випадку, завершення будівництва має розглядатися в контексті припинення орендарем користування наданою йому для будівництва земельною ділянкою.

В той же час, колегія суддів зазначає, що сам факт завершення будівництва не свідчить про факт припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою, що є підставою для розірвання договору оренди землі на підставі закону та ці події, як правило, не співпадають в часі. Факт припинення користування земельною ділянкою може бути підтверджений, зокрема, доказами передачі права власності на новозбудований об`єкт нерухомості іншій особі, передачі новозбудованого багатоквартирного будинку на баланс іншої експлуатуючої організації, оформлення права власності, оренди чи постійного користування на земельну ділянку в порядку, встановленому статтями 41, 42 Земельного Кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 27.03.2019 у справі № 925/315/18.

Як вбачається зі змісту спірного договору оренди від 31.10.2002 в якому чітко визначено, що земельна ділянка надається позивачу для експлуатації та обслуговування житлового будинку на це у п. 6.8. постанови від 05.08.2020 даної справи звернув увагу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.

При цьому, відповідно до п. 7.1. договору оренди від 31.10.2002, позивачу надано право за згодою орендодавця (відповідача) у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди, проте без зміни цільового призначення земельної ділянки.

За таких обставин судова колегія зазначає, що до спірних правовідносин ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" не застосовується оскільки вказана стаття застосовується щодо правовідносин, предметом розгляду в яких є договори оренди земельних ділянок наданих для містобудівних потреб, тоді як в даному предметом спірного договору земельна ділянка надана позивачу для експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Таким чином, доводи позивача про застосування до спірних відносин положень ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" спростовуються вищенаведеним.

Посилання позивача на те, що право користування житловим комплексом (багатоквартирним будинком) на спірній земельній ділянці належить виключно співвласникам цього будинку, а не позивачу колегією суддів до уваги не приймається, виходячи з того, що відповідно до термінів та визначень, що використовуються в договорі № 02/20110510/Кр власником житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: по вул. І. Крамського, 9, у Святошинському районі міста м. Києва є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой", якому належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване в установленому законом порядку.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Столичний комфорт" є балансоутримувачем житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: по вул. І. Крамського, 9, у Святошинському районі міста м. Києва, який за договором № 02/20110510/Кр з власником, тобто з позивачем утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що з власності позивача вибули всі житлові та нежитлові приміщення житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: по вул. І. Крамського, 9, у Святошинському районі міста м. Києва, оскільки з наданих позивачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженнчя об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна лише вбачається набуття права власності на окремі квартири фізичними особами.

Таким чином, передача будівлі на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний комфорт" та відчуження окремих квартир не свідчить про те, що з власності позивача вибули всі житлові та нежитлові приміщення житлово-офісного комплексу, розташованого на орендованій земельній ділянці, як і не свідчить про те, що позивач з моменту укладення договору від 10.05.2011 № 02/20110510/Кр не користується спірною земельною ділянкою, враховуючи що у самому договорі від 10.05.2011 № 02/20110510/Кр зазначено, що ТОВ "ІКЦ "Трансстрой" є власником житлового комплексу.

Крім цього колегія суддів зазначає, що за змістом договору оренди від 31.10.2002, земельна ділянка надана в користування позивачу строком на 25 років для експлуатації та обслуговування житлового будинку на вул. Івана Крамського, 9 в Святошинському районі м. Києва, при цьому з договору вбачається, що сторони погодили умови користування земельною ділянкою незалежно від проведення реконструкції чи нового будівництва (за згодою орендодавця) житлового будинку; передбачили порядок реалізації прав та обов`язків, договір не містить положень, що земельна ділянка надана у користування лише під будівництво житлового будинку.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем до матеріалів справи надано Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта серії КВ № 000741 від 12.03.2011, яким, як правильно встановлено судом першої інстанції, засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації, та який не свідчить про припинення права користування земельною ділянкою.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем доказів фактичного припинення користування земельною ділянкою не надано, як не надано і доказів передачі збудованого об`єкта іншому власнику.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не припинив користування наданою йому земельною ділянкою, оскільки житловий комплекс, власником якого є позивач розташований на орендованій земельній ділянці, що в свою чергу свідчить про те, що позивач продовжує користуватися цією ділянкою.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на недоведеність порушення відповідачем умов спірного договору, а також те, що за змістом цього договору будівництво нового житлового будинку не є підставою для розірвання спірного правочину.

Інші доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав колегією суддів також не встановлено.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтинговий центр "Трансстрой" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі №910/10865/19 - без змін.

Матеріали справи №910/10865/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.04.2021.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б. Михальська