Усі спори, пов`язані з виконанням умов цієї Угоди, вирішуються судами України, при неможливості досудового врегулювання спорів, що виникають при виконанні умов цієї Угоди.

Ця Угода є невід`ємною частиною Договору і складена у двох примірниках: один примірник для Орендодавця, один -для Орендаря.

Орендодавець - Київська міська рада.

Орендар - Закрите акціонерне товариство «Спіка».».

Стягнути з Київської міської ради на користь Закритого акціонерного товариства «Спіка» 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, Київська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку, просила скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.04.2021 справу №910/13115/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Станік С.Р., Скрипка І.М.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає залишенню без руху.

За приписами ч. 3 ст. 258 ГПК України у чинній редакції до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

За змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пп. П.11 п.16-1 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій. Тим більше, що за змістом ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відтак, наведені вище положення чинного законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави вважати, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Разом з цим, з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений положеннями ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.

Як встановлено апеляційним судом, апеляційна скарга від імені Київської міської ради підписана представником Перепеліцин К., на підтвердження повноважень якого на самопредставництво долучено, зокрема, копію довіреності від 17.03.2021, посадової інструкції начальника відділу представництва інтересів Київської міської ради в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради в судах та інших органах управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради, розпорядження від 10.03.2021 Про внесення змін до положення про управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради та його структурних підрозділів, розпорядження від 10.06.2020 Про призначення Перепеліцина К.М., однак згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом як на дату подання апеляційної скарги, так й на дату постановлення вказаної ухвали інформація про Перепеліцина К.М., який підписав апеляційну скаргу від імені Київської міської ради, в такому Реєстрі відсутня. Відповідних доказів апелянтом суду також не надано.

Додана до апеляційної скарги посадова інструкція є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів (ч. 4 ст. 56 ГПК України), якими можливо підтвердити повноваження цієї особи на самопредставництво.

Водночас, згідно п. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Проте, як встановлено судом апеляційна скарга від імені Київської міської ради підписана її представником Перепеліциним К.М., який діяв на підставі довіреності без надання доказів на підтвердження того, що він має статус адвоката.

В прохальній частині апеляційної скарги апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, проте така заява наразі не розглядається до усунення недоліків апеляційної скарги.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються приписи ст. 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України ).

У свою чергу, положеннями ч. 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо апелянт не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

За таких обставин, апеляційна скарга Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/13115/20 підлягає залишенню без руху для усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, а саме, подання (надсилання) до Північного апеляційного господарського суду доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 у справі №910/13115/20 залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше 14.05.2021.

Попередити Київську міську раду, що у випадку неусунення у встановлений судом термін наведених в мотивувальній частині ухвали недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.Р. Станік

І.М. Скрипка