ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа № 927/813/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Ващенка В.А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Свинар М.Ю.

від відповідача: Лантух Я.В.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 (повний текст складено та підписано 22.02.2021) (суддя Ноувен М.П.)

у справі № 927/813/20 Господарського суду Чернігівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос"

до ОСОБА_1

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова"

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі - ТОВ "ФК "Геліос", позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якій просило в рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" (далі - ТОВ "ЛК "Контрактова", третя особа) за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010, що становить 23 866 960,64 грн, звернути стягнення на предмет застави: КАМАЗ 65201, 2008 року випуску; номер: НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_2 ); номер шасі НОМЕР_3 на користь ТОВ "ФК "Геліос", яке на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного транспортного засобу з прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням ТОВ "ЛК "Контрактова" свого зобов`язання за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010. У зв`язку з цим, позивач як заставодержатель за договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011, укладеним у забезпечення зазначеного договору кредитної лінії, з метою задоволення своєї вимоги до боржника за рахунок предмета застави, звернувся з даним позовом до ОСОБА_1 як до особи, за якою зареєстровано право власності на предмет застави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20 (суддя Ноувен М.П.) позов ТОВ "ФК "Геліос" задоволено. У рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "ЛК "Контрактова" за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010, що становить 23 866 960,64 грн, звернуто стягнення на предмет застави: КАМАЗ 65201, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_2 ), номер шасі НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ФК "Геліос" шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Геліос" 4 425 грн судових витрат.

4. При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що:

- ТОВ "ЛК "Контрактова" не виконало своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів на користь позивача за кредитним договором від 29.09.2010;

- транспортний засіб - бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 на момент його відчуження відповідачу знаходився в заставі у Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - ПАТ "Діамантбанк", Банк), і застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

- під час перереєстрації на нового власника - ОСОБА_1 на спірний автомобіль видано нові номерні знаки НОМЕР_1 ;

- на момент прийняття рішення у справі обтяжувачем є позивач - ТОВ "ФК "Геліос".

5. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач як заставодержатель має право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави відповідно до приписів ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

6. При цьому, місцевий господарський суд вказав про відсутність у матеріалах справи доказів, що ПАТ "Діамантбанк" надавало згоду на відчуження предмета застави.

7. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що останній є добросовісним набувачем спірного транспортного засобу. Щодо доводів відповідача про те, що він не знав і не міг знати про існування зобов`язань ТОВ "ЛК "Контрактова" перед Банком, суд першої інстанції зазначив, що інформація щодо обтяження транспортних засобів є загальнодоступною і перед укладенням 15.12.2014 договору № ВВ-1 про відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014 відповідач мав можливість перевірити дані щодо наявності прав інших осіб на спірний транспортний засіб.

8. Крім того, місцевий господарський суд відхилив доводи відповідача про припинення застави з підстав відсутності на момент розгляду справи запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з огляду на визначений ст. 6 договору застави, ст. 28 Закону України "Про заставу" і ст. 593 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перелік підстав припинення застави. При цьому, судом першої інстанції встановлено відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження однієї або декількох підстав для припинення застави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

9. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції неповно досліджено докази та неправильно і в неповному обсязі встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок чого рішенням суду порушено права та законні інтереси відповідача.

11. Скаржник вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні проігнорував ту обставину, що при купівлі спірного автомобіля, що мало місце 15.11.2014, відповідач не знав і не міг знати про існування зобов`язань ТОВ "ЛК "Контрактова" перед Банком, оскільки в установленому порядку застава не була зареєстрована.

12. Також, за доводами скаржника, суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що подані представником позивача до суду матеріали не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі.

13. Скаржник зазначає, що відповідно до матеріалів справи будь-які відомості що наявності чи відсутності дозволу на відчуження спірного заставного майна заставодержателем відсутні, відтак не є ні встановленою, ні спростованою неправомірність вибуття спірного майна.

14. Відповідач вважає, що оскільки державна реєстрація обтяження зареєстрована 17.02.2017 за номером 16153710, а відповідач набув право власності на спірний об`єкт рухомого майна 23.12.2014, то вказане обтяження є нечинним у відношенні до нього.

15. На думку скаржника, оскільки ПАТ "Діамантбанк" із заявами про продовження строку дії попередньої реєстрації застави не зверталося, а будь-які відомості щодо попереднього запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна взагалі відсутні, то підстав вважати, що на момент відчуження спірного транспортного засобу застава була належним чином зареєстрована, немає, а відтак відсутні підстави для звернення вимог стягувача на предмет застави внаслідок добросовісного набуття відповідачем права власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

16. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2021 справу № 927/813/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.04.2021 о 10 год. 30 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 05.04.2021.

Позиції учасників справи.

18. У відзиві на апеляційну скаргу, надісланому до Північного апеляційного господарського суду 05.04.2021, позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить суд відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Явка представників учасників справи. Клопотання учасників справи.

19. У судове засідання 20.04.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання 20.04.2021 не з`явився, хоча третя особа була належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .

20. З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі у судовому засіданні представника третьої особи.

21. У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі на набрання законної сили судовим рішенням у справі № 758/6543/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Діамантбанк", треті особи: ТОВ "ЛК "Контрактова", Філія міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна.

22. Розглянувши у судовому засіданні зазначене клопотання, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв`язку із відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи № 927/813/20 до вирішення іншої справи № 758/6543/19. Колегія суддів зауважує, що в силу приписів ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. За висновком суду апеляційної інстанції, наявні у даній справі № 927/813/20 докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

23. Представник відповідача (скаржника) підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив суд її задовольнити.

24. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

25. Між ПАТ "Діамантбанк" (Кредитодавець) та ТОВ "ЛК "Контрактова" (Позичальник) укладено договір кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого (п.п. 1.1, 1.2) з 29.09.2010 по 28.09.2013 включно Позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію у розмірі 40 000 000,00 грн зі сплатою Позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 20% річних.

26. 31.01.2017 між Банком та ТОВ "ЛК "Контрактова" укладено додаткову угоду № 47 до договору кредитної лінії № 116 від 29.09.2010, відповідно до якої сторони погодили п. 1.1 Кредитного договору в наступній редакції: Кредитодавець до 28.01.2018 (дата закінчення лінії) відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у наступних розмірах: з 26.09.2016 по 25.03.2017 - 24 294 650,49 грн, з 26.03.2017 по 25.06.2017 - 23 294 650,49 грн, з 26.06.2017 по 25.09.2017 - 22 294 650,49 грн, з 26.09.2017 по 25.12.2017 - 21 294 650,49 грн, з 26.12.2017 по 28.01.2018 - 20 294 650,49 грн.

27. Згідно з п. 1.3 Кредитного договору видача кредиту Позичальнику здійснюється окремими кредитними траншами після подачі останнім заявок на видачу кредитних траншів та окремих додаткових угод до цього Договору.

28. Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1 цього Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_4 .

29. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ПАТ "Діамантбанк" (Заставодержатель) та ТОВ "ЛК "Контрактова" (Заставодавець) 26.12.2011 укладено договір застави транспортних засобів № 116-З (далі - Договір застави), предметом застави за яким були транспортні засоби, зокрема, спірний вантажний бетонорозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в.; реєстраційний номер НОМЕР_2 з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 .

30. Згідно з приписами п. 2.6 Договору застави Заставодавець протягом дії цього Договору без попередньої письмової згоди Заставодержателя не має права відчужувати чи передавати в наступну заставу предмет застави та (або) здійснювати його заміну.

31. Відповідно до п. 3.3 Договору застави, Заставодавець зобов`язаний отримати письмову згоду Заставодержателя на вчинення дій, пов`язаних із зміною права власності на предмет застави, а також на передачу предмета застави в оренду, суборенду, лізинг тощо.

32. Згідно з п. 4.1 Договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі настання будь-якого з наступних випадків: у випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині в строки, передбачені Кредитним договором (в тому числі й у випадках невиконання (неналежного виконання) зобов`язання при реалізації Заставодержателем права вимоги дострокового виконання зобов`язання); у випадку, якщо Заставодавець порушив будь-який з обов`язків, що визначені в п. 3.3.1 - п. 3.3.10 цього Договору; у випадку, якщо Заставодавець порушив будь-яку з гарантій/запевнень Заставодавця, наведених в цьому Договорі; у випадку використання отриманих кредитних коштів не за призначенням; у випадку порушення Заставодавцем відповідних умов зберігання або експлуатації предмета застави в залежності від того, зменшено чи ні вартість предмета застави (підстава - висновок Заставодержателя про перевірку стану предмета застави і умов його зберігання та експлуатації); в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

33. За рахунок предмета застави Заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги за зобов`язанням, що випливає з Кредитного договору, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, неустойки у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також всі інші вимоги Заставодержателя, які можуть бути задоволені із вартості предмета застави згідно з чинним законодавством України, включаючи вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням Заставодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором та (або) за цим Договором відповідно, а також судових витрат, понесених Заставодержателем у зв`язку із реалізацією його прав за цим Договором, у тому числі у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет застави та його наступною реалізацією (п. 4.3 Договору застави).

34. Відповідно до п. 4.4 Договору застави при настанні хоча б одного із випадків, передбачених п. 4.1 цього Договору, Заставодержатель має право за своїм вибором звернути стягнення на предмет застави відповідно до статті 20 Закону України "Про заставу", за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або в інший спосіб, повідомивши про це Заставодавця у порядку, передбаченому ст. 8.2 цього Договору. Заставодержатель має право самостійно обрати порядок реалізації предмета застави.

35. Згідно з п.п. 6.1-6.3 Договору застави, застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, визначених в законі, предмет застави переходить у власність іншої особи, а також у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка Заставодержателем забезпеченої заставою вимоги за зобов`язанням іншій особі; право застави припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; у рази переходу права власності на предмет застави до Заставодержателя; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

36. Відповідно до положень п. 8.4 Договору застави, цей Договір діє до остаточного виконання зобов`язання за Кредитним договором.

37. До Договору застави неодноразово вносились зміни.

38. Так, відповідно до договору про внесення змін № 1 від 24.07.2012 та договору про внесення змін № 6 від 08.02.2011 до Договору застави сторони визначили нові терміни і суму зобов`язань та погодили, що ТОВ "ЛК "Контрактова" зобов`язується повернути у порядку, передбаченому Кредитним договором, Заставодержателю фактично отримані кредитні кошти в межах відкритої з 29.09.2010 по 28.01.2018 кредитної лінії у розмірі 24 294 650,49 грн у термін до 28.01.2018 у порядку, передбаченому Кредитним договором; сплачувати Заставодержателю проценти за користування кредитними коштами з розрахунку 1% річних в строк до 28.07.2017 та з розрахунку 29% річних в строк до 28.01.2018, у порядку, передбаченому Кредитним договором, у валюті отриманого кредиту та забезпечити повну сплату процентів за користування кредитом у день повного погашення кредиту; сплатити Заставодержателю неустойку у розмірі та випадках, зазначених у Кредитному договорі; відшкодувати збитки, завдані порушенням обов`язків за Кредитним договором у випадках, передбачених ст. 22 ЦК України.

39. Сторони неодноразово вносили зміни щодо переліку предмета застави за Договором застави, зокрема, договором про внесення змін № 2 від 28.03.2013, договором про внесення змін № 3 від 06.11.2013, договором про внесення змін № 4 від 31.10.2014, договором про внесення змін № 5 від 19.06.2015, згідно з якими спірний вантажний бетонорозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 був включений до переліку предмета застави.

40. Відповідно до довідки Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Діамантбанк" від 19.09.2019 за № 1077/011, станом на 19.09.2019 заборгованість Позичальника за Кредитним договором склала 75 944 644,27 грн, у тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом 23 866 960,64 грн, прострочені проценти за користування кредитними коштами 15 034 798,05 грн; заборгованість за штрафами та пенями 37 042 885,58 грн.

41. 14.08.2019 відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі, права вимоги ПАТ "Діамантбанк" до ТОВ "ЛК "Контрактова" за наступними договорами: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010; договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010; договором поруки № 116/4 від 15.08.2012, договором застави транспортних засобів № 116-З від 26.12.2011.

42. Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом № UKR-2019-03 від 14.08.2019, переможцем торгів визнано ТОВ "ФК "Геліос".

43. За результатами проведення торгів між ПАТ "Діамантбанк" (Банк) та ТОВ "ФК "Геліос" (Новий кредитор) був укладений договір № UKR-2019-03 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 19.09.2019 (далі - Договір відступлення прав вимоги).

44. Згідно з п. 2.1 Договору відступлення прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальника, заставодавця та поручителя, зазначених у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договором кредитної лінії, договором застави майнових прав, договором поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - Основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

45. За Договором відступлення прав вимоги Банком відступлено, а Новим кредитором набуто права вимоги Банку за: договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 (з усіма додатковими угодами до нього); договором застави майнових прав № 116 від 29.09.2010 (з усіма додатковими угодами до нього); договором поруки № 116/4 від 15.08.2012.

46. Відповідно до п. 2.2 Договору відступлення прав вимоги, за цим Договором Новий кредитор у день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1 цього Договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового Кредитора, вказаний у додатку № 1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

47. У додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги сторони вказали, що заборгованість за Кредитним договором станом на 19.09.2019 складає 75 944 644,27 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 23 866 960,64 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 15 034 798,05 грн, заборгованість за штрафами та пенями - 37 042 885,58 грн.

48. Також, за підсумками відкритих торгів (аукціону) на підставі протоколу електронних торгів № UKR-2019-03 від 14.08.2019, 19.09.2019 між ПАТ "Діамантбанк" (Первісний заставодержатель) та ТОВ "ФК "Геліос" (Новий заставодержатель) укладений договір відступлення прав за договором застави (далі - Договір відступлення прав за договором застави).

49. За Договором відступлення прав за договором застави, Банком відступлено ТОВ "ФК "Геліос" права вимоги за договором застави транспортних засобів № 116-3 від 26.12.2011, укладеним між Первісним заставодержателем (ПАТ "Діамантбанк") та ТОВ "ЛК "Контрактова" (Заставодавець), посвідченим 26.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юр-Капіносом А.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 7562 (з усіма договорами про внесення змін до нього).

50. Згідно з п. 1.2 Договору відступлення прав за договором застави, з моменту укладання цього Договору Новий заставодержатель набуває статусу заставодержателя за Договором застави. Відступлення прав за Договором застави розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, включаючи право звернення стягнення на предмет застави відповідно до Договору застави.

51. Відповідно до п. 1.3 Договору відступлення прав за договором застави, з моменту відступлення прав вимоги за Договором застави Новий заставодержатель заміщує Первісного заставодержателя у всіх правовідносинах, які склались між Первісним заставодержателем та Заставодавцем за Кредитним договором та Договором застави.

52. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/3493/20 за позовом ТОВ "ФК "Геліос" до ТОВ "ЛК "Контрактова" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Транс Сервіс" позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ТОВ "ЛК "Контрактова" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Транс Сервіс" 2 000 000,00 грн основного боргу.

53. При цьому, вказаним рішенням у справі № 910/3493/20 встановлено, що ТОВ "ЛК "Контрактова" свої зобов`язання з повернення кредиту за Кредитним договором не виконує, зокрема, станом на 28.01.2018 суму 20 294 650 грн не сплатило, внаслідок чого станом на 28.01.2018 розмір заборгованості за основною сумою кредиту за договором кредитної лінії № 116 від 29.09.2010 склала 20 294 650,00 грн.

54. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 у справі № 910/3493/20 набрало законної сили 20.08.2020.

55. Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

56. Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17.

57. Доказів виконання рішення у справі № 910/3493/20 станом на час розгляду даної справи № 927/813/20 матеріали справи не містять.

58. Водночас, як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів даної справи, між ТОВ "ЛК "Контрактова" (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ронуар" (далі - ТОВ "Ронуар") (Наймач) було укладено договір найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014, відповідно до умов якого Наймодавець передає Наймачу у тимчасове користування транспортні засоби, у тому числі вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , з подальшим набуттям Наймачем права власності, на них (транспортні засоби) у порядку, встановленому цим Договором.

59. 15.12.2014 між ТОВ "ЛК "Контрактова" (Боржник), ТОВ "Ронуар" (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (Новий кредитор) укладено договір № ВВ-1 про відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014 (Основний договір), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору згідно з договором найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014, укладеним між ТОВ "Ронуар" з ТОВ "ЛК "Контрактова", та стає Новим кредитором по Основному договору виключно в частині, визначеній п. 1.2 цього Договору (далі - Договір відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів).

60. У п. 1.2 Договору відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів визначено, що предметом права вимоги, яка відступається згідно з цим Договором, є зобов`язання ТОВ "ЛК "Контрактова" вчинити певну дію, а саме передати право власності на річ - транспортний засіб по Основному договору - вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 6521, 2008 р.в., реєстраційний номер № ТЗ НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 , на користь Нового кредитора з подальшим оформленням права власності (постановку на облік, реєстрацію транспортного засобу сервісним центром МВС у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу).

61. Після підписання акта від 19.12.2014 прийому-передачі права власності на товар (транспортний засіб) по Договору відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів, ОСОБА_1 23.12.2014 зареєстровано право власності на транспортний засіб, а саме - вантажний бетонозмішувач КАМАЗ 65201, 2008 р.в., номер шасі НОМЕР_3 , отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , отримано новий номерний знак НОМЕР_1 .

62. Також, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи наявні копії:

- витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34455030 від 27.12.2011, відповідно до якого за реєстраційним номером № 12017600 об`єктом обтяження зареєстрований, зокрема, автомобіль вантажний, вантажний бетонозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; підстава обтяження: договір застави транспортних засобів № 7562 від 26.12.2011, приватний нотаріус КМНО Юр-Капінос А.Є.; обтяжувачем визначено ПАТ "Діамантбанк"; боржником - ТОВ "ЛК "Контрактова"; відчуження передбачено за погодженням з обтяжувачем; термін дії - до 27.12.2016 (том 1, арк. справи 118-122);

- роздруківки з системи ДРОРМ (Державний реєстр обтяжень рухомого майна) щодо обтяження за реєстраційним номером № 12017600, засвідченої електронним цифровим підписом, де зазначено, що реєстраційний запис автоматично вилучений по завершенню п`ятирічного терміну зберігання (том 2, арк. справи 63-66);

- витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) № 62030667 від 19.09.2019, відповідно до якого внесено зміни до реєстраційного запису № 16153710, а саме замінено обтяжувача; обтяжувачем до змін вказано ПАТ "Діамантбанк", обтяжувачем після змін - ТОВ "ФК "Геліос"; документ-підстава - договір відступлення прав за договором застави від 19.09.2019 (том 1, арк. справи 38).

- витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № Р14177 від 24.10.2019, відповідно до якого 17.02.2017 о 14:42:31 за № 16153710 зареєстровано обтяження; об`єктом обтяження є, зокрема, вантажний бетонозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 ; обтяжувачем визначено ТОВ "ФК "Геліос"; боржником - ТОВ "ЛК "Контрактова"; відчуження передбачено за погодженням з обтяжувачем; термін дії - до 17.02.2022 (том 2, арк. справи 27-28).

63. Посилаючись на те, що ТОВ "ЛК "Контрактова" не виконало своїх зобов`язань за Кредитним договором, позивач, на підставі Договору відступлення прав вимоги, Кредитного договору і Договору застави, просив суд в рахунок часткового погашення заборгованості по тілу кредиту ТОВ "ЛК "Контрактова" за Кредитним договором, що становить 23 866 960,64 грн, звернути стягнення па предмет застави: КАМАЗ 65201, 2008 року випуску; номер: НОМЕР_1 (попередній номер НОМЕР_2 ); номер шасі НОМЕР_3 на користь ТОВ "ФК "Геліос", яке на праві власності належить ОСОБА_1 , шляхом продажу зазначеного транспортного засобу з прилюдних торгів за ціною, визначеною відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

64. За змістом ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів.

65. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

66. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

67. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

68. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

69. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

70. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

71. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

72. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

73. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

74. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

75. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

76. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

77. Аналогічні положення містяться у ст. 1 Закону України "Про заставу", згідно з якою застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

78. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

79. Статтею 17 Закону України "Про заставу" (у редакції, чинній у грудні 2014 року) унормовано, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

80. Частиною першою статті 15 Закону України "Про заставу" передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

81. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

82. За змістом ст. 27 вказаного Закону застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

83. Разом з цим, зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

84. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

85. Згідно зі ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону.

Якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

86. Згідно зі ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим Законом.

87. Статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" унормовано, що взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

88. Водночас, за змістом ч. 1 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

89. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 906/655/18.

90. Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

91. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається яка на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

92. Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

93. Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

94. За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

95. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

96. З наявних у матеріалах справи доказів, а саме копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 34455030 від 27.12.2011 (том 1, арк. справи 118-122) та роздруківки з системи ДРОРМ щодо обтяження за реєстраційним номером № 12017600 (том 2, арк. справи 63-66), вбачається, що 27.12.2011 о 16:20:19 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано за реєстраційним номером № 12017600 обтяження автомобіля вантажного, вантажного бетонозмішувача 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., номер об`єкта НОМЕР_3 , номер державної реєстрації НОМЕР_2 на підставі договору застави транспортних засобів № 7562 від 26.12.2011, обтяжувачем визначено ПАТ "Діамантбанк", боржником - ТОВ "ЛК "Контрактова", з терміном дії обтяження - до 27.12.2016; зазначений реєстраційний запис № 12017600 був автоматично вилучений по завершенню п`ятирічного терміну зберігання.

97. При цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження його доводів про відсутність у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження спірного рухомого майна.

98. Так само, матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про надання Банком згоди на відчуження спірного транспортного засобу

99. Натомість, з договорів про внесення змін № 4 від 31.10.2014 та № 5 від 19.06.2015 до Договору застави, вбачається, що Банк та ТОВ "ЛК "Контрактова", укладаючи ці договори, включали спірний вантажний бетонорозмішувач 65201 КАМАЗ, 2008 р.в., НОМЕР_2 , ХТС65200081153403, до переліку предмета застави, тим самим підтверджуючи, що станом як на 31.10.2014, так і на 19.06.2015 спірне майно перебувало в заставі. Доказів визнання недійсними вказаних додаткових угод не надано.

100. На підставі доказів, поданих учасниками справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що наявні в матеріалах справи докази є більш вірогідними на підтвердження тієї обставини, що на момент відчуження (15.12.2014) та перереєстрації спірного транспортного засобу на ОСОБА_1 (23.12.2014) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження цього рухомого майна, і Банк не надавав згоду на відчуження спірного транспортного засобу.

101. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідача не можна вважати добросовісним набувачем спірного транспортного засобу.

102. За наведених обставин, місцевим господарським судом вірно відхилено як необґрунтовані доводи відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, оскільки застава не була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

103. Щодо доводів відповідача про те, що він не знав і не міг знати про існування зобов`язань ТОВ "ЛК "Контрактова" перед Банком, суд першої інстанції вірно зазначив, що інформація щодо обтяження транспортних засобів є загальнодоступною, і перед укладенням 15.12.2014 договору № ВВ-1 про відступлення права вимоги по договору найму-продажу транспортних засобів № 006 від 28.05.2014 відповідач мав можливість перевірити дані щодо наявності прав інших осіб на спірний транспортний засіб.

104. Стосовно доводів відповідача про припинення застави з підстав відсутності на момент розгляду справи запису у ДРОРМ за реєстраційним номером 12017600 про обтяження спірного транспортного засобу, слід зазначити таке.

105. Підстави припинення застави визначені як ст. 6 Договору застави, так і ст. 28 Закону України "Про заставу" і ст. 593 ЦК України, а саме: припинення забезпеченого заставою зобов`язання; перехід права власності на предмет застави до заставодержателя; загибель заставленого майна (втрата предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави); примусовий продаж заставленого майна (реалізація предмета застави); закінчення дії права, що складає предмет застави.

106. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження існування хоча б однієї з підстав для припинення застави.

107. Відтак, судом першої інстанції правомірно відхилено як необґрунтовані доводи відповідача про припинення застави.

108. Разом з тим, як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, у матеріалах справи наявні докази реєстрації 17.02.2017 в системі ДРОРМ обтяження спірного транспортного засобу за № 16153710, а відповідно до внесених 19.09.2019 змін, обтяжувачем визначено ТОВ "ФК "Геліос". Інших відомостей щодо цього транспортного засобу, актуальних на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду у даній справі, матеріали справи не містять.

109. За таких обставин, з огляду на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у ТОВ "ЛК "Контрактова" обов`язку з повернення кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, спірний транспортний засіб на момент його відчуження відповідачу знаходився в заставі у Банку, і застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а на момент ухвалення рішення у справі обтяжувачем є позивач - ТОВ "ФК "Геліос", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача як Заставодержателя права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави та правомірно задовольнив позовні вимоги.

110. Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, оскільки судом першої інстанції було належним чином оцінено всі аргументи учасників справи.

111. Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20, а відтак у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

112. Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

113. З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

114. У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

115. За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині даної постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

116. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

117. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

118. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати.

119. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.02.2021 у справі № 927/813/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 26.04.2021.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська