23.04.2021 Справа № 756/4288/21

Справа пр. № 3-2811/21

ун. № 756/4288/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Андрейчук Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , працює в ТОВ "Сільпо Фуд" на посаді заступника директора з операційної діяльності,

за ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

08 березня 2021 року ОСОБА_1 о 16 год 40 хв в м. Києві на вул. Сім`ї Кульженків, 1, керуючи автомобілем Citroen, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції та здійснила зіткнення з автомобілем Peugeot, д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явилась, вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку визнала.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 08 березня 2021 року серії ААБ № 135835, схемою ДТП та поясненнями учасників ДТП.

Ст. 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ч. 1 ст. 58 Конституції України).

За положеннями ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають (ч. 2 ст. 8 КУпАП).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Аналізуючи наведені положення Основного Закону та рішення Конституційного Суду України, суд дійшов висновку, що дія КУпАП в редакції від 17 березня 2021 року не поширюється на правовідносини, які закінчились до набрання чинності цією редакцією.

Позаяк станом на час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення діяла редакція ст. 124 КУпАП, якою було передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року, саме ця редакція норми ст. 124 КУпАП підлягає застосуванню у цій справі.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, керуючись ст. ст. 33, 124 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 (нуль) копійок, в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 (нуль) копійок, в дохід держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Андрейчук