23.04.2021 Справа № 756/256/20

Унікальний № 756/256/20

Провадження № 2/756/768/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Дрончак Д.А.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в січні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача. В обґрунтування позову вказує, що 10.12.2019 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено попередній договір, згідно п.1 якого сторони зобов`язалися у строк не пізніше 27.12.2019 року укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) загальною площею 55,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.10.1 Договору покупець ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 продавцю гарантійну суму в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 23600 грн.

24.12.2019 року на 11 год. була запланована зустріч у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), однак ОСОБА_2 приблизно о 9 год. зателефонувала їй та повідомила, що відмовляється продавати нерухоме майно (квартиру), після чого повернула гарантійну суму в розмірі 1000 доларів , що еквівалентно 23600 грн.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку не укладання основного договору купівлі-продажу квартири у встановлений строк до 27.12.2019 відповідно до умов справжнього попереднього договору по причині, залежній від продавця, продавець зобов`язується повернути гарантійну суму, а також сплатити покупцю неустойку (штраф) в розмірі гарантійної суми.

Зазначає, що продавець ОСОБА_2 відповідно до п.10.2 Договору зобов`язана сплатити їй неустойку (штраф) в розмірі 23600 грн., однак вона відмовляється їх сплатити, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 23600 грн. та судові витрати.

Ухвалою від 29.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

14.02.2020 року позивачем виконано вимоги ухвали від 29.01.2020 року.

Ухвалою від 14.02.2020 року по справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

22.09.2020 року відповідач отримала судову повістку, 02.10.2020 року відповідач ознайомилася з матеріалами справи та 09.10.2020 року надала відзив на позов. В своєму відзиві відповідач вказує, що 24.12.2019 року на службі взяла відгул, а донька яка була власником Ѕ частини кв. АДРЕСА_1 також завчасно відпросилася з роботи.

В ніч з 23 на 24 грудня 2019 року через високу температуру перебувала майже без сну, а тому викликала сімейного лікарі і дотримувалася постільного режиму. Повідомила позивачку, що захворіла, що підтверджує медичною документацією і попросила відкласти підписання основного договору. Однак після її сліз, наполягань та постійних дзвінків запропонувала віддати гарантійну суму в розмірі 1000 доларів США, які були їй передані в якості авансу.

27.12.2020 року в останній день укладення основного договору, зателефонувала до позивачки, мала на меті на інший день перенести підписання основного договору. Позивачка не відповіла, а після новорічних свят відмовилася купувати квартиру і звернулася до суду. Зазначала, що вона отримала аванс, а не завдаток, попередній договір купівлі-продажу квартири нотаріально не оформлено, а тому позов вважає безпідставним та просить відмовити в його задоволенні.

Позивач в свою чергу подала відповідь на відзив в якому посилалася на те, що відповідач постійно підміняє поняття, вводить суд в оману, маніпулює обставинами справи та зловживає своїми правами.

26.12.2019 року о 9 год. 11 хв. в мобільному додатку «Вайбер» написала повідомлення відповідачці (« Доброго дня. У нас завтра останній строк дії договору. Я так розумію, що Ви передумали продавати мені квартиру?») на що відповідач ОСОБА_2 відповіла (« ОСОБА_1 ищите другую квартиру »). Також звертала увагу суду, що тимчасова непрацездатність громадян підтверджується листком непрацездатності, а не довідкою, як доводить відповідач. Просила позов задовольнити.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

В судовому засіданні позивач позов підтримувала , з обставин викладених в ньому та просила задовольнити. Суду пояснювала, що будучи вагітною приїхала в м.Київ на дату погоджену з відповідачем для укладення договору купівлі квартири, разом з тим відповідач відмовилася укладати основний договір купівлі-продажу квартири та повернула 24.12.2019 року кошти в сумі 1000 доларів США.

В судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечувала, з обставин викладених у відзиві , просила відмовити в задоволенні позову .

Вислухавши сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

10.12.2019 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець) укладено попередній договір, згідно п.1 якого сторони зобов`язалися у строк не пізніше 27.12.2019 року укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) загальною площею 55,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.10.1 Договору покупець ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 продавцю гарантійну суму в розмірі 1000 доларів США, що еквівалентно 23600 грн.

24.12.2019 року на 11 год. була запланована зустріч у нотаріальній конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, для укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), однак ОСОБА_2 приблизно о 9 год. зателефонувала їй та повідомила, що відмовляється продавати нерухоме майно (квартиру), після чого повернула гарантійну суму 24.12.2019 року в розмірі 1000 доларів, що еквівалентно 23600 грн. Факт відмови продавця від укладання договору купівлі-продажу квартири позивачем підтверджено перепискою з «Вайбера», яку відповідач не спростувала в якій зазначено: «ОСОБА_1 ищите другую квартиру». Поважність неявки до нотаріуса відповідач не зазначила, а тому суд не приймає в якості належного доказу довідку надану відповідачем про її хворобу.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що у випадку не укладання основного договору купівлі-продажу квартири у встановлений строк до 27.12.2019 відповідно до умов справжнього попереднього договору по причині, залежній від продавця, продавець зобов`язується повернути гарантійну суму, а також сплатити покупцю неустойку (штраф) в розмірі гарантійної суми .

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Незважаючи на нікчемність спірного договору, сторона відповідача повернула отримані кошти 24.04.2019 в розмірі 1000 доларів США, а тому суд вважає, що визнавала його умови, незважаючи на відсутність нотаріального посвідчення попереднього договору -купівлі продажу квартири.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами першої, третьою статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.

Внесення завдатку як способу виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні відповідач доводила , що вона не повинна повертати кошти в сумі 23 600 грн., як завдаток, разом з тим суд доходить до висновку, що вказані кошти не є завдатком і позивач їх не стягує, як завдаток, вказані кошти слід стягнути відповідно до п. 10.2 як неустойка (штраф) через невиконання умов договору.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання законом не передбачено, проте на думку суду не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі , як самостійний захід відповідальності.

Відповідно до ст.627 і 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов`язань є договір.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні відповідач звертала увагу суду на п.13 договору відповідно до якого сторони звільняються від відповідальності, якщо невиконання ними прийнятих на себе зобов`язань буде залежати від обставин, що від них не залежить, в даному випадку її хвороба. Разом з тим, суд вважає, що доводи відповідача не ґрунтуються на належних доказах, при цьому задовольняючи позов суд також враховує, що відповідач не повідомила позивача про свою хворобу саме на дату укладення договору купівлі-продажу квартири, оскільки протилежне судом не встановлено.

З урахування викладеного слід стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 23600 грн. в якості штрафних санкцій за відмову від укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 840 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-83, 95, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) грошові кошти в сумі 23 600 (двадцять три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2021 року.

Суддя Н.О. Яценко